23. П як кінцевий рез-т д-ті п-ва

Прибуток в ринковому господарстві є винагородою та­кого специфічного фактору як підприємництво. Специфічною, по-перше, тому що підприємництво, на відміну від капіталу чи землі, невідчутне. По-друге, ми не можемо тра­ктувати прибуток як своєрідну рівноважну ціну, по анало­гії з ринком праці, капіталу і землі.

Під прибутком розуміють різницю між доходами отри­маними підприємством від продажу товарів і витратами, здійсненими ним в процесі виробництва і збуту.

Формула П (прибуток) —> max відображає реалії госпо­дарського життя.

Прибуток як різниця між обсягом продаж і витратами має дві форми: бухгалтерську та економічну. Бухгалтерсь­кий прибуток розраховується шляхом відрахування із отриманого доходу так званих зовнішніх, чи бухгалтерсь­ких витрат. Фірма виплачує ці гроші зовнішнім постачальникам, купуючи необхідні їй ре­сурси на ринку.

Однак окрім бухгалтерських, явних витрат існують і не­явні, приховані витрати, які також повинні враховуватись фірмою при оцінюванні економічних результатів її діяльно­сті, - це платежі за ресурси, якими володіє і використовує фірма. Вони отримали назву альтернативних витрат, тобто витрат упущених можливостей: фірма може використову­вати у виробничому процесі своє приміщення і обладнан­ня, свій грошовий капітал, свою земельну ділянку тощо. Хоча вона не оплачує ці витрати, фактично вони існують, так як при альтернативному використанні ці ресурси мог­ли б принести їй певний доход. Тому ці приховані витрати також необхідно відрахувати із загального доходу при ви­значенні прибутку фірми. У цьому випадку ми отримаємо економічний (чистий прибуток).

Фірма не завжди отримує економічний прибуток. В умо­вах вільної конкуренції переливи капіталу з галузі в галузь в пошуках більш вищого доходу приводять до вирівнюван­ня альтернативної вартості різних варіантів капіталовкла­день. В цьому випадку повні витрати фірми співпадають з повною виручкою і економічний прибуток зникає (при TR -ТС).

Розмір нормального прибутку визначається доходом, який підприємець міг би отримати працюючи за наймом. Це нижня межа доходу підприємця, так як при доході ни­жчого цієї межі, підприємець буде зацікавлений відмови­тись від своєї діяльності і прийняти більш вигідну для ньо­го пропозицію про роботу за наймом.

Таким чином, в умовах досконалої конкуренції в довго­тривалому періоді немає місця економічному прибутку: підприємець не отримує прибутку і не терпить збитків; йо­го доход - плата за управління.

Але винагорода підприємниця виникає не тільки із нор­мального прибутку, котрий входить в економічні витрати, але і із можливого надлишку доходу, який перевищує явні і неявні витрати, тобто з економічного прибутку.

Прагнення до отримання П є потужним факто­ром екон. прогресу, так як нововведення стиму­люють інвестиції, зростання в-ва, зайнятості, а в кінцевому рахунку і підвищ. добробуту.

24. Поняття заг. (сукупного, валового) середнього та граничного доходу

Особливості попиту на продукт конкурентної фірми проявляються через динаміку основних показників, що ха­рактеризують її доходи, залежно від обсягів продаж. До таких показників належать:

Валовий (сукупний ) доход ( TR ) - це загальна виручка під продажу всього обсягу продукції.

1. Середній доход (AR) - це валовий доход у розрахунку на одиницю проданої продукції:

AR=TR/Q

3. Граничний доход ( MR ) - Це приріст валового доходу, який є результатом продажу ще однієї одиниці продукції:

MR= ATR/AQ

Граничний доход в умовах досконалої конкуренції не­змінний.

Валовий доход конкурентної фірми зростатиме прямо пропорційно обсягу продаж. Ціна за одиницю товару, се­редній та граничний доходи в умовах конкурентного ринку завжди будуть рівними між собою.

Валовий доход фірми-монополіста при збільшенні обся­гів продажу зростає не завжди: продаж дев'ятої і десятої одиниць продукції супроводжується зменшенням загальної виручки. Динаміка валового доходу тісно пов'язана з рів­нем граничного доходу. Якщо граничний доход має пози­тивне значення, то валовий доход зі збільшенням обсягів продажу зростає. Якщо граничний доход набуває від'ємного значення, то валовий доход зменшується :

MR > TR

MR <TR

Отже, максимального значення валовий доход набуває у тій точці, де граничний доход дорівнює нулю :

MR = 0 TR- max