Методичні розробки

практичного заняття для викладачів

Тема 3. Гістероскопія в діагностиці та лікуванні гінекологічної патології в амбулаторних і стаціонарних умовах (2 год)

І. Актуальність теми. Гістероскопія в сучасній гінекологічній хірургії стає все більш поширеною, збільшуються її діагностичні та лікувальні можливості у внутрішньоматковій хірургії. Діагностична гістероскопія і мінігістероскопія можуть бути офісними (амбулаторними) процедурами. Філософія мінімально інвазивної хірургії полягає у досягненні оптимальних результатів при зменшенні часу перебування в стаціонарі та швидкому відновленні фізіологічних функцій. Гістероскопія - єдинийефективний метод лікування внутрішньоматкових адгезій і перегородки. Застосовується при допоміжних репродуктивних технологіях. Гістероскопічна абляція або резекція ендометрію, резекція субмукозної міоми є альтернативою гістеректомії у пацієнток з аномальними матковими кровотесами. Інтерстиціальну трубну оклюзію можна успішно усунути при оперативній гістероскопії.

II. Навчальні цілі заняття.

А. Мати уявлення (а=І): про показання та протипоказання до проведення гістероскопії, про можливі ускладнення.

В. Знати (а=ІІ):

• обладнання та інструменти;

• техніку виконання діагностичної гістероскопії;

• техніку виконання оперативної гістероскопії;

• типові гістероскопічні процедури;

• ускладнення гістероскопії в гінекології.

С. Оволодіти навичками (а=ІІІ):

• складати показання до планової та ургентної гістероскопії;

• вміти діагностувати ускладнення гістероскопії.

ІІІ. Цілі розвитку особистості: молодим спеціалістам необхідно оволодіти методиками обстеження гінекологічних хворих, складати показання та протипоказання до гістероскопії, діагностувати можливі ускладнення гістероскопії.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п	Дисципліни	Знати	Вміти
1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни:
1	Анатомія	Анатомію жіночих статевих органів.	Оцінити ендоскопічну анатомію ендометрію, стінок порожнини матки, міометрію.
2	Фізіологія	Фізіологію жіночих статевих органів.	Оцінити функціональний стан ендометрія.
3	Пропедевтика	Пальпацію, перкусію живота	діагностувати «гострий живіт» на основі пальпації живота.
2. Внутрішньопредметна інтеграція:
1	Методи дослідження	Основні та додаткові методи обстеження	Оцінити результати клініко-лабораторних та вагінального досліджень.

V. Зміст теми заняття.

Гістероскопія - це огляд стінок порожнини матки за допомогою ендоскопа з метою діагностики та проведення лікувальних хірургічних втручань при різних видах внутрішньоматкової патології.

Показання для проведення гістероскопії в ургентному порядку:

1. Мено- чи метрорагія.

2. Метрорагія після вагітності.

3. Народженнясубмукозної міоми.

4. Некроз субмукозної міоми.

Показання для проведення гістероскопії в плановому порядку:

1. Дисфункціональні маткові кровотечі.

2. Субмукозна міома матки.

3. Поліп ендометрія.

4. Гіперплазія ендометрія.

5. Підозра на рак ендометрія.

6. Внутрішньоматкові сінехії.

7. Аденоміоз.

8. Аномалії розвитку матки.

9. Чужорідні тіла у порожнині матки.

10. Неплідність, пов’язана з матковим фактором або проксимальною трубною оклюзією.

11. Підготовка до проведення допоміжних репродуктивних технологій.

12. Моніторинг ефективності лікування гіперпластичних процесів ендометрія.

13. Атипова гіперплазія (у спеціалізованих закладах).

Протипоказання до проведення гістероскопії:

1. Профузна маткова кровотеча.

2. Вагітність.

3. Гострі запальні захворювання жіночих статевих органів.

4. Інфекційні захворювання (грип, ангіна, пневмонія, пієлонефрит та ін.).

5. Рак шийки матки, інфільтративний рак ендометрія.

6. Цервікальний стеноз.

Анестезіологічне забезпечення гістероскопії.

У разіпроведення гістероскопіївикористовують внутрішньовенний наркоз. Припустиме використання ендотрахеального наркозу. В окремих випадках за умови наявності протипоказань до проведення наркозу можливе застосування парацервікальної анестезії.

Техніка проведення гістероскорпії. Після розширення цервікального каналу до №9 Гегара в асептичних умовах в порожнину матки вводиться гістероскоп з підключеним світоводом і промивною системою. Достатнє розширення церві кального каналу забезпечує вільний відтік рідини з матки під час гістероскопії, вводима в порожнину матки рідина в значно меншій кількості попадає в черевну порожнину, що знижує ризик інфекційних ускладнень. Просування гістероскопа вперед проводять лиш після заповнення матки рідиною і під контролем зору. Для доброго огляду необхідно створити тиск 120 мм.рт.ст., але не більше 200 мм.рт.ст. Огляд починають з загального огляду порожнини матки. Під час проведення діагностичної гістероскопії використовують фізрозчин, при проведенні оперативної гістероскопії – глюкозу, декстрани.

Методика гістероскопії з використанням газу. Після розширення церві кального каналу в порожнину матки вводять корпус гістероскопа без оптичної системи. Вводять 40-50 мл фізрозчину для промивання матки від згустків крові, промивну рідину з допомогою відсмоктувача видаляють. В канал вводять оптику, до одного з вентилів приєднують трубку від інсуфлятора вуглекислого газу і починають подачу газу з швидкістю 60-80 мл в хв., до тиску 120-180 мм.рт.ст.

Передопераційне обстеження тапідготовка проводиться за стандартними принципами згідно знаказом МОЗ України № 620 від 29.12.2003 р.

Стандартне обстеження гінекологічних хворих перед проведенням планових «малих» діагностичних та лікувальних оперативних втручань:

1. Загальне фізикальне обстеження.

2. Група крові і резус-фактор.

3. Онкоцитологічне дослідження.

4. Бактеріоскопічне дослідження виділень із статевих шляхів, діагностиканаявності папілома вірусу людини.

Стандартне обстеження гінекологічних хворих перед проведенням ургентного оперативного втручання:

1. Загальне фізикальне обстеження.

2. Група крові і резус-фактор.

Обов`язкове морфологічне дослідження операційного матеріалу, інтраопераційного (за показаннями).

Антибіотикопрофілактику проводять під час вводного наркозу шляхом внутрішньовенного крапельного введення антибіотиків. За показаннями проводять повторне введення антибіотиків в післяопераційному періоді через 6-12 годин.

Післяопераційне ведення хворих:

1. Догляду ранньому післяопераційному періоді.

2. Контроль виділень зі статевих шляхів.

3. Контроль гемодинаміки.

4. Контроль вмісту цукру у крові (при тривалих операціях).

5. Контроль відсутності симптомів подразнення очеревини.

Ведення післяопераційного періоду спрямоване на профілактику та своєчасне виявлення можливих ускладнень.