8.5. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві і захисту працюючих включають:

- вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна шкідливих речовин менш шкідливими та ін. (свинцеві білила – цинковими, метиловий спирт – іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання – миючими розчинами на основі води);

- удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, безперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів та ін.);

- автоматизація і дистанційне керування технологічними процесами і устаткуванням, що виключають безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;

- герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування у вакуумі, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

- нормальне функціонування систем опалювання, загально обмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очищення викидів в атмосферу;

- первинні та періодичні медичні огляди працівників, що працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистою гігієни;

- контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

- використання засобів індивідуального захисту – спецодяг, засоби захисту органів дихання (протигази фільтруючі, шлангові, респіратори), засоби захисту шкіри, рук, обличчя (пасти, мазі);

- законодавчі, санітарні й лікувально-профілактичні заходи передбачають для осіб, що працюють з токсичними речовинами, встановлюють обмеження робочого дня, збільшення відпустки, ранні терміни виходу на пенсію та ін.

8.6. Системи вентиляції, кондиціювання повітря.

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів що забезпечують на постійних робочих місцях і зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, яка відповідає гігієнічним і технічним вимогам. Основне завдання вентиляції – вилучити з приміщення забруднене або нагріте повітря і подати свіже.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

- по способу переміщення повітря – природна(аерація), штучна (механічна) та змішана (природна і штучна одночасно);

- за напрямком потоку повітря – припливна, витяжна, припливно-витяжна;

- за місцем дії – загально обмінна, місцева, комбінована.

Кондиціювання повітря – це створення автоматичного підтримування в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов (постійних чи таких, що змінюються), по визначеній програмі температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря. У відповідності з вимогами для конкретних приміщень повітря нагрівають або охолоджують, зволожують або висушують, очищають від забруднюючих речовин або піддають дезінфекції, дезодорації, озонуванню. Системи кондиціювання повітря повинні забезпечувати нормовані метеорологічні параметри та чистоту повітря в приміщенні при розрахункових параметрах зовнішнього повітря для теплого і холодного періодів року згідно ДСН 3.3.6.042-99.

Кондиціювання повітря здійснюється комплексом технічних засобів – системою кондиціювання повітря (СКП). В склад СКП входять: прилади приготування, переміщення та розподілу повітря, засоби автоматики, дистанційного керування та контролю. Технічні засоби СКП повністю або частково агрегатуються в апарати – кондиціонери (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Схематична конструкція кондиціонера:

1-забірний повітровід; 2-фільтр; 3-здвижка регулювання подачі повітря; 4-калорифер; 5-форсунки; 6-калорифер; 7-каплеулавлювач; 8-вентилятор; 9-вихідний канал.

Існують кондиціонери, які спроможні не тільки охолоджувати, а й нагрівати повітря приміщень (реверсивні типи).

Лекція 9. Освітлення виробничих приміщень