2. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів

Окрім загальної моделі, Цивільний кодекс України містить низ­ку спеціальних моделей правочинів, при вчиненні яких були зне­хтувані вимоги закону.

1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності

Як уже відзначалося, малолітній може вчиняти лише дрібні по­бутові правочини. Продаж пальта, велосипеда чи іншого майна, яке має значну вартість, не вважається дрібним побутовим правочином.

Згідно зі статтею 221 ЦК, такий правочин вважається нікчем­ним, незалежно від того, знав чи не знав контрагент про вік дити­ни та обсяг її дієздатності, визначеної законом.

Модель правочину, вчиненого малолітнім за межею своєї дієздатності, така:

1) однією із сторін є дитина, якій не виповнилося 14-ти років;

2. правочин виходить за межі дрібного побутового;

3. вина (її форми) другої сторони, якщо вона є повнолітньою, не має правового значення;

4. не має правового значення та обставина, що дитина сама була ініціатором вчинення правочину.

2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника

Брак життєвого досвіду, відповідних знань, інші особливості ди­тини підліткового віку зумовлюють потребу батьківського нагляду за її поведінкою взагалі та у сфері цивільних відносин - зокрема.

Цей нагляд за дитиною, яка володіє неповною цивільною діє­здатністю, підлягає у санкціонуванні батьками окремих договорів, які вона (дитина, неповнолітня особа) бажає укласти.

Відповідно до частини 4 статті 32 ЦК, на вчинення неповноліт­нім правочину має бути одержана згода одного з батьків, зокрема і того, з ким він не проживає.

Цією нормою, з одного боку, утверджується рівність матері та батька дитини, які спільно не проживають. З другого боку, воля, самого підлітка та одного з батьків, тобто їхня «подвоєна» воля визнана такою, що подавляє, пригнічує, переважає заперечення або мовчання другого з батьків.

Батьківська згода потрібна не лише на продаж, купівлю чи мі­ну, а й на дарування. Стосовно перших трьох договорів батьківсь­кому контролю піддаватиметься не лише доцільність їх укладення, а й якість предмета, що набувається.

Іноді подарунок може бути небезпечний для життя (наприклад, мотоцикл). Пода­рунок може бути засобом психологічного тиску не лише на під­літка, а й на батьків. Тому і цей вид договору має бути укладе­ний під батьківським наглядом.

Модель правочину, вчиненого підлітком без згоди батьків або піклувальника, така:

1) стороною правочину є підліток;

2. правочин не є дрібним побутовим і не пов'язаний з розпоря­дженням дитиною своїм заробітком чи іншим доходом;

2. відсутність згоди одного з батьків чи піклувальника;

2. причина відсутності згоди не має правового значення. Однак, у разі звернення до суду, заперечення батьків чи піклу­вальника щодо вчинення правочину може бути визнане безпід­ставним;

2. вина (її форми) другої сторони не має правового значення.

3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена

Особа, дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

Інші правочини вона може вчиняти сама, але лише за згодою піклувальника.

Особа, дієздатність якої обмежена, не може бути стороною засновницького договору, не має права скласти заповіт.

Модель правочину, вчиненого особою, діздатність якої обмежена, така:

1) однією із сторін є особа, дієздатність якої обмежена;

2. правочин виходить за межі дрібного побутового;

3. відсутня згода піклувальника;

2. причини відсутності згоди піклувальника не мають право­вого значення. Однак, у разі звернення до суду, заперечення піклувальника можуть бути визнані безпідставними;

2. не має правового значення те, хто був ініціатором правочину;

2. вина (її форми) другої сторони, яка є повністю дієздатною, не має правового значення.