Джерела і література

Архив полковника Хауза: В 2 т. – Т. 2. – М., 2004.

Хрестоматия по новейшей истории / Под ред. Б.Г.Гафурова и др.: В 3-х тт. – М., 1960. – Т. 1. – С. 179-190, 194-196, 202-203, 490-492, 601-603, 633-634, 719-722, 858-861, 895-897.

Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з фр. – К.: Основи, 1999. – С.

Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики ХХ – ХХІ ст.: Навч. посібник / Салабай В.Ф., Дудко І.Д. та ін. – К., 2006.

Історія сучасного світу. Соціально-політична історія ХV-ХХ століть: Навч. посібник / За ред. проф. Ю.А.Горбаня. – К., 2003. – С. 218-232.

Наумов А.О. Аншлюс Австрии в 1938 году как кризис Версальской системы // Новая и новейшая история. – 2006. - № 6. – С. 56-72.

Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век: В 2-х ч. / Под ред. А.М.Родригеса, М.В. Пономарева А.М. – М., 2001. – Ч. 1: 1900-1945.

Сыч А.И. Национальный аспект Версальской системы // Вопросы истории. – 2004. - № 1. – С. 126-133.

Ходнев А.С. К 90-летию Версальского мира и создания Лиги Наций // Преподавание истории в школе. – 2009. - № 6. – С. 40-43.

Чубарьян А.О. Европейская идея в истории. Проблемы войны и мира. – М., 1987. – С. 239-250.

Шубин А.В. Мир на краю бездны. От глобального кризиса к мировой войне. 1929-1941 годы. – М., 2004.

Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время. 1918-1945 гг. – М., 1998. – С. 29-62.

Тема 4: Суспільно-політичні рухи у 1918-1939 рр. План семінару

1. Основні ідейні концепції індустріального суспільства у міжвоєнний період: лібералізм і консерватизм.

2. Робітничий і соціалістичний рухи в 20-30-х рр.. Діяльність Соціалістичного робітничого Інтернаціоналу.

3. Комуністичний рух: утворення компартій, Комінтерн, стосунки компартій з соціал-демократією.

4. Фашизм і націонал-соціалізм (нацизм). Походження, ідейні засади й соціальна база італійського фашизму та німецького націонал-соціалізму.

Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань

1. Жіночий рух в країнах Західної Європи і Північної Америки у міжвоєнний період (1919-1939 рр.).

2. Міжнародний молодіжний рух кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

3. Фашистські рухи в демократичних країнах Заходу.

Завдання для самостійної роботи студентів

1. Визначіть поняття: консерватизм, демократія, реформізм, соціал-демократія, «праві», «ліві», «центристи», комунізм, фашизм, нацизм.

2. Розшифруйте абревіатуру: ІККІ, РСІ, СДПН, НСДАП.

3. Дайте відповіді на питання:

а) В чому полягали особливості антивоєнного, молодіжного і жіночого руху у міжвоєнний період?

б) Поясніть схожість і відмінність комуністичного і соціал-демократичного рухів? Як вони боролися за лідерство у робітничому русі?

в) За яких обставин виникли Соціалістичний робітничий і Комуністичний інтернаціонали?

4. Аргументуйте:

а) Один із дослідників (Л.Мемфорд) уважає, що справжні коріння фашизму: «в надмірній гордині, в насолоді від жорстокості й невротичній дезінтеграції – у цьому, а не у Версальському договорі або некомпетентності Німецької республіки криється пояснення фашизму». Чи згодні ви з такою точкою зору?

б) Професор філософії і соціології Л.Стурце у своїх працях висловлює думку, що «по суті між Росією та Італією є лише одна справжня відмінність – а саме те, що більшовизм (або комуністична диктатура) є лівим фашизмом, тоді як фашизм (або консервативна диктатура) є правим більшовизмом». Які риси радянського режиму й фашизму в Італії дають підстави для такого висновку?

в) Фашизм: закономірний наслідок розвитку європейської цивілізації чи трагічне відхилення від магістрального шляху історії?

Тести

1. Вкажіть характерні риси тоталітарної моделі розвитку країн світу у міжвоєнний період:

а) культ вождя;

б) наявність єдиної політичної партії, зрощеної з державним апаратом;

в) наявність ринкової економіки і відкритої соціально-економічної системи;

г) повна підконтрольність державного апарату, армії, поліції особисто керівнику країни;

д) пропаганда єдиної для всього суспільства ідеології й недопущення інших точок зору, окрім офіційно визнаної;

е) використання позасудових переслідувань і репресій, що проводяться під виглядом боротьби з внутрішніми ворогами і агентами іноземних держав;

є) віротерпимість;

ж) опора керівника режиму на окремі політично або економічно привілейовані верстви населення.

2. Вкажіть характерні риси авторитарного режиму 20-30-х рр. ХХ ст.:

а) повний контроль за суспільно-політичним життям країни;

б) одноосібна влада одного державного керівника, котрий називає себе вождем або лідером;

в) перетворення держави у військовий табір, мілітаризація економіки;

г) вибіркова заборона політичних партій і організацій, проти яких направляється діяльність політичної поліції;

д) автаркія;

е) демагогічні твердження про існування соціальної й політичної гармонії між різними класами і соціальними верствами населення;

є) свобода преси і відсутність цензури;

ж) створення концентраційних таборів, посилення системи покарань за будь-яку критику режиму.

3. Виділіть особливості ліберального режиму в країнах Європи і Америки у 20-30-х рр. ХХ ст.:

а) розподіл законодавчої, виконавчої і судової влади;

б) перетворення профспілок у державні організації, що виступають засобом мобілізації для виконання поставлених партією завдань, а не об’єднанням по захисту прав найманих робітників;

в) дотримання громадянських свобод і прав людини;

г) реалізація загального виборчого права;

д) перетворення правоохоронних органів у каральні органи партії;

е) свобода преси і відсутність цензури;

є) реформізм;

ж) плюралізм ідей і поглядів на суспільно-політичний розвиток країни і світу.

4. Вкажіть характерні риси ідеології консерватизму першої третини ХХ ст.:

а) висока ступінь демократичності суспільного розвитку;

б) прихильність до традиційних цінностей, установок та інститутів влади;

в) наявність взаємодії і тісного переплетіння двох початків: розвитку і творення нового з одного боку, й збереження спадкоємності з минулим – з іншого;

г) пропаганда надуманої зовнішньої загрози й політика ізоляції країни від іншого світу;

д) свобода ринкових відносин;

е) система представництва і виборності органів влади, парламентаризм;

є) політичний та ідеологічний плюралізм;

ж) раціоналізм і технократизм.

5. Виділіть характерні ідеї європейської соціал-демократії 20-30-х рр. ХХ ст.:

а) реформізм;

б) диктатура пролетаріату;

в) парламентаризм, народне представництво і народне законодавство;

г) соціальна революція;

д) захист національних інтересів;

е) взаємосуперництво і співробітництво робітничого класу і буржуазії в рамках національної держави;

є) перетворення органів інформації у пропагандистську зброю партії;

ж) визнання існуючих суспільно-політичних інститутів і загальноприйнятих правил політичної гри.

6. Визначіть національні особливості ґенези фашизму в Італії, Німеччині, Іспанії:

1. Італія	А. Виникає як наслідок І світової війни і періоду «червоного дворіччя» (1919-1920);
2. Німеччина	Б. Виникає як наслідок результатів І світової війни і періоду революції 1918-1919 рр.;
3. Іспанія	В. Виникає під впливом світової економічної кризи 1929-1933 р. і краху монархії;
	Г. Соціальна база – фронтовики, декласовані елементи, націоналістично налаштована частина інтелігенції;
	Д. Соціальна база – інтелігенція, національна буржуазія, військові;
	Е. Соціальна база – робітничий клас, фронтовики, безробітні, електорат традиційних буржуазних партій;
	Є. покровительство католицької церкви.
	Ж. Антиклерикалізм.
	З. Покровительство католицької церкви, монархічних інститутів, армії;
	И. Опора на нелегальні методи досягнення влади;
	І. Поєднання легальних і нелегальних методів захоплення влади;
	Ї. Складна, всеохоплююча система єдиної політичної партії і допоміжних організацій.

7. Співвіднесіть дати і події:

1) березень 1919 р.	а) другий Конгрес Комінтерну;
2) липень-серпень 1919 р.	б) міжнародна конференція християнських профспілок;
3) липень-серпень 1920 р.	в) об’єднання Другого і Двосполовинного Інтернаціоналів й утворення Робітничого Соціалістичного Інтернаціоналу;
4) 1920 р.	г) установчий Конгрес Третього Комуністичного Інтернаціоналу;
5) липень 1921 р.	д) створення Амстердамського Інтернаціоналу Профспілок;
6) травень 1923 р.	е) створення Червоного Інтернаціоналу профспілок (Профінтерну).

8. Встановіть відповідність між датами та подіями:

1) 1919 р.	а) Міжнародний юнацький конгрес;
2) 20 листопада 1919 р.	б) Всесвітній конгрес жінок проти війни і фашизму;
3) грудень 1991 р.	в) створення Міжнародної Ліги жінок за мир і свободу;
4) вересень 1933 р.	г) І-й Установчий Конгрес Комуністичного Інтернаціоналу молоді (КІМ);
5) серпень 1934 р.	д) ІІ-й Всесвітній конгрес молоді за мир;
6) вересень 1934 р.	е) І-й Всесвітній молодіжний антивоєнний конгрес;
7) серпень-вересень 1936 р.	є) Міжнародний Конгрес комуністичних і соціалістичних організацій студентів Західної Європи;
8) серпень 1938 р.	ж) Всесвітній студентський конгрес.