1. Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи адміністративних витрат суб’єкта господарювання

- акти про виконані роботи

- запрошення, накази про відрядження, авансові звіти

- договори, акти, розрахунки амортизації, платіжні доручення, виписки банку

- договори, акти, аудиторський висновок, аудиторський звіт, висновок про оцінку майна, платіжні доручення, виписки банку.

- договори про надання послуг, акт про надані послуги, платіжне доручення, виписки банку.

- акт введення в експлуатацію, розрахунок амортизації, інвентаризаційний опис, інвентарна картка.

- позовні заяви, рішення суду, платіжне доручення, виписка банку

- розрахунок податків, зборів та платежів, платіжне доручення, вииска банку, податкова звітність.

- договір про касове обслуговування, платіжне доручення, виписка банку.

2. Склад процесу судово-бухгалтерської експертизи

Процес проведення судово-бухгалтерської експертизи складається з:

• Підготовчої

• Організаційно-методичної

• Дослідної

• Стадії узагальнення, оцінки і реалізації результатів

На підготовчій стадії здійснюється:

• Обрання експертів

• Складання завдання на проведення експертизи

• Підбір нормативно-правових актів за досліджуваними питаннями

На організаційно-методичній стадії здійснюється:

• Дослідження змісту і повноти надання для експертизи матеріалів

• Розробка методики проведення експертизи

• Складання календарного плану графіку проведення експертизи

На дослідній стадії виконуються конкретні процедури дослідження

На стадії узагальнення, оцінки і реалізації результатів:

в межах узагальнення результатів:

• Групування встановлених недоліків за економічною та хронологічною послідовністю

• Систематизація результатів дослідження

• Складання експертного висновку та розробка пропозиції з профілактики порушень

В межах реалізації результатів:

• Вручення експертного висновку органу, що призначив експертизу

• Оцінка висновку слідчим, адвокатом або судом

• Допит експерта на досудовому слідстві або під час судового розгляду

• Направлення підприємствам і органам управління пропозицій з профілактики порушень

3. Відмінність судово-бухгалтерської експертизи від аудиту

Мета призначення експерта-бухгалтера — зафіксувати стан справ на підприємстві, який є предметом судового розгляду, або підтвердити правильність поданих документів, або заперечити їх, а призначення аудитора — проаналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства, указати на можливі порушення і підказати методи і способи їх вирішення.

В умовах ринкових відносин значно зростає потреба в конкретній і достовірній економічній інформації, необхідній для прийняття оптимальних управлінських рішень. Це викликає необхідність ведення бухгалтерського обліку й організації аудиту на сучасному рівні. У той час як бухгалтерський облік є економічною інформацією, яка відображається у формах звітності, що надається, аудитор установлює достовірність цих даних за допомогою незалежних перевірок.

Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження фінансово-господарської діяльності на підставі аналізу та перевірки бухгалтерських документів, звітів, балансу, розрахунків, інших документів суб’єкта господарювання.

Кінцевим результатом аудиторської діяльності є висновки аудитора про правильність і достовірність звітності підприємств і організацій, її відповідність чинному законодавству і встановленим нормам.

У разі виявлення в ході аудиторської перевірки корисливих зловживань з боку службових осіб суб’єктів підприємницької діяльності аудитор зобов’язаний повідомити про це відповідні правоохоронні органи і надіслати їм матеріали, які свідчать про скоєння злочину. Що стосується працівників органів дізнання і попереднього слідства, то вони у межах своєї компетенції можуть вимагати від аудиторів і аудиторських фірм матеріали, які дають можливість пересвідчитись у скоєнні корисливих злочинів.

Отже, найсуттєвіша відмінність судово-бухгалтерської експертизи від аудиту полягає в тому, що параметри її дослідження обмежені колом питань, поставлених перед нею правоохоронними органами, а також цільовим використанням висновків експертизи в системі доказів правовідносин.

4. Зміст резолютивної частини постанови (ухвали) про проведення судової експертизи

3.Резолютивна частина. В ній зазначається тип та вид експертизи, формулюються запитання, що виносяться до вирішення їх експертом, також призначається експерт або судово-експертна установа та наводиться перелік матеріалів, які надаються експерту.

5. Зміст описової частини постанови (ухвали) про проведення експертизи

2.Описова частина. В ній викладається фабула справи і обставини, у зв`язку з якими виникла необхідність у спеціальних бухгалтерських знаннях, а також особливості об’єкта дослідження, які можуть мати значення для надання висновку.

6. Державні спеціалізовані установи та відомчі служби, що мають право проводити судову експертизу

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби: науково-дослідні та інші установи судових експертиз Мініс-терства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністер-ства оборони та Служби безпеки України. Координацію організації судово-експертної діяльності в Україні здійснює Міністерство юстиції України. Одними з основних завдань Міністерства юстиції є організація експертного забезпечення правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експер-тизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю, атестація судових експертів. У системі Міністерства юстиції діють Київський, Харківський, Львівський, Одеський та Донецький науково-дослідні інститути судових експертиз, які мають філії у Вінниці, Дніпропетровську, Тернополі, Чернігові, Симферополі, Севастополі, Херсоні, Черкасах.  Експертні установи Міністерства охорони здоров’я України складаються із судово-медичних бюро та судово-психіатричних відділень, які є майже в кожному обласному центрі.  У системі Міністерства внутрішніх справ України для проведення судових експертиз створено криміналістичний центр, який має обласні філії. Крім того, судово-експертна діяльність може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), а також окремими громадянами на підставі разових договорів. Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства та суди зобов’язані доручати проведення судових експертиз здебільшого спеціалістам, внесеним до цього Реєстру. Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на ті міністерства та відомства, до складу яких входять відповідні спеціалізовані установи та заклади, що здійснюють відповідний вид судової експертизи, у тому числі й судово-бухгалтерську