Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1- 60.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
27.11.2018
Размер:
698.88 Кб
Скачать
  1. Становлення економічної діагностики як науки її відмінності від економічного аналізу.

Економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів ( макроекономіка), на рівні підприємств - конкретний аналіз господарської діяльності підприємства. Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об’єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного. Економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно усіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем економічного аспекту., а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.

Мета економічного аналізу - сприяння виконанню планів підприємств и їх підрозділів, поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств и їх підрозділів, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.

Наприкінці 80-х років 20 століття вченими Радянського Союзу стали проводити

дослідження ефективності виробництва на базі інтегральних оцінок, виявлення співвідношення між окремими економічними показниками в зарубіжних країнах (І.Сироежкін).

Так, югославський вчений Д.Стоянович використовував в своїх методичних розробках матриці росту, методи рангової оцінки динаміки показників. Ним розроблені методики оцінки стабільності економічної системи, аналізу динаміки на базі матриці росту показників на рівні галузі.

Вказані підходи до питання дослідження динаміки економічних процесів не співпадали з традиційними поглядами на економічний аналіз, так як були направлені на виявлення структури зв’язків між показниками. Ці дослідження можна назвати передумовою виникнення економічної діагностики як нової прикладної науки.

Вперше термін “діагностика” був запропонований російськими економістами Бакановим М.І. та Шереметом О.Д. і київським професором М.М. Скворцовим [3].

Процес діагностування безумовно, містить у собі процедури аналізу.

Діагностування, як правило здійснюється в умовах неповної інформації. Предмет діагностики і середовища його функціонування спостерігаються на значному часовому періоді, як минулому (ретроаналіз) так і в майбутньому (прогноз).

Економічна діагностика може використовувати результати оперативного і завершального аналізу, що є основою для для планування виробництва. Висновки економічної діагностики використовуються для розробки рекомендацій по зміні стратегії управління підприємством, вдосконаленню структури та параметрів системи управління. Тобто результати економічної діагностики використовуються для вирішення більш глобальних задач ніж результати економічного аналізу.

Залежно від масштабів, цілей і напрямків діагностичного аналізу, наявної інформації щодо проблемних питань діяльності, доцільно проводити[4]: діагностичний експрес-аналіз; комплексний діагностичний аналіз;

діагностичний аналіз окремих підсистем управління за функціональною ознакою;

діагностику проблемних зон;

діагностику проекту організаційного розвитку на відповідність сучасним умовам і вимогам середовища в якому функціонує предмет (об’єкт) діагностики.

Експрес-діагностика - коротке дослідження різних аспектів діяльності підприємства з метою виявлення проблемних зон і одержання попередніх оцінок поточного стану. Експрес-діагностика проводиться як правило залученням незалежних консультантів (експертів) з метою вироблення єдиного бачення керівництвом і консультантами поточного стану і проблем та визначення цілей, методів проведення діагностики та критеріїв відповідно до яких мають бути підготовлені висновки та рекомендації.

Комплексна діагностика - детальне аналітичне дослідження, що дає глибоке розуміння поточної ситуації і є основою для розробки рекомендацій щодо стратегії управління підприємством (об’єктом діагностики) здійснення структурних та якісних перетворень відповідно до визначених цілей та критеріїв.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]