Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2_trimestr_YeD.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
18.11.2018
Размер:
363.01 Кб
Скачать

39

Лекція 4. Діагностика майна та ринкової ціни підприємства. Базові поняття

  1. Нормативно-правова основа оцінки ринкової вартості підприємства

  2. Обліково-аналітичне забезпечення оцінки ринкової вартості підприємства

  3. Основні види вартості та концепції щодо її визначення

  1. Для означення поняття підприємства при оцінці вживаються:

  • в національній практиці поняття “цілісний майновий комплекс”;

  • в міжнародній практиці поняття “бізнес”;

Хоча в національній літературі при перекладі часто ототожнюються поняття цілісного майнового комплексу, підприємства та бізнесу, дані поняття не є тотожними. Прикладом такого ототожнення є переклад національних стандартів бухгалтерського обліку, який здійснювався на основі МСФЗ. ПСБО 19 носить назву “Об’єднання підприємств”, в той час як його першоджерело МСФЗ 3 носить назву “Об’єднання бізнесу” (IFRS 3 “Business Combinations”, IAS 22 )

Цілісний майновий комплекс – це об’єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об’єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

Підприємство також визначається чинним законодавством як суб’єкт господарювання, юридична особа та розглядається як сукупність активів.

Бізнес – це певна господарська діяльність, що провадиться чи планується для провадження з використанням активів цілісного майнового комплексу.

Дане поняття більш широке ніж майновий комплекс. Оцінка бізнесу також містить у собі визначення вартості пасивів і активів компанії: нерухомого майна, машин і встаткування, складських запасів, фінансових вкладень, нематеріальних активів. Однак, також оцінюється ефективність роботи компанії, її минулі, справжні й майбутні доходи, перспективи розвитку й конкурентне середовище на даному ринку. У результаті такого комплексного підходу визначається реальна вартість бізнесу і його здатність приносити прибуток.

Підприємство не можна розглядати як сукупність активів, так як це і інтелектуальний потенціал робітників, положення на ринку, бренд, здатність генерувати доходи в майбутньому.

Згідно Закону України “”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 р. № 2658 оцінка підприємства як цілісного майнового комплексу може проводитися в таких випадках:

  • обґрунтування інвестиційного рішення;

  • реструктуризація підприємства (ліквідація, злиття, поглинання, виділення і т.д.);

  • визначення поточної ринкової вартості підприємства у разі його часткової або повної покупки або продажу при виході одного або декількох учасників з товариства і т.д.;

  • визначення вартості цінних паперів підприємства, паїв, часток в його капіталі у випадках проведення різного роду операцій з ними;

  • визначення кредитоспроможності підприємства і величини вартості застави при кредитуванні;

В аудиторських фірм існує так послуга як передінвестиційне дослідження (Due Diligence та Vendor Due Diligence). Дослівний переклад – “Доцільна обачність (должная осмотрительность) ”.

Процедура Due Diligence - це процедура формування обєктивного уявлення про обєкт інвестування, комплекс заходів спрямованих на всебічну перевірку законності та комерційної привабливості угоди, інвестиційного проекту, відбувається оцінка аспектів минулого, теперішнього та прогнозованого майбутнього станів бізнесу Основні завдання даної процедури:

  • визначення вартості бізнесу, що придбавається;

  • визначення ціни угоди;

  • визначення конкурентного положення компанії, що придбавається на ринку;

  • питання оподаткування;

  • стан систем інформаційного забезпечення та контролю;

  • кадрові питання.

Замовник Due Diligence отримує знання про бізнес, який він хоче придбати + поради щодо важливих положень угоди (наприклад, збереження керівних кадрів компанії і т.д.).

Сьогодні для визначення вартості майна та майнових комплексів в Україні використовують Методику оцінки майна, затверджену Постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2003 р. №1891 “Про затвердження Методики оцінки майна” та Національні стандарти оцінки. Згадана Методика застосовується у випадках:

  • Приватизації;

  • Створення підприємств (господарських товариств) на базі державного або комунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою у статутному фонді, а також у випадках відчуження такого майна;

  • Визначення вартості внесків учасників господарських товариств з державною часткою;

  • Застави державного та комунального майна;

  • Повернення об’єктів приватизації у державну власність.

Проведення оціночної діяльності врегульовує Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Найважливіші положення даного Закону:

  • суб’єктом оціночної діяльності може бути як фізичні, так і юридичні особи. Необхідною умовою є наявність сертифікату суб’єкта оціночної діяльності (видає Фонд державного майна України). У складі юридичної особи повинен працювати хоча б один оцінювач. Оцінювачем згідно закону визнається особа, яка склала кваліфікаційний іспит та одержала Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача;

  • методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна;

  • розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здійснюється на засадах Міжнародних стандартів оцінки;

  • Якщо проводилася оцінка на вимогу держави, то складається Акт оцінки майна. Якщо оцінка була незалежною – Звіт про оцінку майна.

Також оціночну діяльність врегульовують:

  • Закон України №1378 від 11 грудня 2003року „Про оцінку земель”;

  • Національний стандарт № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440;

  • Національний стандарт № 2 „Оцінка нерухомого майна”, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442;

  • Національний стандарт №3 „Оцінка цілісних майнових комплексів”, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 29 листопада 2004 року № 1655;

  • Національний стандарт № 4 “Оцінка майнових прав інтелектуальної власності”, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185;

  • Постанова Кабінету міністрів України №1531 від 11 жовтня 2002 року „Про експертну грошову оцінку земельних ділянок”;

Національні стандарти оцінки прийняті на основі Міжнародних стандартів оцінки та відповідають ним.

Міжнародні стандарти оцінки прийняті Міжнародним комітетом з оцінки – це міжнародна неурядова організація, створена в 1981 р., до якої початков увійшли члени Економічної та соціальної Ради ООН.

(International Valuation Standards Committee (IVSC))

Для залучення інвестицій іноземні партнери вимагають проведення переоцінки вартості майна згідно з МСО.

International Valuation Standards 2007

Background to the International Valuation Standards Committee and the Standards

International Valuation Standards

• IVS 1 Market Value Basis of Valuation

• IVS 2 Bases Other Than Market Value

• IVS 3 Valuation Reporting

International Valuation Applications

• IVA 1 Valuation for Financial Reporting

• IVA 2 Valuation for Secured Lending Purposes

• IVA 3 Valuation of Public Sector Assets for Financial Reporting

Guidance Notes

Підготовку оцінювачів здійснює зокрема Українське товариство оцінювачів (http://www.uto.com.ua/learn4.shtml), Українська фiнансово-банкiвська школа КНЕУ, ”Чернігівський аукціонний центр”, Сумська товарна універсальна біржа (http://birzha.sumy.ua/content/view/90/48/).

Ст. 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” визначає випадки проведення оцінки майна:

Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін; Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

  • створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

  • реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

  • виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

  • визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

  • приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

  • переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

  • оподаткування майна згідно з законом;

  • визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

  • Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]