Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні завдання

1.Комірка для визначення електрорушійної сили.

2. Електролізер для одержання водню.

Рис.2 Комірка для визначення електрорушійної сили

хімічних систем

3. Пристрій для вимірювання електрорушійної сили.

4. Термостат (по можливості).

5. Водневий та хлорсрібний електроди.

Хід виконання роботи

Перед початком роботи скляну комірку промивають дистильованою водою, а потім досліджуваним розчином. Після чого заповнюють її досліджуваним розчином до такого рівня, щоб платина водневого елект­рода (рис.2, поз.1) була занурена в розчин приблизно наполовину. Цей же розчин заливають в гідрозатвор (рис.2,поз.ГЗ). Вставляють електроди.

Для створення над розчином водневої атмосфери і насичення газом водневого електрода через комірку під час всього досліду пропускають водень. Водень, одержаний електролізом, підлягає спеціаль­ній очистці, потім його пропускають через проміжну склянку з розчином кислоти такої ж концентрації, як досліджуваний розчин, а далі він надходить до комірки.

Студенти готують 4...5 розчинів НСІ різних концентрацій в інтервалі від 0,0005 до 0,1 н. Розчини вказаних викладачем концентрацій одержують послідовним розведенням 0,1 н НСІ дистильованою водою, після чого уточнюють їх концентрацію титруванням 0,1 н NaOH в присутності метилоранжу.

Вимірювання електрорушійної сили починають проводити через 20...30 хвилин після початку досліду, закінчують, коли значення електрорушійної сили змінюється на  0,5...1,0 мв за 3...4 хвилини.

Після вимірювання електрорушійної сили (Е) будують графік залежності, яка вказана на рис.1, визначають Е⁰, а потім за формулою (3) розраховують середні коефіцієнти активності для кожного з досліджуваних розчинів НСІ.

Експериментальні та розрахункові дані заносять до таблиці.

Таблиця

№	с	с	Е,В	Е + 2 b0 lg с	lg f	f експ.	f табл.	% похиб

Контрольні запитання

1. Яка причина відхилення властивостей реальних розчинів від ідеаль­них?

2. Що характеризує коефіцієнт активності?

3.Чому неможливо експериментально визначити коефіцієнт активності окремих іонів?

4. Середня активність електроліта та її зв`язок з активностями окремих іонів.

5. Як можна розрахувати середню іонну концентрацію 1-1 і 2-3 зарядних електролітів?

6. Як залежить середній коефіцієнт активності від концентрації розчину?

7. Розрахуйте іонну силу розчину, який складається з 200 г/л NaNO₃ i 15 г/л НСІ.

8. Основні положення теорії Дебая і Гюккеля.

9. Чому перше наближення теорії Дебая і Гюккеля може використо­ву­ва­тись лише для розведених розчинів?

10. Способи розрахунків Е⁰.

Лабораторна робота № 3

Визначення стандартного потенціалу окисно-відновного електрода

Мета роботи: Визначити стандартний потенціал окисно-від­нов­­ного електрода і константу рівноваги реакції, яка перебігає на ньому