Історія України Навчально-методичний комплекс Історія України Навчально-методичний комплекс

Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет

Нафти і Газу

Інститут гуманітарної підготовки

Кафедра історії і політології

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів

м. Івано-Франківськ

2003

Навчально-методичні рекомендації підготовлено у відповідності з програмою курсу історії Україні для студентів всіх спеціальностей технічного університету. В ньому даються методичні вказівки по підготовці до семінарських занять, запропоновано тематику рефератів, питання і проблеми для самостійної роботи, а також екзаменаційні питання та вимоги до оцінки знань студентів.

Автори: доц. канд. істор. наук В.М.Голобін

доц. канд. істор. наук Я.І.Кісь

доц. канд. істор. наук В.П.Педич

Відповідальний за випуск, зав кафедри історії та політології ІФНТУНГ

доцент, канд. істор.

наук______Я.І.Кісь

Дане видання - власність іфнтунг тиражувати та розповсюджувати забороняється.

_

ЗМІСТ

			стор.
	Вступ	–	4-6
	Плани і методичні рекомендації до семінарських занять з курсу історії України	–	6-72
	Примірна тематика рефератів	–	73-74
	Зміст лекційного курсу	–	75-77
	Література для вивчення курсу "Історія України"	–	78-83
	Положення про рейтингову оцінку знань студентів на кафедрі історії та політології	–	84-85
	Критерії оцінки знань студентів на семінарі	–	85-87
	Екзаменаційні питання з історії України	–	88-90
	Вимоги до оцінки знань студентів на письмовому екзамені	–	90-91

Вступ

Навчально - методичні рекомендації до семінарських занять з історії України підготовлено у відповідності з робочою програмою курсу для студентів всіх спеціальностей технічного університету.

Плани семінарів складаються з дев'яти тем, які студенти опрацьовують протягом одного семестру. Теми семінарів охоплюють найважливіші проблеми історії України від найдавніших часів до сьогодення.

В кожній темі семінару визначено декілька питань, які розглядаються в процесі аудиторного семінарського заняття (усна відповідь студента) і питання, які виносяться на самостійне опрацювання студентом (самостійна робота).

В посібнику коротко описано методику підготовки питань семінару, тут виділено і з’ясовано найсуттєвіші факти, події, їх причини, особливості, наслідки, історичні значення, що допоможе студенту краще підготувати і засвоїти матеріал, скласти тези відповіді, конспект, відшукати додатковий матеріал із підручників, навчальної і наукової літератури.

Методичні рекомендації до кожної теми завершуються проблемними питаннями та завданнями для самостійної роботи. Опрацювавши ці питання студент зможе узагальнити свої знання, здійснити самооцінку знань, переконатись у вмінні висловити власну думку, зрозуміти і осмислити вивчену тему. Подібні проблемні питання поставлені в екзаменаційні білети.

Кожен студент протягом семестру може обрати відповідну тему реферату, яка запропонована в посібнику. Реферат - самостійна робота, підготовлена студентом на основі опрацювання декількох (не менше трьох) джерел, посібників, навчальної та наукової літератури. В рефераті обов’язковими є: тема, план, посилки на використану літературу та джерела, самостійні висновки, список використаної літератури. Кращі реферати можуть бути рекомендовані для участі в загально-університетській студентській науковій конференції, а її автори одержують додаткові рейтингові бали з Історії України.

Для підготовки до семінару студент протягом двох тижнів опрацьовує одну тему, тобто:

- читає і вивчає матеріал теми по підручнику і лекції;

- записує в конспекті основні тези, думки, факти, цитати і т. п., що стосуються конкретного питання, уникаючи багатослів’я, декларативності, загальних книжних фраз;

- продумає варіанти усної відповіді по кожному питанню семінару, на полях конспекту відмічає найважливіше, найсуттєвіше, те що треба запам’ятати, процитувати;

- обов'язково складає конспекти, тези відповіді на питання, які винесені на самостійне опрацювання;

- продумує варіанти своїх відповідей на проблемні питання, шукає їх і помічає в тексті конспекту, або у відповідній літературі.

Під час семінару студент повинен бути готовий дати ґрунтовну відповідь на кожне питання теми, вміти доповнити, взяти участь в обговоренні дискусії. За активну участь в роботі семінару студент може отримати максимум 10 балів.

Контроль за опрацюванням і вивченням питань, які передбачені на самостійну роботу, здійснюється в ході семінарів на підставі перевірки конспекту, при проведенні модульних контрольних робіт, на колоквіумі та екзамені.

Результатом роботи студентів на семінарських заняттях з історії України є підсумковий семестровий рейтинг, який враховується при виставленні екзаменаційної оцінки (див. методику рейтингового контролю).

Екзамен з історії України проводиться у вигляді письмової роботи. Екзаменаційне завдання складається з двох частин – загального проблемного питання по одній із тем курсу історії України і п'яти тестових контрольних питань з давньої або новітньої України. По кожній частині завдання можна набрати максимум 50 балів, а в сумі - 100 балів.

Семінар 1

Тема: Прадавня історія українських земель.

Київська Русь - ІХ - п.п ХІІст.

План аудиторного семінару:

1. Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація.

2. Походження, розселення, господарське життя та вірування східних слов'ян, зародження слов'янської державності на українських землях в першій половині І тис. нашої ери.

3. Утворення і піднесення Київської Русі, її політичний та соціально-економічний розвиток, міжнародні зв'язки в IX - п.п ХІст.

Питання на самостійне опрацювання:

4. Основні етапи праісторії українських земель і їх оцінка:

а) особливості історії кам’яної доби, епохи міді і бронзи;

б) розвиток людської цивілізації, зародження і особливості ранньодержавних об'єднань на українських землях в І тис. до нашої ери.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев - Львів, 1996, с. З-42; історія України (під загальною редакцією В.Смолія)-К., 1997, с. 5-21; Бойко О. Історія України. - К., 1999, с.5-23.

5. Україна в геополітичному просторі Європи і світу.

Література: Українознавство. Хрестоматія-посібник. У 2-х кн. Кн. 1, К.,1996, с.211, с. 287-319

Готуючи перше питання зробіть аналіз основних джерел з історії України. Розпочніть із загальної характеристики і класифікації археологічних, писемних джерел. Назвіть і дайте оцінку першим письмовим джерелам на Русі (наприклад - Остромирове Євангеліє 1057р., Ізборник князя Святослава 1073р. та ін.)

Наступна характеристика - літописні джерела, мемуарна література, розповіді і оповіді подорожуючих, лінгвістичні, топонімічні, етнографічні джерела з історії України. Зверніть увагу на необхідність, критичного відношення до джерел, враховуючи суб'єктивний підхід авторів, час і місце їх написання, відношення автора до влади та описуваних ним подій.

Підкресліть, що новий етап української історіографії розпочався з кінця XVІІI ст., з часу появи першого короткого курсу української історії - "Краткоє описаниє Малоросії", та "Истории Русов". З'ясуйте коротко зміст та історичне значення цих робіт.

Приділіть увагу, історіографії ХІХст., історичним документам та джерелам, працям перших професійних істориків, етнографів - М.Максимовича, О.Бодянського, М. Костомароваі, П. Куліша, М. Маркевича, Д. Бантиш-Каменського, В. Антоновича та інших. Характеристику історіографії к. ХІХ - поч. ХХ ст. розпочніть із найвидатнішого українського історика Михайла Сергійовича Грушевського (1866 - 1934) та його учнів В. Герасимчука, В. Доманицького, І. Джиджори, М. Кордуби, С.Томашівського, І.Крип'якевича, представників державницької школи Дмитра Дорошенка (1882 - 1951), В'ячеслава Липинського (1882 - 1931), Наталі Полонської-Василенко (1884 - 1973), Олександри Єфіменко (1848 - 1918) та ін. Аналізуючи історіографію історії України, зупиніться на оцінці негативного та позитивного доби радянської історіографії, внескові істориків діаспори в дослідження проблем історії України. Приділіть увагу сучасній українській історіографії, науковим виданням, підручникам з історії України, які вийшли в світ в 90-их рр. Опрацювавши роботу М. Грушевського "Звичайна схема "руської" історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства", С.Петербург, 1904 (див.: Пам’ятки України №З, 1991р.), проаналізуйте її зміст, основні положення, визначіть суть наукової концепції, схеми історії України, наголосивши, що в її основу покладено автохтонність, тяглість, безперервність, самостійність української історії. Використавши концепцію М. Грушевського обґрунтуйте сучасну періодизацію історії України її основні етапи: прадавня історія, княжа доба, козацько-гетьманська доба, боротьба за державність в умовах Російської, Австро-Угорської і радянської імперій; творення суверенної, незалежної української держави.

Підсумовуючи проблему, зробіть висновок, що історія України є надзвичайно багата на історичні джерела, її дослідження ведуться на науковому рівні понад два століття. Значний вклад в наукову періодизацію історії України вносять сучасні історики, які переконливо доказують, що українська історія є оригінальна, самостійна і повчальна.

Відповідь на друге питання розпочніть із проблеми походження (етногенезу), слов'ян, які стали вирішальним фактором творення нашої державності. Наголосіть, що слов'яни були племенами одної з гілок давньоєвропейського населення початку нашої ери. Зупиніться на таких проблемах:

- походження слов’ян (прокоментуйте різні, наукові версії, починаючи з гіпотези автора "Повісті минулих літ", який виводить, слов'ян із Дунаю до сучасної теорії етногенезу слов’ян українських археологів В.Барана, Д. Козака);

- особливостях господарства, культури, віри Знахідки знарядь праці дають право зробити висновок, що основними видами їх господарської діяльності було землеробство, тваринництво, рибальство, мисливство; проаналізуйте зміни в економічному укладі східних слов'ян, пов'язані з відокремленням ремесла від землеробства, торгівлі від ремесла; розкрийте зміст і значення вірувань, звичаїв, визначіть їх місце в житті тогочасного суспільства;

- суспільному устрою східних слов'ян, зародження елементів державності в п.п. І-го тисячоліття (наголосіть, що розвиток суспільних відносин, родоплемінного устрою, економічне піднесення міст, торгівлі, ремесел зумовило появу певних інститутів влади, а захист від постійних ворогів вимагав об'єднання в міжплемінні союзи, які на пізніших етапах свого розвитку набувають рис державності. Зауважте, що першою формою слов’янської державності став Антський Союз (ІV-VІІст.).

В середині 1-го тисячоліття на землях Подніпров’я і берегах Дністра утворюються племінні союзи полян, древлян, сіверян, волинян, уличів, тиверців, хорватів, які з V ст. об’єднуються в міжплемінні союзи ("суперсоюзи") - полянський союз, що стає основою Руських земель.

Отже, поява слов’янської державності на наших землях ще в першій половині 1-го тисячоліття є об’єктивним, закономірним явищем, наслідком розвитку людського суспільства в попередні віки.

Важливим є третє питання семінару, вивчення якого допоможе зрозуміти механізм і процес утворення ранньофеодальної держави Київської Русі, офіційним початком якої можна вважати 860 рік, коли руський флот під проводом київського князя Аскольда захопив бухту Константинополя, столиці Візантії.

Розкриваючи питання, з'ясуйте передумови і причини утворення централізованої держави на землях Подніпров’я. Зверніть увагу і прокоментуйте такі причини:

- розвиток нових економічних і суспільних відносин, розклад первіснообщинного ладу і поява індивідуальної власності;

- утвердження географічного, політичного, економічного центру земель - Києва;

- необхідність захисту території від ворогів, формування професійного війська-дружини;

- поширення християнської віри, яка об’єднувала народи;

- вплив зовнішнього фактору - прихід воїнів-варягів, ріст авторитету Візантії, проте, зазначте, що зовнішній фактор, не був вирішальним у державотворчому процесі. Дайте критику так званої "норманської теорії" походження Русі, доведіть її антинауковість і безпідставність. Розкриваючи механізм утворення, становлення і розквіту Київської Русі прокоментуйте основні етапи її розвитку:

Перший етап - виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець Х ст.), характерними рисами якого стали: вихід Київської Русі на міжнародну арену, ії перші спроби вписатися у геополітичний простір; постійна рухливість кордонів, розширення території країни, вияв активності державної еліти (князь і дружина) головним чином у військовій сфері, яка давала їй землі, багатства, ринки збуту, владу; недостатня консолідованість території держави; слабкість великокнязівської влади, що не була ще чітко організованою та централізованою; формування системи васально-ієрархічних відносин.

Другий етап - піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X-середина XI ст). Визначальними рисами якого були: завершення формування території держави, перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їхнього освоєння та втримання під контролем; злам сепаратизму місцевої племінної верхівки та посилення централізованої влади; активна реформаторська діяльність великих князів; запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології - християнства, поява писаного кодифікованого права, ширше використання дипломатичних методів вирішення міжнародних проблем; зростання цивілізованості держави; розквіт культури.

Розкриваючи четверте питання семінару підкресліть, що територія України є одним із найдавніших і постійних місць поселення людини, і розвитку людської цивілізації ( перші стоянки людей на нашій території зафіксовані і досліджені археологами і датуються майже 1 млн. років до нашої ери - с. Королево, Виноградівського р-ну., Закарпатської обл..)

Охарактеризуйте особливості розвитку людського суспільства на українських землях в найдавнішу добу, наголосіть, що її можна розділити на два періоди: каменю й металів.

Зверніть увагу на три основні періоди кам'яної доби: Палеоліт - від 1 млн. років до н.е. до 15 тис. років до н.е. (характеризується повним заселенням нашої території, становленням первісного людського суспільства).

Мезоліт - 14-12 тис. років до н.е. (людина пристосувалась до сучасного клімату, використала перші знаряддя праці для ведення відтворюючого господарства, залишила сліди первісної духовної культури).

Неоліт - 10-5 тис. років до н.е. (утвердження відтворюючих форм господарства, початок виготовлення глиняного посуду, складання певних особливостей етнічних регіонів.)

Наголосіть, що доба металів починається з епохи енеоліту - 4-3 тис. років до н.е. (пов’язана з появою перших металів олова і міді, існуванням майже 2 тис. років між Дністром і Дніпром т.з. Трипільської культури, яка несла в собі певні традиції, духовні корені, ментальність українців.)

Наступні періоди: доба бронзи - 2-І тис. років до н.е., (визначились північний і південний регіони української території, вдосконалився суспільний устрій і господарство людей. З тих часів маємо першу згадку про самоназву народу - кіммерійці).

Доба заліза - 1 тисячоліття до нашої ери, значно прискорила розвиток людського суспільства, започаткувала процеси державотворення на наших землях, особливо на півдні де сформувалась військова дружина скіфських племен, появились грецькі міста-колонії. На завершення зробіть висновки:

- сучасну територію України із найдавніших часів населяло розмаїтті народів і племен, які залишили певний слід у вітчизняній історії, визначили її безперервність;

- українці мають власну праісторію (незважаючи на міграційні процеси на теренах України завжди залишались автохтони (постійне населення), яке продовжувало цивілізацію, заклало основи господарства, культури і навіть державності);

- народи, що проживали на українських землях розвивались в контексті світової і європейської цивілізації, хоча вони і знаходилися на перехресті світових шляхів, піддавались постійній міграції, асиміляції, винищенню.

В п'ятому питанні підкресліть роль геополітичних факторів у вітчизняній історії. З'ясуйте походження, історію терміну - геополітика (політична географія), яку не визнавала, заперечувала радянська система. Подумайте чому? Наголосіть, що сучасна геополітика це система ідей та принципів, які визначають загальні тенденції розвитку світу, за допомогою яких можна пояснити і оцінити минуле, зрозуміти сьогодення і передбачити майбутнє держави, народу. Зверніть увагу на те, що перший український вчений - геополітик Степан Рудницький (1877-1937) відстоював європейську модель розвитку нашої держави.

Проаналізуйте основні геополітичні фактори, виділивши такі як:

- територія, населення, природний потенціал (Україна одна із найбільших європейських держав (604 тис. км²), по чисельності населення (50 млн. чол.) займає п'яте місце в Європі і 21 в світі. Природа України - унікальна: тут всі кліматичні зони, земля багата корисними копалинами, сприятлива для розвитку землеробства і т.д.);

- Україна, розташована між азійський сходом і європейським заходом (відчутний вплив східної цивілізації: відсталість, занепад, нищення, насильство, позаекономічні методи господарювання і західної: прогрес, відродження, гуманізм, освіта, приватна власність і т.д.). Поясніть суть поняття т.зв. "євразійства", його антинауковість і шкідливість для України. Аргументуйте чому майбутнє України - європейський вибір?

- економічна державотворча роль шляху із "варяг у греки", пов’язуючи ланки між Півднем і Північчю (виводить Україну через Чорне море на інші держави та континенти). Поясніть, чому цей напрямок став визначальним при творенні і розбудові держави, чому майбутнє України, центр її життєвого простору - на Півдні? Охарактеризуйте Чорноморську політику України від часів Київської Русі.

В підсумку наголосіть на необхідності раціонального використання геополітичних переваг України в контексті загальноприйнятих принципів розвитку Європи і світу.

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи:

1. Подумайте і поясніть чому такою складною, суперечливою, неоднозначною є історіографія України?

2. Назвіть і поясніть позитивні і негативні фактори української геополітичної ситуації.

З. З'ясуйте суть "норманської теорії" походження Київської Русі. Чому дана проблема привертає увагу політиків і науковців в наші дні?

4. 3'ясуйте історичне значення запровадження християнства на Русі.

Семінар 2

Тема: Децентралізація та роздроблення Київської Русі. Галицько-Волинська держава. Українські землі під Польщею і Литвою в другій половині ХІV - п.п ХVІст.

План аудиторного семінару:

1. Причини та процес роздроблення Київської Русі в др. пол. ХІІ ст., його наслідки та історична оцінка.

2. Галицьке та Волинське князівства в XII ст. Галицько-Волинська держава та її піднесення за часів Данила Галицького.

3. Політичний устрій, ознаки державності, соціально-економічне становище українських земель в складі Великого Князівства Литовського.

4. Експансія Польщі на українські землі, союзи з Литвою та їх наслідки для українських земель.

Питання на самостійне опрацювання:

5. Правління нащадків короля Данила. Занепад Галицько-Волинської держави, її історичне значення.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев - Львів, 1996, с.80-81; Історія України (під загальною редакцією В. Смолія) - К., 1997, с.54-56; Бойко О. Історія України, - К., 1999, с.79-80.

6. Особливості процесу захоплення українських земель сусідніми державами в ХІV-ХVст. та його наслідки.

Література: Історія України. Керівник авт, кол. Ю.Зайцев - Львів, 1996, с.81-82, 85-86; Історія України (під загальною редакцією В.Смолія) - К-, 1997, с.57-59; Бойко О. Історія України. - К, 1999, с.81-82, 86-87.

Приступаючи до розгляду теми наголосіть, що в радянській історіографії період з середини ХІІ ст. оцінювався однозначно негативно, як феодальна роздробленість Русі, занепад держави. Втім, історичні факти і об’єктивний аналіз подій дозволяє охарактеризувати його, як новий етап історії княжої доби, період децентралізації імперії на чолі з єдиним монархом. Наголосіть, що з цього часу реальний державний контроль над територією Русі міг бути досягнутий тільки шляхом, послаблення центральної влади і передачі її функцій окремим землям та удільним князям. Падіння влади центру над регіонами супроводжується розвитком і піднесенням міст, посиленням регіонів, розквітом культури на окремих периферійних землях. Дедалі очевиднішою стає політична різниця між регіонами (Північним-Новгород, Псков; Північно-Східним - Москва, Ростов, Суздаль; Південним - Київ, Переяслав, Галич та ін.).

Об'єктивно децентралізація поглибила, прискорила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі національну державу. Зауважте, що аналогічні процеси пережили всі без винятку феодальні держави на відповідному етапі свого розвитку. Разом з цим наголосіть на її негативних факторах (розпад єдиної території, влади, втрата військової могутності).

Серед причин, що викликали роздробленість виділіть основні:

Політичні:

- недосконалість адміністративного керівництва через розміри держави (Київська Русь була найбільшою державою в тогочасній Європі);

- великою державою-імперією, об'єднаною силою, важко керувати;

- постійні міжусобні війни за Київський престол;

- прагнення до політичної самостійності і незалежності від центру;

- відсутність серед спадкоємців династії політика-особистості, таких як були Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

Економічні:

- розвиток нових економічних відносин – феодальної власності на землю, перехід від умовного землеволодіння до спадкового (вотчинного);

- наростання протиріч між ростом економічної могутності місцевої влади і намаганням зберегти підпорядкованість центру;

- посилення самостійності окремих регіонів, міст, які були зацікавлені в зростанні продуктивності праці, торгівлі, покращенні обробітку землі, що давало можливість існувати економічно самостійно.

Зовнішні:

- могутність держави підривали постійні війни і набіги кочових племен і народів;

- землі Київської Русі залишилися буфером між сходом і заходом, витримуючи на собі основний удар ворога;

- пішла на спад сусідня імперія – Візантія, росла могутність Польщі, Литви, Угорщини.

Розкрийте, процес відокремлення територій, формування окремих територіальних регіонів (південно-західного: Галицькі та Волинські землі з ХІ ст.; північно-західного: Новгородські з 1130 р., Полоцькі, Турово – Пінські землі з 1150 р.; південно-східного: Київські, Чернігівські, Переяславські землі; з ХІІ ст. відокремлюється Ростовська, Суздальська, а потім Московські землі). Наголосить на їх бажанні проводити самостійну незалежну від центра політику.

Зауважте, що одним із наслідків роз’єднання земель стало вторгнення на руські землі монголо-татарської орди в ХІІІ ст. З’ясовуючи наслідки і вплив монголо-татарського іга на суспільно-політичний розвиток Київської Русі підкреслить, що золотоординське іго загальмувало й соціально-економічний розвиток, негативно вплинуло на розвиток етнічних процесів, змінило структуру й вплив місцевої влади, до певної міри «скорегувало» хід східноєвропейської історії. Одночасно наголосить, що не слід перебільшувати наслідків монголо-татарської навали на південно-західні (українські) землі, як це стверджувала теорія російського історика М.Погодіна. Влада і традиції орди не мали тут суттєвого впливу. Врешті, землі України-Русі перебували тільки в певній залежності від ординців до 1362 р. (розгром татар на р.Сині Води),в той час, як північно-східні землі до 1480 р.

Розкриваючи друге питання, назвіть фактори, які сприяли самостійному розвитку Галицького та Волинського князівств, звернувши увагу на те, що віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників; князівства знаходились на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів (Судноплавний Дністер, Лімниця забезпечували торгові та економічні зв’язки з сусідніми південними та західними територіями); високий рівень розвитку феодальних відносин забезпечував економічне піднесення, ріст вотчинного, боярського землеволодіння, тобто місцевої влади (боярська знать протиставляє себе владі київського князя).

Підкреслить, що вже з кінця ХІ ст. на цих землях закріпились правнуки Я.Мудрого – Володар, Рюрик, Василько, а син Володаря Володимирко в 1144 р. об'єднує декілька земель-князівств в одне із центром в Галичі. Зупиніться на правлінні галицького князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.), дайте оцінку князювання Романа Мстиславовича (його підтримувала дружинно-боярська верства, що володіла великими земельними угіддями і на відміну від галицьких бояр рішуче захищала владу волинського князя).

Прослідкуйте й охарактеризуйте державний розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства, виділіть основні етапи його історії:

1. Утворення і становлення (1199-1205). Спираючись на середнє і дрібне боярство та міщан, волинський князь Роман в 1199р. долає опір великих бояр і об’єднує Галичину та Волинь, проводячи активну політику: в 1202р. оволодіває Києвом намагається припинити міжусобиці, консолідувати сили для опору зовнішнім ворогам запровадити майорат (передача влади і земель старшому синові).

2. Боротьба за галицький княжий стіл 1205-1238 рр. Свавілля бояр, оголошення князем боярина Владислава Кормільчича (1213-1214), втручання у внутрішні справи Угорщини і Польщі, які проголошують володарем галицьких земель п’ятирічного угорського королевича Коломана, наростаюча монголо-татарська загроза з 1223р. і енергійна боротьба Данила Романовича за відновлення державної єдності, яка успішно закінчилась у 1238 р.

3. Об’єднання та піднесення держави в 1238-1264 рр. В 1238 р. Данило Галицький відновлює єдність Галицько-Волинського князівства, яке поширює свій вплив на Київ.

З метаю ліквідації загрози із заходу і сходу, зводить міста-замки (Кременець, Данилів, Угровеськ, Холм, Стіжок та інші) налагоджує відносини з колишніми ворогами Польщею, Угорщиною, військово і дипломатично протистоїть орді, отримує титул короля від Папи Римського Інокентія ІV, змінює систему місцевого управління, веде переозброєння армії, збирає руські землі на Заході і Півночі.

В третьому питанні основну увагу приділіть характеристиці цього явища. Наголосіть на збереженні традицій руської державності княжої доби Литвою, виділивши такі причини:

1. Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств був вищий ніж молодої Литовської держави, яка могла запозичити і використати цей досвід.

2. Розвивати власну державність, вести успішну боротьбу проти спільного ворога (Золотої орди) можна було тільки в рівному союзі.

3. Ослаблену Русь можна було використати, проникнути до неї, але не підкорити, бо навіть Польща і Москва не мали достатньо сил на той час аби “поглинути” всю Україну.

До особливостей політичного і соціально-економічного розвитку руських земель в складі Великого князівства Литовського віднесіть наступні:

- фактичне збереження старої системи управління, військової організації, князівської адміністрації, правового устрою, фінансів, податкової системи;

- перехід руського боярства (представників колишніх княжих родин) на службу до Литви (стали рівноправними членами великокнязівської ради);

- збереження суверенної влади удільних руських князів (центр державотворення знову перемістився в Київ, Чернігів, Переяслав, зберігаючи західно - європейський тип влади – обмежену монархію );

- українізація (визнання руської мови офіційною, державною).

Разом з цим підкресліть, що не потрібно ідеалізувати литовську добу , яка з часом набула характеру інкорпорації Литвою українських земель (обмежувала національно-державні процеси, зберігала привілеї для своїх правителів, експлуатувала місцеве населення). Врешті Литва вирішила проблему не на користь України, а на користь Польщі.

В четвертому питанні розкрийте експансію Польщі на українські землі, виділивши при цьому польсько-литовські унії. Показ становища руського населення в другій половині XIV ст. розпочніть з аналізу передумов і причин Кревської унії (1385р.). Наголосіть, що її основним змістом було:

- інкорпорація Великого князівства Литовського до складу Польщі (приєднання литовських і руських земель);

- отримання Ягайлом польської корони;

- навернення до католицизму литовців.

Даючи оцінку Кревської унії підкресліть, що вона поклала початок ліквідації Литви як окремої держави, появи опозиції на чолі з князем Вітовтом (1392-1430), якому вдалось відстояти відносну незалежність Литви. В 1413 р. на сеймі в м. Городлі укладено нову польсько-литовську унію, за якою Польща фактично ще визнавала право на існування самостійного Великого Литовського князівства:

- Литовці отримали право після смерті Вітовта на обрання власного князя (хоча він мав затверджуватись польським королем), а українські землі залишились у складі Великого князівства Литовського;

- литовські феодали католики зрівнювавшись в правах з польською шляхтою;

- засідати у великокняжій раді мали право лише католики.

Проте, вже в 1471 р. навіть ці залишки автономії українських земель у складі Литви були остаточно ліквідовані. Зауважте, що під впливом зростаючого соціального гніту, релігійної дискримінації, загрози ополячення та окатоличення в цей час помітно поширюються проросійські настрої (добровільний перехід під владу Москви князів Чернігово-Сіверських, переселення селян до Московщини та ін.)

Наслідком цих суперечливих і складних подій в історії українських земель в XV-п.п. XVI ст., попередніх союзів Литви та Польщі стала Люблінська унія 1569р. З’ясовуючи основні причини нового об’єднання, наголосіть на тому, що:

- руські землі здавна приваблювали Польщу (всі попередні завоювання і династичні союзи мали на меті підкорення саме українських земель);

- після втрати єдиної централізованої держави перед українською шляхтою відкривались нові перспективи: або бути з порівняно демократичною, але все більше ослабленою Литвою, що вело до підкорення набираючій сил Московській державі чи погодитись на відносно стабільну, зберігаючу громадський мир та внутрішню єдність Польщу, де були гарантовані свободи та основні привілеї: обмеженість королівської влади, необмеженість прав магнатів та шляхти. Тому більшість української еліти погоджувалась на певних умовах (зрівняння в правах з польською шляхтою, гарантії свободи віросповідання, збереження руської мови) на входження Волині, Київщини, Брацлавщини до Польщі.

В січні 1569 року знекровлена Лівонською війною з Московською державою (1558-1583 рр.) Литва змушена була погодитись на спільний польсько-литовський сейм, який мав винести остаточне рішення щодо включення Литовської держави до складу Польщі. Прокоментуйте такі положення Люблінської унії (укладеної 1 липня 1569 р.):

- юридичне закріплення появи нової держави – Речі Посполитої;

- обрання спільних органів влади (короля, сейму, сенату),проведення єдиної зовнішньої політики;

- отримання польською і литовською шляхтою однакових прав на землеволодіння в обох частинах Речі Посполитої;

- поглинання Волині, Підляшшя, Київщини Польщею (за Литвою залишилась Берестейська земля і Пінський повіт);

- часткове збереження за Литвою ознак власної державності (герба, печатки, законодавства, міністрів, війська, фінансів).

Зверніть увагу на неоднозначну оцінку Люблінської унії в історіографії негативним наслідком якої вважають: остаточне утвердження польського панування на українських землях, посилення закріпачення селянства, унеможливлення відродження і творення самостійної української держави. Люблінська унія привела до посилення протесту українського народу проти гнобителів, розгортання національно-визвольної боротьби в кінці XVI – поч. XVII ст. Разом з тим, наголосіть, що в наслідок унії було об’єднано українські землі у складі однієї держави, що порятувало їх від захоплення Москвою і Туреччиною, а українське суспільство було повернуто до більш цивілізованого заходу Європи.

В п'ятому питанні підкресліть, що Галицько-Волинська держава, незважаючи на несприятливі умови проіснувала ще майже сім десятиліть після смерті короля Данила. З 1264 по 1340 правили нащадки Данила: Лев І (1264-1301), Юрій І (1301-1308), Лев ІІ (1308-1323), Юрій ІІ Тройденович (1325-1340). Наголосіть на тому, що не зважаючи на їх зусилля зберегти єдність і могутність Галицько-Волинського князівства не вдалось, нескінченні міжусобиці, свавілля бояр, втручання сусідніх держав, прес монголо - татарського іга привели до розпаду та розчленування держави (В 1340р. бояри отруїли князя Юрія ІІ Тройденовича і з цього часу Галичина та Волинь поступово втрачають незалежність).

Узагальнюючи матеріал зауважте, що політичні процеси Київської Русі та її спадкоємниці – Галицько-Волинський державі проходили в руслі загально-європейського розвитку. Якби не ординський погром і внутрішні чвари, то українська держава утвердилась би в XIII-XIV ст., як це було із Польщею і Угорщиною, Німеччиною, Францією.

Шосте питання вимагає аналізу становища українських земель з середини XIV cт. До негативних чинників, які вплинули на хід їх історичного розвитку віднесіть:

- бажання держав-сусідів захопити ослаблені роздробленням, внутрішніми війнами і суперечками українські землі (ні одна із них не була зацікавлена в становленні і розвитку окремої, сильної Української Держави);

- нездатність української еліти відстояти власну державу (княжі династії вичерпали себе, нова українська шляхта тільки зароджувалась в умовах залежності і підданства чужим правителям).

Прослідкуйте хронологію і особливості процесу підпорядкування українських земель сусідніми державами: Польщею, Угорщиною, Литвою, Кримським ханством, Московщиною. Наголосіть, що спільні інтереси захисту території, прагнення до зміцнення державності і незалежності зблизили ще із XIII ст., молоду Литовську державу і Русь-Україну (після раптової смерті Галицького князя Юрія ІІ Болеслава князем Волині в 1340р. був проголошений представник династії литовських князів Гедеміновичів-Любарт (зять Юрія ІІ), який номінально вважався і галицько-волинським князем).

Розкриваючи етапи входження українських земель до Великого Литовського князівства, підкреслить, що з 1340 по 1362 рік триває: польсько-угорсько-литовське протистояння у боротьбі за галицько-волинську спадщину, внаслідок якого Польща захоплює Галичину, Литва-Волинь, а пізніш, скориставшись послабленням орди литовський князь Ольгерд (1345-1377) поширює владу на Чернігово-Сіверщину, Київщину, Переяславщину. Після перемоги в 1363 році над татарами на березі р. Сині Води(притока Південного Бугу) у сферу литовського впливу потрапило Поділля. З 70 рр. XIV ст. в боротьбу за українські землі активно втручається Угорщина, а в кінці XV ст. Московщина та Кримське ханство.

Отже, з 1340 і до 1470 рр. тривала вперта боротьба (литовське “оксамитове” проникнення і польська експансія) за українські землі, яка врешті привела до повної втрати княжої влади, самостійності і перетворення їх у звичайні провінції чужих держав.

Цікавим і неоднозначним явищем в історії литовського панування на українських землях було існування Великого литовсько-руського князівства з середини XIV до кінця XV ст.

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи:

1. З’ясуйте в чому наступність державницьких традицій Київської Русі в Галицько-Волинській державі.

2. Проаналізуйте події, характер, наслідки монголо-татарського іга на Русі.

3. Назвіть ознаки русько-української державності в умовах Великого князівства Литовського.

4. Перечислити литовсько-польські унії, з’ясуйте їх наслідки для українських земель.

Семінар 3

Тема: Походження і початки українського козацтва.

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького.

План аудиторного семінару:

1. Проблема походження і причини виникнення українського козацтва в історичній літературі.

2. Запорозька Січ – козацька республіка, продовжувач державотворчих традицій.

3. Історичні передумови національно-визвольної війни та її особливості.

4. Становлення української козацької держави в ході національно-визвольної війни та її особливості.

5. Українсько-московські відносини періоду визвольної війни і її наслідки для України.

Питання на самостійне опрацювання:

6. Роль козацтва в українській і світовій історії в кінці XVI – перш. пол. XVII ст., його боротьба проти іноземних поневолювачів.

Література: Історія України. Керівник авт.кол.Ю. Зайцев – Львів, 1996, с.3-42; О.Субтельний Україна, Історія К., 1991, с.105-110 Історія України(під ред. Л.Мельника) К.1990, с.155-166, 191-206; І.Крип’якевич. Історія України, Львів, 1990, с.158 – 159, 162 – 169; Дорошенко Д.Нарис історія України. Львів, с.191-198.

7. Державницька дипломатія Б.Хмельницького і козацької старшини в 1648-1657 рр. (угоди і стосунки з Польщею, Кримським ханством, Туреччиною, Молдавією, Валахією, Швецією та ін.).

Література: Історія України. Керівник авт.кол.Ю. Зайцев – Львів, 1996, с.117-118, 119-120; О.Субтельний Україна, Історія К., 1991, с.223-226, 230-231; Історія України(під ред. Л.Мельника) К.1990, с.175-176, 177-179, 180-181;

Висвітлення першого питання семінару розпочніть із розгляду різних концепцій і гіпотез, щодо походження української козаччини. Зверніть увагу на висновки щодо цього польських хроністів XVI –поч. XVII ст. – М.Бєльського, П.Пясецького, С.Грондського, В.Каховського та ін., дискредитуючи українське козацтво вони підкреслювали його “хлопське” походження. Такий підхід не сприймався тими вітчизняними дослідниками, які робили наголос на славному минулому козацтва, вважаючи його предками народи, які в давнину заселяли терени України (літописець Г.Граб’янка виводив їх від хозар, Д.Бантиш – Каменський – від черкес). Заслуговують на увагу концепції українських істориків М.Костомарова (татарське походження), В.Антоновича (породження громадсько-вічового укладу), та М.Грушевського (соціально-історична концепція).

Розкрійте своє бачення проблеми, зупиніться на таких причинах виникнення козацтва:

- господарське освоєння та колонізація вільних земель (т.зв. Дикого Поля);

- посилення феодального визиску, наростання релігійного та національного гніту;

- зовнішня загроза, нагальна потреба захисту від турків і татар.

Зупиніться на етимології слова “козак”, прокоментуйте (використавши відповідні документи) перші згадки про українське козацтво в кінці XV ст. (1489, 1492р.).

Підкресліть, що козацтво було не лише українськім явищем, а носило інтернаціональний характер. Синхронно з ним і в силу тих же чинників (умови життя в постійній небезпеці ворожого нападу, але на свободі поза тиском офіційного суспільства) в різних країнах виникли подібні утворення. Це і донське, терське, яїцьке козацтво в Росії, таборити в Чехії, гаранцери (або гранчари) в Хорватії, гайдуки в південних слов’ян.

Одночасно наголосіть на своєрідності (феноменальності) українського козацтва, підкресліть його унікальне місце й роль, у національній історії, яке не має аналогів в історії інших народів.

Особливу увагу приділіть джерелам формування козаччини, її життю, устрою, заняттю.

В другому питанні семінару з’ясуйте де і коли з’явились перші січі, що таке “січ” і “кіш”. Зупиніться на причинах зміни розташування Січей (8 разів змінювалось їх знаходження протягом історії українського козацтва).

Центральне місце приділіть, державотворчій традиції Запорозької Січі, докажіть, що вона мала своєрідну військово-адміністративну організацію, яка була логічним продовженням вічево-громадського устрою Княжої доби і стала зародком майбутньої Української Козацької Держави.

Наголосивши на відсутність на Запорожжі феодального землеволодіння, кріпацтва, наявності рівності, виборності всіх органів влади, зробити висновок про демократизм устрою Запорізької Січі. Зупиніться на організаційній структурі війська Запорізького, дайте оцінку повноваженням козацької старшини (кошового отамана, військового судді, військового писаря, військового осавула та ін.).

Третє питання семінару вимагає короткого огляду суспільно-політичного становища українського народу та земель в складі Речі Посполитої. Наголосіть на глибоких суперечностях у політичній, національно-релігійний, соціально-економічній сферах життя українців, які і стали головними причинами національно-визвольної війни, зауважте нерозривну єдність трьох її завдань: національного, соціального та релігійного, що було характерною ознакою ранніх буржуазних революцій (наприклад Нідерландської чи Американської).

Висвітлюючи проблему рушійних сил війни, докажіть, що війна носила всенародній характер: взяли участь такі верстви населення, як козацтво (реєстрове і нереєстрове), селянство, міщанство ( в основному українське), православне духовенство (окрім вищого керівництва церкви, яке займало дещо прохолодну позицію), частина української шляхти (за винятком магнатів).

Говорячи про особливості національно-визвольної війни зверніть увагу, що на відміну від цілої низки козацько-селянських повстань кінця XVI – поч. XVII ст. вона:

- охопила майже всю територію України (попередні повстання носили локальний характер);

- за рушійними силами була всенародною (в повстаннях брала участь лише частина козаків і селян);

- була наступальною, переможною (попередні повстання, як відомо закінчилися поразкою, ініціатива була на стороні поляків);

- українці мали союзника (кримських татар), що забезпечувало їм безпеку з тилу і дало високо мобільну кінноту (у попередніх повстаннях ніяких союзників не було);

- мала яскраво виражений національно визвольний характер (повстання кінця XVI ст. 30-х років XVII ст. носили здебільшого соціальний характер, а національно-визвольні аспекти в них виявлялися порівняно слабо);

- в ході війні була встановлена нова модель соціально-економічних відносин, яка характеризується:

а) відсутністю великого і середнього землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарства і кріпацтва;

б) переходом у власність державного скарбу більшості земельного фонду вигнаних панів, королівщини і католицької церкви;

в) утвердженням гетьманського, старшинського і козацького землеволодіння.

Зверніть увагу на те, що сучасна історична наука заперечує хронологічні рамки (1648-1654) війни, які протягом тривалого часу були домінуючими в радянській історіографії, бо в 1654 р., національно-визвольна війна, не закінчилась, а лише змінились її умови. В України появився союзник – Московська держава, яка скоріше переслідувала власні цілі і зовсім не спішила виконувати свої договірні зобов'язання. Визвольна війна тривала до 1676 р., а під проводом Б.Хмельницького – до 1657р.

В четвертому питанні семінару розкрийте еволюцію політичної програми Б.Хмельницького і козацької старшини від ідеї автономізму (протягом 1648 – початку 1649р.) до ідеї незалежності. Простежте (виділіть) головні етапи формування Української Козацької Держави (Зборівський 1649р. та Білоцерківський трактати, відновлення прав і вольностей козацьких під Жванцем 1653р.). Козацьке державотворення розпочніть із Зборівських умов, зупинившись на таких його характерних ознаках:

- політична влада (гетьман і старшина);

- територія (Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства);

- політично-адміністративний устрій (полки і сотні);

- суд і судочинство (козаки жили за звичаєвим правом міста – за магдебурзьким правом, а селянство – за Литовськими статутами із вилученням статей, які стосувались кріпацтва);

- військо (40 тис.);

- фіскальна система (податки йшли у військовий скарб);

- міжнародні відносини, тощо.

Проаналізуйте основні зміни у внутрішній соціальній структурі населення українських земель, зверніть увагу на своєрідність форми державного правління (Гетьманат), викликану воєнним становищем. Розкрийте внутрішню політику Б.Хмельницького. Завершуючи проблему, зробіть висновок про те, що Українська Козацька Держава була іманентним проявом власної державотворчості українського народу, продовженням державної традиції Княжої доби і органічним поєднанням східних і західних цивілізаційних впливів.

Відповідь на п’яте питання розпочніть з короткого огляду українсько-московських відносин 1648-1654 рр. Підкресліть активний характер цих відносин (за цей час в Україні побувало 13 посольств з Москви, чимало українських делегацій відвідало Росію). Розкриваючи зміст дипломатичних зусиль Б.Хмельницького наголосіть, що їх основною метою було намагання схилити Москву до війни з Польщею в обмін на протекторат Московської держави. Зверніть увагу, якою була позиція Москви (вичікування, моральна підтримка, пусті обіцянки) і на те, що лише 1 жовтня 1653р. Земський Собор прийняв рішення про “взятие Б.Хмельницкого с Войском Запорозьким под високую руку царя”.

Проаналізуйте рішення Переяславської Ради (січень 1654р.), зауваживши, що в історіографії досить давно поширювалась т.зв. “переяславська легенда“ про якийсь Переяславський договір, яким було утверджено возз’єднання України з Росією. Наголосіть, що ніякого письмового договору в Переяславі не було укладено, туди приїхала московська делегація на чолі з боярином В.Бутурліним, щоб офіційно донести до української сторони рішення Земського Собору, тобто відбулись усні переговори.

Підкресліть державно-політичний характер українсько-московського договору (березень 1654р.), зробіть конкретний аналіз т.зв. Березневих статей (11 статей) від 21 березня 1654р. і Жалованої грамоти царя гетьманові і Війську Запорозькому від 27 березня 1654р. (ці документи складають одну цілісність). Зупиніться на розбіжностях в історико-юридичних оцінках договору в науковій літературі (“персональна унія”, “васальна залежність”, “автономія”, “неповна інкорпорація”, “возз’єднання”, “військовий союз” тощо). Завершуючи розгляд проблеми проаналізуйте наслідки цього договору для історичної долі України.

В шостому питанні семінару підкресліть особливу роль козацтва (і не лише у вітчизняному, а й у загальноєвропейському масштабі), у звільненні бранців від татарської неволі в ході сухопутних і морських походів під командуванням С.Кішки, П.Конашевича-Сагайдачного та ін.

Розкрийте причини, хід, наслідки козацько-селянських повстань проти Речі Посполитої в кінці XVI-першій половині XVIIст. (повстання К.Косинського, С.Наливайка, Т.Трясила (Федоровича), М.Жмайла, І.Сулими, П.Павлюка (Бута), (Я.Остряниці, Д.Гуні.) Наголосіть, що незважаючи на їх поразку вони свідчили про зростання військового досвіду повсталих, удосконалення їх тактики і були своєрідною підготовкою до наступних перемог у національно-визвольній війні українського народу під проводом Б.Хмельницького.

У сьомому питанні семінарського заняття, розглядаючи державницьку дипломатію Б.Хмельницького і козацької старшини 1648-1657 рр., наголосіть на її багатовекторності (союз з Кримом, договір 1650р. з Туреччиною, відносини з Москвою, домовленості з Трансільванією, зі Швецією, підтримка дружніх відносин з Валахією тощо.

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи:

1. Які риси буржуазного способу виробництва були притаманні козацькому господарству ?

2. Назвіть недоліки “козацької демократії”, в чому вони проявилися ?

3. Чому Б.Хмельницький після тріумфальних перемог 1648 р. не скористався можливістю утвердження незалежної Української Козацької Держави?

4. Чому березневі статті 1654р. не можна вважати возз’єднанням України і Росії ?

Семінар 4

Тема: Козацько-гетьманська держава в другий половині XVII - XVIII ст.

Нищення української державності російським царизмом.

План аудиторного семінару:

1. Руїна – її причини, характерні ознаки та політичні наслідки для українського народу. Гетьмани доби руїни (І.Виговський, Ю.Хмельницький, П.Тетеря, І.Брюховецький).

2. Гетьманщина в 70-80 рр. XVII ст.:

а) гетьманство П.Дорошенка – провідника ідеї соборної України;

б) Гетьманщина в часи Д.Многогрішного та І.Самойловича (територія, соціальна структура, урядова система, місцеве управління, судочинство).

3. Гетьманство І.Мазепи. Спроба визволення України та причини її невдачі.

4. Остаточна ліквідація української державності в другій половині XVIII ст.

Питання на самостійне опрацювання:

5. Наступ російського самодержавства на українську автономію після І.Мазепи (1708-1764 рр.)

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев – Львів, 1996, с.140-151; Історія України (під загальною редакцією В.Смолія)-К.,1997, с.117 -125; Бойко О. Історія України.-К., 1999, с.160-164.

Відповідь на перше питання розпочніть з визначення суті доби “Руїни” в Україні. Визначаючи її хронологічні межі, наголосіть на відсутності однозначного підходу до цієї проблеми в історичній літературі.

Серед причин "Руїни" виділіть наступні:

- розкол серед старшини (правлячої верстви суспільства);

- посилення антагонізму між різними станами українського населення;

- слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ;

- боротьба геополітичннх інтересів Російської держави, Турецької імперії і Речі Посполитої.

Покажіть і прокоментуйте згубні наслідки "Руїни":

- загострення соціальних конфліктів (посилення в українському суспільстві антагоністичних тенденцій);

- розгортання громадянської війни (вела до розколу України за територіальною ознакою);

- зміцнення у свідомості політичної еліти небезпечної тенденції до відмови від національної державної ідеї (повернення до вимоги автономізму, висування на перший план регіональних, а то і приватних політичних інтересів);

- загострення боротьби старшинсько-аристократичної і демократичної партій, спроби її використання іноземними державами у власних цілях;

- непримирима боротьба за владу, за гетьманську булаву (часто незважаючи на національні інтереси).

Говорячи про справжні наміри іноземних держав щодо України, зокрема Росії та Польщі, проаналізуйте зміст Андрусівського перемир'я (січень 1667 року), та його роль в політичній дестабілізації країни. Дайте оцінку діяльності гетьманів доби "Руїни": І.Виговського, Ю. Хмельницького , І.Брюховецького, П.Тетері.

Відповідь на друге питання семінару вимагає характеристики становище України в час гетьманування П.Дорошенка. Проаналізуйте реформаторські кроки гетьмана по стабілізації ситуації (регулярне скликання Військових Рад, формування постійного найманого війська, карбування власних грошей, заселення спустошених земель Правобережжя тощо). Дайте відповідь, чому П.Дорошенко в своїй боротьбі проти Росії і Польщі вирішив опиратися на допомогу Туреччини? Розкрийте хід воєнної кампанії, підсумуйте її наслідки (за Бучацьким миром 1672 р. Західне Поділля перейшло під безпосереднє керівництво Туреччини, а П.Дорошенко мусив задовольнитися напівзруйнованими і обезлюдненими Брацлавщиною і Київщиною). З'ясуйте основні причини невдачі гетьмана, щодо об'єднання обох частин України в єдину державу. Віддаючи належне діяльності П.Дорошенка, підкресліть, що після його гетьманства Правобережна Україна втратила рештки своєї політичної самостійності згідно Бахчисарайського договору (1681р.), "трактату про вічний мир"(1686р.) сусідні держави поділили між собою Правобережжя.

Розкрийте зміст цих угод, покажіть їх трагічні наслідки для України.

Розгляд третього питання семінару розпочніть з аналізу політичного життя кінця XVIII ст. виходу на авансцену гетьмана І. Мазепи. Прокоментуйте основний зміст "Коломацьких статей" (1687р.): заборону для Гетьманщини мати міжнародні відносини, введення смертної кари за відмову приймати тек звані “чеки” (без золотого забезпечення), заборону на торгівлю з Кримом та ін. Даючи власну оцінку "Коломацьким статтям" (значно обмежили автономію України), зверніть увагу, що І. Мазепі вдалось в значній мірі ігнорувати їх і вивести Гетьманщину з політичного безладу громадянської війни, покінчити з Руїною.

Для оцінки І.Мазепи, як громадського діяча важливо показати меценатство гетьмана (в галузі української культури, церкви), заходи по розвитку економіки, промислів, мануфактур тощо. Віддаючи належне І.Мазепі зупиніться на причинах його несприйняття значною частиною тогочасного українського суспільства.

Прокоментуйте дії І.Мазепи, спрямовані на визволення України з-під російського ярма, проаналізуйте їх наслідки. Спробуйте визначити основні причини краху державотворчих планів гетьмана.

Приступаючи до розгляду четвертого питання семінару наголосіть, що остаточну ліквідацію української державності не можна констатувати як одномоментну (одноразову) акцію, бо вона була тривалою в часі (з 1764р. по 1786р.) і складалася з ряду етапів:

- 1764р. - ліквідація Гетьманату,

- 1765р. - розпуск слобідських козацьких полків і запровадження замість них регулярних гусарських полків;

- 1775р. - знищення Запорізької Січі;

- 1781р. - скасування адміністративного поділу Лівобережної України (на полки і сотні) та запровадження губерній за аналогією з Росією;

- 1783р. - ліквідація козацьких полків Лівобережжя, створення замість них регулярних полків під командуванням російських офіцерів;

- 1783р. - закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні;

- 1785р. - зрівняння в правах української старшини з російським дворянством;

- 1786р. - секуляризація монастирських земель і маєтностей в Україні (завдано непоправного удару українському духовенству та українській культурі).

Отже, на протязі XVIII ст. відбувся поступовий, але цілеспрямований і систематичний процес нищення України, в результаті якого від її автономії не лишилось і сліду. Україна була інтегрована в імперську систему Росії, а її соціальний лад, структура і право були приведені у відповідність з російською моделлю.

В п'ятому питанні семінару основну увагу приділіть форсованому наступу російського царизму на автономні права України після переходу І. Мазепи на бік шведів. Виділіть і прокоментуйте головні репресивні заходи:

- обмеження влади гетьмана (починаючи з І.Скоропадського), посилення контролю (гетьманську резиденцію перенесено ближче до російського кордону з Батурина до Глухова; біля гетьмана перебував царський наглядач-резидент з підпорядкованими йому двома полками війська);

- економічні утиски і руйнування окремого економічного організму, обмеження торгівлі (вивіз товарів здійснювався лише через російські порти);

- використання українців на будівництві каналів, фортець, в далеких військових походах;

- наступ на українську культуру (з 1720р. заборона на друкування українських церковних книг, а окрім церковної літератури більше ніякої не видавали);

- роздачу росіянам землеволодінь в Україні, що привело до запровадження російських порядків, зокрема кріпацтва тощо.

Розкрийте причини заснування Першої Малоросійської колегії ( проіснувала 5 років з 1722 р. по 1727р .), наголосіть на спробах нейтралізації її антиукраїнської діяльності наказним гетьманом П.Полуботком (проведення судової реформи; рішення Сенату про ознайомлення гетьмана з планами Малоросійської колегії, необхідності узгодження дій з українською адміністрацією).

Висвітлюючи причини відносного послаблення тиску на Україну в 1727 - 1734 рр., одним із свідчень чого стало відновлення влади гетьмана після 3-х річної перерви, зауважте, що вони свідчили не про зміну політичного курсу Росії щодо України, а про тимчасовий відступ, продиктований політичними мотивами ("Решительные пункты", Генеральне слідство про маєтності, реформа судочинства, повернення Києва під гетьманську владу та ін.). Підтвердження - заборона обрання нового гетьмана після смерті Д.Апостола і передача влади Правлінню гетьманського уряду (з 1734 по 1750р.) на чолі з князем О.Шаховськнм. Виділіть і прокоментуйте найбільш значні зміни в Україні за час функціонування "Правління гетьманського уряду":

- свавільне втручання російських чиновників у всі сфери суспільного життя;

- русифікація українського населення;

- терор "таємної канцелярії";

- значні економічні та людські втрати під час російсько-турецької кампанії 1735 – 1739 рр.

Зупиніться на причинах відновлення гетьманату за К.Розумовського (1750 – 1764 рр.), зауважте, що дана акція уповільнила, але не зупинила наступ на українську автономію (в 1754р. було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною і Росією; в 1761р. Київ переходить під безпосереднє імперське правління; з 1754р. здійснюються фінансові звіти російському урядові про прибутки і витрати Гетьманщини). Одночасно наголосіть, що К.Розумовському, незважаючи на протидію, все ж таки вдалось провести ряд реформ в інтересах України, які історик О.Субтельний назвав "золотою осінню" Гетьманщини:

- судова реформа (поділ України на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд);

- з’їзди старшини – Генеральних Зборів (праобраз шляхетського парламенту);

- модернізація війська (удосконалення артилерії, запровадження уніформи);

- спроби відкриття університету в Батурині.

Проаналізуйте зміну становища України з приходом до влади Катерини II (1762р.). Розкрийте причини і наслідки скасування Гетьманату (1764р.) і передачу управління Україною другій Малоросійській колегії на чолі з графом П.Румянцевим.

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи:

1. Чим можна пояснити значну опозицію в Україні І. Виговському?

2. Яку політику по відношенню до України проводила Москва в добу Руїни?

3. В чому полягали причини невдач політичних планів І. Мазепи щодо незалежності України?

4. Назвіть і обґрунтуйте основні причини остаточної ліквідації Української Козацької Держави.

Семінар 5

Тема: Українські землі під владою іноземних держав (кін.ХVIII-поч.ХХ ст.)

План аудиторного семінару:

1. Особливості та основні етапи суспільно-політичного та національно-визвольного руху на українських землях в Російській імперії:

а) початки українського національного відродження, його фольк-лорно-етнографічний характер;

б) Кирило-Мефодіївське братство, його програмні ідеї. Громадівський рух;

в) виникнення українських політичних партій. Поява ідеї державної самостійної України в кін. ХІХ-поч.ХХ ст.

2. Українська суспільно-політична думка і національний рух на західноукраїнських землях:

а) перша хвиля національного відродження на західноукраїнських землях. "Руська трійця";

б) боротьба за національно-політичну автономію українців Галичини в 1848- 1849рр. - здобутки і втрати;

в) перенесення центру національного руху на західноукраїнські землі (кін.ХІХ-поч.ХХст.)

Питання на самостійне опрацювання:

3. Політичний та соціально-економічний розвиток українських земель в складі Російської імперії в XIX ст.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев - Львів, 1996, с.165-171,192-196; Історія України (під загальною редакцією В. Смолія) - К., 1997, с.137-145; Бойко О. Історія України. - К., 1999, с.184-188, 229-238, 218-221, 248-251.

4. Соціально-економічні зміни в західноукраїнському суспільстві в ХІХ-поч.ХХст.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев - Львів, 1996, с. 187- 189; Історія України (під загальною редакцією В. Смолія) -К: І997,с.159-164; Бойко О. Історія України. - К., 1999, с.206-210,219,263-268.

5. Західноукраїнські землі в роки Першої світової війни. Утворення і бойовий шлях легіону УСС.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев - Львів,1996, с.213-218; Істррія України (під загальною редакцією В. Смолія) -К., 1997, с.177-182; Бойко 0. Історія України. - К, 1999, 273 – 277.

В першому питанні семінару основну увагу приділіть особливостям першого етапу національного відродження. Наголосіть на його фольклорно-етнографічному характері, видаліть найбільші здобутки:

- перший твір нової української літератури, написаний народною українською мовою "Енеїда" І. Котляревського;

- знамениту "Історію Русів", котру не безпідставно деякі дослідники називають “декларацією українського автономізму”;

- "Оду на рабство" В.Капніста та його таємну місію до Берліна; першу збірку українських народних дум М.Цертелєва (1819р.);

- видання збірки українських народних пісень М.Максимовича (1827р.);

- появу перших історичних праць з історії України -Я. Маркевича, Д.Бантиш-Каменського та ін.

Підкресліть, що першою організацією, яка поставила перед собою не лише культурницькі, але й політичні завдання було Кирило-Мефодіївське братство. Аналізуючи програмні документи Братства ("Закон Божий" - "Книга буття українського народу", "Статут", "Відозви") виділіть основні їх положення про створення демократичної федерації християнських, слов'янських республік, ліквідацію царського самодержавства, скасування кріпосного права та феодальних станів, утвердження у суспільстві демократичних прав і свобод для громадян, розвиток національної мови, культури та освіти всіх слов'янських народів тощо.

Розкажіть про репресії, яких зазнали члени Товариства, наголосіть, що розгром Кирило-Мефодіївського братства не зміг надовго зупинити розвиток українського національного руху. Підтвердження цього - діяльність культурно-освітніх організацій -громад, які стали осередками концентрації інтелектуальних сил, центрами осмислення суспільного розвитку та майбутніх масових рухів. Віддаючи належне громадам в популяризації української культури, поширенні освіти (заснування недільних шкіл) наголосіть на слабких сторонах їх діяльності: відносна мала чисельність, організаційна неоформленість, нечіткість програмних установ, недостатній зв'язок з масами та ін.

Покажіть реакцію властей на пожвавлення українського національного руху Валуєвськнй циркуляр (1863р.) та Емський указ (1876р.), в результаті яких чимало українців відійшло від руху, інші стали приховувати свої національні симпатії, знаходилися і такі, що переходили на бік реакційних сил, доводячи, що український народ не потребує власної школи, мови та літератури і цілком задовольняється російською культурою, таких людей стали називати "москвофілами". Разом з тим, важливо наголосити, що не дивлячись на репресії, яких зазнавала передова українська громадськість, остаточно зупинити революційно-демократичний, національний рух царським властям не вдалось. Навіть у цих умовах в Україні діяла "стара Громада", за прикладом якої засновувались Громади в інших містах: Полтаві, Одесі, Харкові, Петербурзі, ширились ідеї М.Драгоманова.

З'ясуйте суть і зміст діяльності, створених в кінці XIX на початку XX ст. українських політичних організацій та партій:

- Братство Тарасівців (1890р.);

- Українська загальна організація (1897р.);

- Революційна українська партія (РУП, 1900р.);

- Українська національна партія (УНП, 1902р.);

- Українська ради-кально-демократична партія (УРДП);

- Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП, 1905р.).

Зробивши висновок про політичну активізацію українського руху наголосіть, що в кінці XIX ст., він вийшов за межі культурництва, вступивши в нову політичну стадію свого розвитку. Підкресліть абсолютну перевагу в ньому ідейних концепцій, які обґрунтовували засади федералізму та автономізму, а не самостійність України як програмову мету.

В другому питанні семінару виділіть причини активізації національного руху в західноукраїнських землях, розкрийте його особливості:

- основними збудниками і носіями національної ідеї було греко-католицьке духовенство;

- вплив на національний рух відповідних процесів в підросійській Україні;

- невідповідність хронологічних рамок трьох періодів суспільно-політичного руху аналогічному в Наддніпрянській Україні тощо.

Наведіть конкретні прояви пробудження національного життя в Галичині:

- 1816 р. виникло “товариство священиків” у Перемишлі;

- 1822р. поява першої української граматики І.Могильницького;

- 1833р. – граматики Й.Лозинського;

- 1834р. - граматики Й.Левицького та ін.

Акцентуйте увагу на виникненні у Львові на початку 30-х рр. XIXст. демократично-просвітницької організації "Руської трійці" (М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький). Розкрийте програмні засади організації, її діяльність (видання збірника "Зоря" та альманаху "Русалка Дністрова"). Підкресліть, що "Руська трійця" стала помітною віхою в розвитку українського національного руху в Галичині, подібно до Кирило-Мефодіївського братства в Наддніпрянській Україні.

Наголосіть на піднесенні національного руху в Австрійській імперії під час буржуазної революції 1848р., прокоментуйте основні здобутки українців:

- скасування панщини;

- утворення першої української національної організації – Головної Руської Ради (ГРР);

- поява першої української газети "Зоря Галицька";

- участь представників ГРР у слов'янському конгресі у Празі;

- перші вибори до парламенту (українці здобули 37 місць);

- дозвіл навчатися українською мовою в народних школах;

- відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті; вистави українського театру, перші читальні;

- діяльність "Галицької Руської Матиці" (українського видавництва дешевих книг);

- відкриття Народного дому (центру культурно-просвітницької роботи в краю);

- проведення з'їзду діячів українського культурно-просвітницького руху "Собору руських вчених" тощо.

Зауважте, що згодом революційний рух в Австрії було придушено, парламент розпущено, відновлено необмежену монархію (1851р.). Проте вже в 1860р. Австрійська імперія стала конституційною, в 1867р. вона була перетворена в Австро-Угорську імперію. Зупиніться на наслідках революції 1848 - 1849 рр. для Галичини, виділивши москвофільську та народовську суспільно-політичні течії (реакція на посилення польського впливу в краї). Прокоментуйте ідейні спрямування москвофілів (орієнтація на Росію, обстоювання концепції єдиного "руського народу" від Карпат і до Уралу тощо), народовців (орієнтація на власний народ, піднесення його культурного рівня).

Наголосіть, що кінець 80-х рр. XIX ст. характеризується появою третього напрямку в національно-суспільному русі радикальної течії (поміркована діяльність народовців обмежена лише сферою культури, вже не відповідала потребам того часу, не могла дати відповідь на наростаючі економічні, соціальні, національні суперечливості). Прослідкуйте трансформацію радикального руху (перебував під впливом М.Драгоманова) у політичну форму - Русько-Українську радикальну партію (заснована в 1890р. І.Франком, М.Павликом, О.Терлецьким). Наголосіть, що невдовзі виникають інші партії: Українська національно-демократична (УНДП -1899р.), Русько-Український християнський союз (РУХС - 1896р.), Українська соціал-демократична партія (УСДП - 1899р.).

Проаналізуйте працю Ю.Бачинського "Ukraina irredenta" (1895р.), автор якої вперше в історії українського руху сформував і аргументував тезу про необхідність політичної самостійності України, яка стала домінуючою (на відміну від східної України) в програмах українських політичних партій Галичини.

Розгляд третього питання семінару розпочніть з аналізу змін в політичному становищі українських земель, які відбулися в кінці XVIII - поч. XIX ст. (внаслідок 3-х поділів Речі Посполитої етнічні українські землі відійшли до Австрійської та Російської імперій, до Росії ще приєднано Кримське ханство). Аналізуючи соціально-економічне становище українських земель зверніть увагу на те, що на відміну від Європи де в цей час брали гору буржуазні відносини в Російській імперії і далі домінували феодально-кріпосницькі порядки. Тому їх розвиток в першій половині XIX ст. характеризується невідповідністю між потенційними можливостями (велика територія, чисельне населення, родючі землі, значні корисні копалини тощо) та реальним розвитком, який гальмувався закріпаченим становищем селянства, нерозвинутим ринком вільної робочої сили. Зауважте, що основна частина промислових підприємств належали поміщикам, або ж державі, що майже унеможливлювало вільну ринкову конкуренцію.

Відповідь на другу частину питання розпочніть з аналізу буржуазних реформ 60-70 рр. XIX ст.

Оцінюючи загалом реформи 60-70-х рр. підкресліть їх поміркований, незавершений характер (не створено нової політичної надбудови, не проголошено конституцію, не сформовано парламент). 3 80-х рр. навіть проведено низку контр реформ: в 1884р. запроваджено новий університетський статут, який ліквідував автономію університетів; в 1887р. вийшов циркуляр про т. зв. "кухарських дітей", що забороняв навчатися, у гімназіях вихідцям з нижчих верств населення; в 1889р. видано "Положення про земських начальників" які розширювали повноваження дворян, що очолювали земства і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях.

Одночасно зауважте, що не зважаючи на всю свою обмеженість буржуазні реформи 60-70-х рр. сприяли становленню ринку вільної робочої сили, стимулювали сферу поступового функціонування ринкових відносин.

Відповідь на четверте питання семінару розпочніть із характеристики змін, які відбулися в Галичині після її переходу під владу Австрійської монархії (внаслідок першого поділу Польщі). Підкресліть, що реформи австрійської адміністрації були спрямовані в трьох напрямках:

1. сільського господарства: право селян скаржитись на свавілля панів; визначення чіткого розміру панщини до ЗО днів на рік; виведення селян з-під юрисдикції поміщиків до державного суду, дозвіл на викуп з панщини за згодою поміщика;

2. церкви: урівняння в правах католицької, греко-католицької, протестантської конфесій, заборона примусового переходу греко-католиків в католицизм; ліквідація ордену єзуїтів;

3. освіти: відкриття Львівського університету, запровадження мережі початкових і середніх шкіл тощо.

Віддаючи належне реформаторам, які безумовно поліпшили становище українського населення (насамперед селян та духовенства) зауважте, що вони не ліквідували соціальних протиріч (особливо між селянством та поміщиками) не забезпечили рівних умов розвитку для українців та поляків (панівною нацією в Галичині і далі залишалися поляки). Що ж до економічної політики, то австрійські власті дивились на Галичину як на об'єкт визиску.

В п'ятому питанні висвітлюючи історію західно­українських земель в роки Першої світової війни зазначте, що українці Галичини, так само як і Наддніпрянщини були втягнуті у війну всупереч своїй волі і змушені були вбивати один одного за чужі державні інтереси, оскільки були мобілізовані у воюючі між собою Австрійську (приблизно 250 тис .чол.) та Російську армії (біля 3,5 млн. чол.).

Наголосіть, що війна спричинила до розколу національного руху на проавстрійській (Головна Українська Рада, Спілка Визволення України) та проросійськнй (Карпато-Руський освободительний комитет тощо). Зупиніться на утворенні, бойовому шляху легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Підкресліть, що незважаючи на свою малочисельність (австрійська влада дозволила його формування чисельністю 2,5 тис. чол., незважаючи на гостру потребу в живій силі і бажання приблизно 28 тис. галичан вступити до легіону), УСС відіграли важливу роль як зародок української національної армії. Бійці легіону не тільки покрили себе славою в боях, а й залишили помітний слід в пробудженні національної свідомості, в розвитку української культури, а згодом в подіях національної революції (1917 - 1920 рр.).

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи:

1. В силу яких обставин активізувалось суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні в першій пол. ХІХст.?

2. Назвіть і обґрунтуйте хронологічні рамки трьох етапів національно-визвольного руху на українських землях в кін. ХІХ - поч.ХХ ст.

3. Порівняйте особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях і наддніпрянщині

4. Дайте оцінку суспільно-політичних течій на західноукраїнських землях в ХІХст.

Семінар 6

Тема: Українська національна революція і державне будівництво в 1917-1920 рр.

План аудиторного семінару:

1. Основні етапи та проблеми розвитку української державності в 1917-1920 рр.

2. Особливості внутрішньої політики (порівняльний аналіз) в добу Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського, Директорії, ЗУНРу.

3. Зовнішньополітична ситуація і проблеми українських відносин з:

а) Росією;

б) країнами Антанти;

в) німецько-австрійським блоком держав та Польщею;

Питання на самостійне опрацювання:

4. Політичні, соціально-економічні передумови національно-демократичної революції в Україні.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев - Львів, 1996,с. 218 Історія України (під загальною редакцією В. Смолія) -К, 1997, с. 183 Бойко О. Історія України - К., 1991, с.300

5. Уроки та історичне значення української державності І917-1920 рр.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев - Львів, І996,с. 329-331 Історія України XX ст. Актуальні проблеми, запитання та відповіді (Кісь Я., Педнч В.) - Івано-Франківськ, 1999, с. 39-41.

Висвітлення першого питання семінару доцільно розпочати із загальні характеристики Української національно-демократичної революції, виділити її основні етапи (поклавши в основу такого поділу розбудову української державності - форми державного правління).

Наголосіть, що на першому етапі революції, доби Центральної Ради (березень 1917р. - квітень 1918р.) демократичні сили намагались демократичним шляхом парламентської демократії вибороти спочатку політичну автономію, а потім державну незалежність України.

Доба Гетьманату (квітень - грудень 1918р.) увійшла в історію як спроба консервативних сил зберегти українську державність, встановити авторитарний режим, що спирався на німецько-австрійські війська.

В добу Директорії (грудень 1918р. - листопад 1920р.) проходить відновлення Української Народної Республіки, акт злуки УНР і ЗУНР, еволюція української державності від парламентської до одноосібної форми правління, втрата через дію зовнішніх сил та суперечливу внутрішню політику державної незалежності України.

Висвітлення проблеми становлення української державності потребує визначення впливу тогочасної політико-економічної ситуації на прийняття державотворчих рішень. Наприклад, в діяльності Української Центральної Ради (ЦР) виділіть національно-культурний (підготовчий) етап, який в основному зводився до набуття, ЦР державницького статусу, формування владних структур.

Наступний етап - це період активної національно-політичної боротьби ЦР, який розпочався зразу після завершення Всеукраїнського національного конгресу. Зверніть увагу на те, що на цьому етапі чітко простежуються два підходи до державності України. Спочатку бачимо спробу здобуття широкої національно-територіальної автономії України. (Дайте визначення національно-територіальної автономії, покажіть теоретичний внесок М. Грушевського в розробку даної проблеми, проаналізуйте причини переважання на цьому етапі автономістських настроїв).

Наголосіть на зміні політичної ситуації в Україні після жовтневого перевороту в Петрограді, назвіть причини та обставини проголошення ЦР незалежної, суверенної Української Народної Республіки (УНР). Розкриття проблеми вимагає широкого використання документів, насамперед: чотирьох універсалів ЦР, "Тимчасової інструкції для Генерального Секретаріату", "Статуту вищого управління України" та ін.

Віддаючи належне здобуткам ЦР, акцентуйте увагу на невирішених питаннях, без чого неможливо пояснити появу нового державного утворення гетьманату "Українська держава". Дайте критику однобічного підходу радянської історіографії до державного перевороту 29 квітня 1918р. Розкрийте причини захоплення влади П. Скоропадським, спробуйте визначити подальшу долю української державності при іншому розвитку подій. Окремо зупиніться на участі в державному перевороті німецько-австрійських військ (незважаючи на проголошення ними формального нейтралітету).

Покажіть суперечливість державотворчої політики гетьманату: орієнтація, насамперед, на проросійські сили з одночасним проголошенням розбудови національної державності, заява про ліквідацію самостійності Української держави і майбутній федеративний зв'язок з Росією (14 листопада 1918р).

Зробіть висновок, що залежність П. Скоропадського від австро-німецьких військ, відсутність численної дієздатної регулярної української національної армії, реставрація старих порядків, посилення впливу на державну політику гетьмана російських консервативних сил, вузька соціальна база, наростання напруги в суспільстві не могли не привести до іншого фіналу, як ліквідація Української держави.

Назвавши головні причини падіння Гетьманату, перейдіть до характеристики державотворчої політики Директорії, яка, відновивши стару назву національної державності - Українська Народна Республіка, по-суті на першому її етапі, реставрувала республіканську форму державного устрою (Відновлено чинність усіх законів УНР доби ЦР).

Спробуйте відповісти на питання: в чому суть так званого трудового принципу, покладеного в основу розбудови влади, дайте власну оцінку такому підходу. Наголосіть, що відсутність чіткої моделі державотворення (за час свого існування Директорія спробувала три форми суспільної організації: парламентську республіку, республіку Рад і військову диктатуру), протистояння політичних лідерів, суперечлива внутрішня і зовнішня політика, міжнародна ізоляція не дали змогу Директорії втриматись при владі і утворити незалежну УНР.

Окремою віхою в історії національного державотворення стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Висвітлення цього питання рекомендуємо почати з аналізу ситуації, яка склалася на західноукраїнських землях на час розпаду Австро-Угорської імперії, перспектив їх включення до нової Польської держави. Про демократичний характер влади ЗУНРу, незважаючи на її короткий термін функціонування, можна судити з програмного Маніфесту Української Національної Ради (5 листопада 1918р.) та Тимчасового закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії (ІЗ листопада 1918). З'ясуйте обставини об'єднання ЗУНР та УНР в єдину державу, дайте оцінку цій події.

У другому питанні семінару зверніть увагу на важливість вирішення аграрного питання в країні, де більшість населення представлено сільськими жителями. Від успіху чи невдачі аграрної реформи в значній мірі залежало не лише соціально-економічне становище, але й стабільність влади, існування української державності.

Зауважте, що незважаючи на відмінність аграрної політики ні одній із політичних сил, які перебували при владі, в кінцевому підсумку так і не вдалося заручитися підтримкою абсолютної більшості населення. З'ясуйте причини такого явища, співставте аграрні програми ЦР, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.

Використовуючи фактичний матеріал, розкрийте причини кризових явищ в економіці ЦР (недооцінка значних економічних проблем, намагання уникнути, або применшити конфронтацію з впливовими промисловими та банківськими колами; нерішучість в реалізації прийнятих власних економічних рішень), Директорії (нездатність зосередитись через боротьбу з ворогами УНР на вирішення економічних проблем; не оправданий радикалізм, який став на заваді співпраці з більшістю спеціалістів, промисловців, фінансистів, чиновників колишнього державного апарату), ЗУНР (значні втрати економіки в ході Першої світової війни; труднощі відбудови господарства в умовах збройного протистояння з польськими окупаційними військами; поміркованість у вирішенні окремих економічних питань). З'ясувавши причини кризового стану економік УНР та ЗУНР розкрийте причини певного економічного піднесення України періоду Гетьманату.

Висвітлюючи третє питання зверніть увагу на те, що не зважаючи на перспективи, які відкрила Лютнева буржуазна революція, політика російських властей щодо українців залишалась практично незмінною (носила колоніальний характер). Подумайте над її причинами.

Виділіть чотири етапи у стосунках Тимчасового уряду і Української Центральної Ради.

Перший із них, який тривав до першого Всеукраїнського військового з'їзду (5-8 травня 1917р.) відзначався невизначеністю російського уряду щодо Ц.Р.

Другий - характеризувався ворожим відношенням, випадами проти ЦР після прийняття відповідних резолюцій Національним конгресом (6-8 квітня 1917р.) та І Універсалу ЦР (10 червня 191 7р.).

Третій період відносної нормалізації стосунків між Тимчасовим урядом і ЦР, що знайшло своє вираження у Декларації Тимчасового уряду і II Універсалі ЦР (3 липня 1917р.).

Четвертий - перехід від компромісу до протистояння з ЦР, викликаний інструкцією Тимчасового уряду Генеральному секретаріатові (4 серпня 1917р.), яка суттєво обмежувала права України.

Співставте позиції більшовиків щодо державності України до і після жовтневого перевороту в Петрограді (25 жовтня 1917р.), виясніть причини розбіжностей. Як, на вашу думку, узгоджуються з міжнародним правом Маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до ЦР (3 грудня 1917р.), спроби розчленування УНР (проголошення Донецько-Криворізької, Одеської, Таврійської (Кримської), Донецької радянських республік, збройна інтервенція радянських військ проти УНР). Розкрийте зовнішньополітичні заходи ЦР по організації оборони держави.

Заслуговують на увагу переговори між делегаціями РСФСР і Гетьманату, які розпочались у Києві 23 травня 1918р. та заключення перемир'я 13 червня і офіційне визнання Росією Української Держави. Підкресліть їх вимушений характер (згідно мирного договору в Брест-Литовську від 3 березня 1918. Росія зобов'язувалась укласти мир з УНР ). Зверніть увагу на дії радянської сторони ,яка прикриваючись офіційними переговорами вступила в таємний контакт з опозиційним П.Скоропадському Українським Національним Союзом.

Наголосіть, що про справжні наміри керівництва Радянської Росії щодо України можна судити також із заяви 13 листопада1918р. РНК РСФСР про анулювання Брестського миру, саме у тих пунктах, що стосувалися українсько-радянських відносин, визнання самостійності УНР. Розпочалась повторна інтервенція радянських військ в Україну. Зверніть увагу на спроби надання інтервенції видимості громадянської війни. Як приклад, наведіть позицію радянської сторони на переговорах з Директорією, на яких вона лицемірно відкинула звинувачення у веденні війни (переговори розпочалися після направлення 31 грудня 1918р. Директорією відповідної радіограми на адресу РНК РСФСР).

Виділіть фактори, які стояли на заваді співпраці ЦР, Гетьманату з країнами Антанти. Підкресліть, що у першому випадку вони в основному були зумовлені позицією правлячих кіл Заходу, на відміну від ЦР в своїй більшості проантантівської орієнтації. Визначіть причини, які привели до переорієнтації зовнішньополітичних пріоритетів УНР. В другому ж - прихід до влади П. Скоропадського, з самого початку унеможливлював будь-яку співпрацю з Антантою. Розкрийте причини однобічної зовнішньополітичної орієнтації Гетьманату.

Наголосіть на безперспективності союзу Директорії і Антанти (всупереч досягнутим домовленостям про спільну боротьбу з радянською владою). Назвіть причини зриву досягнутих домовленостей. В українсько-німецьких відносинах (визначальними з державами німецько-австрійського блоку) виділіть Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918р.). Оцінюючи договір з позитивної сторони (міжнародно-правове визнання України, припинення агресії Росії) зупиніться на пунктах, які обмежували незалежність спершу УНР, а потім - Української держави.

Підкресліть, що головним зовнішньополітичним завданням Західноукраїнської Республіки (ЗУНР) було подолання міжнародної ізоляції країни. Зважте на претензії сусідніх держав на її територію (Польща вдалась до збройної агресії). Не отримала допомоги ЗУНР і від УНР. С. Петлюра ініціював Варшавську угоду, згідно з якою Польща одержувала Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся, на територіях яких проживало загалом 5,2 мли. чол. Розкрийте мотиви, якими керувалася Директорія, йдучи на союз з Польщею, дайте власну оцінку Варшавському договору. Наголосіть, що в цих умовах існування української державності на західноукраїнських теренах в значній мірі залежало від Антанти.

Визначіть аргументи провідних країн Антанти, якими вони керувалися, погоджуючись на тимчасову окупацію Польщею Східної Галичини (25 червня 1919р). Остаточний поділ етнічних українських земель, закріпив Ризький договір, підписаний 18 березня 1921р. представниками Росії і Польщі. Розкрийте зміст договору, підкресліть, що його підписання фактично припинило боротьбу регулярних українських військ за незалежну Україну.

Висвітлення четвертого питання семінару вимагає повернення до засування політичних, соціально-економічних та національних проблем другої половини XIX - початку XX ст., без яких неможливо зрозуміти причини і наслідки Лютневої буржуазно-демократичної революції для України. Підкресліть, що наявність феодальних пережитків (збереження поміщицького землеволодіння та селянської общини, необмежена влада царського самодержавства) гальмували капіталістичний розвиток країни. Наголосіть на суперечливості національних процесів в житті українців. Поряд з активізацією національного руху (виникнення політичних партій і організацій національного спрямування, активна протидія асиміляторській політиці царизму, широкий розвій національно-визвольного руху, особливо в ході революції 1905-1907 рр.) проводилася відверта проросійська, шовіністична політика властей.

3 використанням конкретних фактів докажіть, що Перша світова війна стала могутнім каталізатором революційного руху, довела країну до загальнонаціональної катастрофи.

Зверніть увагу на особливості Лютневої буржуазно-демократичної революції (активна участь військових українського походження в подіях в Росії). Зауважте, що незважаючи на її локальність, перемога революції сприяла створенню на теренах колишньої імперії нової суспільно-політичної ситуації:

1. тимчасовий вакуум законної влади;

2. поява конкуруючих владних структур;

3. широкомасштабне втягування в орбіту революційної діяльності народних мас;

4. активний вихід армії на авансцену внутрішньополітичної боротьби;

5. зростання ролі політичних партій; активізація національних рухів.

Зробіть порівняльний аналіз розстановки політичних сил в Росії і в Україні. Підкресліть, що на відміну від центральних регіонів імперії, де склалося двовладдя, в Україні політичні організації та рухи виразно поділились на три групи:

1. загальнодемократичного, тобто загальноросійського, поступового спрямування;

2. радикально-революційного(лівосоціалістичного);

3 національно-демократичного (українського) спрямування.

Існували ще чорносотенні російські та радикально-націоналістичні українські групи, але в той період вони не справляли значного впливу. Дайте характеристику їх відношення до подій в Петрограді, перспектив політичного розвитку в Україні.

В п'ятому питанні семінару зверніть увагу на причини втрати української державності в 1917-1920 рр. Серед яких виділіть:

- наявність окремих політичних потоків, які не злились в одне спільне державницьке річище;

- почергове або ж паралельне існування, а часом і конфліктування кількох державних формувань української революційної хвилі - УНР, УСРР, Гетьманат, ЗУНР;

- відсутність через вплив російського фактора крайнього українсько-російського розмежування в Наддніпрянщині (затяжний діалог ЦР з Тимчасовим урядом, контакти П. Скоропадського із білогвардійщиною, більшовицького уряду УСРР із Російським Раднаркомом);

- деструктивність суспільства;

- слабкість соціальної бази української державності; недооцінка значимості економічних реформ, насамперед, аграрної;

- негативний вплив соціалістичної орієнтації ЦР і Директорії; прорахунки в розбудові української армії та ін.

Проблемні питання та завдання для самостійно роботи:

1. Чому, на вашу думку, ЦР на першому етапі своєї діяльності не наважилась на остаточний розрив з Росією, а проголосила лише автономію української республіки? Як уявляли собі Російську федерацію керівні діячі українського національного руху?

2. Чому, незважаючи на різні підходи до вирішення аграрного питання, ні одній із політичних сил, що перебувала при владі в 1917-1920 рр., в кінцевому результаті так і не вдалось заручитися підтримкою абсолютної більшості українського населення?

3. Чи не свідчать дії більшовиків проти Української державності про декларативність їхніх заяв щодо права націй на самовизначення аж до відокремлення?

4. Порівняйте кордони між Польщею і УНР, які передбачені Варшавським договором 1920р., з польсько-радянським кордоном, визначеним Ризьким миром 1921р. Зробіть висновок.

Семінар 7

Тема: Українські землі в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни (1921-1945 рр.)

План аудиторного семінару:

1. Радянська Україна в 20-ті роки - зміцнення позицій більшовизму:

а) політичне становище, початки тоталітарного режиму,

б) відносна стабілізація економічного, національного, культурного життя (НЕП, українізація);

2. Утвердження тоталітарної системи в УРСР в 30-ті роки:

а) в економічній сфері (форсована індустріалізація, суцільна колективізація);

б) в політичному житті (сталінський соціалізм, посилення репресій проти українського народу);

3. Україна в роки радянсько-німецької війни (1941-1945рр):

а) початок війни, бої на території України;

б) окупаційний фашистський режим в Україні та боротьба проти нього. Утворення і діяльність УПА;

в) особливості завершального етапу війни. Історичне значення перемоги.

Питання на самостійне опрацювання:

4. Західноукраїнські землі під владою Польщі в 20 - 30-х роках, боротьба українського населення проти окупаційного режиму.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев - Львів, 1996, ст. 272-279 Історія України (під загальною редакцією В.Смолія) - К., 1997, с. 297-305 Бойко О. Історія України - К., 1999, с. 369-376.

5. Українські землі напередодні і початку Другої світової війни:

а) українське питання напередодні війни. Карпатська Україна;

б) радянсько-німецькі договори (серпень-вересень 1939р) та їх наслідки для України;

в) включення Західної України до УРСР у склад СРСР, політика радянської влади на західноукраїнських землях.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев - Львів, 1996, с. 280-296 Історія України (під загальною редакцією В. Смолія)К., 1997, с.305-306, 309-311 Бойко 0. Історія України - К., 1999, с. 380-394

Висвітлення першого питання семінару слід розпочати з критики радянської історіографії, яка характеризує початок 20-х рр. в Україні як перехід до мирного будівництва з поступовою демократизацією життя суспільства. Спростуйте даний висновок спираючись на конкретний матеріал; докажіть, що встановлення тоталітарної системи відбувалося саме в цей період задовго до сталінських репресій в 30-х рр.

Дайте визначення тоталітаризму, розкрийте основні його риси:

- насадження комуністичної тоталітарної ідеології;

- монополізація влади більшовицькою партією, усунення з політичної арени інших політичних партій;

- зрощення правлячої партії з державним апаратом; встановлення державно-партійного контролю над національним, духовним життям і економічною сферою;

Засобами впливу стають терор, репресії, страх. Окресліть завдання, які вирішувались з їх застосуванням.

В політичній сфері: придушення опозиційних сил, нейтралізація потенційних противників системи, блокування розвитку громадянського суспільства (показові судові процеси над представниками української партії соціалістів-революціонерів (1921 р.), правих есерів (1922 р.), київських меншовиків (1923 р.) та ін.; розпуск Української комуністичної партії (боротьбистів) (1920 р.), Української комуністичної партії (укапістів) (1925р.); вислання української інтелігенції за межі України, переслідування духовенства. В економічній сфері: підтримка основного стимулу до праці - страху, забезпечення системи, дармовою робочою силою (політика воєнного комунізму, виникнення концтаборів).

У соціальній сфері: розкол суспільства, створення системи взаємної підозри (виховання людини-будівника нового соціалістичного суспільства, непримиримого борця з "буржуазними пережитками").

Висвітлюючи друге питання семінару наголосіть, що в 30-х рр. відбулося утвердження тоталітаризму, так званого сталінізму. Одним із проявів якого стала форсована індустріалізація. Розкрийте зміст надіндустріалізації, виділіть її особливості в Україні. Підкресліть, що традиційні джерела фінансування: доходи від промисловості, скорочення непродуктивних затрат, заощадження населення, внутрішні займи не забезпечували запланованих темпів промислового будівництва. Вихід партійно-державне керівництво вбачало у суцільній колективізації. (В умовах колгоспної системи держава шляхом прямого адміністративного впливу розпоряджалась виробленою продукцією). Підбийте підсумки надіндустріалізації, зверніть увагу на вимушене зниження темпів промислового розвитку в другій п'ятирічці.

Розкрийте економічні, політичні причини суцільної колективізації, визначіть її етапи, покажіть масовий супротив колгоспному будівництву. Наголосіть, що поряд з економічним "заохоченням" до ведення колективного господарства (пільги при оподаткуванні; заборона найманої праці, оренди землі) широко використовувався , поза­економічний примус (загроза розкуркулення, введення в 1932 р. паспортної системи в містах, яка прикріпляла селян до місця проживання та ін.). В підсумку наголосіть, що сталінська колективізація суперечила не лише інтересам селянства, а й була недоцільною з точки зору загально­державних інтересів. Колгоспи були поставлені в такі умови, які різко обмежували їх господарську діяльність і підприємливість, культивували зрівнялівку, безгосподарність, що в результаті підірвало розвиток виробничих сил в сільському господарстві.

Саме деградацією сільського господарства пояснюється голодомор 1932-1933 рр. в Україні. Висвітлюючи причини голоду, докажіть його штучний характер. Проаналізуйте заходи з допомогою яких влада забирала хліб у голодуючого населення. Покажіть втрати, які поніс український народ в трагічні 1932-1933 рр. Зверніть увагу на те, що радянська історична наука заперечувала сам факт голодомору в Україні.

В 30-х роках Й. Сталін, розгромивши суперників у боротьбі за владу, зміцнивши позиції державної партії, не вбачав подальшої потреби у компромісах, зробив ставку в побудові соціалізму на терор. Дайте характеристику трьом хвилям терору в Україні: першої - 1929-1931 рр. (примусова колективізація; ліквідація УАПЦ, процес СВУ), другої 1932-1934 рр. (штучний голод, постишевський терор, “кіровська хвиля”) і третьої - 1936 - 1938 рр. (так званий Великий терор). Покажіть особливості репресивної політики в Україні. Зауважте, що посилення терору відбулося на фоні галасливих заяв про розширення прав і свобод громадян. Конституція СРСР (1936 р.) і Конституція УРСР (1937 р.) були на той час найбільш демократичними у світі, але, на жаль, ці демократичні права залишались пустими деклараціями.

Відповідь на трете питання семінару рекомендуємо розпочати із з'ясування причин Великої Вітчизняної війни, планів фашистської Німеччини щодо України. Прокоментуйте причини невдач Червоної Армії на початковому етапі війни, спростуйте твердження радянських істориків про їх об'єктивний характер (несподіваність нападу на СРСР, перевага вермахту в живій силі, техніці, озброєнні та ін.).

Розкриваючи стосунки ОУН та фашистської Німеччини в роки війни з допомогою документів спростуйте багаторічні радянські догми щодо їх характеру. Підкресліть значимість прийняття 30 червня 1941 р. у Львові "Акту відновлення Української держави". Покажіть реакцію Берліну на проголошення української державності на теренах Західної України, дайте їй пояснення.

Висвітлюючи суть нацистського “нового порядку” зверніть увагу на його колоніальний характер (розчленування України, включення її територій до складу різних держав; економічне пограбування республіки, перетворення її в аграрно-сировинний придаток Рейху). Наголосіть, що в основу "нового порядку" були покладені терор і репресії (знищено близько 5.5 млн. мирних жителів України, не менше 1.3 млн. червоноармійців українців у фашистській неволі, 2.3 млн. чоловік вивезено на каторжні роботи до Рейху та інших європейських країн).

В боротьбу з окупантами включились дві течії Опору, яких різнила проблема державності України. Зауважте, що радянські партизани і підпілля виступали за відновлення УРСР у складі радянського союзу, націоналісти - за створення незалежної Української держави. Перших підтримувала Москва, другі орієнтувалися виключно на власні сили, допомогу місцевого населення. Покажіть вклад кожної із течій в перемогу над фашистськими окупантами.

Розкриваючи хід воєнної кампанії по звільненню України від ворога, зупиніться на найбільш значимих військових операціях радянських військ цього періоду. В підсумку наголосіть, що звільнення України стало не лише одним із найважливіших етапів на шляху до перемоги в радянсько-німецькій війні, а й у всій Другій світовій війні. (В битві за визволення республіки (тривала 22 місяці) брало участь до половини живої сили й бойової техніки всіх діючих збройних сил СРСР. В результаті перемоги Червоної Армії стало можливим звільнення від фашистської окупації ряду європейських держав).

Відповідь на четверте питання семінару розпочніть з історії передачі Галичини Польщі (рішення ради послів 15 березня 1923 р.). Висвітлюючи становище західноукраїнського населення під Польщею виділіть три його етапи:

І-й етап (1919-1923 рр.) характеризується невизначеністю (активне протистояння між національними і демократичними (ендекамн) силами, які відстоювали створення суцільної Польської держави і прихильниками Пілсудського, які до 1922 р. притримувалися "федералістичної" концепції).

ІІ-й етап (1923-1926 рр.) - це період тиску (ендеки, які перебували при владі, намагались втілити “інкорпораційну програму”).

ІІІ-й етап (1926-1937 рр.) - компромісу ("пілсудчики" офіційно відмовилися продовжувати ендецьку політику примусової денаціоналізації українського населення, замінивши її федералістською програмою державної асиміляції).

Зауважте, що про поділ на етапи можна говорити досить умовно, так як дії ендеків і пілсудчиків різнилися лише за методами, мета ж залишалась однаковою.

Покажіть антиукраїнську політику властей (заборона українських культурних товариств, видання і розповсюдження української преси, дозвіл на заняття відповідних посад особами українського походження і т. д.). Підкресліть, що з метою придушення національно-визвольної боротьби та випадів населення, офіційна влада вдалася до проведення пацифікації. (Розкрийте її зміст, наведіть приклади насильницьких дій польських властей, висвітіть форми протесту корінного населення).

Виділіть напрямки національно-визвольного руху, проаналізуйте програмні вимоги УНДО, УСРП, УСДП, УКНП. Розкрийте історію створення Української військової організації (УВО), її структуру, методи боротьби. Покажіть перехід УВО на націоналістичні позиції, створення Організації Українських Націоналістів (ОУН). Висвітліть діяльність ОУН на даному етапі, висловіть своє відношення до неї.

В п'ятому питанні семінару, даючи характеристику міжнародного становища напередодні Другої світової війни, наголосіть, що знаходження етнічних українських земель у складі інших країн (СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини), бажання корінного населення жити в одній державі, активно розігрувалось ініціаторами нового перерозподілу світу. Підкресліть демагогічний характер заяв про стурбованість долею українців керівництва Німеччини та Радянського Союзу. Підтвердження - трагічна доля Карпатської України. Висвітлюючи боротьбу за українську державність на теренах Закарпаття, виділіть її два етапи: перший - здобуття автономії; другий - проголошення незалежної держави - Карпатська Україна. Розкрийте фактори, які перешкоджали державотворчим процесам: боротьба русофілів, русинів, українофілів; слабкість партій; вороже ставлення сусідках держав та ін.. Зауважте, що на першому етапі (здобуття автономії) Берлін сіяв ілюзію про допустимість утворення української держави в обмін на підтримку політики Рейху. Проте, угорська окупація Закарпаття, яка стала реальністю завдяки підтримці Німеччини і міжнародної ізоляції Карпатської України, наочно продемонстрували зовнішньополітичні пріоритети Берліну. Оцініть реакцію сталінського керівництва на появу в центрі Європи української держави. Проаналізуйте причини загибелі Карпатської України, її місце в українському державотворенні.

Зупиніться на причинах співпраці Німеччини та СРСР напередодні війни, розкрийте суть пакту Молотова-Ріббентропа (виділіть таємний протокол), його роль у прискоренні Другої світової війни, покажіть наслідки пакту для українського народу).

Розкрийте причини анексії Червоною армією Західної України. Виділіть головні:

- розширення Імперії;

- створення плацдарму для потенційного вторгнення в Європу;

- прагнення покінчити з національно-визвольним рухом.

Покажіть суперечливий характер політики радянізації, зупиніться на розгортанні боротьби проти насадження тоталітарного режиму. Наголосіть, що включення Західної України до УРСР, яка перебувала у складі СРСР, вимагало врегулювання територіальних проблем з Німеччиною. Розкрийте зміст німецько-радянського договору про дружбу і кордони від 28 вересня, 1939 р. (зверніть увагу на два таємні протоколи), дайте йому оцінку з позиції міжнародного права.

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи:

1. У чому, вважаєте, виявилась обмеженість НЕПу?

2. Чи можна було запобігти голодомору 1 932-1933 рр.?

3. Проаналізуйте причини втрати суверенітету радянськими республіками, зокрема Україною.

4. Складіть хронологічну таблицю “Основні події Другої світової війни в Україні". .

Семінар 8

Тема: Україна в післявоєнний період (1945-1964 рр.). Наростання кризових явищ радянського ладу та тоталітарної системи в другій половині 60-80-х-рр.

План аудиторного семінару:

1. Особливості та проблеми відбудови господарства на українських землях в післявоєнний період.

2. Суперечності "хрущовської відлиги" в Україні та причини її провалу.

3. Особливості та проблеми соціально-економічного розвитку УРСР в 1965-1985 рр. Наростання кризових явищ.

4. Об'єктивна необхідність змін у всіх сферах суспільного життя. Особливості процесу перебудови в Україні.

Питання на самостійне опрацювання:

5. Суспільно-політичне та духовне життя в Україні, відновлення сталінського режиму.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев. -Львів, 1996, с. 338-339 Історія України (під загальною редакцією В.Смолія) - К., 1997, с. 329-331 Бойко О. Історія України - К., 1999, с. 437-439; Субтельний О. Україна, Історія - К., 1991,с. 428-430

6. Причини та особливості опору сталінській тоталітарній системі на західноукраїнських землях в повоєнний період.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. -Львів, 1996, с. 329-338 Історія України (під загальною редакцією В. Смолія) -К, 1997, с.331-335; Бонк 0. Історія України - К., 1999, с.428-436 Субтельннй О. Україна, Історія -К., 1991,с. 424-428

7. Політична ситуація в другій половини 60-х - початку 80-х рр. Поворот до неосталінізації. Розвиток дисидентського руху.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. -Львів, 1996, с. 360-392 Історія України (під загальною редакцією В.Смолія) -К., 1997, с. 345-352 Бойко 0. Історія України – К., 1999, с. 463-472; Субтель-ний О. Україна, Історія -К., 1991, с. 445-454

Відповідь на перше питання семінару розпочніть з характеристики втрат України в роки війни. Зупиніться на труднощах відбудови, виділивши проблеми джерел фінансування та її кадрового забезпечення. Розкриваючи відбудовчий процес в республіці підкресліть, що він відрізняючись від відбудови західних країн, мав свої особливості:

- збитки, завдані війною Україні, були значно більшими, ніж на Заході

- суттєво ускладнив ситуацію голод 1946-1947 рр.

- відбудова в республіці здійснювалася власними силами, без зовнішньої допомоги, а західні країни отримували допомогу США за "планом Маршала"

- економіка України відновлювалася не як самостійний і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи.

До особливостей відбудови в Україні віднесіть також провідну роль у цьому процесі командної системи і значну заангажованість в економічній сфері ідеологічного фактора. Виділіть особливості економічного розвитку Західноукраїнських земель, розкрийте його позитивні і негативні сторони.

Підкресліть, що ціною величезного напруження фізичних і духовних сил народу, з допомогою усієї країни народне господарство України до 1950 р. було відбудовано (обсяг валової продукції промисловості на 15% перевищував рівень 1940 р.). Приоритетно розвивалася, як і в довоєнний час, важка промисловість, зокрема, воєнно-промисловий комплекс. Однак виробництво легкої і харчової промисловості, продукції сільського господарства не досягло довоєнного рівня (відповідно 79% і 91%). Таким чином, незважаючи на успіхи в промисловому виробництві, покращення життєвого рівня народу не відбулося. Більше того, аграрна політика та посуха 1946 р. призвели до нового голоду 1946 р. (загинуло 800 тис. чол.).

Висвітлення другого питання семінару слід розпочати смертю Й. Сталіна (березень 1953р.), яка поклала початок лібералізація радянського суспільства. Розкрийте такі її характерні риси в Україні:

- певне уповільнення процесу русифікації,

- зростання ролі українського фактора в різних сферах суспільного життя,

- розширення прав республіки в економічній, фінансовій та юридичній сферах,

- часткова реабілітація жертв сталінського режиму.

Наголосіть, що десталінізація на початку носила повільний, обережний характер. Її активізацію ми бачимо в 2-й половині 50-х – поч. 60-х рр. (після виступу М. Хрущова на XX з’їзді КПРС і появи 30 червня 1956р. постанови ЦК “Про подолання культу особи і його наслідків”). Дайте визначення терміну “відлига”, визначить її хронологічні рамки.

Підкресліть суперечливий характер “хрущовської відлиги” (назвіть факти, які б підтвердили непослідовність курсу на десталінізацію, підпорядкування його тактичним політичним розрахункам). Серед причин виділіть: особисту відповідальність М.Хрущова за злочини сталінського режиму, “тиск” на нього з боку найближчого оточення (спроба усунути М.Хрущова на червневому пленумі ЦК КПРС (1957р) з поста першого секретаря), небезпека, яку становила подальша демократизація суспільства для існування комуністичної системи.

В підсумку, спробуйте дати об’єктивну, неупереджену оцінку суспільно-політичних процесів 50-х – поч. 60-х рр., порівняйте їх з подіями другої половини 80-х років.

Розкриваючи в третьому питанні семінару причини кризового стану радянської імперії підкресліть, що тоталітарний режим з його командно-адміністративною системою керівництва народним господарством позбавив громадян власності і свободи, а значить стимулів до творчої праці, породжував пасивність, байдужість, безвідповідальність, безгосподарність, злодійство тощо. З’ясуйте, чому соціалізм не зумів освоїти досягнення НТР і використати (як це зробив Захід) їх для блага суспільства. Зауважте, що однією із основних ознак застою в економіці було те, що вона за інерцією продовжувала розвиватись на екстенсивній основі, орієнтувалася на включення у виробництво додаткових матеріальних та трудових ресурсів. (На виробництво одиниці національного доходу в СРСР затрачувалося у декілька разів більше праці, енергії, сировини і матеріалів, ніж у розвинутих країнах. У 80-х рр. в СРСР продуктивність праці була в промисловості у 4, а сільському господарстві в 10 разів нижчою ніж на Заході чи в Японії. В країні лише 15% нової техніки (цивільних галузей) була на рівні світових стандартів.).

Зробіть висновок, що економіка України, будучи складовою частиною загальносоюзної економіки переживала ті ж процеси, стала заложником економічної стратегії центру. В республіці розміщувалися виробництва з незавершеним циклом, у тому числі високотехнологічні. Традиційно розвинуті індустріальні галузі економіки (видобуток вугілля і металевих руд, виробництво металів, важке машинобудування) швидко занепадали через брак нових технологій, ставали нерентабельними, якість їх продукції постійно знижувалася. Все це мало турбувало центр, котрий пов’язував надії на новий економічний стрибок із освоєнням Сибіру і Далекого Сходу. Зауважте, що однією з причин низького життєвого рівня населення була мілітаризація економіки. В результаті постійного заклику “захисту завоювань соціалізму” (наведіть приклади) КПРС створила суспільство, в якому 80% промислового і наукового потенціалу країни працювало на армію.

Зверніть увагу на те, що криза охопила не тільки економіку, а й соціальну сферу, в основі якої давно сформувалася порочна практика – залишковий принцип й виділення коштів на соціальні потреби. Звідси низький рівень життя, інфляція і постійний дефіцит.

Покажіть кризу національної політики КПРС-КПУ, її причини і наслідки, а також драматичні зміни в демографічних процесах України та екологічні проблеми.

Висвітлюючи четверте питання семінару підкресліть, що в середині 80-х рр. СРСР опинився на грані економічної, соціальної і політичної кризи. Тоталітарна система, ядром якої виступала КПРС, виявила свою повну нездатність вивести країну з застою. Докажіть, що саме життя вимагало радикальних змін у всіх сферах суспільного життя.

Дайте оцінку горбачовській перебудові (проголошена новим керівництвом КПРС на чолі з М. Горбачовим в квітні 1985р.). Підкресліть, що метою перебудови було модернізувати тоталітарну систему аби зберегти її. Перебудова була затіяна виключно в інтересах правлячої партії, а сама партія навіть і не думала перебудовуватись. Партапарат покладався не на власний народ (про якого так багато говорили і продовжують говорити неокомуністи сьогодні), а на гарантів влади – КДБ, МВС, армію, на збанкрутілий партійно-господарський апарат.

Розкрийте зміст і наслідки лозунгів перебудови – прискорення, демократія, гласність, а також особливості процесу перебудови в Україні. Покажіть протидію консервативних сил демократичним змінам. (Влада в Києві і на місцях залишилась в руках партапарату на чолі з В. Щербицьким).

На завершення проаналізуйте причини краху політики перебудови М. Горбачова та її наслідки.

В п’ятому питанні семінару наголосіть, що наступ тоталітарного режиму наприкінці 40-х – початку 50-х рр. був зумовлений рядом внутрішніх та зовнішніх чинників. Розкриваючи їх, підкресліть, що програмні і ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання і поглиблення холодної війни”; способом посилення культурно-ідеологічної ізоляції країни; формою зміцнення тоталітарного ідеологічного контролю за суспільними процесами, засобом реанімації внутрішнього ворога – важливого фактора функціонування тоталітарного режиму. Ідеологічний наступ пояснювався також входженням до УРСР західноукраїнських земель, тимчасовою окупацією радянської території, населення яких жило в умовах капіталістичної системи.

Назвіть сумнозвісні постанови ЦК ВКП(б) і ЦК Компартії України (з1946 по 1951 рр. таких було 12), націлені проти творчої інтелігенції. Зауважте, що всі вони, як правило містили три тези:

- критику націоналізму;

- вказівку на недостатнє висвітлення у художній творчості проблем сучасності;

- заклик до розгортання більшовицької критики і самокритики.

Почалась чергова компанія морально-політичного тиску на суспільство, інспірована тодішнім головним ідеологом А.Ждановим, і тому названа “жданівщина”. Розкриваючи зміст жданівщини, наголосіть, що для першого її етапу визначальною була боротьба з “українським буржуазним націоналізмом”, для другого – протидія ”космополітизму”. Зауважте, що боротьба з “космополітизмом“ переслідувала мету: посилення культурно-політичної ізоляції країни; не тільки розкол інтелігенції країни, а певною мірою протиставлення її іншим соціальним групам суспільства; розпалення шовіністичних та антисемітських настроїв; посилення процесу русифікації. Дайте оцінку тотального контролю держави на визначення її пріоритетних напрямків (дискусії з питань філософії, мовознавства, політичної економії, боротьба з менделізмом-морганізмом, гоніння на генетику, кібернетику та ін. науки). Покажіть наслідки ідеологічних кампаній для українського суспільства.

Шосте питання семінару рекомендуємо розпочати з радянізації західноукраїнських земель. Розкрийте її зміст, наголосіть, що з приходом сталінського режиму було ліквідовано політичний плюралізм і багатопартійність, мали місце масові депортації населення, примусова суцільна колективізація. Враховуючи, що Українська греко-католицька церква (УГКЦ) була одним із ключових чинників суспільно - політичного життя краю, зупиніться на наслідках Львівського собору (8-10 березня 1946р.). Підкресліть, що ліквідація УГПЦ стала можливою завдяки ослабленню у повоєнний період греко-католицької церкви, загостренню відносин між Заходом і Сходом, яке переросло у “холодну війну”, смерті А.Шептицького, тощо.

Методами здійснення соціалістичних перетворень стали тиск, терор, репресії. Дайте характеристику трьом хвилям масових репресій в Західній Україні (перша розпочалась в 1944р. з приходом Червоної Армії, друга – в 1947р. з початком колективізації; третя – в 1949 р. – вбивство Я.Галана).

Визначить форми і методи опору місцевого населення радянської влади. Наголосіть, що її організуючим ядром і силою стали формування УПА. Зупиніться на особливостях цієї боротьби на різних етапах: в 1945-1946рр. переважають форми широкої повстанської боротьби (контролювання певної території, створення альтернативних державних структур, діяльність великих формувань, що включали артилерійські і кавалерійські частини; - з 1947р. перехід то тактики партизанської війни невеликими групами, широкої підпільної боротьби, саботажу, антирадянської пропаганди, індивідуальних терористичних акцій проти представників правлячого режиму). Розкрийте фактори, які визначили трансформування тактичної лінії УПА.

Зупиніться на найбільш вживаних методах боротьби МДБ з національно-визвольним рухом. Зауважте, що звичною нормою поведінки військ міністерства внутрішніх справ стали свавілля, беззаконня, провокації (безпідставні репресивні акції, незаконні арешти, злочинна діяльність під виглядом формувань УПА).

В кінці зупиніться на найбільш резонансних операціях УПА, проаналізуйте причини поразки національно-визвольних змагань.

В сьомому питанні семінару, аналізуючи політичне життя України, доведень (на конкретних прикладах), що вона фактично перебувала на правах колонії (входила до політичних структур радянської імперії – СРСР). Характерними ознаками політичного становища республіки були:

- тоталітарний комуністичний режим;

- втрата національної незалежності;

- повна залежність від Москви, політика якої була спрямована на денаціоналізацію України.

Покажіть реакцію передової громадськості на тоталітаризм, охарактеризуйте дисидентський рух в Україні. Розкриваючи програмні цілі дисидентства, зауважте, що хоча воно діяло в рамках чинного радянського законодавства, комуністичний режим вдався до терору і репресій. Таким чином, на зміну хрущовській “відлизі” прийшла брежнєвська реакція.

Проаналізуйте три хвилі репресій тоталітарного режиму (1965-66, 1972, 1979-1980рр.)проти національного відродження в Україні. Спробуйте відповісти, чому влада так жорстоко розправлялася з найменшими проявами національного пробудження, розкрийте антиукраїнську суть національної політики КПРС-КПУ.

В заключені зробіть висновок, що рух опору 60-х – 70-х рр. в Україні став зародком широкого демократичного руху, який в повну силу проявив себе в другій половині 80-х рр.

Семінар 9

Тема: Розпад тоталітарної системи. Україна на шляху до свободи і незалежності. Проблеми розбудови української держави (90-ті роки XX ст.-поч. XXI ст.).

План аудиторного семінару:

1. Активізація суспільного життя в Україні в кінці 80-х р. Виникнення політичних організацій та партій.

2. Розпад імперської тоталітарної системи. Становлення незалежної держави (1990-1991рр.).

3. Особливості економічної політики, проблеми радикальних реформ, причини кризових явищ в суспільно-економічному житті в 90-х роках ХХ – поч. XXI ст.

Питання на самостійне опрацювання:

4. Становлення і розбудова демократичної державної влади в Україні. Конституційний процес і його завершення.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев – Львів, 1996, с.437-444; Історія України (під загальною редакцією В.Смолія)-К.,1997,с.367- 372; Бойко О. Історія України.-К., 1999, с.492-502.

5. Зовнішня політика української держави в кін.ХХ – поч. ХХІ ст.

Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев – Львів, 1996, с.444-450; Історія України (під заг. ред. В.Смолія) - К., 1997,с.367-372; Бойко О. Історія України.-К., 1999, с.526-544;

Перше питання семінару розпочніть з аналізу політичного, економічного, культурного життя в Україні в кінці 80-х рр. Наголосіть, що хоч горбачовська перебудова зазнала невдачі, вона все ж таки розхитала підвалини тоталітарного режиму. Докажіть, що найбільші зрушення відбулися в суспільно-політичному житті (широка демократизація суспільства, гласність, відміна цензури, нова виборча система, політичний плюралізм). Як наслідок зростання національної свідомості, ролі національної культури, відродження української мови, історії і т.д. Підкресліть, що опозиційні настрої трудящих мас України появились в несанкціонованих мітингах, страйках, маніфестаціях (засудження злочинів тоталітарної системи проти власного народу, вимоги притягнення до відповідальності винуватців економічної кризи, вершиною якої стала Чорнобильська трагедія). З’ясуйте виникнення та діяльність так званих “неформальних організацій”, вклад колишніх політв’язнів в демократизацію суспільства, розкрийте роль періодичних видань у відтворенні історичної правди минулого.

Розкриваючи проблему виникнення політичних організацій та партій наголосіть, що наростання політичної активності мас у другий половині 80-х рр. висунуло питання про створення організації, яка очолила б стихійний національно-демократичний рух. Нею став Народний Рух України (НРУ). Наголосіть, що утворення НРУ як масової громадсько-політичної організації поклало край монополії КПУ на політичну діяльність. Проаналізуйте сильні і слабкі сторони руху. Розгляд проблеми завершіть висновком – усім, що ми маємо сьогодні у розбудові української державності, національного відродження, у піднесенні духовності, повинні завдячувати, демократичним силам.

Великим досягненням демократичних сил в республіці було скасування (жовтень 1990р.) статі 6 в Конституції СРСР про керівну і спрямовуючу роль КПРС в державі, що створило сприятливі умови для політичного плюралізму і виникнення багатопартійної системи. Проаналізуйте (назвіть) програмні цілі партії лівого, центристського та правого спрямування.

В другому питанні семінару коротко проаналізуйте роботу Верховної Ради УРСР (обраної весною 1990р. згідно нового виборчого закону) в нових умовах (утворення Народної Ради – опозиції комуністичній більшості). Наголосіть, що в гострій опозиції з прокомуністичними силами, з ініціативи Демблоку, 16 липня 1990р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України (результат голосування 335-“за”, 4-“проти”, 1-“утримався”), яка повинна була стати базою для формування незалежної української демократичної держави. Підкресліть, що згуртуванню значної кількості депутатів навколо ідеї суверенітету сприяли, перш за все, настрої широких мас, а також зверхня, великодержавна політика імперського центру, що грубо ігнорував інтереси союзних республік.

Охарактеризуйте основні положення Декларації.

Зауважте, що дальший поступ до свободи і незалежності був прискорений спробою державного перевороту в серпні 1991р., коли група вищих керівних державних діячів спробувала загальмувати демократичні процеси, відкинути країну назад до тоталітаризму. Використавши фактичний матеріал, покажіть остаточно дискредитацію в ході путчу імперських структур СРСР, ядром яких виступила КПРС. Крах СРСР і всіх його структур став неминучим. Перед Україною відкрилась перспектива досягнення повної свободи і незалежності. Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991р. конституційною більшістю прийняла акт про незалежність України. Проаналізуйте цей історичний документ і дайте йому оцінку. Доцільно нагадати, що в цьому документі останній раз вживається термін УРСР. Згідно акту наша держава отримала іншу назву – УКРАЇНА.

На завершення проаналізуйте результати Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991р. та угоду про створення СНД. Підкресліть, що незважаючи на неоднозначну оцінку створення СНД головним його наслідком стала ліквідація найбільшої у світі імперії – СРСР, яка проіснувала майже 70 років.

Розгляд третього питання семінару розпочніть з грудневого референдуму 1991р. Наголосіть, що його результати були продиктовані сподіваннями докорінних змін в житті суспільства, в тому числі у сфері матеріального добробуту. Але роки незалежності принесли розчарування. Рівень життя різко погіршився. Економічна криза переросла в справжню катастрофу. Проаналізуйте причини катастрофічного становища сучасного економічного розвитку України. Зверніть увагу на їх об’єктивний і суб’єктивний характер (спадщина тоталітарного режиму, відсутність у вищих владних структур обґрунтованої концепції економічної стратегії, неспроможність уряду забезпечити управління економічними процесами, зростання тіньової економіки, колосальне поширення корупції в державному апараті).

На конкретних фактах покажіть різкій спад виробництва. Результат – дискредитація в очах у частини збіднілого народу ідеї української державної і ринкової економіки. Наголосіть, що здійснення радикальних реформ бюрократично-адміністративними (здебільш прокомуністичними) структурами, проти яких ця реформа спрямована, було приречене на невдачу.

Можна назвати безліч причин і фактів, які привели до такого катастрофічного стану українське господарство, проте серед них можна виділити дві найсуттєвіші:

- це наслідки і продовження тих кризових явищ, які мали місце в радянській економіці, особливо в 70-х – поч. 80-х рр.

- помилки і прорахунки, допущенні уже на етапі розбудови Української держави.

Подумайте, назвіть і проаналізуйте інші причини кризи.

Відповідь на четверте питання семінару розпочніть з характеристики становища після проголошення незалежності України (заборона КПУ, припинення існування СРСР створили в республіці нову соціально-політичну ситуацію, яка поставила перед суспільством нові завдання, що не виникали раніше в умовах диктату Москви). В центрі державотворення першочерговими завданнями стали: будівництво державних структур, формування трьох основних гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової, що є неодмінним атрибутом правової демократичної держави.

Розкрийте діяльність Верховної Ради (обраної – 1990, 1994,1998 і 2002 рр.), покажіть розстановку політичних сил в її складах, наголосіть на деструктивному, антидержавному характері частини із них. Висвітліть причини гострого політичного протистояння між законодавчою і виконавчою гілками влади, підкресліть, що відсутність єдності та глибоких економічних та політичних реформ привели до політичної та економічної кризи. Негативні фактори посилила відсутність масової консолідуючої державницької національно-демократичної партії та інших масових політичних партій, здатних істотно вплинути на хід подій в суспільстві.

Розглядаючи проблеми конституційного процесу (розпочався восени 1990р., тривав 5 років) вкажіть, що Україна була останньою з республік колишнього СРСР, яка прийняла свою Конституцію. Зупиніться на наслідках політичної кризи в Україні весною 1995р., викликаною конфліктом між двома гілками влади: Верховною Радою та виконавчим урядом на чолі з Президентом. Проаналізуйте Конституційний договір від 1995р., основні положення Конституції України, прийнятої Верховною Радою 28 червня 1996р.

З червня 1999 року почалась передвиборча компанія по виборах третього Президента незалежної України, які відбулися 31 жовтня 1999 року. В першому турі виборів більшість голосів набрали Л.Кучма – 36.4 % і П. Симоненко. 14 листопада 1999р. відбувся другий тур виборів. Президентом України на наступні 5 років обрано Л.Д.Кучму (56% голосів виборців).

На завершення висловіть свою думку і проаналізуйте нинішню ситуацію в розбудові демократичної державної влади в Україні.

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте основні положення Декларації про державний суверенітет України? У чому полягає її історичне значення?

2. В чому полягають особливості економічної політики, проблеми радикальних реформ, причини кризових явищ в суспільно-економічному житті на сучасному етапі?

3. Чим було зумовлено укладання Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом? У чому суть та які наслідки прийняття Конституції України 28 червня 1996р.?

Примірна тематика рефератів:

Семінар 1.

1. Українська територія та її етнос-батьківщина однієї з найдавніших цивілізацій світу.

2. Трипільська культура в прадавній історії України.

3. Київська Русь – прабатьківщина українського народу.

Семінар 2.

4. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку окремих князівств в часи роздроблення.

5. Литовсько-Руська доба в сучасній історіографії України

Семінар 3.

6. Дмитро Вишневецький (Байда) – провідник українського козацтва.

7. Основні напрямки фальсифікації та перекручень національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького і сучасні оцінки цієї події.

Семінар 4.

8. Опришківський рух в Галичині.

9. “Конституція прав і свобод Запорозького війська „Пилипа Орлика”.

Семінар 5.

10. Видатні діячі українського національного відродження в кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

11. Перша світова війна, її вплив на політична ситуацію в Україні.

Семінар 6.

12. Злука УНР та ЗУНР – наслідки та історичне значення.

13. Особливості радянської влади в Україні 1917-1920рр.

Семінар 7.

14. Правда та домисли про утворення СРСР.

15. Голод 1921-1922рр.,1932-1933рр. – трагічні сторінки історії.

Семінар 8.

16. Дисидентський рух. “Шістедесятники” в кін. 50-х поч. 60-х рр.

17. Радянізація західних областей України в повоєнні роки.

18. Чорнобильська трагедія-причини та уроки.

Семінар 9.

19. Спроба державного перевороту (серпень 1991р.) та його наслідки в Україні.

20. Багатопартійна система в Україні, президентські вибори 1999р., парламентські 2002р.

Зміст лекційного курсу

1	2	Тема 1. Вступ. Україна в геополітичному просторі Європи та світу. Прадавня українська історія.	2
		Предмет, завдання, джерела та історіографія історії України. Україна в геополітичному просторі світу. Прадавня історія українських земель та її основні етапи.
		Тема 2. Княжа доба. Руси-України.	6
1	2	Лекція 2. Зародження слов’янської державності на українських землях. Київська Русь.
		Зародження слов’янської державності в українських землях. Утворення Київської Русі. Київська Русь в ХІ–ХІІ ст. початки роздроблення. Київська Русь – прабатьківщина українського народу.
2	3	Лекція 3. Роздроблення Київської Русі. Галицько-Волинська держава.	2
		Причини роздроблення. Соціально-економічний розвиток окремих князівств. Утворення, розвиток і занепад Галицько-Волинської держави.
3	4	Лекція 4. Українські землі в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV–ХVІ ст.)	2
		Утвердження Литви в Наддніпрянській Україні. Литовсько-руський етап в історії українського державотворення, його особливості. Зближення і союзи Литви та Польщі, їх наслідки для українських земель.
		Тема 3. Доба козаччини в історії України. Становлення, розвиток і нищення козацько-гетьманської держави.
4	5	Лекція 5. Початок доби козаччини в історії України.	2
		Проблема походження козаччини в історичній літературі. Поняття „козак”, козацтво у світовому контексті, феномен української козаччини. Історичні умови і обставини формування козацького стану в Україні та його легітимація. Козацтво як державотворча сила. Січ в історії національного державотворення.
5	6	Лекція 6. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького.	2
		Історичні передумови національно-визвольної війни, її причини, характер, особливості, рушійні сили та етапи. Формування української козацької держави в ході національної революції. Феномен козацької республіки – важливий компонент світового загальноісторичного процесу. Державницька дипломатія Б.Хмельницького.
6	7	Лекція 7. Українська державність після Б.Хмельницького. Доба Руїни. Гетьманщина.	2
		Між Москвою та Польщею. Політична програма І.Виговського. руїна, її причини, ознаки та політичні наслідки для українського народу. Українська державність останньої чверті ХVІІ ст. гетьманщина. Українські землі поза межами Гетьманщини.
7	8	Лекція 8. Нищення української державності російським царизмом у ХVІІІ ст.	2
		Російський централізми та українська автономія. Гетьман І.Мазепа. обмеження автономії України за Петра І та його наступників. Конституція П.Орлика. остаточне знищення української державності в кінці ХVІІІ ст. історичне значення української державності та причини її занепаду.
		Тема 4. Українські землі під гнітом іноземних держав. Національне відродження та творення новітньої української держави (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)	8
8	9	Лекція 9. Пробудження національної свідомості та національне відродження в Україні в кінці ХVІІІ – початку ХХ ст.	2
		Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Росії і Австро-Угорщини. Проблеми формування і розвитку національної ідеї в Україні в кінці ХVІІІ – початку ХХ ст. Національне відродження на українських землях в ХІХ ст. Утворення і діяльність українських політичних партій в кінці ХІХ – початку ХХ ст.
9	10	Лекція 10. Українська національна революція і державне будівництво в 1917–1920 рр.	2
		Історичні передумови та початок творення української державності. Характеристика основних форм української державності: ЦР УНР, Українська держава П.Скоропадського, ЗУНР, Директори УНР. Структура і особливості законодавчої, виконавчої і судової влади. Конституційні закони та їх реалізація. Позитивні і негативні фактори державного будівництва в 1917–1920 рр.
1	11	Лекція 11. Особливості внутрішньої політики в умовах української державності 1917–1920 рр.	2
		Соціально-економічна політика ЦР, Гетьманату П.Скоропадського, Директорії УНР, ЗУНР. Національне питання і національна політика в період творення української державності. Проблеми формування українських Збройних Сил. Розвиток культури і освіти.
1	12	Лекція 12. Зовнішньополітична діяльність української держави в 1917-1920 рр.	2
		Українські землі і зовнішньо – політична ситуація на початку 1917 р. історія і проблеми відносин з Росією в 1917-1921 рр. Відносини української держави з країнами Антанти, німецько-австрійським блоком держав та Польщею. Уроки та історичне значення української державності 1917-1920 рр. Причини втрати української державності.
		Тема 5. Україна в складі тоталітарної системи. УРСР – 1921-1990 рр.	8
1	13	Лекція 13. Українські землі в міжвоєнний період (1921-1939 рр.)	2
		Радянська Україна в 20-ті роки. Курс на зміцнення позицій більшовиків. Утворення СРСР. Поступова втрата суверенітету України. Остаточне утвердження тоталітаризму в 30-тих роках. Східна Галичина і Волинь під владою Польщі, боротьба проти окупації, за самостійну, соборну Україну.
1	14	Лекція 14. Україна у другій світовій війні.	2
		Українське питання в планах великих європейських держав. Карпато-Україна. Причини і початок другої світової війни. Анексія Західної України, Бессарабії і її наслідки. Радянсько-Німецька війна і українські землі. Окупаційний фашистський режим. Дві течії руху опору проти окупантів. Відновлення радянської влади в Україні. Причини перемоги над фашистськими загарбниками.
1	15	Лекція 15. Україна в період післявоєнної відбудови і десталінізації (1945-1964 рр.)	2
		Проблеми відбудови господарства, переходу до мирного життя. Радянізація західних областей УРСР. Боротьба ОУН.-УПА з сталінським тоталітарним режимом. „Жданівщина” в Україні, посилення репресій. Хрущовська відлига – 1953-1964 рр, Соціально-політичне життя та опозиції в Україні.
1	16	Лекція 16. Наростання кризових явищ радянського ладу. Початок розпаду тоталітарної системи.	2
		Проблеми соціально-економічного і політичного розвитку УРСР в 1965-85 рр. Поворот до неосталінізму, розвиток дисидентського руху. Шестидесятники. Новий курс М.Горбачова, соціально-економічна та політична зміни в Україні в другій половині 80-х років.
		Тема 6. Україна – незалежна, суверенна європейська держава та її місце у всесвітньо-історичному процесі в кінці ХХ століття.	4
1	17	Лекція 17. Україна на шляху до свободи і незалежності.	2
		Розпад імперської тоталітарної системи. Провал свободи державного перевороту. Проголошення незалежності України. Виникнення і діяльність політичних партій та громадських організацій.
		Лекція 18. Розбудова демократичної системи державної влади в Україні.
		Становлення незалежної держави. Конституційний процес прийняття основного закону України. Проблеми внутрішньої і зовнішньої політики України на сучасному етапі.

Література для вивчення курсу "історія україни"

1. Грушевський М. Історія України-Руси в 11 т., 12 кн-К., 1991. (тема 1-2).

2. Грушевський М. Звичайна схема "руської" історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства. Вивід прав України Львову 1992 (т.1)

3. Брайчевський М. Конспект історії України // Старожитності 1991 №І-VІ (т.І.)

4. Залізняк І.Нариси стародавньої історії України. К., 1994 (т1).

5. Баран В.Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. - К.,1991 (т.1).

6. Павленко Ю. Історія світової цивілізації, - К., 1996 (т.1). Давня історія України у 2-х кн. К., 1994 (т.1).

7. Лисняк-Рудницький І. Історичні есе. В 2-х т.- К., 1994 (т.1).

8. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України. Львів, 1994 (т.1).

9. Дорошенко Д. Огляд Української історіографії. К., 1996 (т.1).

10. Грабовецький В. Нариси історії Прикарпаття. - Івано-Франківськ, ч.1, 1991 (т.1).

11. Археологія та стародавня історія України. Курс лекцій. К. 1992 (т.1).

12. Терещенко Ю. Україна і європейський світ. Нариси історії від утворення старокиївської держави до кінця 16 ст. К. 1996 (т.2).

13. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства: Україна і світ. К., 1995 (т.2).

14. Січинський В. Чужинці про Україну. К., 1992 (т.2).

15. Історія Української церкви в 3-х томах. т. 1 К., 1993 (т.2).

16. Ричка В.М. За літописним рядком. К., 1991 (2).

17. Національна символіка. К., К. 1991(т.2).

18. Петров В. Походження українського народу. - К., 1992 (т.2).

19. Смолій В., Гуржій О. Як і коли почала формуватись українська нація. К., 1991 (т.2).

20. Історія Русів. К., 1991 (т.2).

21. Оргієнко І. Українська церква. К., 1994 (т.2).

22. Історія українського війська. В 2 - х т. К. 1993 (т.2).

2З. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст. / Волинь і центральна Україна /, К. 1994 (т.2).

24. Антонович В.Б. Коротка історія козаччини. К. 1991(т.3).

25. Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі (т.3).

26. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. К. 1990 .т І-3 (т.3).

27. Голобуцький В. Запорізьке козацтво. К. 1994 (т.3).

28. Щербак В. Запорізька Січ як фактор консолідації українського козацтва до середини 17 ст. / Укр. історичний журнал 1995. №5 /( т.3.)

29. Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом і Заходом (14-18 ст.) Записки НТШ. Львів, 1991 т.222 (т.3).

30. Смолій В. Феномен українського козацтва в загально-історичному контексті. (УІЖ 1991 №5) (т.3.)

31. Щербак В. Чинники становлення козацької самосвідомості. Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. / Матеріали п’ятих Всеукраїнських історичних читань. - К.. Черкаси, 1995 (т.3).

32. Смолій В. Державотворець / Київська старовина. 1995, №4 / т.3.

33. Степанков В.Б. Б.Хмельницький і поблеми державності України. УГЖ, 1991, №9, №11 (т.3).

34. Смолій В. Б.Хмельницький - особистість у контексті епохи / УІЖ, 1995 №4 (т.3).

35. Смолій В., Степанков В.. Б. Хмельницький. Соціально-політичний портрет-К. 1993 (т.4).

36. Смолій В., Степанков В. У пошуках нової концепції історії визвольної війни українського народу 17 ст. - К.1993 (к.3).

37. Крип’якевич І.. Б. Хмельницький. - ,1990 (т.3).

38. Яковлів А. Українсько-Московські договори в 17-18 ст. / УІЖ. 1995 №4 / (т.3.)

39. Сисин Франк Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації / УІЖ. 1995 №4 /(т.3.)

40. Горобець В. Московська політика Б. Хмельницького: дипломатична риторика та політична практика / УЇЖ 1995 №4 /т.3.

41. Апанович О. Українсько-Російський договір 1654р. Міфи і реальність. К. 1994 (т.3)

42. Крупницький Б. Б. Хмельницький в світлі української історіографії / Київська старовина. 1995 №5 ( т.3.)

43. Українсько-Російські дипломатичні стосунки 1648-1657рр. / Київська старовина 1995 №6 ( т.3.)

44. Нольде Б. Автономія України з історичного погляду. К. 1995. (т.3)

45. Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? / Критичні зміни з приводу однієї концепції / Україна 1991 №16,17. (т.3)

46. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині 17 – 18 ст. кордони, населення, право. К. 1991 (т.3).

47. Горобець В., Струкевич О. Українсько-російські політичні відносини др. пол. 17-18 ст.: тенденції, характер, етапи. / УГЖ 1997 №1/ ( т.3.)

48. Шевчук В. Козацька держава. К. 1995. (т.3).

49. Багалій Д. Історія Слобідської України. Харків, 1992 (т.3).

50. Смолій В., Степанков В. Правобережна Україна у др. пол. 17-18 ст.: проблеми державотворення. К. 1993 (т.3).

51. Липинський В. Україна на переломі / Вивід прав України. Львів, 1991/ ( т.3.)

52. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини 1760-1830. К. 1996. (т.3).

53. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку 18 ст. К. 1994 (т.3).

54. Іван Мазепа і Москва. Історичні розвідки і статті. К. 1994. (т.3) Мельник Л. Перший наступ на автономію України. / Київська старовина. 1995 №5/ ( т.3.)

55. Загибель козацької держави. / Шевчук В. Козацька держава К. 1995 /( т.3.)

56. Конституція Орлика / Історія української конституції К. 1993 / т.3.

57. Борщак І. Мазепа, Орлик, Войнаровський. Львів 1991 (т.3).

58. Білас І. Репресивна каральна система в Україні 1917-1953. У 2-х кн. (т.5).

59. Голод 1921-1923 рр. В Україні. Збірник документів і матеріалів, - К. 1993 (т.5).

60. Голод 1932-1933 рр. на Україні: очима істориків, мовою документів. К. 1990 (т.5).

61. Даниленко В. та ін. Сталінізм на Україні 20-30-і роки К. 1991 (т.5).

62. Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція. К. 1991.

63. Книш З. Становлення ОУН. К. 1994 (т.5).

64. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. К. 1993 (т.5).

65. Косак В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Париж, Нью-Йорк. Львів. 1993 (т.5).

66. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії Івано-Франківська 1993 (т.5).

67. Панюк А., Рожик М. Історія становлення української державності. Львів 1995 (т.2,3,4,5,6).

68. Рубльов О. Черниченко Ю. Сталінщина і доля західноукраїнської інтелігенції К. 1994 (т.5).

69. Брицький М. Україна в другій світовій війні (1930-45 рр.) Чернівці 1995 (т.5).

70. Ковалюк В. Західна Україна на початку другої світової війни / УГЖ 1991 №9 /т.5.

71. Парсадонова В. Депортація населення з Західно України і Західної Білорусії в 1939-41 рр. / Нова і новітня історія. 1989 №2 / т.5.

72. Коваль М. Україна в другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945). К. 1994 (т.5).

73. Хоминець Ю. Закарпаття - земля Української держави. Ужгород 1991 (т.5).

74. Баран В. Україна після Сталіна 1953-1985. Львів 1992 (т.5).

75. Горинь В. Від створення руху до багатопартійності. К. 1992.(т.5)

76. Курносов Ю. Проблеми перебудови в Українській РСР / УІЖ, 1990, №7 / (т.5.)

77. Лисяк-Рудницький І. Політична думка радянських дисидентів. / Історичне есе. К. 1994 в 2-х т. / (т.5.)

78. Литвин В., Слюсаренко А. Україна - незалежна, суверенна держава / Історія України в особах 19-20 ст. 4., 1995 (т.5).

79. Литвин В. Політична арена України. Ділові особи та виконавці. К.1994/ (т.5,6.)

80. Лук’яненко Л. Вірую в Бога і в Україну. К. 1994 (т.5).

81. Слюсаренко А., Томенко М. Нові політичні партії України К. 1990 (т.5).

82. Табачник Д., Володимир Щербицький / Історія України в особах 19-20 ст. К. 1995 (т.5).

83. Україна багатопартійна: програмні документи нових партій, К. 1991 (т.5).

84. Виговський М. Закерзоння / Київська старовина, 1994, №1 /(т.5.)

85. Зарецький О. Українські Шістдесятники і хрущовська відлига / Сучасність, №4 /

86. Карпов В. Маршал Жуков. Опала: Літературна мозаїка. М. 1994.

87. Киричук Ю. Історія УПА Терноліль 1991 (т.5).

88. Мірчук П. Історія Української Повстанської Армії 1945-1952 рр. Львів 1991 (т.5).

89. ОУН: минуле і майбутнє К. 1993 (т.5).

90. Декларація про державний суверенітет України. К. 1990 (т.5).

91. Шаповал Ю. Хрущов на Україні. К. 1990 (т.5).

92. Акт проголошення незалежності України 24.08.1991р. К. 1991 (т.6).

93. Грабовський С., Ставрояні С. Нариси з історії українського державотворення К. 1995 (т.6).

94. Малик Я., Вол Б. Історія української державності. Львів.1995

95. Кравчук Л. Останні імперії. Перші роки надії. К. 1994 (т.6).

96. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. Ів.-Франківськ. 1996 (т.6).

97. Шаповал Ю. Україна 20-50-х сторінки неписаної історії. К. 1993 (т.5).

98. Швагуляк М. "Українська карта". Українське питання у міжнародній політиці напередодні та на початку другої світової війни. / Дзвін. 1996 № 7 / (т.5.)

99. О.Д.Бойко. Історія України. К. 1999.

100. Історія України. Підручник під ред. В.Смолія. К. 1998.

Положення про рейтингову оцінку знань студентів на кафедрі історії та політології

Кафедральне положення розроблено на основі університетського "Положення про систему поточного і підсумкового контролю, оцінювання знань та визначення рейтингу студентів".

В основу рейтингової оцінки знань студентів покладено систему нагромадження балів, які набирає студент протягом семестру.

Програмний курс складається з трьох модулів:

ПЕРШИЙ модуль /структурна оцінка/ оцінюється максимум в 30 балів, охоплює 1 - 3 теми семінару і виставляється на 6 - 7 тижнях навчання.

ДРУГИЙ модуль /структурна оцінка/ оцінюється максимум в 40 балів, охоплює 4-6 теми семінару і виставляється на 12 - 13-му тижнях навчання.

ТРЕТІЙ модуль /структурна оцінка/ оцінюється максимум в 30 балів, охоплює 7-8 теми семінару і виставляється на 17-18 тижнях навчання.

Отже, підсумкова структурна оцінка складається з суми:

30 балів (І модуль) + 40 балів (ІІ модуль) + 30 балів (ІІІ модуль) = 100 балів.

Модуль виставляється на основі отримання студентом поточних оцінок (1-10б), під час семінару до яких додаються бали (1-10 б), отримані за підсумкові модулі контрольні роботи в 1-му і 2-му модулях та колоквіуму (1-10 б).

Частина навчального матеріалу виноситься на самостійне опрацьовування студентами, контроль за яким здійснюється проведенням 2-х підсумкових модульних робіт та колоквіумом. Питання, винесені на самостійну роботу, повинні бути опрацьовані в конспекті.

У випадку пропуску заняття студент отримує 0 балів з можливим наступним відпрацюванням з дозволу деканату.

Викладач зобов’язаний виставити оцінку кожному студенту за кожну тему семінару.

На 15–16 тижнях навчання проводиться колоквіум. Колоквіум проводить викладач у присутності, або за погодженням із лектором. Лектор може запропонувати свої питання згідно програми курсу, для забезпечення об’єктивності оцінки за колоквіумом. Знання студентів на колоквіумі оцінюється максимум 10 балів.

Підсумкова семестрова структурна оцінка може враховувати додаткову роботу студентів: написання наукових робіт, участь в олімпіадах, підготовці наочності, методичних посібників, збір історичних документів, експонатів. Додаткова робота оцінюється максимум 5 балів, які додаються в кінці семестру до семестрової оцінки.

На першому і другому курсі проводяться дві атестації в семестрі:

Перша – на 7-му тижні навчання, за результатами І модуля (максимум 30 балів).

Друга – на 14-му тижні навчання, за результатами І і ІІ модулів (максимум 70 балів).

За дозволом деканату і викладача студент може перездати один структурний модуль, який був оцінений незадовільно, при умові позитивної оцінки двох інших модулів.

Перездачі відбуваються згідно графіку індивідуальної роботи викладача, доведеного до відома студентів. Пропущені заняття відпрацьовуються не пізніше двотижневого терміну з часу виходу студента на навчання.

Критерії оцінки знань студентів на семінарі

1 бал	виставляється студенту, якщо він не бажає, чи не може дати відповідь на поставлене питання, не володіє темою і планом семінару;
2-4 бали	за незадовільне розкриття питань, засвоєння менше половини програмного матеріалу;
5-6 балів	за репродуктивне відтворення фактів із конспекту на вимогу викладача без їх розуміння і аналізу, „механічне” читання конспекту;
7-8 балів	за самостійну, продуману відповідь на питання, використання джерел, документів, участь у дискусії, суттєве доповнення. Проте: недостатня глибина аналізу матеріалу, немає висновків, посилок на різні думки і літературу, невміння дати критику фальсифікації історії;
9-10 балів	за ґрунтовну, самостійну, творчу відповідь з використанням додаткової, нової літератури і джерел, вміння аналізувати, робити висновки, пов’язувати матеріал із сучасністю, аргументовано захищати свої думки, активність в ході семінару.

Студент може один раз в семестр підготувати реферативний виступ (реферат), який оцінюється як поточна оцінка, а кращі з них рекомендуються для участі в наукових конференціях.

Семестровий контроль

Студент вважається допущеним до семестрового контролю (іспит, залік), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом і набрав підсумкову структурну оцінку не менше 60 балів (в першому семестрі на першому курсі – 50 балів).

Студент, який на початок сесії не набрав 60 балів, або не виконав навчальний план, направляється на комісію (декан, викладач, зав. кафедри) для вирішення питання про його допуск до семестрового контролю з даної дисципліни.

На підставі рапорту викладача, деканат приймає остаточне рішення про допуск або не допуск студента до екзамену.

Студент, який допущений до семестрового контролю і набрав 75 і більше балів може одержати екзаменаційну оцінку на семестрового рейтингу. Про відмову від здачі екзамену і свою згоду із семестровим рейтингом він зобов’язаний письмово повідомити викладача перед проведенням екзамену.

На студентів академічних груп, які протягом семестру з неповажних причин зривали заняття, не поширюється пункт „Положення...” про виставлення оцінки „добре” за результатами набраних в семестрі балів. Викладач також може прийняти рішення про обов’язкову здачу студентом екзамену, якщо протягом семестру мали місце пропуски лекцій, пропущення навчальної дисципліни, невиконання РНП. Семестровий іспит для цих студентів є обов’язковим.

При складанні іспиту оцінка студента підраховується за формулою:

кінцева іспитова оцінка

(ПСО – підсумкова семестрова оцінка; ІО – іспитова оцінка в балах).

Отримана оцінка за 100-бальною шкалою перераховується у традиційну 4-бальну оцінку, яка разом із кількістю набраних балів виставляється у відомість деканату, в залікову книжку виставляться тільки 3-бальна позитивна оцінка.

від 0 балів до 59 балів – 2 (незадовільно)

60 балів до 74 балів – 3 (задовільно)

75 балів до 89 балів – 4 (добре)

90 балів до 100 балів – 5 (відмінно).

Атестація 1-30 б	Атестація 2-70 б	Атестація 2-70 б
0-14 б = 2	0-37 б = 2	0-41 б = 2
15-22 б = 3	35-52 б = 3	42-52 б = 3
23-26 б = 4	53-62 б = 4	53-62 = 4
27-30 б = 5	63-70 б = 5	63-70 б = 5 (для 1-го семестру 1-го курсу)

Екзаменаційні питання з історії України

для студентів всіх спеціальностей ІФНТУНГ.

1. Дайте характеристику основним етапам та особливостям прадавньої історії українських земель (до н.е.)

2. Походження, розселення, господарське життя та вірування східних слов’ян. Зародження слов’янської державності на українських землях в першій половині 1 тис. нашої ери.

3. Утворення та розвиток Київської Русі в IX-поч.XIIст.

4. Проблеми єдності княжої держави. Роздроблення Київської Русі в др. пол. XIIст. та його наслідки.

5. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Галицького та Волинського князівства в XI-XII ст. Галицько-Волинська держава в XIII - першій половині XIVст.

6. Українські землі під владою Литви і Польщі, особливості їх політичного та соціально-економічного розвитку в др. пол. XIV - першій пол.XVl ст.

7. Виникнення козацтва, утворення Запорізької Січі та її роль в державотворчому процесі (до середини XVllст.)

8. Участь українського козацтва в боротьбі проти іноземних поневолювачів в кінці XVl-пер. пол.XVllст.

9. Причини, характер, мета, основні етапи національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

10. Охарактеризуйте українсько-московські відносини періоду національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Переяславська Рада (1654 рік), "Березневі статті" та їх роль в історичній долі українського народу.

11. Боротьба за збереження автономії української держави після смерті Б.Хмельницького. Гетьманство І.Виговського.

12. Руїна, її причини, особливості та політичні наслідки для українського народу. Гетьмани доби Руїни.

13. Гетьманство П.Дорошенка та його боротьба за соборну українську державу.

14. Соціально-економічний та політичний розвиток правобережних українських земель в кінці XVll-XVlll ст. Боротьба проти іноземних поневолювачів.

15. Гетьманство І.Мазепи. Спроба здобуття незалежності України та причини її невдач.

16. Наступ російського самодержавства на українську автономію після Мазепи. Остаточне знищення української державності в XVlllст.

17. Політичне становище, соціально-економічний розвиток. національно-визвольний рух на українських землях у складі Російської імперії в XlXст.

18. Політичне становище, соціально-економічний розвиток, національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під владою Австро-Угорщини в XlX-поч.XXст.

19. Українські землі в роки Першої Світової Війни. Утворення та бойовий шлях легіону УСС.

20. Українська революція 1917-1920 рр., основні етапи творення національної державності.

21. Творення української державності на західноукраїнських землях. ЗУНР. Злука УНР та ЗУНР, її історичне значення.

22. Початки більшовицького тоталітарного режиму, особливості політичного, соціально-економічного та духовного життя в Україні в 20-х рр.

23. Утвердження сталінської тоталітарної системи, голодомор, терор та репресії в Україні в 30-х роках.

24. Окупаційний польський режим. Розвиток національно-визвольного руху на західноукраїнських землях в 20-30 роки. Утворення та діяльність УВО, ОУН.

25. Українські землі напередодні та початку Другої Світової Війни. Карпато-Україна, радянсько-німецькі договори та їх наслідки.

26. Включення західноукраїнських земель до УРСР та СРСР, встановлення радянського тоталітарного режиму та його наслідки до початку радянсько-німецької війни.

27. Радянсько-німецька війна та її особливості на українських землях. Утворення та діяльність УПА.

28. Особливості та проблеми відбудови господарства на українських землях в післявоєнний період.

29. Відновлення сталінського тоталітарного режиму, суспільно-політичне та духовне життя в Україні в др.пол.40-х -поч.50-х рр. Опір сталінізму на західноукраїнських землях.

30. Доба Хрущова в Україні. Спроби десталінізації та реформування радянської економіки в др. пол.50-х - поч. 60 років, причини її краху.

31. Особливості та проблеми соціально-економічного та політичного розвитку УРСР в др. пол. 60-80 рр. Наростання системних кризових явищ.

32. Активізація суспільно-політичного та духовного життя в Україні в другій половині 80-х років. Виникнення політичних організацій та партій.

33. Розпад радянської тоталітарної системи. Україна на шляху до свободи і незалежності - 1990-1991 роки.

34. Політичний та соціально-економічний розвиток, проблеми радикальних реформ, причини кризових явищ в суспільно-економічному житті України в 1992 на поч. ХХІ століття.

35. Україна на міжнародній арені в кінці ХХ - поч. ХХІ століття.

Вимоги до оцінки знань студентів

На письмовому екзамені з історії України та політології. Письмова відповідь студента повинна бути по суті поставленого питання і складатися з таких основних частин:

1) вступ;

2) основна частина відповіді, конкретний виклад подій, фактів, їх аналіз.

3) висновки, власні думки, історична, політична оцінка подій.

Оцінка
ВІДМІННО 90-100 б	–	студент вільно висловлює свої думки, показує глибокі знання предмету, поставлені питання розкриті в повному обсязі згідно з програми курсу, зроблено аналіз і оцінку подій, названо їх причини, наслідки, основні імена, дати, історичне значення;
	–	студент вільно орієнтується в різних поглядах на історичні та політичні процеси, має власну думку, яка може і не співпадати з думкою екзаменатора і позицією авторів навчальних посібників та рекомендованої літератури але аргументовано доведену і захищену ним;
	–	знає історіографію, ста вивчення і дослідження даної проблеми, вміє пов’язати матеріал з сучасністю, вільно володіє історичними або політологічними категоріями;
	–	письмова відповідь студента логічна, змістовна, самостійна, в ній використані матеріали лекцій, підготовки до семінарських занять, джерела і документи.
ДОБРЕ 75-89 б	–	студент показує ґрунтовні знання предмету, основні питання розкриті в повному обсязі, робота написана змістовно, зроблено самостійні висновки;
	–	проте, студент немає достатньо знань по одному з питань, окремі факти, події упущені, недостатньо володіє різними поглядами на дану проблему, не може дати оцінку нової літератури, частина відповіді книжна, „зазубрена”.
ЗАДОВІЛЬНО 60-74 б	–	основні події і проблеми викладено правильно, в основному програмний матеріал засвоєно, тобто більше половини програмних вимог курсу студент знає;
	–	проте студент має недостатньо знань з частини тем курсу, не вміє робити власних висновків, забуває суттєві події і факти, викладає матеріал непослідовно, відповідь незмістовна, фрагментарна, відсутня обізнаність з першоджерелами, літературою, думками із лекцій і семінарів.
НЕЗАДОВІЛЬНО 0-59 б	–	відсутність основних знань з курсу історії України та політології, програмний матеріал засвоєний менше як на 60%, студент допускає суттєві помилки, а відповідь складається з декількох речень, фраз, фактів, зміст яких нерозкритий, він не знає і не розуміє причин, ходу особливостей і наслідків історичних подій, політологічних процесів. Відсутнє самостійне мислення, думки, які викладались під час лекцій і семінарів.

1

2

91

3

90

4

89

5

88

6

87

7

86

8

85

9

84

10

83

11

82

12

81

13

80

14

79

15

78

16

77

17

76

18

75

19

74

20

73

21

72

22

71

23

70

24

69

25

68

26

67

27

66

28

65

29

64

30

63

31

62

32

61

33

60

34

59

35

58

36

57

37

56

38

55

39

54

40

53

41

52

42

51

43

50

44

49

45

48

46

47