7.6. Загальні методи і засоби нормалізації параметрів мікроклімату

Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складним завданням, вирішити яке можна за допомогою наступних методів і засобів:

- удосконаленням технологічних процесів і устаткування – впровадження нових технологій і устаткування, не пов'язаних з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагрівання (зменшення виділення тепла у виробничі приміщення). Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу – холодним, нагрів полум'ям – індуктивним нагрівом і так далі.

- раціональне розміщення технологічного устаткування – основні джерела теплоти розміщують безпосередньо під аераційними ліхтарями, біля зовнішніх стін і в один ряд, розміщувати тепло випромінююче устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках.

- автоматизація і дистанційне керування технологічними процесами;

- раціональна вентиляція, опалювання і кондиціювання повітря;

- раціоналізація режимів праці і відпочинку - досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами, вживанням душовання і мікрокліматичних оазисів усередині виробничих приміщень з надлишками тепла. Для працівників, що працюють на відкритому повітрі взимку обладнувати приміщення для обігріву з температурою вище за комфортну.

- використання теплоізоляційних матеріалів і захисних екранів;

- використання засобів індивідуального захисту.

Доцільно працівникам в умовах підвищеної температури на робочих місцях вживати газовану підсолену (0,5%) воду. Це запобігає втрати води організмом, а також необхідних для людини солей та мікроелементів. Одночасно, рекомендується підвищувати споживання білкової їжі. Ці заході покращують самопочуття та працездатність робітників в умовах дії підвищеної температури на робочих місцях.

Лекція 8. Забруднення повітря виробничих приміщень

8.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини

В даний час близько 70 тисяч хімічних речовин знаходять застосування в діяльності людини. Серед інгредієнтів забруднення повітряного середовища (шкідливі речовини) – тисячі хімічних сполук у вигляді аерозолів (твердих, рідин) чи газоподібному вигляді.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечувати не лише комфортні метеорологічні умови, але й необхідну чистоту повітря. Унаслідок виробничої діяльності в повітряне середовище приміщень можуть викидатися різні шкідливі речовини, які використовуються в технологічних процесах. Шкідливими вважаються речовини, які при контакті з організмом людини за умови порушення вимог безпеки можуть привести до виробничої травми, професійному захворюванню або розладу в стані здоров'я, які визначаються сучасними методами як в процесі праці, так і у віддалені терміни життя сьогодення і подальших поколінь (ДСТУ .ГОСТ. 12.1.007.-76)

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, кишково-шлунковий тракт, а також шкіру і слизисті оболонки. Через шляхи дихання потрапляють пари, гази і пилоподібні речовини. Це найбільш небезпечний шлях проникнення, оскільки через слизисті оболонки дихальної системи шкідливі речовини швидко всмоктуються в кров і розносяться по всьому організму. Через кишково-шлунковий тракт шкідливі речовини потрапляють при заковтуванні із слизом з носоглотки, а також з їжею і водою. Під впливом кислого середовища шлункового соку токсичність хімічних речовин зростає, вони легко розчиняються і всмоктуються в кров. Через шкіру, в основному, проникають рідинні речовини, а також ті речовини, які добре розчиняються в жирах і воді. Пошкодження шкіри також сприяють посиленню проникнення шкідливих речовин в організм.

Шкідливі речовини, які попали тим або іншим шляхом в організм людини можуть викликати отруєння: гострі (є наслідком короткочасної дії шкідливих речовин що потрапляють в організм в значних кількостях) і хронічні (розвиваються в результаті тривалої дії шкідливих речовин, що потрапляють в організм малими дозами).

Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляхів проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Окрім цього дія пилу на організм людини залежить також від її походження (органічна, неорганічна і змішана), хімічного складу, розчинності в біологічних середовищах, мірі дисперсності і їх форми.

У санітарно-гігієнічній практиці прийнято ділити шкідливі речовини на хімічні речовини і промисловий пил.