Антибіотикотерапія мікоплазмозу

Міжнародні торгові назви	Форми випуску, дози, спосіб використання
Еритроміцин (глюнаміцин, ілозон, єрик, еригексал, етоміт)	Пігулки, капсули по 0,1 0,2; 0,25 та 0,5 г; гранулят для приготування суспензії (в 5 мл суспензії 0.125; 0,2 та 1,83 г еритроміцину); суспензія та сироп (в 5 мл суспензії 0,125 та 0,25 г еритроміцину). Добова доза 30-50 мг/кг.
Кларитроміцин (клацид, фромілід)	Суха речовина для приготування суспензії (в 5 мл - 125 мг препарату). Добова доза 7,5 мг/кг.
Рокситроміцин (реніцин, роксимізан, рулід)	Пігулки по 0,05; 0,1; 0,15 та 0,3 г. Добова даза 5 мг/кг
Азітроміцин (азівок, сумамед)	Пігулки і капсули по 0,125; 0,25 та 0,5 г; сироп. Добова доза 5 мг/кг
Мідекаміцин (макропен)	Пігулки по 0,4 г. Суха речовина для приготування суспензії (в 5 мл суспензії- 175 мг препарату). Добова доза - 30 мг/кг
Джосаміцин (вільпрафен)	Пігулки по 0,5; суспензія (в 5 мл суспензії- 150 (300)мг препарату). Добова доза 30 мг/кг

Уроджений хламідіоз

Етіологія

Хламідії - своєрідна група патогенних грамнегативних мікроорганізмів, які не можуть вільно існувати поза клітинами організму хазяїна, не можуть самостійно синтезувати АТФ, а використовують біоенергетичні системи клітин макроорганізму. Найменші спороподібні елементарні тільця не мають аналогів серед бактерій, фільтруються через бактеріальні фільтри та не ростуть на штучних живильних середовищах. У зв'язку з цим хламідії кардинально відрізняються від усіх інших бактерій.

Класифікація хламідій та уражень, які вони спричиняють

CHLAMIDIA	ВИДИ Chlamidia trahomatis (СТ)	трахома-паратрахома
		урогенітальний ламідіоз і пневмонія новонароджених
		венерична лімфогра-нульома (ВЛГ)
		мишача пневмонія
	Chlamidia psittaci	первинні патогени тварин
	Chlamidia pneumoniae	пневмонія, ОРЗ, атеро-склероз, саркоідоз, астма
	Chlamidia pecorum	виділені від хворих тварин

Особливостями хламідій є:

- обов'язковий внутрішньоклітинний енергозалежний від хазяїна паразитизм;

- унікальний цикл розвитку.

Розміри хламідій такі, що вони займають проміжне положення між бактеріями і вірусами. Паразитують хламідії в еукаріотичних клітинах хазяїна. Основними морфологічними формами хламідій є елементарні (ЕТ) і ретикулярні тільця (РТ). У циклі розвитку визначаються також проміжні (перехідні) тільця. Інфекційними формами є ЕТ. Це сферичні мікроорганізми діаметром 250-300 нм. ЕТ- це зріла форма збудника з низькою біохімічною активністю. Ця форма може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі.

РТ є неінфекційними (вегетативними) формами, які утворюються в процесі розмноження мікроорганізмів у клітинах хазяїна. Це попередники нового покоління ЕТ. Повний цикл розвитку хламідій становить 48-72 години.

Цикл розмноження хламідій реалізується при їх взаємодії з чутливою клітиною-хазяїном. ЕТ адсорбуються на поверхні клітини, яка потім поглинає їх шляхом ендоцитозу.

При цьому ЕТ можуть загинути під впливом лізосомної активності клітини-хазяїна або зберегти життєдіяльність і вступити до циклу розвитку. Цикл розвитку, як правило, зазвичай займає 48-72 години.

Взаємодія хламідій з клітиною-хазяїном не завжди однакова і залежить від імунного статусу макроорганізму. Виділяють 4 шляхи такої взаємодії:

- деструкція хламідій у фаголізосомальній системі клітини- хазяїна;

• продуктивний цикл розвитку хламідій;

• L-подібна трансформація хламідій;

• персистенція хламідій.

У процесі взаємодії з хламідіями життєдіяльність клітини-хазяїна порушується, при продуктивному циклі розвитку хлімідій клітини гинуть і руйнуються.

Відносно фізичних і хімічних факторів хламідії мають таку чутливість: позаклітинні хламідії втрачають ікфекційність протягом 24-36 годин при температурі +35° - +37°С, протягом 1 хвилини при температурі +95° - +100°С. У той самий час встановлена можливість збереження інфекційності зараженого хламідіями матеріалу (наприклад, бавовняні тканини) до 2 діб при температурі +18° - +19°С.

Оптимальні умови для збереження життєздатності хламідій утворює низька температура (від - 20°С до -70°С). Урогенітальні штами хламідій високочутливі до 70 % етанолу, 2% розчину лізолу, 0,005 % нітрату срібла, 0,1% йодиду калію, 0,5% калію перманганату, 25% перекису водню. Хламідії можуть зберігати життєздатність в дехлорованій водопроводній воді до 5 діб.

Епідеміологія

Щорічно у світі реєструється 89 млн випадків захворювань на хламідіоз. В Україні згідно з даними Харківського НДІ дерматології і венерології МОЗ України захворюваність хламідіозом у 3-5 разів перевищує захворюваність на гонорею і трихомоніаз. Інфікування в основному відбувається статевим шляхом. Можливим є побутовий шлях (забруднена білизна і т.д.). Доведене внутрішньоутробне проникнення хламідій до плода та зараження новонародженого при проходженні через інфіковані пологові шляхи матері.

Характерною особливістю є збільшення кількості прихованих форм (хламідієносійство).

Як впливає генітальний хламідіоз на перебіг вагітності?

Найбільший ризик несприятливого завершення вагітності має місце у тих жінок, які недавно інфіковані хламідіями. Інфекція вважається свіжою, коли у статевих шляхах є хламідії, а у сироватці крові М-антитіла до цього мікроорганізму. Наявність G-антитіл свідчить про неактивну інфекцію.

Наявність хламідійної інфекції у вагітних сприяє:

• затримці розвитку вагітності;

• мертвонародженню;

• анемії вагітних;

• захворюванням, які супроводжуються підвищенням температури;

• загрозі переривання вагітності;

• самовільним викидням;

- ускладненим пологам.

Ці ускладнення можна пояснити загостренням запальних захворювань геніталій під час вагітності, розвитком плацентиту, амніоніту, внутрішньоутробним інфікуванням плода з ураженням внутрішніх органів.

Ускладнення, які мають місце під час пологів:

• несвоєчасне вилиття навколоплідних вод;

• передчасний розрив плодових оболонок унаслідок хоріоамніоніту;

• дефект відшарування плаценти;

• лихоманка під час пологів;

• перинатальна смерть дітей.

Шляхи інфікування плода хламідіями:

- внутрішньоутробний (можливим є інфікування навколоплідних вод, легень, шлунково-кишкової системи плода внаслідок аспірації чи ковтання навколоплідних вод);

- інтранатальний (під час проходження по інфікованих пологових шляхах).

Які особливості клініки хламідіозу у новонароджених?

Внутрішньоутробний хламідіоз може проявлятися ураженням ЦНС за типом продуктивного лептоменінгіту і ураженням легень у вигляді інтерстиціальної десквамативної пневмонії.

Найчастішою і найкраще дослідженою клінічною формою хламідіозу у новонароджених є кон'юнктивіт («кон'юнктивіт із включеннями»). Але одночасно з кон'юнктивітом, чи трохи пізніше - у ранньому дитячому віці - з'являються інші клінічні форми хламідіозу: фарингіти, пневмонії, вульвіти, вульвовагініти, уретрити.

У 1975-1977 роках опубліковані роботи J. Schachter, M.O. Beem, E.M. Saxon з описом своєрідної пневмонії, яка починається на 4-6-му тижні життя. Було доведено етіологічну роль хламідій при цій пневмонії шляхом виділення збудника і ознак імунної відповіді організму дитини на антигени хламідій.

Інтерстиційні пневмонії хламідійної етіології можуть мати тяжкий перебіг і призводити до смерті дитини. Тяжкість захворювання залежить від гестаційного віку дитини на момент інфікування та шляху інфікування.

У новонароджених, інфікованих хламідіями, максимальна фізіологічна втрата маси тіла спостерігається в перший день життя і відновлення її більш тривале, ніж у неінфікованих дітей. У 50% дітей із хламідіозом стан погіршується в перші 12 годин життя за рахунок неврологічної симптоматики: підвищеної збудливості, тремору кінцівок, гіперестезії шкіри, зригувань, болісного крику, пригнічення фізіологічних рефлексів. Ці прояви мають місце переважно у доношених дітей. У інфікованих недоношених немовлят у перші години життя переважають дихальні розлади. Симптоми одно- чи двобічного кон'юнктивіту у всіх дітей з'являються на 6-10-й день життя (набряк повік, слизові чи слизово - гнійні виділення).

У 60 % дітей із хламідійною інфекцією після появи кон'юнктивіту розвиваються дихальні розлади за рахунок пневмонії. Описані також випадки, коли дихальні розлади передували ураженню очей. Це свідчить про первинне інфікування глотки.

Віддалені прояви хламідійної інфекції:

• тривалі риніти;

• повторні епізоди ГРВІ з підвищенням температури;

• гострі бронхіти (можливо, повторні) протягом перших місяців життя;

• уретрити;

• генітальна інфекція.

Хламідійна інфекція з типовими проявами розвивається і у дітей, народжених шляхом кесарева розтину, що підтверджує можливість внутрішньоутробного інфікування.