2. Маніпуляція як система
Наведене визначення маніпуляції нагадує про те, що між комунікатором і комунікантом існує зв’язок, оскільки є вплив одного на іншого. Сила впливу при маніпуляції залежить від міцності зв’язку між ними. Чим міцнішим є такий зв’язок, тим більше аргументів на користь того, що маніпуляція є свідченням системності. Кожний акт впливу комунікатора на комуніканта є системним, оскільки, як свідчить тлумачний словник, має «певний порядок у розташуванні й зв’язку частин будь-чого, в діях». До того ж, комунікативний акт – це «щось ціле, що представляє собою єдність закономірно розташованих частин, які знаходяться у взаємному зв’язку» [15]. Остання думка підтверджує нашу впевненість у тому, що комунікативний акт – це система. У свою чергу комунікація, як і маніпуляція в ній, також є системою. Спробуємо графічно довести своє твердження.
Уявімо, що система – це матриця, або прямокутник, який складається з п’ятнадцяти маленьких квадратів. Кожний квадрат ми пойменували літерою (від А до Р). Ми стверджуємо, що квадрати пов’язані між собою й утворюють чітко вибудовану систему-матрицю (див.: рис. 1 далі), якій притаманна функція поновлення.
А
Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
К
Л
М
Н
О
П
Р
Рис. 1. Чітко вибудована система-матриця
Деформуємо квадрат К. Його змінення (див.: рис. 2 далі) потягне за собою змінення тих елементів, поряд із якими він знаходиться (В, Г, Л, Р, П, О, Н та З). У такому разі ми змушені будемо констатувати факт деформації всієї системи-матриці. Деформація торкнеться кожного елемента системи (матриці). Наприклад, елементи Г, Л та Р збільшаться в обсязі, а елемети Н, О та В – зменшаться і витягнуться. Замість чітко вибудованої ми будемо мати розбалансовану систему (матрицю), яка все ж таки залишиться такою, що не втратить взаємозв’язку і взаємвпливу між елементами. Залишатися єдиною системою наша матриця буде доти, поки ступінь деформації не перетне критичну точку, за якою здйсниться розпад системи.
А
Б
В
Г
К
Л
Е
Ж
З
О
П
Р
М
Н
Рис. 2. Деформація системи (матриці)
Ми стверджували, що система має поновлюючу функцію. Доведення такої ми здійснюємо графічно завдяки стрілочкам (див.: рис. 3 далі).
А
Б
В
Г
К
Л
Е
Ж
З
О
П
Р
М
Н
Рис. 3. Поновлення деформованих елементів системи-матриці
Протягом певного часу маленькі прямокутники знову стануть квадратами і поновлять великий прямокутник-систему. Для кожної окремої системи такий час визначається з урахуванням її розміру, кількості її складників, здатністю регенеруватися, умовами оточення-середовища тощо. Таким чином, ми довели функцію поновлюваності системи.
3. Закон єдності інмутації і мутації
Комунікативний акт ми вважаємо мікросистемою. Певна кількість комунікативних актів утворює більшу систему – макросистему (комунікацію). І мікро-, і макросистема пронизані зміненням моделей (сценаріїв) поведінки, або маніпуляцією. Маніпуляція – це система в системі комунікації. Остання, як ми зазначали раніше, складається з двох мікросистем: мутації й інмутації.
Якщо мутація переструктуровує систему цінностей особистості без заперечень з боку суспільства, то це автоматично тягне за собою необхідність існування іншої – протилежної – мікросистеми, тобто інмутації, під впливом якої переструктурація системи цінностей особистості викликає незадоволення особистістю з боку суспільства. Іншими словами, без мутації не може бути інмутації, і навпаки. Інмутація й мутація – це дві сторони одного цілого – мікросистеми «маніпуляція». Таким чином, ми формулюємо закон єдності інмутації і мутації: зменшення сили інмутації тягне за собою збільшення сили мутації, хоча у своєму взаємозв’язку обидві мікросистеми не змінюють структури макросистеми маніпуляції.
Згадані нами мікросистеми мутації, інмутації та макросистеми маніпуляції та комунікації утворюють велику систему, в якій артефакти відіграють визначну (можливо, й провідну) роль. Під артефактами (від лат. аrte штучно, factus зроблений) в біології розуміють «утворення або процеси, що виникають іноді під час дослідження біологічного об’єкта з причин впливу на нього самих умов дослідження» [1, с. 55]. Перефразуючи дефініцію, надалі ми будемо вживати термін «артефакт» у такому значенні: це утворення, явище або процес, що завжди виникає під час функціонування соціального фігуранта в комунікації з причин впливу на нього самих умов існування.