- •5.Специфічні соціальні структури східної цивілізації (на відміну від західноєвропейської).
- •6. Загальні риси, школи та тенденції філософії Стародавньої Індії та Китаю.
- •7.Захід: «предметно-речове», числове та «пластичне» виникнення стародавнього грецького Всесвіту: від Хаосу до Космосу.
- •8.Досократівська доба давньогрецької філософії, розквіт античної філософії. Характерні риси філософської культури еллінізму.
- •9. Християнсько-середньорічна апологетика і патристика.
- •10. Проблеми людини у філософії Відродження. Гуманізм.
- •11. Натурфілософія епохи відродження.
- •12. Ідеї новітнього наукового методу дослідження у філософії хvii ст.: Раціоналізм та емпіризм.
- •13. Еволюція британського емпіризму. Французький матеріалізм. Німецьке Просвітництво. Основні риси Німецької класичної філософії.
- •14. Гуманістичні напрямки філософії марксизму: метод, суспільство, істина, людина.
- •15. Витоки та основні проблеми української та російської філософської думки, їх соціокультурне та ментальне підґрунтя.
- •17. Гносеологічна та методологічна проблематика в українській філософії другої половини XX ст.. Та російської філософії XX ст.. :різнобарвність ідей, цінностей та матеріалів.
- •18. Провідні ідеї мислителівукраїнської діаспори
- •19.Суттєві риси філософії хх ст.
- •20. Співвідношення філософського плюралізму та монізму : саєнтистські, антропологічні та релігійно –філософські напрями.
- •21. Головні ідеї філософського структуралізму та герменевтики.
- •22. Філософський постмодернізм.
- •23. Теоретичний зміст та розвиток поняття буття.
- •24. Історична еволюція поглядів на матерію, простір та час.
- •25. Феномен свідомості та мовне створення світу
- •26. Сутність , динаміка та методологія наукового пізнання,поняття системного та комплексного підходів
- •27. Постнеокласична ситуація накового пізнання: синергетика – сучасний проект накової та філософської концепції розвитку
- •28.Віртуальна реальність як філософська проблема. Віртуалістика.
- •30. Соціальність: духовні та предметно-практичні виміри людського осягнення світу. Практика як спеціально людський спосіб ставлення до світу
28.Віртуальна реальність як філософська проблема. Віртуалістика.
У філософії техніки існує класичне питання про метатехніческом джерелі винаходи. При постановці і вирішенні цього питання мають на увазі не те, як було скоєно винахід. Ця проблема належить до історії техніки і психології технічної творчості. Філософська проблема полягає в тому, щоб з'ясувати найбільш загальну причину винаходи, а також ту сферу, з якої знаходиться щось нове, чого раніше не було.
На перший погляд абсолютно ясно, що джерелом винаходи віртуальної реальності стала потреба у розвитку систем типу "людина-техніка". Сфера, з якої знаходиться ця новація, двоїста: це і техніка, і людина, але не самі по собі, а в їх взаємодії. Головне в цій взаємодії - не елементи, а середовище або простір цієї взаємодії, що отримало назву кіберспейс (від англійського слова кіберпростір - кібернетичне простір). Людина, що знаходиться в літаку, космічному кораблі, підводному човні, вже занурений в технічний простір і ізольований від зовнішнього середовища. Наступний крок - моделювання або симуляція зовнішнього середовища, і привів до винаходу віртуальної реальності.
Таке моделювання стало необхідним через експоненціального зростання вартості як самих людино-машинних систем, так і систем керування ними. І коли адаптація оператора таких систем в умовах натуральної зовнішнього середовища або ординарної реальності стала недозволеною розкішшю. Таким чином, технічна потреба у розвитку людино-машинних систем стала джерелом винаходи віртуальної реальності.
Але таке пояснення, по суті, означає, що техніка породжує техніку, і в ньому немає відповіді на питання про метатехніческом джерелі винаходи: чому людині стає тісно в реальному світі і він здійснює прорив у віртуальний світ? Справа в тому, що життєвий світ сучасної людини істотно відрізняється від характеристик буття людини, що жила 100-200 років тому і раніше.
Сама ж людина практично не змінився. Він як і раніше хоче жити природою і вірити в чудеса. Але сучасний технічний світ жорстко детермінований і не допускає чудес. Цей світ являє собою сукупність строго розрахованих раціональних дій, що володіють безумовної ефективністю.
озмірковуючи в дусі філософії техніки М. Хайдеггера, можна стверджувати, що сучасна людина як би живе в саду, де дерева, квіти, трава і навіть сонячне світло, і нічне небо з місяцем і зірками - все підроблене, несправжнє, штучне. Насправді ж наш життєвий світ більше схожий не на сад, а на свого роду платонівську печеру, але тільки зі зворотним знаком, тому що в цій печері панують технічні істини в останній інстанції.
Спроба прориву в інший, справжній світ наперед приречена на невдачу, бо той момент, коли ми могли б вигукнути слідом за просвітителем Ж. Ж. Руссо "Назад до природи" давно втрачений. Ми вже не вміємо і не хочемо жити в природному світі, де техніки мало. Тому нам залишається тільки один вихід - вперед і далі по шляху технізації, до подолання існуючої технічної реальності, гнітючої нас, до більш вільною, але й до більш штучної реальності, тобто до віртуальної реальності. Якщо раніше, в античності і навіть в середньовіччі і пізніше, аж до ХIХ століття життєвий світ людини був насичений духовністю і метафізикою, то в нашому, ХХ столітті, ця духовність і метафізичність світу стиснулася до неможливо малих розмірів завдяки сучасній техніці. І тоді, як реакція на це стиснення, стався вибух чи прорив у віртуальну реальність. Так з філософських позицій можна уявити метатехніческій джерело винаходи віртуальної реальності.
Таким чином, розглянувши віртуальну реальність як феномен науки і техніки, можна зробити висновок про те, що проблема віртуальної реальності вкрай важлива. Це пояснюється тим, що віртуальна реальність тісно пов'язана з основами людського існування і має місце в усіх сферах життя людей. Глибоке і всебічно вивчення цього явища відкриває величезні можливості для творчості, навчання та багатьох інших областей. Віртуальні технології, створені на основі розуміння поняття віртуальної реальності, можуть принести велику користь державі.