Запитання і завдання для самоконтролю знань Тема 8. Психологія професійної діяльності

1. У чому полягає психологічний сенс дослідження діяльності?

2. Що є спільного і відмінного у навчальній та трудовій діяльності?

3. Яким чином взаємодіють праця і психіка людини?

4. Як впливає безробіття на психіку?

5. У чому Ви бачите різницю у поняттях: “професійно важливі якості”, “професійні здібності”?

6. Які психологічні теорії потреб та мотивів Вам відомі, у чому полягає їх зміст?

7. Яке значення належить мотивам у професійної діяльності?

8. У чому полягають особливості мотивації досягнення успіху та запобігання невдач?

9. Загальновідомо, що сучасна підприємницька діяльність глибоко психологічна. Щоб працювати ефективно, потрібно оволодіти психологічними компонентами своєї професійної майстерності. Назвіть ці компоненти і поясність, чому Ви їх виділяєте?

10. Яким чином розвиваються особистісні якості під впливом професії?

11. Як психологічно можна програмувати себе на досягнення результатів у професійній діяльності?

12. Існує думка, що «імідж – це великі гроші», а також, що «імідж – це більше, ніж гроші!» Чи поділяєте Ви цю думку? Яке Ваше ставлення до проблеми іміджу? Які його загальні психологічні правила?

13. Особисто я люблю суниці з вершками. Проте риба чомусь віддає перевагу іншому. Тому, коли я їду на рибалку, я беру для неї не те, що люблю я, а черв’яків та коників. Як можна використати цю думку у технології формування іміджу?

14. Як виникає професійна деформація?

15. Проаналізуйте прочитану літературу з проблеми формування іміджу.

16. Поміркуйте, які особливості внутрішнього світу допомагають засвоєнню спеціальності, а які протидіють?

17. У чому полягає феномен психічного “вигорання”? яка різниця між “вигоранням” та втомленням?

Дидактичний тест

Дайте відповідь «правильно», або «неправильно». Чому?

1. Для досягнення успіху в бізнесі необхідно бути особистістю, яка впевнена у собі.

2. Освіченою є людина, яка має багато знань, постійно розвиває свій інтелект, розум.

3. Зачаровування людей – легка справа.

4. Створюючи імідж, доцільно пам’ятати, що він повинен бути адекватним реальному стану речей.

Тема 9. Міжособистісні відносини і спілкування Семінар 8. Невербальні засоби спілкування. План

1. Класифікація невербальних засобів спілкування.

2. Функції невербальної комунікації.

3. Системи невербальної комунікації та їх характеристика.

Рекомендована література: [2.7; 2.13; 2.18; 2.32; 2.59; с. 516-523].

Тема 9. Міжособистісні відносини і спілкування

Основна частина цієї теми розглядається на лекції. Але вважається доцільним звернути увагу на деякі аспекти.

Природний спосіб існування людини становить її зв’язок з іншими, і як особистість людина виявляється у цьому зв’язку. Людина стає людиною тільки у спілкуванні. Хоча людське спілку­вання завжди було покладено в основу соціального буття, прямим об’єктом соціально-психологічного аналізу воно стало у ХХ столітті.

При вивченні теми, слід перш за все уточнити, що таке спілкування, яку роль спілкування грає в житті та діяльності сучасної людини, його види.

Далі можна приступити до вирішення наступної задачі.

Що означає вміти спілкуватися?

Аргументів тут може бути багато, але в першу чергу вміння спілкуватися припускає вміння розбиратися в людях, вміння представляти себе і на цій основі будувати взаємовідносини. Все це передбачає знання психології.

При спілкуванні доводиться мати справу з людьми, яких бачиш уперше, та з людьми, яких добре знаєш. Ефективність спілкування багато в чому визначається тим уявленням про партнера, яке складається при першій зустрічі.

Сприйняття у соціальній психології розуміють як цілісний образ іншої людини, що формується на основі оцінки її зовнішнього вигляду та поведінки.

Проблему соціального сприйняття (соціальної перцепції) досить повно розроблено у соціальній психології (Дж. Брунер, А. Бодалев, А. Леонтьєв, А. Міллер, Дж. Холмс та ін.).

Спробуйте далі розібратися та зрозуміти сутність психологічних механізмів сприйняття у міжгруповому та міжособистісному спілку­ванні: соціальні стереотипи, ідентифікація, емпатія, рефлексія.

Зверніть увагу на помилки, що допускаються при сприйнятті людьми один одного (фактор перевершення, фактор привабливості, фактор ставлення), а також на роль першого враження.

Спілкування – це обмін інформацією, значущою для учас­ників комунікації, яка повинна сприяти досягненню цілей учасників спілкування.

Через це слід звернути увагу на такі питання:

Які засоби комунікації існують в сучасних умовах?

Як ними користуватися?

Чому виникають бар’єри у спілкуванні та як їх можна подолати?

Як формувати вміння говорити?

Аналіз спілкування з позицій трьох сторін, без сумніву, є умовним. Практично їх не можна відокремити. Особливо складними є проблеми «взаємодії».

Одне з головних завдань спілкування – вплив на партнера (підлаштовуватися, чинити тиск та ін.). Вплив завжди викликає відповідну реакцію співрозмовника (опирається, погоджується, відстоює свою позицію і т.д.).

Проте так чи інакше завжди має значення статус спів­роз­мовників: ведучий або кого ведуть.

Аналіз ситуацій, виходячи з позицій партнера, розвивається у руслі трансактного аналізу (Е. Берн, Т. Харріс).

Широко відома та найбільш розповсюджена схема розроблена Е. Берном, американським психологом, у якій загальним поняттям є трансакції, тобто одиниці спілкування:

– стан «Я» подібне з подобою батьків («Батько»);

– стан «Я», спрямований на об’єктивну оцінку реальності («Дорослий»);

– стан «Я», що діє з моменту фіксації образів у ранньому дитинстві («Дитина»).

Позиції партнерів при спілкуванні, таким чином, визначаються тими станами «Я», які на певний момент вступають у взаємодію. Розуміння сутності, стану партнера та свого, вміння обрати відповідний стиль будуть визначати ефективність спілкування, його орієнтацію.

Спробуйте розібратися у загальних стратегіях спілкування, їх особливостях, а також вивчіть основні етапи спілкування, способи, механізми впливу на співрозмовників.

При розгляданні даної теми ми не ставимо завдання виявити особливості, прийоми, засоби ділового спілкування, оскільки цій проблемі присвячено спеціальний курс.