§8. Модель «ламаної кривої попиту»

Мікроекономічний аналіз олігополістичних ринків дає змогу виділити щонайменше дві загальні закономірності:

• ціни олігополістичного ринку є негнучкими. Їх називають жорсткими;

• якщо олігополістичні ціни все-таки змінюються, то найчастіше до цінових змін вдаються усі фірми одночасно. Бізнесова поведінка олігополістів передбачає існування стимулів погодження дій або таємних угод у ціноутворенні. Поведінка олігополістів стосовно ціноутворення є багатоваріантною. Вони базуються на методах таємних угод, лідерстві в цінах, ціноутворенні за принципом «витрати плюс». Застосовується, наприклад, і такий варіант цінової політики, який ґрунтується на моделі ламаної кривої попиту на товари в осередку олігополістичного ринку.

Модель ламаної кривої попиту пояснює відносну негнучкість цін на продукцію олігополії за умови зміни величини граничних витрат. Модель запропонували незалежно один від одного у 1939 р. англійські економісти Р. Холл з К. Кітчем та американець Пол Суїзі.

Основне припущення моделі полягає в різній реакції конкурентів на підвищення і зниження ціни окремою фірмою. Якщо фірми не вдаються до неправових, таємних угод, то реакція конкурента на зміну ціни буде наступною: якщо олігополіст підвищує ціну, конкурент залишить цю дію без уваги і олігополіст стрімко втрачатиме своїх покупців (крива попиту D₁, буде еластичною (рис. 11.7)).

Коли ж олігополіст буде знижувати ціну на свій товар, конкурент, наслідуючи його дії, аби не втратити частки ринку, теж знизить ціну на товар (крива D₂, буде менш еластичною).

Рис. 11.7. Ламана крива попиту на продукцію фірми олігополіста

Об’єднана крива попиту має вигляд ламаної лінії, яка складається з двох відрізків ВЕ і ЕF з зламом в т. Е. При досягненні обсягів продажу Q_E, крива граничного доходу буде мати розрив по вертикалі АК і складатиметься з двох відрізків MR₁ (при Q < Q_E) і MR₂ (при Q > Q_E). Зміна граничних витрат в діапазоні з МС₁ до МС₂ не призводить ні до зміни обсягу Q_E, ні до зміни ціни Р_Е.

Ця модель пояснює ключові особливості цінової політики фірм, що функціонують в системі олігополістичної конкуренції. Вона дозволяє зрозуміти чому будь-які зміни ціни товару фірми олігополіста в більшості випадків призводять до погіршення її економічного стану. Адже, підвищення ціни зменшить кількість споживачів товару, які обов’язково перейдуть до конкурентів. Якщо ж фірма знизить ціну, то виграш від цього зниження (за рахунок зростання обсягу попиту) буде меншим від валового доходу, оскільки цінова еластичність попиту для олігополістичних ринків є низькою (Е_р < 1). Отже, фірми-олігополісти рідко використовують важіль зміни ціни на свої товари, саме тому олігополістичні ціни в більшості випадків є стабільними, негнучкими.

Проте, варто враховувати, що модель ламаної кривої попиту пояснює лише загальний принцип ціноутворення, але не дозволяє визначати першопочатковий рівень ціни. Окрім того, висновок про незацікавленість олігополістів у зміні цін не завжди узгоджується з реальністю: ціни олігополістичного ринку мають стійку тенденцію до зростання.