21. Еластичність попиту

Як відомо, на попит впливає ціна. Еластичність попиту за ціною - це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1 % ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит, залишаються незмінними:

де Q - кількість товару;

Р - ціна товару;

Л - зміна ціни та кількості;

Еа - еластичність попиту за ціною.

Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема: наявності товарів-субститутів; часу пристосування до зміни цін; частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт.

Еластичність попиту за доходом можна визначити, як співвідношення між відносною зміною попиту та віднос­ною зміною доходу споживача (і).

Еластичність попиту за доходом Тоді еластичність попиту за доходом (Е,)

Еластичність попиту за доходом дорівнює нулю для то­варів, попит на які не залежить від змін доходу. Це товари першої необхідності.

Еластичність попиту за доходом більша від одиниці, як­що процентне збільшення доходу веде до вищого процент­ного збільшення покупок, наприклад - предмети розкошу.

Еластичність попиту за доходом - важливий показ­ник для планування діяльності фірми.

22. В-ти в-ва. Екон. та бух. підходи до їх визначення

В-ти в-ва - це вартість факторів вироб­ництва, використаних для створення певного обсягу про­дукції.

Економісти розрізняють: зовнішні ( бухгалтерські або явні ) та внутрішні { неявні ) витрати.

Зовнішні витрати - грошові видатки постачальникам ресурсів, які не належать власникам підприємства. Це су­ма всіх платежів підприємства, пов'язана з залученням необхідних економічних ресурсів (заробітна плата найманим працівникам, відсотки за отримані кредити, орендна плата за землю або інше майно, оплата наданих послуг). Бухгалтерська вартість складається з усіх витрат вироб­ництва, які пов'язані з придбанням необхідних для забез­печення випуску продукції ресурсів на ринках відповідних ресурсів за ринковими цінами.

Внутрішні витрати - це грошові платежі, які могли б отримати власники підприємства при альтернативному використанні ресурсів, що їм належать. Зовнішні та внутрішні витрати формують економічні витрати підприємця. До складу економічних витрат входить нормальний прибуток як плата за виконання під­приємцем підприємницьких функцій. Бухгалтерський підрахунок витрат зводиться до складання ринкових цінностей всіх факторів, витрачених в процесі виготовлення благ. Економічна оцінка базується на визначенні господарської перспективи фірми, а саме: на майбутніх витратах та заходах щодо їх зниження; на зростанні рентабельності шляхом найкращо­го і найефективнішого використання наявних ресурсів. Економічний підхід затрат оснований на виявленні того, яку максимальну цінність можна було б отримати при аль­тернативному використанні використаних на виготовлен­ня блага факторів.

Якщо в економіці вільно функціонує ринок, то бухгал­терський та економічний способи визначення витрат да­ють однаковий результат. Якщо бухгалтерські витрати ме­нші альтернативних витрат, то це свідчить про можливість підвищити ефективність використання факторів виробни­цтва за рахунок їх міжгалузевого перерозподілу. При дося­гненні загальної економічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції складається система цін, яка забезпечує тото­жність бухгалтерських та альтернативних витрат.