5. Ринковий попит. Цінові і нецінові детермінанти попиту

Попит – бажання і можливість купити на ринку певну к-сть товару по кожній із цін, які складаються на ринку протягом певного періоду часу. Розрізняють величину попиту і сам попит. Закон попиту – величина попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни даного товару.

Крива попиту – лінія, що відображає залежність між величиною попиту і ціною.

Функція попиту - функція, що визначає величину попиту в залежності від факторів, що впливають на нього.

Цінові фактори: живе споглядання, складна гранична (гуртова торгівля), ефект доходу, ефект заміщення.

Нецінові фактори – детермінанти, впливають на попит, а не на його величину: смаки покупців, уподобання, мода на товар, очікування змін в ціні даного товару, ціни і доступність споріднених товарів, місткість ринку.

Реакція покупців на зміну в ціні певного товару наз. ціновою еластичністю попиту.

У процесі розвитку економічного життя попит на різні товари постійно змінюється. Динаміка та характер цих змін зумовлюється змінами всіх факторів, що впливають на попит.

6. Мікроекономічна модель п-ва

Підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, що має право юридичної особи і здійснює вироб­ничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Від рів­ня діяльності підприємства залежать процес виробництва матеріальних благ, задоволення потреб населення, його життєвий рівень, результати використання виробничих фондів, науково-технічний прогрес, тобто ефективність господарювання.

Основні ознаки підприємства:

Підприємство є юридичною особою.

Першою ознакою підприємства є самостійність його у системі господарювання.

Підприємство є самостійним товаро­виробником.

У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб.

Підприємство має свій трудовий колектив з його специ­фічними інтересами.

До характерних особливостей підприємства можливо віднести наступне:

1. Економічна відокремленість.

2. Технологічна відокремленість.

3. Юридичне оформлення відокремленості.

3. Участь у суспільному поділі праці.

Підприємства повинні вирішити три фундаментальні задачі: що виробляти, тобто які товари та послуги і в якій кількості виробляти? Як виробляти, тобто за допомогою яких обмежених ресурсів та технологічних способів вироб­ляти потрібні людям блага? Для кого виробляти ці життєві блага?

Ці питання розв'язуються за допомогою ринків факторів виробництва, які виконують такі функції:

1. визначають, яким чином виробляються товари, тому що однакову кількість продукції можна виробляти, вико­ристовуючи велику кількість техніки і незначну кількість живої праці або навпаки, вибір методів виробництва зале­жить від цін на фактори виробництва;

визначають, для кого виробляються товари, тому що ціни на виробничі фактори визначають рівень доходів економічних суб'єктів, від їх продажу із встановленням цін на ринку факторів виробництва встановлюється відповід­но і частка сукупного продукту, яка припадає на продав­ців праці, капіталу та інших ресурсів.

Таким чином, підприємство - це відокремлена економі­чна структура, яка займається виробництвом і реалізацією певних товарів та послуг з метою одержання прибутку.