Клініка віл- інфекції у дітей

Прояви	Критерії
1	2
Персистуюча генералізована лімфаденопатія	Один чи декілька вузлів мають розміри більше 1 см протягом 3 місяців і довше (особливо велике значення мають лімфатичні вузли, які локалізовані в пахвинній западині)
Персистуючий чи рецидивую-чий оральний кандидоз	Триває 2 місяці чи довше, або рецидивує після курсу лікування
Персистуюча гепатомегалія	Збільшення печінки, яке реєструється 3 місяці і довше
Персистуюча спленомегалія	Збільшення селезінки, яке реєструється 3 місяці і довше
Лихоманка	Температура тіла 38°С протягом 4 тижнів і довше, 2 чи більше епізоди лихоманки нез’ясованої етіології
Персистуюче збільшення слинних залоз	Протягом 3 місяців чи більше
Тромбоцитопенія	Кількість тромбоцитів менше 100000 в 1 мкл при 2 і більше дослідженнях
Бактеріальні інфекції	2 чи більше епізодів загострення чи хронізації інфекції (більше 30 днів незалежно від терапії)
Затримка розвитку	Прогресуюча гіпотрофія, енцефалопатія
1	2
Кардіопатія	Симптоми серцевої недостатності або виявлення патології при ехокардіографії
Нефропатія	Нефротичний синдром (протеїнурія, гіпоальбумінемія)
Ембріопатії	Затримка внутрішньоутробного розвитку за диспластичним типом, мікроцефалія, черепно-лицьовий дисморфізм

Перебіг і клініка залежать від часу та шляху інфікування.

Ознаки ВІЛ-ембріопатії:

- затримка внутрішньоутробного розвитку

- дисплазія обличчя: лобні бугри виступають, короткий ніс із сплощеним коренем, косоокість, екзофтальм, гіпертелоризм, блакитні склери, значно виражена трикутна виїмка на верхній губі, повні губи. Але слід пам'ятати, що на плід ВІЛ-інфікованої жінки негативний вплив чинять інші фактори (наркотики, алкоголь, різні захворювання та ін.), тому специфічність ВІЛ-ембріопатій за даними різних авторів сумнівна.

Після внутрішньоутробного інфікування діти часто народжуються недоношеними і/або із затримкою розвитку, з різними неврологічними чи метаболічними порушеннями (метаболічний ацидоз, гіпоглікемія). Характерними є гіпертермія, дихальні розлади, напади апное, гематологічні порушення, ДВЗ-синдром.

Внутрішньоутробне інфікування відрізняється від постнатального більш вираженою клінікою. Латентний період при внутрішньоутробному інфікуванні буває коротким. Перші ознаки хвороби у більшості дітей проявляються в 3-9 міс. У 25% дітей хвороба швидко прогресує з розвитком клінічної картини СНІДу вже на першому році життя.

Першими ознаками розвитку ВІЛ-інфекції у дітей раннього віку можуть бути:

- сповільнений темп фізичного розвитку, недостатнє збільшення маси тіла і зросту;

- лімфаденопатія, гепатоспленомегалія;

- грибкові інфекції ротової порожнини;

- тяжкі бактеріальні інфекції;

- пневмоцистна інфекція у дітей першого року життя з вертикальною трансмісією;

- цитомегаловірус, герпес-інфекція;

- туберкульоз, гістоплазмоз;

- повторні респіраторні захворювання;

- гепатити;

- дерматологічні прояви - грибкові, бактеріальні та вірусні ураження шкіри, себорейні дерматити, васкуліти, плямисто-папульозна висипка;

- ураження слизових оболонок грибкової етіології, стоматити.

Ознаки ВІЛ-інфекції можуть проявлятись збільшенням привушних слинних залоз, кардіоміопатією, аритмією, ураженням нирок (протеїнурією, нефротичним синдром, нирковою недостатністю).

Більше 50% дітей мають затримку нервово-психічного та фізичного розвитку. Ураження ЦНС у дітей пов'язане з безпосереднім впливом ВІЛ на мозок та опортуністичними інфекціями, ускладненнями геморагічного синдрому чи гіпоксії.

При перинатальному інфікуванні ВІЛ у 23-25 % дітей клініка СНІДу починається гостро на першому році життя з підвищення температури, збільшення лімфовузлів, гепатоспленомегалії, діареї, плямисто-папульозної висипки на шкірі, геморагічного синдрому, обумовленого тромбоцитопенією, ураження легень, неврологічних симптомів, судом. При вертикальній трансмісії діти помирають протягом кількох місяців маніфестації захворювання. Але у деяких дітей клінічні ознаки СНІДу розвиваються повільно протягом кількох років, можливо, протягом 8-10 років.

Які специфічні методи дослідження в діагностиці ВІЛ-інфекції?