2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці

Правовою основою законодавства про охорону праці є Конституція України, Закони України: «Про охорону праці», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використанні ядерної енергії та радіаційної захист», «Про забезпеченні санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також Кодекс Законів про працю України (КЗпП).

Специфічною особливістю українського законодавства є те, що воно регламентує правову основу охорони праці, а це – високій рівень прав і гарантій робітникам.

Основні положення законодавства України про працю і охорону праці:

- основні принципи державної політики в галузі охорони праці;

- права громадян на охорону праці при складанні трудового договору й під час роботи;

- соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;

- права працівників на пільги й компенсації за важкі і шкідливі умови праці;

- обов'язки роботодавця по створенню безпечних і нешкідливих умов праці;

- тривалість робочого часу працівників, скорочена тривалість робочого часу, обмеження робіт у нічне й понад нормованих робіт;

- гарантії охорони праці жінок;

- права неповнолітніх у трудових правовідносинах;

- обов'язки працівників по виконанню вимог нормативно-правових актів про охорону праці;

- медичні огляди при вступі на роботу й під час роботи.

В умовах роздержавлення, приватизації, утворення великої кількості суб’єктів підприємницької діяльності з різними формами недержавної власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

2.2. Нормативна база охорони праці

Систематизований виклад норм безпеки приводиться в державних міжгалузевих і галузевих нормативних актах про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, які встановлюють загальні вимоги й норми по видах небезпечних і шкідливих виробничих факторів, загальних вимог до виробничого устаткування й виробничих процесів, вимог до засобів захисту працюючих і методів оцінки безпеки праці.

Нормативно-правовий акт про охорону праці (НПАОП) - це НПАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їхньої відомчої (галузевий) приналежності та форм власності.

Кодування НПАОП здійснюється з метою систематизації обліку цих документів, створення необхідних умов для ефективного зберігання та використання інформації про ці нормативно-правові акти, зручності їх обробки з використанням персональних електронно-обчислювальних машин.

Згідно з наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.06.2004 р. № 151, запроваджено таке кодування нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) (рис. 1).

НПАОП X.XX - X.XX - XX

Скорочена назва нормативного акту

Код економічної діяльності

Вид нормативно-правового акту

Номер за порядком у межах даного виду

Рік затвердження

Рис. 1. Схема кодування для нормативно-правових актів

Номер за порядком у межах виду визначається згідно з даними Реєстру.

Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення: правила — 1; переліки — 2; норми — З; положення — 4; інструкції — 5; порядки — 6 та ін..

Вид економічної діяльності (група, клас) визначається відповідно до ДК 009-96.

Відомчий нормативний документ про охорону праці (ВНДОП) - затверджуються міністерствами, відомствами України або асоціаціями, концернами й іншими об'єднаннями підприємств із метою конкретизації вимог ВНДАОП залежно від специфіки галузі.

Держстандарт ССБТ - державні стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) - застосовуються на території України до їхньої заміни іншими нормативними документами, якщо вони не протирічать чинному законодавству України.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними стандартами України (ДСТУ) з питань охорони праці, будівельними й санітарними нормами й правилами, правилами обладнання електроустановок (ПУЭ), нормами технічного проектування й іншими нормативними документами, виходячи зі сфери їх дій.

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі НПАОП і затверджують власні положення, інструкції й інші нормативні акти з охорони праці, які діють у межах підприємств, установ, організацій.