- •1. Предмет і метод мікроекономіки
- •2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
- •3. Ординалістська теорія поведінки споживача. Криві байдужості
- •4. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів. Ефекти заміщення, доходу
- •5. Ринковий попит. Цінові і нецінові детермінанти попиту
- •6. Мікроекономічна модель п-ва
- •7. Варіації факторів в-ва та оптимум товаровиробника
- •9. Ринкова пропозиція. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції
- •10. Ринок досконалої конкуренції
- •11. Ринок в умовах монополістичної конкуренції
- •12. Монопольний ринок
- •13. Олігополія
- •14. Ринок праці
- •15. Ринок капіталу. Дисконтована в-ть
- •16. Нецінова конк-ція. Вплив рекламної д-ті на обсяг продажу та в-ти
- •17. Закон спадної граничної корисності
- •18. Оптимум споживача
- •19. Лібералізація цін
- •20. Закон попиту
- •21. Еластичність попиту
- •23. П як кінцевий рез-т д-ті п-ва
- •24. Поняття заг. (сукупного, валового) середнього та граничного доходу
- •25. Цінова дискримінація
7. Варіації факторів в-ва та оптимум товаровиробника
Для виробництва продукції необхідна взаємодія всіх факторів виробництва, і не один з них окремо не може виробити продукт чи принести прибуток. В процесі виробництва фактори безперервно взаємодіють між собою, доповнюють і заміняють один одного.
Взаємозв'язок між двома факторами виробництва показує виробнича функція. Виробнича функція - технічне співвідношення, яке відображає взаємозв'язок між сукупними витратами факторів виробництва і максимальним випуском продукції. Математично виробничу функцію можна зобразити так: Q = f (K, L),
Значення виробничої функції полягає в тому, що вона показує на існування альтернативних можливостей при яких різна варіація, факторів виробництва забезпечить один і той самий обсяг випуску продукції. Так як можливі різні комбінації факторів виробництва, значить є варіант, при якому можна досягти оптимального поєднання факторів. Виробнича функція показує можливість факторів виробництва замінити один одного.
Всі точки цієї кривої А, В, С, D показують різні поєднання факторів .виробництва для випуску 100 одиниць продукції.
Кутовий коефіцієнт ізокванти показує як відбувається заміщення одного фактора іншим за умов збереження постійності обсяг}' виробництва. Абсолютне значення кутового коефіцієнта ізоквнанти називається граничною нормою технологічного заміщення - MRTC, який вказує на яку величину можна скоротити використання іншого ресурсу за рахунок використання однієї додаткової одиниці ресурсу L за фіксованого обсягу виробництва.
Тепер побудуємо лінію витрат, тобто поєднаємо точки на осі абсцис і осі ординат, в яких витрати на фактори в-ва будуть рівними. Ці лінії називаються ізокостами.
Поєднаємо ізокванту з ізокостамй. Дотик ізокванти до ізокости визначає положення рівноваги товаровиробника, оскільки дозволяє досягти максимального обсягу виробництва при наявних обмежених засобах, які можна витрати на купівлю ресурсів.
8. В-ти в-ва та їх граф. зображення
В-ти – використання ресурсів: 1. явні в-ти – пов’язані з даною госп. д-тю і обліковуються бухгалтерією; 2. неявні – пов’язані з втраченою вигодою, у звязку із зайняттям саме цією д-тю. Явні і неявні в-ти в сумі складають економічні в-ти. В короткостр. пер. в-ти поділ. на постійні – в-ти, величина яких в короткостроковому періоді не змінюється із збільшенням чи зменшенням обсягу виробництва (FC); змінні - це витрати, величина яких змінюється в залежності від збільшення чи зменшення обсягу виробництва (VC). Сума пост. і змінних наз. загальними в-ми (C).
В-ти поділ. на
валові – в-ти на весь обсяг пр-ції (T) - TFC + TVC = TC;
середні – в-ти в розрахунку на 1 пр-ції (А) сер. пост. - АFC = TFC/Q; сер заг. - ATC=TC/Q.
граничні – в-ти пов’язані з виробленням ще однієї додатк. одиниці продукту (МС).
одукції:
9. Ринкова пропозиція. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції
Пропозиція – обсяг даного товару, який можуть і бажають продати продавці за кожною з цін, що складаються на ринку протягом певного періоду часу. Закон пропозиції – величина пропозиції знаходиться в прямій залежності від ціни даного товару.
Крива пропозиції – лінія, що показує залежність між ціною даного товару і обсягом пропозиції на ринку. Детермінанти пропозиції – нецінові фактори, які зміщують пропозицію вліво або вправо. Види детермінант – зміни в цінах на ресурси, зміни в технології в-ва товару, зміни в оподаткуванні п-в, зміни в цінах інших товарів, очікування змін в ціні даного товару, к-сть продавців на ринку.
Еластичність пропозиції - це показник відносної зміни запропонованої на ринку кількості товарів у відповідності з відносною зміною конкурентної ціни. Коефіцієнт еластичності пропозиції (Edp) - це відношення зміни пропозиції до зміни ціни, що її викликала:
Еластичність пропозиції буде збільшуватися тоді коли крива наближається до уявної горизонтальної осі. В цьому випадку навіть незначним змінам ціни буде відповідати помітний "стрибок" обсягу пропозиції. Значення кривої, що має вертикальну спрямованість, будуть характеризувати низьку еластичність пропозиції - незначні зміни її обсягів при відповідних змінах ціни.