![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •О.М.Дудка автоматизація математичних розрахунків засобами пакету MathCad Навчальний посібник
- •Розділ 1. Пакет MathCad як засіб автоматизації математичних розрахунків
- •1.1 Загальні відомості про пакет MathCad
- •Робота з текстом
- •Введення математичних виразів і робота з формульним редактором
- •Контрольні запитання
- •1.2 Побудова графіків функцій та форматування графічних об’єктів в середовищі пакету MathCad Побудова двомірних графіків
- •Побудова графіків функцій у полярних координатах
- •Побудова графіків поверхонь
- •Побудова графіка поверхні, заданої в векторній параметричній формі
- •Побудова графіків декількох поверхонь на одному рисунку
- •Форматування графічних об’єктів в середовищі пакету MathCad Форматування двомірних графіків
- •Форматування трьохмірних графіків
- •Контрольні запитання
- •1.3 Символьна математика пакету MathCad Символьна математика
- •Символьні операції з виділеними виразами
- •Символьні операції з виділеними змінними
- •Символьні операції з виділеними матрицями
- •Символьні операції перетворень
- •Контрольні запитання
- •1.4 Обчислення похідних та інтегралів в середовищі пакету MathCad. Комплексні числа Обчислення похідних
- •Обчислення інтегралів
- •Комплексні числа
- •Контрольні запитання
- •1.5 Розв’язування диференціальних рівнянь в середовищі пакету
- •Розв’язування диференціальних рівнянь 1-го порядку. Розв’язок задачі Коші
- •Розв’язання системи диференціальних рівнянь першого порядку
- •Розв’язання диференціальних рівнянь другого порядку
- •Розв’язання системи диференціальних рівнянь вищого порядку
- •Розв’язання диференціальних рівнянь з частинними похідними
- •Контрольні запитання
- •1.6 Матричні операції. Розв’язування лінійних і нелінійних рівнянь та систем рівнянь в середовищі пакету MathCad
- •Робота з масивами, векторами і матрицями
- •Векторні і матричні оператори
- •Пошук коренів нелінійного рівняння
- •Розв’язання нелінійних рівнянь в символьному вигляді
- •Чисельне розв’язання системи нелінійних рівнянь
- •Розв’язування систем нелінійних рівнянь в символьному вигляді
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь в символьному вигляді
- •Контрольні запитання
- •1.7 Програмування в середовищі пакету MathCad
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Побудувати графік поверхні і:
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи
- •Використовуючи команду Розширити виконати наступні дії:
- •Використовуючи команду Фактор виконати наступні дії:
- •Використовуючи команду Подібні виконати наступні дії:
- •Використовуючи команду Коефіцієнти Полінома виконати наступні дії:
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №4
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи
- •Задати матриці , і:
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Список використаної літератури
Векторні і матричні оператори
Для роботи з векторами і матрицями система MathCAD підтримує ряд операторів і функцій. Всі оператори можуть викликатись з палітри матричних операцій. Нехай надалі V – вектор, M – матриця, Z – скаляр.
Оператор
векторизації:
Наприклад, якщо V – вектор, то вираз
cos(V) буде недоступним, оскільки аргументом
функції cos може бути тільки скалярна
змінна. Але, використовуючи оператор
векторизації, функція cos(V) повертає
вектор, кожний елемент якого є косинусом
відповідного елемента початкового
вектора V. Якщо А і В – вектори, то
дає скалярний добуток цих векторів. Але
той же добуток під знаком векторизації
утворює новий вектор, кожний j-й
елемент якого є добутком j-х
елементів векторів А і В.
MathCAD підтримує також ряд вмонтованих векторних і матричних функцій.
Векторні функції:
-
length(V) – повертає кількість елементів вектора;
-
last(V) – повертає номер останнього елементу;
-
max(V) – повертає максимальний за значенням елемент вектора (чи матриці);
-
min(V) – повертає мінімальний за значенням елемент вектора (чи матриці);
-
Re(V) – повертає вектор дійсних частин вектора з комплексними елементами;
-
Im(V) – повертає вектор уявних частин вектора з комплексними елементами;
Матричні функції:
-
augment(M1, M2) – об’єднує в одну дві матриці М1 і М2, які мають однакову кількість рядків;
-
identity(n) – створює одиничну квадратну матрицю розмірністю
.
-
stack(M1, M2) – об’єднує в одну дві матриці М1 і М2, які мають однакову кількість стовпців, саджаючи М1 над М2;
-
submatrix(A, ir, jr, ic, jc) – повертає субматрицю, що складається з усіх елементів, які містяться в рядках від ir по jr і стовпців з ic по jc.
-
Diag(V) – створює діагональну матрицю, елементи головної діагоналі якої рівні елементам вектора V;
-
Matrix(m, n, f) – створює матрицю, в якій (i, j)-й елемент рівний f(i, j), де i=0, 1, ..., m і j=0, 1, ...,n; f(i, j) – деяка функція;
-
Re(M) – повертає матрицю дійсних частин матриці М з комплексними елементами;
-
Im(M) – повертає матрицю них частин матриці М з комплексними елементами;
-
cols(M) – повертає число стовпців матриці М;
-
rows(M) – повертає число рядків матриці М;
-
rank(M) – повертає ранг матриці М;
-
tr(M) – повертає слід (суму діагональних елементів) квадратної матриці;
-
mean(M) – повертає середнє значення елементів масиву М.
Додаткові матричні функції:
-
eigenvals(M) – повертає вектор, що містить власні значення матриці М;
-
eigenvec(M, Z) – для вказаної матриці М і заданого власного значення Z повертає відповідний цьому власному значенню вектор;
-
eigenvecs(M) – повертає матрицю, стовпцями якої є власні вектори матриці М (порядок розкладання власних векторів відповідає порядку власних значень, які повертає функція eigenvals);
-
qr(M) – дає розклад матриці М:
, де Q – ортогональна матриця, а R – верхня трикутна матриця;
-
geninv(M) – ліва зворотна до матриці М:
, де Е – одинична матриця розміром
, М – прямокутна матриця розміром
;
-
sort(V) – сортування елементів вектора в порядку зростання їх значень;
-
csort(M, n) – перестановка рядків матриці М так, щоб відсортованим в порядку зростання виявився n-й стовпець;
-
rsort(M, n) – перестановка стовпців матриці М так, щоб відсортованим в порядку зростання виявився n-й рядок;
-
reverse(V) – змінює порядок розміщення елементів вектора на протилежний (починаючи з кінця).