Додаток 2
Міністерство внутрішніх справ україни
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра гуманітарних дисциплін
(назва кафедри)
“ЗАТВЕРДЖУЮ"
Завідувач кафедри
О. М. ЦАПКО
(підпис)
(Прізвище,
ініціали)
" " 2011 року
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
з
філософії
(назва навчальної дисципліни)
ТЕМА
Філософія Нового часу. Німецька
класична філософія
(назва навчальної теми)
Навчальний час 2 години
Для
студентів навчально-наукового
інституту права та психології
(назва навчально-наукового інституту, факультету)
Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри
" " ____________ 2010 року,
протокол № ____
Київ – 2011
Додаток З
Вид лекції: навчально-пояснювальна . (вказується у відповідності до наведеної в методичних рекомендаціях класифікації)
Дидактичні цілі:
Навчальні: сформувати у студентів цілісне уявлення про новітню європейську філософію, що заклала підвалини проекту Просвітництва – сцієнтизації та раціоналізації європейської культури; висвітлити ключову філософську проблематику зазначених епох в історії філософії, особливості філософських концепцій різних авторів, сприяти опануванню властивого їм категоріального апарату;
Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самостійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності;
Виховні: сприяти формуванню філософського світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, осягненню категоричного імперативу І. Канта як регулятива людських відносин.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:
Забезпечуючі дисципліни культурологія
Забезпечувані дисципліни етика, естетика, історія держави та права
Навчально-методичне забезпечення лекції:
Наочність карти, схеми, дошка, крейда та плакати
(перелік наочних засобів, що планується застосувати)
Технічні
засоби навчання комп’ютер,
мультимедійне забезпечення
План лекції:
1. Філософія Нового часу: наукоцентризм.
2. Філософська думка доби Просвітництва.
3. Німецька класична філософія: система розум – діяльність.
Рекомендована література:
Бэкон Ф. Новый органон // Бэкон Ф. Соч. в 2-х тт. Т. 2. –М., 1972, с. 18-47.
Декарт Р. Правила руководства ума // Декарт Р. Соч. в 2-х тт. –М., 1989. Т. 1. с. 77-153.
Спиноза Б. Этика. // Спиноза Б. Избр. произв. В 2-х тт. –М., 1957. Т. 1.
Лейбниц Г. В. Монадология // Лейбниц. Соч. в 2-х тт. –М., 1984. Т. 1.
Гоббс Т. Левиафан // Гоббс Т. Соч. в 2-х тт., М., 1991. Т. 2.
Локк Дж. Два трактата о правлении // Локк Дж. Соч. в 3-х тт. – М., 1988, Т. 3.
Монтескье Ш. О духе законов. Кн. II, гл. VI. –Монтескье Ш. Избр. произв. –М., 1955.
Гельвеций К. А. О человеке. –К. А. Гельвеций. Соч. в 2-х тт. –М., 1974. Т. 2.
Ламетри Ж. О. Человек-машина. –Ламетри. Соч. в 2-х тт. –М., 1974. Т. 2.
Введение в философию. Ч.1. М., 1989. Гл. II, §§8, 9
История философии в кратком изложении. -М., 1991
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII ст. -М.,1973
Кузнецов В.К., Мееровский В.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVII ст. -М.,1986
Момджан Х.Н. Французское Просвещение XVIII века. М.,1989
Понятие человека в философии Нового времени и Просвещения. //Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. - М., 1991.
Богомолов А.С. Античная философия.- М.,1986.
Васильев А.С. Проблемы генезиса китайской мысли М.,1986.
Гусев В.І. Історія західноєвропейської філософії ХV-XVII ст. – К., 1994.
Древнеиндийская философия. Начальный период. – М., 1989.
История философии в кратком изложении. – М.,1991.
Краткий очерк истории философии. – М.,1981.
Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ в. – М., 1986.
Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини.-К.,1995.
Радугин А.А. Філософія. Курс лекций.- М., 1999.
Соколов В.В. Средневековая философия. – М.,1979.
Соколов В.В. Европейская философия ХV-XVIIІ веков - М.,1984.
Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. –Маркс К., Энгельс Ф. Соч., Т. 42, с. 86-99, 113-127, 152-174.
В С Т У П
Доба Нового часу є конституюючою для європейської культури, тож розуміння того, ким ми є сьогодні, національна ідентифікація українця як європейця неможлива без розуміння підвалин європейської ментальності, коріння якої сягає саме зазначеного історичного періоду. Філософія Нового часу як рефлексія стану суспільства виразно відбиває нові тенденції, пов’язані із зародженням проекту Просвітництва, «новим курсом» на раціоналізацію, сцієнтизацію, технізацію, що дотепер визначають обличчя так званого «розвинутого світу».
Німецька класична філософія постає кульмінацією класичної філософії: тенденції, започатковані античними мислителями класичної доби, досягають свого піку в працях І. Канта та Г.В.Ф. Гегеля. Вся наступна філософія зберігає творчий здобуток зазначених авторів як абсолютну точку референції: можна стверджувати, що посткласична філософія як така є певною спробою подолання Гегеля, і постсучасні філософські (зокрема, постмодерністські) розвідки центруються критикою саме гегелівської концепції. Усе це свідчить про ключовий сенс німецької класичної філософії в історії філософії, вона складає певний смисловий вузол, розгляд якого є наріжним каменем розуміння внутрішньої логіки історико-філософського процесу.
Отже, дана тема присвячена філософії Нового часу та німецькій класичній філософії. Її опанування передбачає осягнення історико-філософської логіки зміни предмета філософування та особливості його витлумаченнями різними школами та авторами, а також властивого їм категоріального апарату.
Сьогодні ми виносимо на обговорення філософію Нового часу та німецьку класичну філософію. Дану тематику в навчальних цілях доцільно згрупувати у три навчальні питання:
1. Філософія Нового часу: наукоцентризм.
2. Філософська думка доби Просвітництва.
3. Німецька класична філософія: система розум – діяльність.