- •Предмет завдання та цілі економічної діагностики.
- •Становлення економічної діагностики як науки її відмінності від економічного аналізу.
- •Загальний порядок організації проведення економічної діагностики
- •Інструментарій економічної діагностики. Експертні методи.
- •Загальна характеристика зовнішнього середовища та формування інформаційної бази для його вивчення.
- •Методичні особливості проведення діагностики зовнішьнього середовища (загальний огляд методів).
- •Матриця Бостонської консалтингової групи та критика її м.Портером.
- •Концепції аналізу конкурентного середовища м.Портера. 5 основних конкурентних сил.
- •Концепції аналізу конкурентного середовища м.Портера. Ланцюжок цінностей.
- •Недоліки концепцій м.Портера та сучасне застосування його методу.
- •Pest аналіз непрямого зовнішнього оточення.
- •Основіні чинники впливу на рівень конкуренції та оцінка ступеню концетрації ринку.
- •Конкурентоспроможність підприємства її сутність та складові.
- •16. Swot— аналіз підприємств. Загальна харектиристика методу та основні етапи.
- •17. Swot аналіз підприємства. Матриці оцінки впливу факторів та вибору стратегії конкурентної боротьби.
- •18. Оцінка конкурентоспроможності підприємства методом заснованим на теорії ефективної конкуренції.
- •19. Алгоритм визначення конкурентного рейтингу підприємства шляхом порівняльної діагностики.
- •20. Оцінка конкурентних переваг підприємства за кількісним та вартісним показниками частки ринку.
- •21. Поняття сутність і особливості оцінки конкурентоспромлжності продукції виробничого призначення.
- •22. Процедура оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства (одиничні, групові, інтегральні, зведені показники).
- •23. Матриця профілю підприємства.
- •24. Визначення конкурентоспроможності продукції експертним методом та методом побудови матриці "якість-ціна"
- •25. Процес управління підприємством як послідовність окремих фаз організаційна структура системи управлінняпідприємством, фактори, що визначають необхідність здійснення управлінської діагностики.
- •26. Поняття управлінської діагностики, мета і напрямки управлінської діагностики.
- •47.Сутність ліквідності, основні показники ліквідності підприємства і їх оцінка.
- •48.Показники фінансової стійкості (платоспроможності) та їх значення для оцінки фінансового стану підприємства.
- •49.Сутність ділової активності (оборотності), основні показники та їх значення для діагностування результатів та ефективності діяльності підприємства.
- •50.Діагностика необоротних активів підприємства
- •51. Сутність та основні функціональні складові економічної безпеки підприємства
- •52.Методи організації внутрішньої економічної безпеки на підприємстві та оцінка її рівня.
- •53.Діагностування ризику банкрутства з використанням моделі Альтмана і Спрінгейта.
- •54.Діагностування ризику банкрутства з використанням універсальної дискримінантної моделі та r – моделі економічної академії Іркутська.
- •55. Комплексний підхід до діагностування ризику банкрутства.
- •57. Передумови становлення корпоративної культури на підприємстві
- •58. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури.
- •59. Діагностика рівня корпортивної культури підприємства.
- •60. Значення національної складової корпоративної культури.
- •56. Методи організації зовнішньої економічної безпеки підприємства.
-
Становлення економічної діагностики як науки її відмінності від економічного аналізу.
Економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів ( макроекономіка), на рівні підприємств - конкретний аналіз господарської діяльності підприємства. Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об’єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного. Економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно усіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем економічного аспекту., а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.
Мета економічного аналізу - сприяння виконанню планів підприємств и їх підрозділів, поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.
Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств и їх підрозділів, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.
Наприкінці 80-х років 20 століття вченими Радянського Союзу стали проводити
дослідження ефективності виробництва на базі інтегральних оцінок, виявлення співвідношення між окремими економічними показниками в зарубіжних країнах (І.Сироежкін).
Так, югославський вчений Д.Стоянович використовував в своїх методичних розробках матриці росту, методи рангової оцінки динаміки показників. Ним розроблені методики оцінки стабільності економічної системи, аналізу динаміки на базі матриці росту показників на рівні галузі.
Вказані підходи до питання дослідження динаміки економічних процесів не співпадали з традиційними поглядами на економічний аналіз, так як були направлені на виявлення структури зв’язків між показниками. Ці дослідження можна назвати передумовою виникнення економічної діагностики як нової прикладної науки.
Вперше термін “діагностика” був запропонований російськими економістами Бакановим М.І. та Шереметом О.Д. і київським професором М.М. Скворцовим [3].
Процес діагностування безумовно, містить у собі процедури аналізу.
Діагностування, як правило здійснюється в умовах неповної інформації. Предмет діагностики і середовища його функціонування спостерігаються на значному часовому періоді, як минулому (ретроаналіз) так і в майбутньому (прогноз).
Економічна діагностика може використовувати результати оперативного і завершального аналізу, що є основою для для планування виробництва. Висновки економічної діагностики використовуються для розробки рекомендацій по зміні стратегії управління підприємством, вдосконаленню структури та параметрів системи управління. Тобто результати економічної діагностики використовуються для вирішення більш глобальних задач ніж результати економічного аналізу.
Залежно від масштабів, цілей і напрямків діагностичного аналізу, наявної інформації щодо проблемних питань діяльності, доцільно проводити[4]: діагностичний експрес-аналіз; комплексний діагностичний аналіз;
діагностичний аналіз окремих підсистем управління за функціональною ознакою;
діагностику проблемних зон;
діагностику проекту організаційного розвитку на відповідність сучасним умовам і вимогам середовища в якому функціонує предмет (об’єкт) діагностики.
Експрес-діагностика - коротке дослідження різних аспектів діяльності підприємства з метою виявлення проблемних зон і одержання попередніх оцінок поточного стану. Експрес-діагностика проводиться як правило залученням незалежних консультантів (експертів) з метою вироблення єдиного бачення керівництвом і консультантами поточного стану і проблем та визначення цілей, методів проведення діагностики та критеріїв відповідно до яких мають бути підготовлені висновки та рекомендації.
Комплексна діагностика - детальне аналітичне дослідження, що дає глибоке розуміння поточної ситуації і є основою для розробки рекомендацій щодо стратегії управління підприємством (об’єктом діагностики) здійснення структурних та якісних перетворень відповідно до визначених цілей та критеріїв.
