
- •1. Предмет і метод мікроекономіки
- •2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
- •3. Ординалістська теорія поведінки споживача. Криві байдужості
- •4. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів. Ефекти заміщення, доходу
- •5. Ринковий попит. Цінові і нецінові детермінанти попиту
- •6. Мікроекономічна модель п-ва
- •7. Варіації факторів в-ва та оптимум товаровиробника
- •9. Ринкова пропозиція. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції
- •10. Ринок досконалої конкуренції
- •11. Ринок в умовах монополістичної конкуренції
- •12. Монопольний ринок
- •13. Олігополія
- •14. Ринок праці
- •15. Ринок капіталу. Дисконтована в-ть
- •16. Нецінова конк-ція. Вплив рекламної д-ті на обсяг продажу та в-ти
- •17. Закон спадної граничної корисності
- •18. Оптимум споживача
- •19. Лібералізація цін
- •20. Закон попиту
- •21. Еластичність попиту
- •23. П як кінцевий рез-т д-ті п-ва
- •24. Поняття заг. (сукупного, валового) середнього та граничного доходу
- •25. Цінова дискримінація
16. Нецінова конк-ція. Вплив рекламної д-ті на обсяг продажу та в-ти
Важливу роль відіграє також реклама та різні способи просування товарів. Якщо диференціація товарів та послуг прилаштовує продукт до особливостей споживчого попиту, тоді реклама дає можливість прилаштувати споживчий попит до продукту. Вона несе інформацію про нові товари, про поліпшення, які зроблені в традиційних товарах, сприяє створенню нових потреб. Фірма зацікавлена в рекламі, так як реклама розширює попит та сприяє зменшенню еластичності попиту по ціні.
За допомогою графіка можна показати можливий вплив реклами на обсяг виробництва та середні загальні витрати.
Вплив реклами на збільшення попиту
В цілому можна сказати, що в умовах монополістичної конкуренції цільова функція фірми (максимізація прибутку) досягається шляхом комбінування трьох факторів: ціни, обсягом випуску та зусиллями по просуванню товарів.
17. Закон спадної граничної корисності
корисність U - це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг.
Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність (TV). Але зростання загальної корисності уповільнюється із збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична корисність.
Гранична корисність (MV) - це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
Граничною корисністю блага називається зміна корисності при зміні обсягу блага на одиницю.
У відповідності із законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися при збільшенні кількості товару, що споживається.
Закон спадної граничної корисності полягає у зменшенні граничної корисності кожної додаткової одиниці блага.
Закон спадної граничної корисності — в кожному проміжку часу коли смаки споживачів незмінні, гранична корисність кожної наступної частини (одиниці) продукту знижується.
Закон спадної граничної корисності
TU - сукупна корисність;
MU - гранична корисність;
Q - кількість товару, що споживається
Сукупна корисність (TU) зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і меншою мірою. Це означає, що гранична корисність (MU) - додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару - знижується.
18. Оптимум споживача
Модель споживача: Споживач прагне до найпривабливішого набору благ з усіх можливих. модель бажаного, яка відображає набори благ за рівнями їх корисності для даного споживача, та модель можливого, яка відображає всю множину наборів благ, які даний споживач може собі дозволити з огляду на свій бюджет. Графічно, таке поєднання полягає в тому, що карта кривих байдужості споживача накладається на множину бюджетно допустимих наборів.
Модель задоволення потреб споживача
Найпривабливіший набір можливих наборів називається оптимальним вибором споживача, або рівновагою споживача.
рівновага є точкою, в якій бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості. Саме в цій точці досягається найвищий рівень корисності для споживача. Будь-який "кращий" набір, тобто такий, що лежить на поверхні байдужості вищого рівня, є поза бюджетними можливостями споживача. Будь-який інший набір з допустимої області лежить на поверхні байдужості нижчого рівня. Тому саме точка А є точкою оптимального вибору споживача або точкою рівноваги.