Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Право для екзаменной запары.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
162.71 Кб
Скачать

39.Правочин: поняття, ознаки та види. (Трохи скоротить)

Правочини – це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 202 ЦКУ)

Ознаки правочинів:

правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату

правочини завжди є діями суб’єкта цивільних відносин.

правочини завжди є правомірними діями, що спричиняють виникнення або видозміни регульованих цивільних правовідносин.

воля у правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав та обов’язків.

правочини опосередковують динаміку цивільних правовідносин між різними суб’єктами права.

Види право чинів:

-Виходячи з кількості сторін

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила (спадкування). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини платні і безоплатні

  1. У платних правочинах дії сторін пов’язані з майновим інтересом: дії однієї сторони відповідає обов’язок іншоїх вчинити зустрічну дію, пов’язану з наданням майна. В свою чергу, за безплатним правочином зустрічного майнового задоволення сторона не отримує: правочин становить майновий інтерес лише для однієї сторони.

В залежності від моменту виникнення – консенсуальні і реальні

Консенсуальним є правочин, для вчиненння якого достатньо лише досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами. Для вчинення реального правочину недостатньо лише досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

-За підставами, необхідними для дійсності правочину

Правочини, дійсність яких залежить від наявності конкретної підстави – мети, є казуальними (купівля-продаж). Правочини, для дійсності яких підстава – мета не має значення, є абстрактними,

-Правочини, що укладаються за умовою

  1. Правочини, що не містять відкладальних і скасувальних умов є безумовними.

Умовними є правочини, в яких винекнення прав та обов’язків ставиться сторонами у залежність від обставин,

-Біржові правочини

40. Умови дійсності цивільних правочинів.

Додержання загальних вимог є необхідним для чинності правочину. Вони перелічені у статті 203 Цивільного Кодексу.

По-перше, сам зміст правочину не може суперечити кодексу, інших актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Другою умовою дійсності правочину є те, що особа, яка вчиняє його, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

По-третє, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

По-четверте, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Закон допускає різні форми зовнішнього виразу волі: словами, письмовим актом.

Ще однією умовою чинності правочину є те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

І останнє, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Порушення хоча б однієї умови дійсності правочину має наслідком його абсолютну недійсність (нікчемність) або можливість визнання його недійсним судом за позовом заінтересованої особи (оспорюваність).