Терапія віл-інфекції

Основні принципи лікування :

- попередження прогресування ВІЛ-інфекції (анти-ретровірусна терапія);

- первинна профілактика опортуністичних інфекцій (попередження виникнення);

- вторинна профілактика опортуністичних інфекцій (попередження рецидиву інфекцій). Загальними принципами терапії ВІЛ-інфекцій у дітей, як і у дорослих, є попередження прогресування хвороби, для цього призначають антиретровірусну терапію, профілактику та лікування опортунистичних інфекцій. Лікуванню підлягають усі діти з наявністю клінічних проявів ВІЛ-інфекції (А, В, С згідно з класифікацією CDC) або з доказом імуносупресії категорії 2, 3 (див. таблицю 10).

Лікування у дітей слід проводити якомога раніше та більш "агресивно", тобто призначати комплекс з 2 - 3 антиретровірусних препаратів. Але таке лікування повинно враховувати токсичність, ризик розвитку резистентності вірусу, віддалені ефекти у дітей. Крім клінічної оцінки ефективності, використовується моніторинг кількості CD4+ та по можливості ВІЛ РНК.

Дитина обов'язково обстежується до лікування, через 4 тижні після початку курсу та у процесі лікування кожні 4 міс.

До комплексу антиретровірусної терапії у дітей включають 1 - 2 інгібітори зворотної транскриптази та інгібітор протеаз.

Оптимальне поєднання інгібіторів зворотної транскриптази:

зидовудин + ламівудин

зидовудин + диданозин

ставудин + диданозин

ставудин + ламівудин.

Антиретровірусна монотерапія у дітей останнім часом не рекомендується.

Як допоміжна терапія при гіпогамаглобулінемії або при тяжких інтеркурентних інфекціях у ВІЛ - інфікованої дитини, незважаючи на антибіотикотерапію, показане введення імуноглобулінів в/в 400 мг/кг кожні 28 днів. При лімфоїдній інтерстиціальній пневмонії призначають кортикостероїди, як при лікуванні пневмоцистної пневмонії (див. лікування опортуністичних інфекцій).

Характеристика антиретровірусних препаратів

Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (нуклеозидні аналоги NRTIS)

Didanosine (Dideoxynosine), videx

Форма випуску для дітей: порошок для приготування розчину - 10 мг/мл; жувальні пігулки з буфером 25, 50, 100, 125 мг, буферний порошок для приготування розчину: 100, 167, 250 мг. Дози:

а) неонатальна (дітям до 90 днів) по 50 мг/м кожні 12 годин;

в) педіатрична - в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами: по 90 мг/м² кожні 12 годин; по 90-150 мг/м² кожні 12 годин.

Токсичність: часто - діарея, біль у животі, нудота, блювання; рідко - ураження периферійних нервів, електролітні зрушення , панкреатит.

Lamivudine

Форма випуску: розчин 10 мг/мл; таблетки 150мг. Дози:

а) неонатальна: по 2 мг/кг двічі на день;

в) педіатрична: по 4 мг/ кг двічі на день.

Токсичність: часто - головний біль, нудота, висипка на шкірі, біль у животі; рідко - панкреатит, ураження периферійних нервів, зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів, підвищення рівня ферментів печінки.

Stavudine (ZER1T)

Форма випуску: розчин 1 мг/мл, капсули 15, 20, 30, 40мг. Дози:

а)неонатальна - вивчається;

в) педіатрична по 1 мг/кг кожні 12 годин (при масі тіла до 30 кг).

Токсичність: часто - головний біль, шлунково - кишкові розлади, висипка на шкірі; рідко - ураження периферійних нервів, панкреатит.

Zalcitabin

Форма випуску: сироп по 0,1 мг/мл, табл. по 0,375 та 0,75мг. Дози:

а) неонатальна - вивчається;

в) педіатрична - по 0,01 мг/кг кожні 8 годин.

Токсичність: часто — шлунково-кишкові розлади, рідко — токсичний гепатит, ураження периферійних нервів, гематологічні порушення.

Zidovudine, RETROVIR

Форми випуску: сироп по 10мг/мл; капсули 100 мг; табл. 300 мг; концентрат для в/в інфузій 10мг/мл. Дози:

а) для недоношених дітей: по 1,5мг/кг кожні 12 годин від народження до 2 тижнів, потім - збільшення до 2 мг/кг кожні 8 годин.

в) неонатальна доза: орально по 2 мг/кг кожні 8 годин, внутрішньовенно по 1,5 мг/кг кожні 8 годин.

с) педіатрична доза: орально по 160 мг/м² кожні 6 годин; внутрішньовенно струминно по 120мг/м² кожні 6 годин. Внутрішньовенно (постійне введення) по 20 мг/м² за годину.

Яким чином проводиться профілактика?

Неспецифічна профілактика опортуністичних інфекцій при ВІЛ- інфекції

Після контакту з домашніми тваринами, екскрементами тварин, птахів і людей, сирим м'ясом, землею необхідно добре мити руки.

Не рекомендується тримати вдома кішок. Якщо ці тварини є вдома, то їх не можна випускати на вулицю і годувати сирим м'ясом чи м'ясом, яке не пройшло повної термічної обробки.

Слід уникати контакту з вуличними тваринами.

Рептилії небезпечні для ВІЛ-інфікованих хворих, оскільки вони можуть бути переносниками сальмонельозу.

Небезпеку також становлять собою вода в акваріумі, ферми, домашня худоба і птиця.

Серйозну небезпеку для ВІЛ-інфікованих становлять домашні тварини з діареєю.

Догляд за домашніми тваринами, рибками в акваріумі, худобою повинен здійснюватися в гумових рукавичках, обовязковим є миття рук після закінчення догляду.

Сирі овочі та фрукти необхідно добре мити перед вживанням; у період вираженої імунодепресії краще вживати тільки термічно оброблені овочі та фрукти.

Не вживати не доведені до придатності сирі страв із м'яса, риби, продуктів моря.

Не вживати сирі яйця, а також молочні продукти, сир, які не пройшли пастеризацію.

Дезінфікувати посуд, ножі, дошки, які були в контакті з сирими продуктами.

Не слід пити сиру воду.

Уникати контакту з хворими людьми в сім'ї, дитячих колективах, на роботі.

Первинна профілактика опортуністичних інфекцій

Одночасно з проведенням антиретровірусної терапії необхідно попереджати виникнення опортуністичних інфекцій у дітей на тлі зниженого імунітету. Неможливо проводити профілактику всіх інфекцій. Суворе дотримання проведення первинної профілактики пропонується лише для пневмоцистної пневмонії, туберкульозу, токсоплазмозного енцефаліту.

Пневмоцистна пневмонія - найтиповіше СНІД - індикаторне захворювання у дітей 3-6-місячного віку, тому необхідно починати його профілактику з першого місяця життя дитини. З цією метою призначають триметоприм (сульфаметоксазол (ТМП/СМК) у дозі 150/750 мг/м² на добу чи 5/25 мг/кг per os в 2 прийоми.

В Україні застосовують бісептол, ориприм.

Для вторинної профілактики протягом 4 тижнів після закінчення курсу лікування гострого процесу препарат приймають щоденно у віковій дозі і далі, за відсутності негативної клінічної та рентгенологічної динаміки переходять до схеми первинної профілактики.

За наявності ознак активації пневмоцистної пневмонії (посилення задухи, збільшення інтерстиціальних змін на рентгенограмі) переходять на щоденне приймання препарату.