![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •О.М.Дудка автоматизація математичних розрахунків засобами пакету MathCad Навчальний посібник
- •Розділ 1. Пакет MathCad як засіб автоматизації математичних розрахунків
- •1.1 Загальні відомості про пакет MathCad
- •Робота з текстом
- •Введення математичних виразів і робота з формульним редактором
- •Контрольні запитання
- •1.2 Побудова графіків функцій та форматування графічних об’єктів в середовищі пакету MathCad Побудова двомірних графіків
- •Побудова графіків функцій у полярних координатах
- •Побудова графіків поверхонь
- •Побудова графіка поверхні, заданої в векторній параметричній формі
- •Побудова графіків декількох поверхонь на одному рисунку
- •Форматування графічних об’єктів в середовищі пакету MathCad Форматування двомірних графіків
- •Форматування трьохмірних графіків
- •Контрольні запитання
- •1.3 Символьна математика пакету MathCad Символьна математика
- •Символьні операції з виділеними виразами
- •Символьні операції з виділеними змінними
- •Символьні операції з виділеними матрицями
- •Символьні операції перетворень
- •Контрольні запитання
- •1.4 Обчислення похідних та інтегралів в середовищі пакету MathCad. Комплексні числа Обчислення похідних
- •Обчислення інтегралів
- •Комплексні числа
- •Контрольні запитання
- •1.5 Розв’язування диференціальних рівнянь в середовищі пакету
- •Розв’язування диференціальних рівнянь 1-го порядку. Розв’язок задачі Коші
- •Розв’язання системи диференціальних рівнянь першого порядку
- •Розв’язання диференціальних рівнянь другого порядку
- •Розв’язання системи диференціальних рівнянь вищого порядку
- •Розв’язання диференціальних рівнянь з частинними похідними
- •Контрольні запитання
- •1.6 Матричні операції. Розв’язування лінійних і нелінійних рівнянь та систем рівнянь в середовищі пакету MathCad
- •Робота з масивами, векторами і матрицями
- •Векторні і матричні оператори
- •Пошук коренів нелінійного рівняння
- •Розв’язання нелінійних рівнянь в символьному вигляді
- •Чисельне розв’язання системи нелінійних рівнянь
- •Розв’язування систем нелінійних рівнянь в символьному вигляді
- •Розв’язування систем лінійних рівнянь в символьному вигляді
- •Контрольні запитання
- •1.7 Програмування в середовищі пакету MathCad
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Побудувати графік поверхні і:
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи
- •Використовуючи команду Розширити виконати наступні дії:
- •Використовуючи команду Фактор виконати наступні дії:
- •Використовуючи команду Подібні виконати наступні дії:
- •Використовуючи команду Коефіцієнти Полінома виконати наступні дії:
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №4
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи
- •Задати матриці , і:
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Список використаної літератури
1.5 Розв’язування диференціальних рівнянь в середовищі пакету
MathCAD
Розв’язування диференціальних рівнянь 1-го порядку. Розв’язок задачі Коші
При розв’язуванні диференціального рівняння шуканою величиною є функція. MathCAD має ряд вбудованих функцій, призначених для чисельного розв’язання диференціального рівняння. В результаті розв’язання одержується матриця, яка містить значення функції–розв’язку, обчислені на деякій множині точок. При використанні вбудованих функцій, які передбачають різні методи пошуку розв’язку в загальному випадку повинні бути задані такими величинами:
-
Початкові умови;
-
Набір точок, в яких потрібно знайти розв’язок;
-
Саме диференціальне рівняння.
Для розв’язання диференціальних рівнянь першого порядку в MathCAD використовується функція rkfixed(y,x1,x2,n,D), яка використовує метод Рунге-Кутти 4-го порядку.
y
– вектор початкових умов розмірності
n,
де n
– порядок диференціального рівняння
чи кількість рівнянь у системі. У випадку
диференціального рівняння першого
порядку вектор початкових умов
вироджується в одну точку
.
x1, x2 – граничні точки інтервалу, на якому шукається розв’язок диференціального рівняння.
n – кількість точок (не рахуючи початкової), в яких шукається наближений розв’язок. Цей аргумент визначає кількість рядків (n+1) в матриці, яку повертає функція rkfixed.
D(x,y) – вектор-функція перших похідних.
Розв’язання системи диференціальних рівнянь першого порядку
Для того, щоб розв’язати систему диференціальних рівнянь першого порядку, потрібно:
-
Задати вектор, який містить початкові значення для кожної невідомої функції.
-
Означити функцію, яка повертає значення у вигляді вектора з n елементів, які містять перші похідні кожної з невідомих функцій.
-
Вибрати точки, в яких потрібно знайти наближений розв’язок.
-
Задати відповідно функцію rkfixed.
В цьому випадку функція rkfixed повертає матрицю, перший стовпчик якої містить точки, в яких шукається наближений розв’язок, а інші стовпці містять значення знайдених наближених розв’язків у відповідних точках.
Розв’язання диференціальних рівнянь другого порядку
Диференціальне рівняння другого порядку розв’язується зведення рівняння до системи двох рівнянь першого порядку. Для диференціального рівняння другого порядку:
-
Вектор початкових умов у містить два елемента – значення функції та її похідної в початковій точці інтервалу х1.
-
Функція D(t,y) є вектором з двох елементів:
-
Матриця, одержана в результаті розв’язання, містить три стовпці: перший – значення t, в яких шукається розв’язок; другий – значення y(t) функції розв’язку; третій – значення похідної
.
Розв’язання системи диференціальних рівнянь вищого порядку
Методика розв’язання системи диференціальних рівнянь, кожна з яких може містити похідні від невідомих функцій вище першого порядку, така ж, як було описано вище. Зауважимо, що будь-яке рівняння виду
за допомогою заміни
може бути зведена до сукупності рівнянь:
таким чином ми одержали систему з більшою кількістю невідомих функцій, але з похідними лише першого порядку.
В цьому випадку функція rkfixed повертає матрицю, в якій перший стовпчик містить точки, в яких повинні бути знайдені розв’язки та їх похідні; інші стовпці містять значення розв’язків та їх похідних, відповідних точкам із першого стовпця. Порядок, в якому виводяться розв’язки та їх похідні повторює порядок їх розташування в функції D(x,y) і векторі початкових умов.