8.2. Класифікація шкідливих речовин.

1. Всі шкідливі речовини, які використовують в промисловості, можна поділити на дві групи:

- тверді отрути – свинець, миш'як, оксиди кремнію і сірки, деякі фарби та ін.;

- рідкі і газоподібні отрути – оксид вуглецю, сірковуглець, ацетилен, спирти;

2. Всі шкідливі речовини поділяють на 4 агрегатних стани – рідкі, тверді, паро-, газоподібні. Пари і гази утворюють з повітрям суміші, а тверді речовини – дисперсні системи (аерозолі).

3. По дисперсності шкідливі речовини поділяють:

- на пил – більше 1 мкм;

- на дим – менше 1 мкм;

- на туман – рідкі частки менше 10 мкм.

4. По характеру токсичності шкідливі речовини поділяють на 4 групи:

- їдкі, які руйнують шкіру і слизисті оболонки – соляна і сірчана кислоти та ін..;

- діючі на органи дихання – оксиди кремнію, сірки та ін.;

- діючі на кров – оксид вуглецю, миш'яковистий водень та ін.;

- діючі на нервову систему – спирти, ефіри, сірководень, вуглеводні.

5. Хімічні речовини (шкідливі і небезпечні) у відповідність з ГОСТ 12.1.007-76* по характеру і ступеню дії на організм людини діляться на:

- загально токсичні, які викликають отруєння всього організму ( ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);

- дратуючі, які викликають роздратування дихальних шляхів і слизистих оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон);

- сенсибілізуючі, які діють як алергени (альдегіди, розчинники і лаки на основі нітросполук);

- канцерогенні, які викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест);

- мутагенні, які викликають зміни спадковій інформації (свинець, радіоактивні речовини, формальдегіди);

- які впливають на репродуктивну (оновлення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).

6. Пил за способом утворення розрізняється:

- на пил дезінтеграції (при подрібненні, дробленні);

- на пил конденсації (при охолоджуванні і подальшій конденсації в повітрі пари металів і неметалів).

7. Пил по дії на організм людини підрозділяють:

- на токсичний (викликає отруєння);

- на нейтральний (викликає механічні пошкодження тканин).

8.3. Нормування шкідливих речовин

Шкідливі речовини, які попали в організм людини викликають порушення здоров'я лише у тому випадку, коли їх кількість в повітрі перевищує гранично допустиму для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) мають на увазі таку концентрацію, яка при щоденній (окрім вихідних днів) роботі впродовж 8 годин або іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійного захворювання або розладів в стані здоров'я, які визначаються сучасними методами як в процесі праці, так і у віддалені терміни життя сьогоднішнього і майбутніх поколінь.

По величині ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини підрозділяються на 4 класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76*):

-1-й клас – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть, берилій, озон);

-2-й клас – речовини високо небезпечні, ГДК від 0,1 до 1,0 мг/м³ (кислоти сірчана і соляна, хлор, фенол, їдкі луги);

-3-й клас – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1 – 10 мг/м³ (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);

-4-й клас – речовини мало небезпечні, ГДК більше 10 мг/м³ (аміак, бензин, ацетон, цемент).

Необхідно також мати на увазі, що в списку ГДК приводиться більше 1300 найменувань шкідливих речовин (ГОСТ 12.1.005-88) і поряд з нормативною величиною стоїть літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:

О – гостро направленої дії;

А – алергічної дії;

К – канцерогенної дії;

Ф – фіброгенної дії.

При вмісті в повітрі робочої зони декількох речовин односпрямованої дії для забезпечення безпеки роботи слід дотримуватися наступної умови:

С₁/ГДК₁ + С₂/ГДК₂ + С₃/ГДК₃ +…+ С_n/ГДК_n ≤ 1, (8.1)

де С₁,С₂,С₃ ... С_n – концентрації відповідних шкідливих речовин в повітрі, мг/м³;

ГДК₁, ГДК₂ ... ГДК_n – гранично допустимі концентрації відповідних шкідливих речовин, мг/м³.