2. Непрямі

• реакція зв'язування комплементу;

• імуноферментний метод визначення специфічних Ig G та Ig M;

• імунофлюоресценція;

• латекс-аглютинація;

• визначення антитіл до специфічних антигенів.

Методи цієї групи є менш специфічними порівняно з методами першої групи, але вони доступні для клінічних лабораторій і коштують дешевше. Тому їх використовують для скринінгу ВУІ у дітей групи ризику. Варто також пам'ятати, що чутливість і специфічність серологічних методів у новонароджених вища, ніж у дітей старшого віку і дорослих. Це пов'язано із особливостями імунної відповіді і присутністю в їх крові материнських антитіл. Позитивні результати непрямих методів бажано перевірити більш точними (прямими). Разом з тим слід оцінювати будь-які лабораторні тести з урахуванням клінічних і анамнестичних даних.

Які особливості має інтерпретація серологічних методів діагностики ВУІ у новонародженої дитини?

Які класи імуноглобулінів є специфічними при діагностиці ВУІ?

При використанні серологічних методів діагностики важливо знати:

1. обстеження повинно бути проведене до використання в лікуванні дитини препаратів донорської крові;

2. результати обстеження дитини обов'язково необхідно зіставити із результатами обстеження матері;

3. наявність специфічних імуноглобулінів класу G у титрі, що дорівнює чи нижчий, ніж титр відповідних антитіл у матері, свідчить не про ВУІ, а про трансплацентарну передачу материнських антитіл;

4. наявність специфічних імуноглобулінів класу М у будь-якому титрі свідчить про первинну імунну відповідь плода чи новонародженого на інфекційний агент і може бути ознакою ВУІ;

5. відсутність специфічних імуноглобулінів класу М у сироватці крові новонародженого не виключає наявності ВУІ.

Серологічні дослідження матері і дитини обов'язково проводять в динаміці (через 10-14 днів). Але їх результати необхідно трактувати з урахуванням змін титру антитіл, клінічних даних і матері, і дитини. Одноразове виявлення антитіл може свідчити про інфікування матері до вагітності і не підтверджує ВУІ. Лише при збільшенні титру антитіл у дитини через 10-14 днів у 4 рази і більше можна говорити про активний інфекційний процес, викликаний агентом, до якого визначено наростання титру антитіл. Виявлені таким чином антитіла належать до Ig класу G, але при первинній імунній відповіді, тобто на ранніх термінах первинного інфікування, синтезуються до Ig класу М. Поява специфічних Ig M до того чи іншого збудника у дитини першого тижня життя є доказом ВУІ. Визначення цих антитіл у дитини після одномісячного віку може свідчити як про внутрішньоутробне, так і про постнатальне інфікування (наприклад, при гемотрансфузіях, трансфузіях свіжозамороженої плазми).

Оцінка активності запального процесу та ураження органів і систем

(К.А. Щетинкович, Е.В.Костюк, 1997)

Оцінка активності запального процесу

Для гострої фази запалення є характерними універсальність та неспецифічність. У розвитку цієї фази велике значення мають гострофазні білки, які синтезуються в печінці. До них належать:

• білки, що реагують на запалення в перші 6-12 годин (збільшення в 100-1000 разів) - С-реактивний протеїн, амілоїдний білок А;

• білки, щo реагують на запалення протягом 24 годин (збільшення концентрації в 2-5 разів) антитрипсин, гаптоглобін, фібриноген;

• білки, що реагують на запалення протягом 48 годин (збільшення концентрації на 20-60 %) - церулоплазмін, Сз-комплемент).

У новонароджених із підозрою на інфекційний процес з урахуванням доступності та діагностичної цінності найбільш доцільним є визначення вмісту в крові С-реактивного протеїну.

Які принципи постановки діагнозу ВУІ новонародженого?

Оцінка активності органів і систем:

TORCН-синдром - поліорганна патологія, тому необхідно досліджувати показники функцій окремих органів (нирок, печінки, серця і т.д.).

План обстеження новонароджених:

• клінічний аналіз крові з обов'язковим підрахунком кількості тромбоцитів (анемія, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ спостерігаються при перинатальних інфекціях; для інтранатальних інфекцій типовими є лейкопенія за рахунок нейтропенії в перші 3 дні життя, а далі нейтрофільний лейкоцитоз, токсична зернистість нейтрофілів, зсув лейкоцитарної формули вліво; при антенатальних вірусних та мікоплазмених ВУІ нерідко спостерігається лейкопенія, а потім лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз);

- клінічний аналіз сечі (інфекція сечовивідних шляхів, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит часто спостерігаються при перинатальних інфекціях);

- посіви крові, калу, сечі;

- рентгенограма органів грудної клітки (при дихальній недостатності);

- нейросонографія (вентрикуліт, крововиливи, ехощільні включення, внутрішня гідроцефалія);

- люмбальна пункція (за необхідності);

- активність гепатоспецифічних ензимів (при гепатомегалії);

- огляд окулістом (обов’язково).

Важливим допоміжним методом діагностики ВУІ є патоморфологічне обстеження плаценти. Поява ознак плацентиту, ідентифікація за допомогою імунофлюоресцентних специфічних антисироваток антигена збудника підтверджує ВУЇ і конкретизує її етіологію. Виявлення гінекологом запальної патології статевої сфери, визначення у виділеннях, мазках-відбитках збудника при використанні специфічних антисироваток виконує ту ж саму роль.

Діагностика специфічної інфекцій під час вагітності стикається з особливими проблемами, оскільки більшість материнських інфекцій є безсимптомними або їх ознаки та симптоми є неспецифічними, схожими на захворювання грипом.

Інтерпретація результатів серологічних реакцій:

1 Наявність у крові специфічних IgM-антитіл відсутності IgG-антитіл свідчить про ранню гостру фазу захворювання та необхідість початку лікування.

При визначенні IgM-антитіл під час вагітності нерідко з різних причин спостерігаються хибнопозитивні реакції. У таких випадках лише динаміка та авідність титрів IgG-антитіл у сироватці крові, взятих з інтервалом 10-14 днів з наростанням титрів у 4 і більше разів, стане підтвердженням гострого інфекційного процесу.

2 Наявність специфічних антитіл обох класів свідчить про гостру інфекцію в більш пізній фазі.

У таких випадках рішення залежить від виду збудника, терміну вагітності та інших обставин, які характеризують ситуацію.

3 Наявність у вагітної лише IgG-антитіл свідчить про наявність імунітету.

4 Відсутність антитіл обох класів свідчить про те, що інфекції в минулому не було, а є потенціальна можливість первинного інфікування під час вагітності та виникнення внутрішньоутробної інфекції плода з усіма її особливостями та наслідками. Для таких вагітних показано повторне серологічне обстеження для визначення виникнення первинної інфекції.

Найбільш достовірна інформація про наявність ВУІ та внутрішньоутробний стан плода у терміні 16-32 тижнів гестації може бути отримана при бактеріо - та / або вірусологічних дослідженнях навколоплідних вод та фетальної крові.

З урахуванням можливої гіпердіагностики, ВУІ повинна бути підтверджена не менше, як двома специфічними методами лабораторної діагностики, з динамічним спостереженням. Метод ІФА та метод кількісної ПЛР-діагностики, які визначають рівень вірусної / протозойної інфекції, є визначальними тестами мікробіологічної діагностики.