1.2 . Основні етапи розвитку охорони праці

Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завжди супроводжували розвиток суспільства.

Перші посилання, де розглядалися умови праці з'явилися ще до нашої ери. Це праці Аристотеля (387 – 322 рр. до н.е.), Гіппократа (400 – 377 рр. до н.е.).

Лікарі епохи Відродження (Агрікола, Парацельс) докладно описали важкі умови праці в гірничорудних та металургійних підприємствах того часу.

М.В. Ломоносов (1711 – 1765 р.р.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.

Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс І.М. Сєченов (1829 – 1905 рр.), який науково обґрунтував цілу низку питань щодо ролі центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі праці.

В Україні питання подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний науково – дослідний інститут (НДІ) промислової безпеки та охорони праці, державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, інститут медицини праці, Українській НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.

1.3. Стан охорони праці в Україні та в інших країнах

За статистичним даними МОП кількість нещасних випадків в світі на виробництві останнім часом зросла й становить 270 млн. чол. щорічно, з них приблизно 220 тис. гине.

Рівень травматизму й профзахворювань значно вище в країнах , що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах. Так, у країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків (НВ) і профзахворювань стають приблизно 10 млн. чол., з них близько 8 тис. гине. В Україні в 2009 р. на виробництві травмувалося 12370 чол. (з них 675 - смертельно), одержали професійні захворювання 3,4 тис. чол.

Міжнародна організація праці (МОП) встановила, що в Європейському Союзі щорічно приходиться 1 НВ зі смертельним наслідком на 800-1300 травмованих. В Україні кожний 18 випадок травмування – зі смертельним наслідком. Це найбільший показник серед країн СНД. У рівновеликій, але високорозвиненої Франції рівень виробничого травматизму в 10 раз нижче чім у нас.

З висновку іноземних фахівців, які по програмі МОП працювали в Україні, більша частина НВ зі смертельним результатом пояснюється п'ятьома основними причинами: незадовільною підготовкою працівників і роботодавців з питань ОП; відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях і невиконанням установлених норм; недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту (ЗІЗ); повільним впровадженням засобів і приладів колективної безпеки на підприємствах; застарілістю (у деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

1.4. Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни й визначення

Труд – це цілеспрямована діяльність людини, яка направлена на модифікацію й пристосування предметів природи для задоволення своїх життєвих потреб. Труд (трудова діяльність) передбачає наявність трьох елементів, а саме - власне трудової діяльності, предмету й засобів праці.

Коли трудова діяльність людини здійснюється на виробництві, її називають виробничою діяльністю. В процесі виробничої діяльності в робочій зоні виникають негативні фактори, які діють на людину.

Негативні фактори, які виникають в робочій зоні - це такі фактори що негативно діють на людину, викликаючи погіршення стану здоров'я, захворювань або травм. Негативні виробничі фактори прийнято також називати небезпечними й шкідливими виробничими факторами (НШВФ) , які поділяють на небезпечні й шкідливі фактори. У ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення» та в інших стандартах приводяться визначення основних понять і термінів у галузі ОП.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини у процесі праці.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища й трудового процесу, які впливають на здоров'я й працездатність людини в процесі його професійної діяльності.

Шкідливий виробничий фактор (ШВФ) - виробничий фактор, вплив якого може привести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор (НВФ) - виробничий фактор, дія якого в певних умовах може привести до травм або до іншого раптового погіршення здоров'я працівника.

Виробнича травма - порушення анатомічної цілісності організму людину або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Нещасний випадок на виробництві - раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора або середовища, внаслідок чого нанесена шкода здоров'ю або настала смерть.

Професійне захворювання - патологічний стан людини, обумовлене роботою й пов'язане з надмірною напругою організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Люди, знаряддя праці, оточуюче середовище та завдання, що вирішуються в процесі трудової діяльності, являють собою динамічну систему, зміна в якій будь-якого з компонентів веде до зміни інших, а результуючий вплив на безпеку інколи буває важко оцінити заздалегідь. Під безпекою розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Слід зауважити, що між небезпечними (які травмують) й шкідливими виробничими факторами існує визначений взаємозв'язок. При високих рівнях ШВФ вони можуть стати небезпечними. Так, досить високі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони можуть привести до сильного отруєння і навіть до смерті. Високі рівні звуку або звукового імпульсу можуть привести до травми слухового аналізатору (барабанної перетинки). Високі рівні радіації викликають розвиток гострої форми променевого захворювання, при якому спостерігається швидке погіршення самопочуття людини з незворотними змінами в організмі, яке приводить, при відсутності медичного втручання, як правило, до смерті.

В багатьох випадках наявність в робочий зоні ШВФ сприяє появі НВФ. Наприклад, підвищена вологість й температура, наявність в повітрі робочої зони струмопровідного пилу (шкідливі фактори) значно підвищує небезпеку ураження людини електричним струмом (небезпечний фактор).

Таким чином, для ряду негативних факторів поділення на НВФ й ШВФ в деякій ступені умовно і визначається переважно характером їх прояву в виробничих умовах.