- •Івано-Франківськ
- •І. М. Богатчук
- •1 Мета і завдання вивчення дисципліни
- •1.1 Мета
- •1.2 Завдання
- •2 Загальні методичні вказівки
- •3.1.4 Контрольні запитання
- •3.2 Загальні положення з ремонту атз
- •3.2.1 Зміст розділу
- •3.2.3 Методичні вказівки
- •3.5.4 Контрольні запитання
- •3.6 Зовнішнє миття. Ефективність мийно-очисних робіт.
- •3.6.1 Зміст розділу
- •3.6.3 Методичні вказівки
- •3.8 Дефектація та сортування деталей 3.8.1. Зміст розділу
- •3.8.3 Методичні вказівки
- •3.9.4 Контрольні запитання
- •3.10 Організація процесів складання
- •3.10.1 Зміст розділу
- •3.10.3 Методичні вказівки
- •3.11.4 Контрольні запитання
- •3.12 Класифікація способів відновлення деталей
- •3.12.2 Зміст розділу
- •3.12.3 Методичні вказівки
- •3.13 Відновлення деталей слюсарно-механічною обробкою
- •3.13.1 Зміст розділу
- •3.13.3 Методичні вказівки
- •3.13.4 Контрольні запитання
- •3.14 Відновлення деталей тиском
- •3.14.1 Зміст розділу
- •3.14.3 Методичні вказівки
- •3.16.4 Контрольні запитання
- •3.17 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням 3.17.1 Зміст розділу
- •3.17.3 Методичні вказівки
- •3.17.4 Контрольні запитання
- •3.18 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням в середовищі захисних газів і під шаром флюсу
- •3.18.1 Зміст розділу
- •3.18.3 Методичні вказівки
- •3.19.4 Контрольні запитання
- •3.20 Відновлення деталей електрофізичними методами
- •3.20.1 Зміст розділу
- •3.20.3 Методичні вказівки
- •3.23 Відновлення лакофарбових покриттів атз
- •3.23.1 Зміст розділу
- •3.23.3 Методичні вказівки
- •3.23.4 Контрольні запитання
- •3.24 Відновлення двигуна
- •3.24.1 Зміст розділу
- •3.24.3 Методичні вказівки
- •3.24.4 Контрольні запитання
- •3.25 Відновлення і ремонт агрегатів і деталей трансмісії
- •3.25.1 Зміст розділу
- •3.25.3 Методичні вказівки
- •3.25.4 Контрольні запитання
- •3.26 Відновлення і ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •3.26.1 Зміст розділу
- •3.26.3 Методичні вказівки
- •3.27.4 Контрольні запитання
- •3.28 Ремонт кузовів і кабін
- •3.28.1 Зміст розділу
- •3.28.3 Методичні вказівки
- •3.28.4 Контрольні запитання
- •3.29 Технологічний процес відновлення рам і ресор
- •3.29.1 Зміст розділу
- •3.29.3 Методичні вказівки
- •3.29.4 Контрольні запитання
- •3.30 Ремонт і відновлення автомобільних шин
- •3.30.1 Зміст розділу
- •3.30.3 Методичні вказівки
- •3.31.4 Контрольні запитання
- •3.32 Типізація технологічних процесів ремонту
- •3.32.1 Зміст роботи
- •3.32.3 Методичні вказівки
- •3.33.4 Контрольні запитання
- •3.34 Основи проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств
- •3.34.1 Зміст розділу
- •3.34.3 Методичні вказівки
- •3.34.4 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
3.33.4 Контрольні запитання
1. Що таке технічна норма часу?
2. Які складові входять в підготовчо-заключний час?
3. Які складові входять в оперативну норму часу?
4. Що таке ручний, машинно-ручний, машинний і допоміжний час?
5. Що таке додатковий час, для чого він використовується?
6. Яка методика визначення поштучно-калькуляційного часу відновлення деталей чи складання-розбирання агрегатів?
7. Яка суть основних методів встановлення технічних норм часу?
3.34 Основи проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств
3.34.1 Зміст розділу
Загальні положення про проектування. Проектування та реконструкція діючих дільниць ремонтного виробництва. Послідовність проектування та реконструкції дільниць. Розрахунок необхідного обладнання, робочих постів, виробничих площ та енергетичних ресурсів. Особливості проектування технологічної частини основних виробничих дільниць.
3.34.2 Рекомендовані джерела: [2, с.460-546; 3, с. 475-548].
3.34.3 Методичні вказівки
Проектування авторемонтних підприємств виконується тими ж методами, що і проектування машинобудівних заводів. Відомо, що призначенням авторемонтного виробництва являється відновлення автомобілів, що втратили роботоздатність в результаті довгої експлуатації.
У темі необхідно опрацювати такі методи ремонту як індивідуальний, поточний, знеособлений, агрегатний, агрегатно-вузловий, на базі готових деталей і інші.
Проектування авторемонтних підприємств виконується у дві стадії. Перша стадія – технічний проект, друга – розробка робочих креслень.
Для проектування виробничі дільниці поділяють на три класи в залежності від одиниці вимірювання програми і методу розрахунку обладнання.
При проектуванні виробничого будівництва необхідно керуватися максимальним застосуванням типових проектів, стремлінням підвищення технічного рівня виробництва, зниженням собівартості випущеної продукції і змінної вартості будівництва і т.д.
Річним об’ємом називається час, необхідний для виконання різної виробничої програми, і виражається в верстато-годинах, а при ручній роботі – в людино-годинах. Його визначають двома методами: за округленими трудомісткостями на виріб і за даними технологічного процесу.
3.34.4 Контрольні запитання
1. Якими методами проводиться проектування авторемонтних підприємств?
2. Яке призначення авторемонтного підприємства?
3. Які методи ремонту Ви знаєте?
4. На які класи поділяють виробничі дільниці для проектування?
5. Якими документами керуються при проектуванні виробничого будівництва?
6. Якими двома методами визначають річну виробничу програму?
Перелік рекомендованих джерел
1 Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн.3. Ремонт автотранспортних засобів: Підручник / В. Є. Канарчук, О.А.Лудченко, А. Д. Чигринець. – К.: Вища шк., 1994. – 599с.
2 Шадричев В. А. Основы технологии автостроения и ремонт автомобилей: Учебник для вузов – Л.: Машиностроение, 1976. – 560с.
3 Технология авторемонтного производства: Учебник / Под ред. К.Т.Кошкина. – М.: Транспорт, 1969. – 568с.
4 Токаренко В. М. Технологія автодорожнього машинобудування і ремонт машин: Курсове проектування: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1992. – 127с.
5 Боднев А. Г., Шаверин Н. Н. Лабораторный практикум по ремонту автомобилей. – Учеб. пособие. – М.: Транспорт, 1989. – 142с.
6 Цеханов А. Д. Лабораторный практикум по ремонту автомобилей. – Учеб. пособие – М.: Транспорт, 1978. – 136с.
7 Капитальный ремонт автомобилей: Справочник / Л. В. Дехтеринский, Р. Е. Есенберлин,
К. Х. Ахмаев и др. Под ред. Есенберлина. – М.: Транспорт, 1989. – 335с.
8 Справочник технолога авторемонтного производства. Под ред. Г.А.Малышева. – М.: Транспорт, 1977. – 432с.
9 Ремонт дизельних двигунів: Довідник / Л. С. Єрмолов, О. А. Науменко, та інші. За редакцією
Л. С. Єрмолова. – К.: Урожай, 1991. – 248с.
10 Ямпольский А. М., Ильин В. А. Кратний справочник гальванотехніка. – М.: Машгиз, 1962, - 244с.
11 Зарубин А. Г. и др. Автомобили ЗИЛ / Техническое обслуживание и ремонт – ч. I. – М.: Транспорт, 1971. – 368с.
12 Александров Л.А. Техническое нормирование труда на автомобильном транспорте. – М.: Транспорт, 1986. – 207с.
13 Миллер Э.Э. Техническое нормирование труда в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1972 – 248с.
14 Иващенко Н.И. Технология ремонта автомобилей. – К.: Вища школа, 1977. – 360 с.
15 Технология ремонта автомобилей /Под ред. Л. В. Дехтеринского. - М.: Транспорт, 1979.- 312 с.
16 Богатчук І.М. Основи ремонту автотранспортних засобів. Лабораторний практикум . Частина 1. 2-ге видання з доповненнями і змінами. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 58 с.
17 Богатчук І.М. Основи ремонту автотранспортних засобів. Лабораторний практикум . Частина 2. 2-ге видання з доповненнями і змінами. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 131 с.