Морфологічні норми. Особливості вживання іменників, прикметників, займенників, числівників, дієслів

Варіант 1

3. Поставити і записати іменники в родовому відмінку однини.

Студент, учитель, Мороз, дуб, замок, мед, Київ, сир, Дністер, атлас, ґанок, тиждень, мільйон, атом, коридор, біль, плащ, іменник, щавель, футбол, абзац.

4. Розподільний диктант. Дієслова доконаного і недоконаного виду записати в дві колонки.

Співати, заспівати, знати, посіяти, прийти, замислитись, тривати, нести, білити, передавати, передати.

Варіант 2

3. Переписати, від поданих у дужках імен утворюючи імена по батькові.

Ярослав (Степан), Михайло (Федір), Іван (Василь), Сергій (Микола), Ольга (Роман), Тетяна (Гордій), Ярослава (Юрій), Олена (Микола), Олекса (Мефодій), Олександр (Ігор), Вірослава (Януарій), Овер'ян (Лев), Мар'яна (Варфоломій), Інокентій (Лукаш).

4. Для довідок: Львович і Левович.

4.Підкреслити дієслова, визначити час, особу, число, рід та вид кожного. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення.

Символом Паски, початку усього живого вважають яйце. У дохристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Головний у році великий день — це свято сонця, свято природи, що прокинулась після зими. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил. Тому тонку шкаралупу покривали фарбою та різноманітними знаками. Пасхальні яйця називають крашанками і писанками.

Варіант 3

3. Провідміняти словосполучення (усно).

Два школяра, дві учениці, два плеча.

4. Дієслова першої та другої дієвідмін записати у дві колонки. Колишуть, просять, їздять, знають, стережуть, мостять, ріжуть, радіють, летять, товчуть, возять, колишуть, радять, поганяють.

Варіант 4

3. 3 поданих прислів'їв виписати прикметники-антоніми.

1. На свіжий цвіт і бджола сідає, а зів'ялий обминає. 2. Чорний мак, та смачний, а біла редька, та гірка. 3. Не все добре, що смакують, не все погане, що бракують. 4. Малі діти - малий клопіт, великі діти - великий клопіт. 5. Тиха вода людей топить, а бурхлива тільки лякає (3 нар. творч.).

4. До поданих дієслів дібрати антонімічні пари. Позначити орфограми, обґрунтувати написання е, й в особових закінченнях.

Згадуєш, хвалиш, будуєш, твориш, береш, знаходиш, блищиш, журишся, ненавидиш, радієш, пам'ятаєш.

Варіант 5

3. Розкрити значення фразеологізмів. До якого розряду належить вжитий у них займенник? Ввести фразеологізми до самостійно складених речень (усно).

Сам по собі. Володіти собою. Не по собі.

4. Переписати приказки й прислів'я, розкриваючи дужки, на місці крапок, вставляючи пропущені букви. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією.

Ма...мо - (не) дба...мо, а втрат...мо -плач...мо. З чужого добра (не) зробиш двора. Удень із свічкою (не) знайд...ш. Того мені бажа...ться, чого дома (не) ма...ться. Твоє (не) мел...ться, то й мішка (не) підставляй. Посі...ш вчинок, виросте звичка. Відстан...ш годиною, (не) здож...неш родиною. Що нині ут...че, того завтра (не) злов...ш. На чужий роток (не) накин...ш платок. (Нар. творчість).

Варіант 6

1. Скласти декілька речень у яких би зустрічалися слова із суфіксами ськ (ств(о), цьк (цтв).

2. Переписати словосполучення, замінюючи цифри відповідними числівниками. (6) хлоп'ят, (7) дівчаткам, у (8) автомобілях, (9) книгами, протягом (10) днів, (16) учнями, (18) однокласникам.

Варіант 7

3. Пояснювальний диктант. Вказати займенники. Підкреслити зворотній займенник, визначити в кожному з речень його відмінок.

Ой скинув чумак з себе червоний каптан: «Воли ж мої половії хто ваш буде пан? » Узяв собі царівночку — в чистім полі могилочку. Сам себе раз на рік любить, їхали козаки із Дону додому, підманули Галю, узяли з собою. Нема серпа від себе, а все до себе. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Учора була суботонька, сьогодні неділя, а на собі наймит має сорочку не білу.

4. Подані дієслова поставити у формі третьої особи множити теперішнього або майбутнього часу і записати у дві колонки за дієвідмінами.

Навчити, блищати, жовтіти, сидіти, нищити, плести, робити, вимикати, дзвеніти, цінити, точити, лікувати, дружити, вабити, в'язати, виходити.

Варіант 8

3. Виписати якісні прикметники.

Коли доведеться вам оглядати одне з пам'ятних місць старовинного Києва - рештки Десятинної церкви - не забудьте про крислату, дуплисту липу. Вона майже непомітно стоїть осторонь. Покручений, вузлуватий стовбур, а на ньому розрослися в усі боки численні товсті й дуже старі віти. Тільки кінці їх наїжилися короткі й молоді пагони, в яких буяє молоде життя.

Щовесни воно, наче граючись, весело виривається з тоненьких галузок: то ніжним зеленим листом, то золотом запашних медових квітів. Непоказна, на перший погляд, ця липа є найстарішим рослинним довгожителем стародавнього Києва. Та й, мабуть, по всій Україні чи й знайдеться таке довговічне дерево цієї породи (С.Івченко).

4. Визначити дієвідміну поданих дієслів за неозначеною формою.

Кричати, терпіти, в'янути, сіяти, поважати, коштувати, лягти, перейняти, працювати. Мовчати, пекти, горіти, летіти, літати, терпіти, колоти, гомоніти, боліти, гриміти.

Варіант 9

3. Навчальний диктант. Підкреслити займенники, позначити, до якого розряду кожен з них належить. 2—3 займенники розібрати як частину мови.

Є прадавні скарби, які намертво лежать у землі. Є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління. До таких національних скарбів належить і наша пісня.

Хто не знає сьогодні пісень Марусі Чурай? Протягом трьох віківходять вони землею. Пісні її невмирущі, і попереду в них — вічність. (За М. Стельмахом.)

4. Вибірковий диктант. Виписати дієслова наказового способу, визначитиїх особу, число, виділити закінчення.

Вертаймо на могили отчі, підводьмо храми із руїн. Не викидайте слова з пісні — залишиться болюча рана. (Г. Гордасевич.) Тільки на правду складаймо надії — правда сама не вмирає. (Б. Грінченко.) Горіть! Дивіться сонцю прямо в очі!

(П. Тичина.) Не кидай плуга серед ниви, не жалуй зерна на засів і йди спокійно, терпеливо на шелест кіс і бренькіт серпів. (Б. Лепкий.) Нехай обличчя піт і гриви днів летять, мов коні. (А. Малишко.) Хай полотном простелиться дорога, що повела науку по землі! (Д. Павличко.)

Варіант 10

3. З поданого тексту виписати займенники. Вказати їх розряди.

До багатьох своїх наукових праць Павло Гнатович додав зразки творів староукраїнської писемності. Його нездійсненною мрією залишилося створення великого зібрання давньої української літератури. В архіві вченого зберігається багато пам'яток церковнослов'янської, давньоруської і староукраїнської літератури і мови та записів уснопоетичної творчості.

4. Визначити спосіб поданих дієслів. Дібрати до кожного синонім та антонім, записати їх, поставивши у тому ж способі.

Запам'ятай, станьмо, розповіла б, здійснив би, рухався, зачинили.

Варіант 11

3. З поданого тексту виписати подані займенники та вказати їх розряд.

Київська осінь тисяча вісімсот вісімдесят п'ятого року. Золотис­то-жовте, брунатно-червонувате листя шарудить в алеях навколо пам'ятника Святому Володимиру. Далеко видніється з Володимирської гірки глибоковода течія Славути. Васнєцов вдивляється у глибінь ріки, а думки його ширяють поміж стін новозбудованого Володимирського собору.

4. Від поданих дієслів утворити всі можливі форми наказового способу. Творити, попрацювати, передати, передавати, писати, дихати

Варіант 12

3. Вибірковий диктант. Дієслова дійсного, умовного та наказового способів виписати в три колонки.

Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю! Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б старому. (Т. Шевченко.) Гей, ізгадайте, браття вкраїнці, чим ми на світі бували, як волю нашу, волю народну всі ми гуртом здобували! (Б. Грінченко.) Ви ж ідіть все далі й далі та глядіть пряму дорогу, сміло хрест беріть на плечі, душу й серце дайте Богу. (Я. Щоголів.)

4. Творчий, диктант.

Утворити за зразком похідні слова із спрощенням у групах приголосних.

Честь — чесний; якість, кількість, радість, тиждень, швидкість, щастя, совість, контраст, форпост, виїзд, пристрасть, злість, жалість.

Варіант 13

3. Розподільний диктант. Дієслова, що означають дію, та дієслова, що означають стан, записати в дві колонки. До кожного з них поставити питання.

Писати, їжджу, спить, бадьоришся, розпитувати, сидить, бажати, захоплюється, боротися, відчуває, сіємо, дрімають, будую, стояти.

4. Переписати текст, ставлячи подані в дужках дієслова в потрібній часовій формі. Визначити час і вид кожного з дієслів.

Барвінок — вічнозелена трав'яниста рослина, листя якої (збер…ти) зелений колір навіть під снігом. Живучість і витривалість М…нка, його красу (оспівувати) у багатьох народних піснях. З давніх-давен барвінок (стати) символом молодості, кохання та шлюбу.

Разом з ягодами калини, колосками жита, васильками барвінком (прикрашати) весільне дерево — гільце. Рослину (використовувати) у весільних обрядах.

Варіант 14

3. Переписати речення, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Вказати дієслова, визначити час, особу, число, рід кожного з них. З'ясувати синтаксичну роль дієслів. Чому дієслова виступають у ролі присудка?

Довго громи гуркотіли, бл...скавка в хмарах в...лась. Дніпро р...ве й р...втиме поки віку. Я зрозумів журбу його в...лику. Сонячним усміхом з неба в...сна засміялась, глянула поглядом ясним, блак...тним, ш...роким. Пташка щ...бече, квітки зацвіли, пахнуть і ваблять своєю красою.

4. Вказати дієслова, з'ясувати час кожного з них.

Несе Галя воду, коромисло гнеться, а за нею Йванко, як барвінок, в'ється. Усі гори й долини виходили, зелененький барвіночок витоптали та зробили гілечко з ялини та з червоної калини. Кішнівонці нивоньці, кінець, будемо плести вінець і з жита, і з барвінку за хорошую дівку.

Варіант 15

3. Розкрити зміст кожного з фразеологізмів. Вказати в них дієслова, визначити час, особу, число, рід дієслів. Два-три фразеологізми ввести до самостійно складених речень.

З очей іскри полетіли; не сходить з язика; як п'явка крикне, як рак свисне; плаває як вареник у маслі; як Бог на душу покладе; було за царя Гороха.

4. Пояснювальний диктант. Дієслова підкреслити, визначити час кожного з них.

Старі люди розповідають ще й іншу легенду. Барвінком став жнець, якому припала до душі українка. Увивався за нею хлопець, землю свою заради неї покинув, а тоді помер з журби. Стоїть перед лице Господнє й просить: «Хочу бути там, Господи, де вона лишилася...» Бог милосердний пустив його квітом нев'янучим, що вічно дивиться услід кожному з нас голубими очима. Завжди буде барвінок милувати око, але й ятритиме душу.(За Г. Маковеєм)

Варіант 16

3. Списати тексти, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначити час, особу, число, рід дієслів. У останньому реченні підкреслити члени речення. Якими членами речення виступають дієслова?

Скресла крига пройшла. Шумить Дніпро сивіє й чорніє плескає в береги. Розвивається верба зеленіють комиші.

Зацвіли вишні прокувала сива зозуля. Прослався барвінок голубо зацвів повився горобиний горошок цвіте-процвітає мак повний розкинувсь по землі синій ряст розрослась зелена рута. (За Марком Вовчком.)

4. До кожного з поданих прислівників дібрати слова з твірними основами. Якими частинами мови є ці слова? Визначити способи словотворення.

Щиро, люб'язно, лиховісне, стривожено, розгублено, схвильовано, недавно, нечасто, ніяк, ніколи, доволі, дотепер, деколи, вгору безслідно, назустріч, безнадійно, востаннє, спершу, втричі, надвої, втридорога, мимоволі, праворуч, повсякчас, чимдуж., по-українськи, по-нашому, високо-високо, вряди-годи, сяк-так.

Варіант 17

3. До поданих слів дібрати антоніми — іменники, що вживаються тільки

у формі однини (у дужках подано слова для довідок).

Гамір (тиша), хвилювання (спокій), честь (ганьба), холод (спека).

4. Подані слова й словосполучення ввести до самостійно складених речень. Пояснити відмінність написання прислівників від однозвучних іменників, прикметників і числівників із прийменниками.

Удень, у день свята (народження); вкрай, в край рідний; вдруге, в друге прохання (вікно); назустріч, на зустріч з друзями.

Варіант 18

3. Переписати речення, вставляючи пропущені букви. Вказати дієслова в неозначеній формі, виділити в кожному з них закінчення. Пояснити і вживання тире в реченнях.

Це дуже тя...ко — нап...сати пісню. (Д. Павличко.) Та ж...ти без пісні — туманити світ. (І. Драч.) Яке це щастя — дарувать вологу квіткам, д...ревам, травам! Як вони її вп...вають, сміючись ро...логом (М. Рильський.) Яке це щастя — мчати на коні, а у л...це в...сн…ний віт…р віє! (В. Сосюра.)

4. Переписати, знімаючи риску. Підкреслити прислівники, з'ясувати сго сіб творення кожного.

В/перед! Завжди в/перед несіть мене, вітрила! (В. Еллан.) Як страшно! Людське серце до краю обідніло. (П. Тичина.) Та тричі тої блажен, який за чай і хліб теж не схотів себе продати... (Юрії Клен.) Рахую перші вільні травні не мимо/хідь, а мимо/хіть. І чим/раз тихіше дзвони грають. (Б. Лепкий.) І вірний транзистор лягає на/похваті, щоб жебоніти ночі. (І. Драч.) І з/нов земля кипить у боротьбі. І з/нову я належу: не собі. (Л. Костенко.)

Варіант 19

3. Виписати прикметники у дві колонки: в першу - відносні; у другу - присвійні.

Іду я по горі й бачу: з-під каменя вилітають оси. Перекинув камінь - а під ним осине гніздо, і споруджене воно з паперу. Так-так, зі справжнісінького паперу. Тільки для людей папір машина виготовляє, а оса - сама, власними щелепами. Нагризе тирси, змочить її клейкою слиною і ліпить комірки-гнізда. Ось вони, ці комірки. У них живуть осині личинки. Дорослі оси їх доглядають, годують, чистять, а коли жарко, провітрюють комірки крилами, наче вентилятором (В.Танасійчук).

4. Написати творчу роботу (5—6 речень) на тему «Люби, оберігай свою професію!» Використати кілька дієслів у формі наказового способу.

Варіант 20

3. Розподільний диктант. Подані іменники записати в чотири колонки за відмінами.

Країна, джміль, сіль, звичка, олія, радість, мати, теля, стеля, ім'я, ягня, кошеня, староста, плащ, дівча, місце, зелень, водій, скатерть, круча, гордість, вікно, щеня, собача, знання, плем'я.

4. Переписати, на місці крапок дописуючи закінчення дієприкметників. Довести, що дієприкметники та прикметники мають однакові відмінкові закінчення. Пояснити написання виділених слів.

Вивчен… пса нічим не підкупиш. Скажен… псові вступайся з до…ги. Дарован.. коневі у зуби не дивляться. На краден.. коні далеко не втечеш. Відріз… скибку до хлібини не притулиш. Хвален… борщем часто давляться.

Варіант 21

3. Доповнити текст прикметниками, які більш точно характеризували б певний предмет.

Дуб

Серед галявини ріс (старий) великий дуб. Він був кремезний і високий. Задумливо шумів він своїм (розлогим могутнім) гіллям. Одного разу почалася (сильна) гроза. Насунули (темні) хмари. Небо прорізала (вогненна) блискавка. Почувся (страшний) гуркіт. Налетів (швидкий) вітер, почав іти (густий) дощ. Цілу ніч лютувала (страшна) буря, але (міцний) дуб мужньо змагався з негодою. Рано встало (ясне) сонечко. Воно осяяло (зелений) ліс. (Величний) дуб стояв і радів (ласкавому) сонцю (В.Горбачук).

4. Вибірковий диктант. Виписати активні дієприкметники. Виділити в них суфікси, пояснити, від якої форми дієслова кожен з них утворено.

Скільки разів тремтячою рукою я до своєї тихої хатини промів дорогу... (Б. Лепкий.) Ми вийдем із тобою на листя опале, де сяє повітря, як сиві опали. (Д. Павличко.) Море пожовклого листя, повінь зів'ялих квіток. (Б. Лепкий.) За Києвом бори щоднини золотіші... Вмираючий листок не вжалить, як раніше. (В. Давиденко.) Утихомирює і просвітля осінній вечір, яблуком пропахлий. (В. Чуйко.) Могутнім ударом свого двосічного широкого меча Володимир вибиває криву шаблю із слабіючої руки старого кагана. (С. Плачинда.) В заржавілих піхвах меча не поруш. (Леся Українка.)

Варіант 22

3. Диктант -переклад

Крыжовенное варенье, меткий выстрел, собственный взгляд, сырая земля, мохнатий шмель, впечатлительньй характер, остроумная шутка, больничный лист, дерзкий поступок.

4. Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Пояснити їх творення, виділити суфікси.

Носити, зрубати, зросити, привезти, клеїти, колоти (колотий, колений), посунути (посунутий, посунений), одягнути (одягнутий, одягнений), використати, посіяти, нести, зігнути (зігнутий, зігнений), замкнути (замкнений, замкнутий.)

Варіант 23

3. Переписати, від поданих у дужках імен утворюючи імена по батькові.

Ярослав (Степан), Михайло (Федір), Іван (Василь), Сергій (Микола), Ольга (Роман), Тетяна (Гордій), Ярослава (Юрій), Олена (Микола), Олекса (Мефодій), Олександр (Ігор), Вірослава (Януарій), Овер'ян (Лев), Мар'яна (Варфоломій), Інокентій (Лукаш).

Для довідок: Львович і Левович.

4. Переписати, подані в дужках дієприкметники ставлячи в потрібній формі. Визначити їх відмінки, виділити закінчення.

Світ здається повним (хвилюючий) обіцянок. Над (умитий) сад стоїть туман. Молодий сум боляче й солодко обгортав мою (стом...ний) голову. При світлі місяця молоді берестки грізно тріпоч..; (настовбурчений) листям. Пісня несла з собою шматки (невиплат..ний) журби і шпурляла тим стражданням у (вимучений) душі людей. Холодок приємно дихав у лице над (запорошений) сивою травою. Зорі сумно дивились з темного неба і крізь листя звались (заплаканий) очима. Кінці хмар, як (розігрітий) до білого залізо, заіскрилися сонячним світлом.

Варіант 24

3. Змінити форму поданих слів або дібрати до них спільнокореневі в коренях яких чергувалися б приголосні звуки.

Перемога, безпека, пух, подяка, молоко, крига, тихий, штука, електрика, математик.

4. Прочитати. Назвати дієприкметники, дієприслівники та ті слова, що пояснює кожен із них. Визначити синтаксичну роль дієприкметників та дієприслівників. Назвати дієприслівники разом із залежними від них словами.

Ось стомлена верба, відчувши ранній спів, тінисті, лагідні схилила віти. (Є. Фомін.) Сади стоять, обдмухані вітрами, листки летять, киваючи гіллю. (Л. Костенко.) Мереживо зорі, подерте на шмаття, за вітром тягнеться, згасаючи поволі. (М. Доленго.)

Варіант 25

3. Від поданих прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння.

Ніжний, гарний, чарівний, дзвінкий, колючий, розлогий, кучерявий, густий, вузький, дужий, спокійний.

4. З-поміж поданих форм дієслова виписати дієприслівники, визначити вид кожного.

Відірвати, відірвано, відірваний, відірвавшись; молодіти, молодіючий, молодіючи; умивати, умитий, умито, умиваючись, умивши; розказаний, розказати, розказавши, розказуючи.

Варіант 26

3. Дібрати до поданих коротких форм прикметників повні відповідники їх.

Ласкав, здоров, безсмертен, ясен, згоден, повен, зелен.

4. З-поміж поданих прислівників виписати тільки ті, від яких можна утворити ступені порівняння. Утворити просту й складну форми вищого ступеня.

Взимку, надворі, весело, вправно, нарешті, вдвоє, мудро, професійно, занадто, по-нашому, пошепки, ясно, звідти, надалі, по-українськи, мило.

Варіант 27

3. Переписати речення, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. Розставити розділові знаки. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях із звертанням. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Величаєм тебе (мама) в ту святочну днину за твій труд і за старання пильні без упину. (І. Блажкевич.) У далеку у курну дорогу напути мене (матінка) ти... (П. Усенко.) Співай (ненька) тихесенько як давно співала коли мене (моя неня) до сну колисала. (У. Кравченко.)

4. Переписати, утворивши форму вищого ступеня порівняння від поданих у дужках прислівників.

Рибу (легко) з'їсти, як піймати. Риба глядить, де (глибоко), а чоловік — де (добре). Чим слабше колесо, тим воно (погано) скрипить. (Тихо) їдеш — (далеко) будеш. Чим (високо) злетиш, тим (низько) впадеш. Куріть побільше на здоров'я, то (скоро) вмрете. (Глибоко) орати — (багато) хліба мати. Чим (багато) кішку гладиш, тим (високо) вона горб піднімає. (Багато) роби та (мало) говори. Діла говорять (голосно), як слова. (Добре) не починати, ніж почавши, кинути. Два серця порозуміються (гарно), як дві голови. Порожній колосок (високо) за всіх стоїть.

Варіант 28

3. Переписати речення, вставляючи пропущені букви. Вказати дієслова у неозначеній формі, виділити в кожному з них закінчення. Пояснити вживання тире в реченнях.

Це дуже тя...ко — нап...сати пісню. (Д. Павличко.) Та ж...ти беж пісні — туманити світ. (І. Драч.) Яке це щастя — дарувать волог квіткам, д...ревам, травам! Як вони її вп...вають, сміючись ро...логож (М. Рильський.) Яке це щастя — мчати на коні, а у л...це в...сн..ний віт…р віє! (В. Сосюра.)

4. Від поданих прислівників утворити форми вищого й найвищого ступенів порівняння.

Багато, мало, близько, міцно, переконливо, завзято, натхненно.

Варіант 29

3. Виписати іменники, що мають тільки форму множини.

1. Чиї б двері не рипіли, та тільки не твої. 2. Дітей годувати - не мед лизати. 3. Добрі діти - потіха, а злі -гризота. 4. Де ще ті кури, а ти вже з крашанками! 5. Люди раді літу, а бджоли - цвіту. 6. Це ті самі штани, тільки ґудзики назад. 7. Де гордощі панують, там дівчата банують (сумують) (3 нар. творч.).

4. Вибірковий диктант. Виписати прислівники. Пояснити спосіб творення та правопис кожного. Виділити префікси.

Уночі плющить, а вдень тріщить. Восени багач, а навесні прохач. Бережи честь змолоду. Спершу треба розсудити, а тоді робити. Брехливу собаку чути здалека. Спідтишка литки рве. Із нехотя із'їв вовк порося. Бійся цапа спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка зусібіч, Спереляку душа в п'ятки утекла. Тобі брехати, як гусці босоніж ходити. Навпростець тільки ворони літають.(Нар. творч.).

Варіант 30

3. Виписати іменники у три колонки: в першу - чоловічого роду, у другу - жіночого роду, у третю - середнього роду.

1. Без добра і лихо не родить. 2. Додому й кінь швидше біжить. 3. Буде день і буде їжа. 4. Одиноке дерево вітру боїться. 5. Який Сидір, така й Гапка; який кожух, така й шапка. 6. Без галушок не сніданок, без борщу не обід. 7. Горе тому, хто життям не дорожить. 8. У доброї господині і півень несеться. 9. Сіяв гречку, а вродив мак, то хай буде так! 10. У колодязь гріх плювати. 11. Яка грушка, така й сушка. 12. Не дери носа, бо в болото впадеш (3 нар. творч.).

4. Переписати, знімаючи риску. Названі вчителем прислівники розібрати як частини мови.

Понад ставом у/вечері шепочеться очерет. (Т. Шевченко.) На/ дворі було по/ночі. (І. Нечуй-Левицький.) Білі птиці снігів налетіли з/ночі. (А. Малишко.) В/останнє ліс заголосив, у небі пісня обірвалась. (Я. Лесів.) Усе так сталося з/ненацька... Час розірвав петлю і стрім/голов. (І. Гнатюк.) Я босо/ніж іду, щоб цю землю завжди відчувать. (Л. Забашта.) Сумує дівчина що/дня і що/ночі... (С. Руданський.) В/раз поплавок напружився з/ненацька — і вся душа напружилась рибацька. (М. Рильський.) Пізно спати ми лягали, як о/півночі прийшли, а вже сонечко край/неба, за роботу братись треба. (Я. Щоголів.) Пілотко, ти не/докориш, що всі ми прагли чим/ скоріш до тебе дорости колись/то? (С. Зінчук.)

№ 3

Тема. Синтаксичні норми

Завдання за варіантами

Варіант 1