3.23 Відновлення лакофарбових покриттів атз

3.23.1 Зміст розділу

Підготовка поверхонь до фарбування. Способи фарбування АТЗ. Лакофарбові мате­ріали. Сушіння лакофарбових покриттів.

3.23.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 326-336, 494-504; 2, с. 375-385; 3, с. 235-245].

3.23.3 Методичні вказівки

Машини фарбують з декоративною метою і заради надійного антикорозійного захисту. Процес пофарбування складається з очищення поверхонь, покриття їх ґрунтувальним розчином, шпаклювання, шліфування, нанесення фарби і сушіння.

Для підготовки поверхні до пофарбування застосовують механічні, хімічні, ультразвуковий методи та ін. Вибір методу залежить від характеру забруднень, розмірів та конфігурації виробів, наявності зварних швів та ряду інших факторів. Підготовка поверхні до пофарбування полягає у знятті старої фарби, видаленні слідів корозії, зачищенні і знежиренні деталей.

До лакофарбових матеріалів відносяться: лаки, ґрунтовки, шпаклівки, емалі, фарби, оліфи, пігменти, розчинники і розріджувачі.

Серед методів нанесення лакофарбових матеріалів розрізняють: автоматичне пневморозпилювання, метод фарбування за допомогою аерозольних балонів, метод безповітряного розпилення, метод занурення, фарбування методом струминного обливання, метод фарбування в електричному полі високої напруги.

Нанесені на поверхню лакофарбові матеріали сушать при нормальній або підвищеній температурі. Режим сушіння (температура, тривалість) має великий вплив на якість покриттів. Серед видів сушіння виділяють природне та штучне сушіння. Природне сушіння застосовують в основному для швидковисихаючих покриттів. Залежно від способу передачі теплоти пофарбованій поверхні, розрізняють такі способи штучного сушіння: гарячим повітрям, інфрачервоним опроміненням, індукційними струмами високої і промислової частоти, ультрафіолетовим опроміненням та ін.

3.23.4 Контрольні запитання

1. Для чого фарбують машини?

2. Яка структура процесу фарбування?

3. Які методи використовують для підготовки поверхні до пофарбування?

4. У чому полягає підготовки поверхні до пофарбування?

5. Які матеріали відносяться до лакофарбових матеріалів?

6. Які розрізняють методи нанесення лакофарбових матеріалів?

7. Які Ви знаєте види сушіння і в чому полягає їхня суть?

3.24 Відновлення двигуна

3.24.1 Зміст розділу

Розбирання та складання двигуна. Відновлення блоку і головки блоку. Відновлення гільз циліндрів, клапанів, шатунів, колінчастих валів. Відновлення систем охолодження і мащення двигунів. Відновлення оливних насосів, оливо-очисних фільтрів, оливних радіаторів. Відновлення радіаторів, розширювальних бачків, водяних насосів, вентиляторів, термостатів і жалюзей системи охолодження.

3.24.2 Рекомендовані джерела: [1, с. 315-316, 504-518; 2, с. 428-436; 3, с. 171-174].

3.24.3 Методичні вказівки

Двигун є найбільш відповідальним агрегатом автомобіля і складним в ремонті.

Підвищення служби роботи двигуна є одним із основних завдань ремонтних майстерень. В процесі засвоєння матеріалу необхідно усвідомити, що деталі двигуна і його складових частин виготовлені із різних кольорових і чорних металів, відновлення яких складає значні труднощі.

Необхідно знати дефекти блоку циліндрів, гільз циліндрів, клапанів, колінчастого валу, шатунів, головки циліндрів, розподільчих валів, деталей газорозподільного механізму, радіаторів, насосів охолодження, оливних насосів та інших деталей. Вміти класифікувати дефекти деталей двигуна і знати методи їх відновлення. Особливу увагу необхідно звернути на відновлення посадок спряжень двигуна за допомогою механічної обробки більш складної деталі і підбору додаткової ремонтної деталі ремонтного розміру. Необхідно знати, що підсумковим етапом ремонту двигуна є його припрацювання (обкатка) на холодних і гарячих режимах. Кінцевим результатом ремонту двигуна є його випробовування. Слід знати, які металорізальні верстати, інструменти, прилади і стенди для припрацювання двигуна використовують в технологічному процесі ремонту. Основну увагу необхідно звернути на заходи з охорони праці і протипожежної безпеки при ремонті двигунів.