Головні завдання тренінгу:

1. Зниження емоційного напруження.

2. Розвиток здатності розуміти емоційний стан іншої людини й уміння адекватно висловлювати свій.

3. Формування навичок позитивного впливу на інших.

4. Ігрова корекція поведінки: усунення надмірного напруження і тривожності; викорінювання бар'єрів, що заважають продуктив­ним конструктивним діям. Регуляція соціальних відносин.

Заняття №1

Мета: створення сприятливих умов для роботи в групі, ознайомлення з основними принципами роботи психологічного тренінгу, первинне освоєння способів саморозкриття, активного стилю спілкування та прийому зворотного зв’язку.

Сьогодні у нас тренінг. Ми будемо працювати у колі. Для привітання давайте встанемо, посміхнемося один одному і скажемо: «Добрий день!».

Вправа «Знайомство»

Учасникам тренінгу пропонується по черзі (за годинниковою стрілкою) назвати своє ім’я та одне із своїх реальних хобі, захоплень і одне бажане хобі, те яке хотіли б мати, але з якоїсь причини не реалізувалося. Кожен наступний учасник повторює сказане першим.

Вправа «Моя візитка»

Кожен учасник створює собі візитку, тобто вказує на карточці своє ім’я, яким буде користуватися на протязі всього тренінгу. Це може бути будь яке ім’я: справжнє, ігрове (героя мультфільму, літературного персонажу), ім’я друга чи знайомого. Далі кожен учасник вітає якомога більшу кількість учасників групи називаючи ім’я згідно візитки. Під час взаємних привітань кожен намагається підкреслити свою індивідуальність. Після закінчення привітання учасники по колу називають усіх своїх нових знайомих та пригадують індивідуальні характеристики кожного з них.

Щоб наша робота була плідною, треба погодити правила за якими ми виконуватимемо її:

Правила нашої групи

1. Довірливий стиль спілкування. В якості першого кроку для створення клімату довіри пропонується прийняти єдину форму звертання на «ти». Що психологічно зрівнює всіх членів групи незалежно від віку.

2. Спілкування по принципу «тут і тепер». Основне завдання нашої роботи – перетворити групу у своєрідне дзеркало, в якому кожен міг би себе побачити з різних сторін, краще пізнати себе, свої особистісні властивості. Тому під час занять всі говорять лише про те, що хвилює кожного; те, що відбувається з нами в групі , ми обговорюємо тут і тепер.

3. Персоніфікація висловлювань. Заміна висловлювань типу «Більшість людей вважають, що…» на таке «Я вважаю, що…». Відмова від безадресних висловлювань про інших: «Багато мене не зрозуміли» на конкретну репліку – «Оля і Саша не зрозуміли мене».

4. Щирість у спілкуванні. Говоримо те, що відчуваємо і думаємо з приводу того, що відбувається в групі. Якщо немає бажання говорити щиро, краще промовчати.

5. Конфіденційність всього що відбувається в групі. Все що відбувається в групі не виноситься за її межі.

6. Визначення сильних сторін особистості. Під час заняття кожен прагне підкреслити позитивні якості людини.

7. Не допустима неопосередковані оцінки людини. При обговоренні ми оцінюємо не учасника, а його поведінку.

8. Як можна більше контактів і спілкування з різними людьми. Під час занять учасники прагнуть спілкуватися із всіма членами групи, а особливо з тими, кого найменше за всіх знаємо.

9. Активна участь у тому, що відбувається. Уважно слухаємо, спостерігаємо, прислуховуємося до себе, пробуємо відчути свого партнера. Ніхто не замикається у собі і не думає виключно про себе. В групі всі уважні до інших.

10. Повага до висловлювання інших. Уважно вислуховуємо членів групи, не перебиваємо.