3.11.4 Контрольні запитання

1. Що розуміють під поняттям такт складання?

2. Які розрізняють організаційні форми складання?

3. Які існують технологічні методи складання?

4. В чому полягає суть методу регулювання?

5. Що таке метод повної взаємозамінності?

6. Чим відрізняється метод неповної взаємозамінності від методу повної взаємозамінності?

7. В чому полягає суть методу групової взаємозамінності?

8. Що розуміють під технологічною операцією складання?

9. На які переходи поділяють операції під час складання?

3.12 Класифікація способів відновлення деталей

3.12.2 Зміст розділу

Загальна характеристика основних методів. Технологічні способи відновлення деталей.

3.12.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 341-342, 380-384; 2, с. 188-214; 3, с. 277-306]

3.12.3 Методичні вказівки

Відновлення спрацьованих і пошкоджених в процесі експлуатації деталей і їх використання при ремонті автомобілів, тракторів і нафтогазового технологічного транспорту є основним резервом ремонтного виробництва.

У процесі ремонту автомобілів, тракторів і нафтогазового технологічного транспорту відновлення посадок спряжених деталей можна виконати двома способами: обробкою спрацьованих поверхонь до ремонтних розмірів і повним відновленням номінальних (початкових) розмірів деталі. Необхідно розглянути ці способи, а також переваги і недоліки.

Відновлення початкових (номінальних) розмірів спрацьованих деталей виконується різними способами. Необхідно ознайомитись з класифікацією способів відновлення деталей і загальними відомостями про ці способи. 3.12.4 Контрольні запитання

1. Яка техніко-економічна доцільність відновлення деталей?

2. Способи відновлення посадок спрацьованих спряжених деталей.

3. Які способи використовуються для відновлення спрацьованих деталей?

4. За якими критеріями встановлюють спосіб відновлення деталей?

3.13 Відновлення деталей слюсарно-механічною обробкою

3.13.1 Зміст розділу

Механічна обробка відновлюваних деталей. Технічне нормування механічної обробки. Перспективні способи механічної обробки відновлюваних деталей .

3.13.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 96-134, 377-396; 2, с. 188-214; 3, с. 277-306, 422-467; 4, с. 54-56, 77-80].

3.13.3 Методичні вказівки

Вивчити переваги і недоліки способу відновлення деталей методом обробки під ремонтні розміри. Розглянути методику визначення ремонтних розмірів. При підборі граничних ремонтних розмірів необхідно пам'ятати, що зміна розмірів пов'язана зі зміною умов роботи спряжених поверхонь деталей.

Якість відновлених деталей способом додаткових ремонтних деталей визначається рядам чинників: матеріалом, фізико-механічними і геометричними параметрами ремонтної деталі та іншими. Ознайомившись з цими чинниками необхідно звернути увагу на особливості технології обробки поверхонь відновлювальної і додаткової ремонтної деталі з точки зору точності розмірів і послідовності обробки, а також складання їх.

3.13.4 Контрольні запитання

1. Переваги і недоліки способу ремонтних розмірів.

2 Від яких чинників залежать міжремонтні інтервали?

3. Чому із збільшенням величини і кількості ремонтних розмірів показники довговічності деталі можуть погіршуватись?

4. Які розміри називають ремонтними?

5. На основі яких даних слід вибрати матеріал для додаткових ремонтних деталей?

6. В яких випадках доцільно ремонтну деталь обробляти після з'єднання з основною деталлю?

7. Які основні недоліки має спосіб відновлення деталей додатковими ремонтними деталями?

8. Приведіть приклади відновлення спряжених деталей автомобілів, тракторів і нафтогазового технологічного транспорту способом додаткових ремонтних деталей.