1.1.10 Статистичний контроль якості продукції

В умовах сучасних високопродуктивних технологічних систем прак-тично неможливо здійснювати суцільний, стовідсотковий контроль якості продукції, що випускається, за всіма параметрами, які можна виміряти. Ін-шими словами, неможливо безпосередньо визначити вплив похибок виго-товлення на якість усієї продукції. Тому для оцінки якості продукції вико-ристовують статистичні методи контролю. При цьому в ролі генеральної сукупності виступає вся продукція, виготовлена за контрольний термін, наприклад, за зміну, за добу, за місяць і т.п., а в ролі вибірки — ті проби, докладний аналіз яких дасть можливість зробити висновок про частку браку в усій сукупності.

Можна виділити дві основних задачі статистичного контролю:

1.Статистичне регулювання якості продукції;

2.Статистичний приймальний контроль.

Статистичне регулювання дозволяє, використовуючи дрібні регу-лярні відбори, попереджати збільшення браку, стежити за якістю продук-ції, яка випускається, під час виробничого процесу. Або, наприклад, без-перервно відслідковуючи тангенс кута діелектричних втрат, рівень част-кових розрядів, вологість, ємність, опір, вміст газів в трансформаторному маслі можна визначити тенденції зміни якості ізоляції в процесі експлу-атації високовольтного обладнання та попередити аварії. Статистичний приймальний контроль призначений для визначення частки браку в уже виготовленій і приведеній до здачі партії продукції або у високовольтному обладнанні, наприклад, перед введенням його в експлуатацію після ре-монту і монтажу. Як відзначалася вище, випадкова похибка має нор-мальний розподіл. Тоді показник якості y також є випадковою величиною з розподілом, що характеризується математичним очікуванням m_y і диспер-сією.

Нехай на початку роботи технологічна система налаштована на но-мінальне значення показника якості y₀. Згодом, за якийсь час t ми може-мо зробити n послідовних вимірів показника якості y₁, ..., y_n і на їхній під-ставі перевірити нульову гіпотезу проти альтернативної . Відповідно до техніки перевірки статистичних гіпотез дані наших вимірів з імовірністю ₁ = 1 - ₁ не суперечать висунутій гіпотезі , якщо виконується співвідношення [1,2,3]

(1.46)

де ₁ - вибраний рівень значимості; - квантіль розподілу нормо-

ваної нормальної випадкової величини для Р=; - середнє значення наших вимірів, що називаються пробами.

При виконанні співвідношення (1.46) з імовірністю ₁ = 1 - ₁ можна стверджувати, що за інтервал часу t, що розділяє початок роботи системи і момент взяття проби, у системі не виникло систематичної похибки і вона витримує заданий номінал показника якості y₀. Якщо при цьому дані проби y₁, ..., y_n з імовірністю ₂=1-₂ не суперечать і другій гіпотезі (проти альтернативної ), то вважається, що за інтервал часу t процес залишався стабільним, тобто відсоток браку не перевищував q100%.

Всю процедуру статистичної перевірки стабільність технологічного процесу можна регулярно повторювати з інтервалом часу t і в такий спосіб контролювати хід технологічного процесу. Якщо після обробки даних проби взятої в момент t_i = іt виявиться, що одна з гіпотез або відкидається, то це означає, що на інтервалі часу (t_i - t_i-1) у технологічній системі відбулося розлагодження, і частина браку зросла. У цьому випадку процес зупиняється. Вся продукція, що випущена за інтервал (t_i - t_i-1), підлягає суцільній перевірці. З’ясовуються й усуваються причини розлагодження. Процес налагоджується знову і запускається.