§ 3.2. Умови поставок товару

Базисними умовами поставок у зовнішньоторговельному контракті називають сукупність основних обов'язків контраген­тів щодо транспортування і страхування товарів на шляху їх руху від експортера до імпортера.

Використання базисних умов спрощує укладання і погоджен­ня контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподі­лу відповідальності і розв'язання розбіжностей, що виникають. Міжнародна торговельна палата розробила й опублікувала збір­ник тлумачень базисних умов поставок. Цей збірник дістав назву ІНКОТЕРМС. Перший збірник був опублікований у 1936 р. З то­го часу збірник доповнювався і передруковувався кілька разів. Остання його редакція вийшла у 2000 р.

У базисних умовах визначені обов'язки продавця за встанов­лену в контракті ціну забезпечити доставляння вантажу у відпо­відну географічну точку або відвантажити товар на транспортні засоби, чи передати його транспортній установі.

Базисні умови визначають і інші обов'язки продавців і покуп­ців, а саме:

• хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по територіях країн продавця, покупця, транзитних країн, морем та повітрям;

• обов'язки продавців у частині пакування і маркування товарів;

• обов'язки сторін щодо страхування вантажу й оформлення комерційної документації;

• місце і час переходу з продавця на покупця ризиків випад­кового пошкодження чи втрати товарів.

У комерційній роботі зовнішньоторговельних установ, як пра­вило, виникає необхідність детального розгляду взаємних зо­бов'язань продавців і покупців, що випливають із базисних умов поставок. Для цього необхідно користуватися збірником тлума­чень торговельних звичаїв ІНКОТЕРМС-90 (табл. 3.1).

За новою класифікацією ІНКОТЕРМС-90 всі базисні умови поділяються на чотири групи. В основу класифікації покладена різниця в обсягах обов'язків контрагентів з доставления товару.

Перша група «Е» має умову «франко-завод», яка передбачає мінімум обов'язків для продавця і полягає лише у наданні товару для покупця в місці знаходження продавця.

До групи «F» включаються умови, які вимагають від продавця зобов'язань передати товар перевізникові, що вказаний покупцем (ФОБ, ФАС, «франко-перевізник»).

У третій групі «С» об'єднані умови, за якими продавець пови­нен забезпечити перевезення продукції, але не зобов'язаний бра­ти на себе ризик випадкової загибелі чи псування товару, або нести будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після відвантаження товару («Вартість і фрахт», СІФ, СІР).

Четверта група «D» включає умови поставки, які передбача­ють зобов'язання продавця нести всі витрати і ризики, які можуть виникнути під час доставляння товару в країну призначення — «Поставлено на кордон», «Поставлено франко-судно», «Постав­лено Франко-причал», «Поставлено, мито не сплачено», «Поставлено, мито сплачено».

Більш детально базисні умови постачання можна подивитися в додатку 3.

Таблиця 3.1

Класифікація умов інкотермс за обов'язками продавця

§ 3.3. Види документів при міжнародних поставках

При міжнародних поставках використовуються відповідні ви­ди документів, які супроводжують пересування товару від про­давця до покупця. Їх поділяють на документи, які мають ознаки цінних паперів (наприклад, вексель, коносамент, складська розпис­ка (варант) і документи, які підтверджують і супроводжують товар (наприклад, рахунок-фактура, повітряно-транспортна чи залізнична накладна, документ про страхування, свідоцтво про походження то­вару, транспортна квитанція, упакувальна специфікація тощо).

Згідно з міжнародною практикою й уніфікацією форм міжна­родних розрахунків усі документи, які надаються при поставці товарів, поділяють на такі види:

• комерційні;

• транспортні;

• страхові;

• фінансові.