Практичні заняття|

Практичні заняття на третьому курсі в основних своїх рисах є продовженням тієї роботи, яка велася в рамках даної форми навчального процесу на першому-другому курсах. Фундаментальна мета практичних занять передбачає формування у студентів навичків аналізу джерел і наукової літератури, уміння готувати усні повідомлення та вести наукову дискусію. Одним з важливих завдань практичних занять на 3-му курсі є також доповнення відповідного лекційного курсу, як з точки зору фактичного матеріалу, так і в плані проблем, що обговорюються. Це є особливо актуальним з урахуванням того, що хоча кількість годин, яка виділяється на лекції є сталою, обсяг матеріалу стрімко зростає.

Змістові особливості практичних занять на 3-му курсі визначаються, по-перше, специфікою періоду новітньої російської історії, який, як відомо, відрізняється особливою складністю, суперечністю історичних процесів і, відповідно,надзвичайною дискусийністю в їх оцінках. Другий чинник, що визначає особливості практичних занять 3-го курсу – більш високий, порівняно з попередніми курсами, рівень знань і умінь студентів. У зв’язку з цим виникає можливість і необхідність більш фундаментального, ніж на попередніх етапах навчального процесу, використання теоретико-методологічної та історичної літератури.

На новий рівень підіймається і робота з джерелами як з точки зору їх різноманітності, так і за глибиною рівня аналізу. Крім опублікованих джерел, більш широкі можливості виникають для використання архівних матеріалів і періодики.

Основними видами практичних занять на 3-му курсі є колективне обговорення підготовлених студентами доповідей. Колективні обговорення проводяться в обов’язковому порядку, теми доповідей обирають самі студенти.

На семінарі – колективному обговоренні – планується проведення вільних дискусій в рамках сформульованих в програмі питань, заслуховування і обговорення коротких повідомлень (5–7 хвилин), а також написання письмових робіт - рефератів.

Крім основних форм практичних занять, застосовуються також такі прийоми, як „круглі столи”, рецензування новітніх публікацій тощо.

Підсумком роботи повинна стати письмова курсова робота, в якій студент зобов’язаний продемонструвати уміння працювати з широким колом джерел і літератури, здатність аналізувати матеріал і робити самостійні висновки.

Плани практичних| занять|позичати,посідати|

Практичне заняття| №1

Тема: Росія на початку XX століття: реформи чи революція?

Питання для обговорення

1. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Росії на початку XX ст.

2. Революційна криза початку XX ст.: її складові та прояви.

3. Революція 1905-1907 рр.: причини, характер, особливості, значення.

4. Сутність „третьочервневої” політичної системи.

5. Столипінська модернізація: основні напрями та підсумки.

Основні поняття| та терміни|

Модернізація, імперіалізм, „країна другого ешелону”, фінансовий капітал, депресія, картель, синдикат, трест, більшовизм, соціал-демократія, Рада робітничих депутатів, страйк, Кривава неділя, Державна Дума, курія, чорносотенці, „третьочервнева” політична система, відруб, хутір, переселенська політика.

Персоналії

Микола II, Вітте С., Распутін Г., Столипін П., Ленін (Ульянов) В., Мілюков П., Гучков О., Гапон Г. Мартов Ю., Плеханов Г., Плеве В., Пурішкевич В., Троцький Л.

Література

1. Россия на рубеже веков. Политические портреты. – М., 1991. (Столыпин П.А., Витте С.Ю., Гучков А.М., Милюков П.Н., Плеханов Г.В.).

2. Политические партии России. Конец XIX – первая треть XX века. Энциклопедия. - М., 1996.

3. Орлов А.С., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 1999. – С. 340-374.

4. Витте С.Ю. Избранные воспоминания. – М., 1991.

5. Милюков П.Н. Воспоминания. – Т. 1,2. – М., 1990.

6. История. Отечества: люди, идеи, решения. М., 1991.

7. Аврех А.Г. Столыпин и судьба его реформ в России. – М., 1992.

8. Булдаков В.П. Кризис империи и революционный национализм начала XX века в России.// Вопросы истории. – 2000. – № 1. – С.29-45.

9. Ананьич Б., Гакелин Р. Николай ІІ. // Вопросы истории. – 1993. – № 2.

10. Васильева С. Последняя коронация: образы и восприятие. // Вестник Московского университета. – Серия 8. История. – 2005.  № 4.

11. Канищев Н. Путь к реальной свободе (Реформы Столыпина). // Родина. – 2007.  № 3.

12. Кирьянов Ю., Додонов Б.Предистория правомонархических партий в России 1902-1905 гг. // Исторический архив. – 2001. – № 4, 5.

13. Кошель П. Девятьсот пятый год: террор в действии. // Газета «История».  2003.  № 16.

14. Мейси Д. Земельная реформа и политические перемены: феномен Столыпина. // Вопросы истории. – 1993.  № 4.

Практичне заняття №2

Тема: 1917 рік в долі Росії та світу

Питання для обговорення

1. Росія в умовах світової та загальнонаціональної кризи.

2. Крах самодержавства. Причини перемоги Лютневої революції та її особливості.

3. Альтернативи суспільного розвитку після лютого. Тактика партій в умовах двовладдя.

4. Жовтневий переворот: революція, заколот, повстання?

Основні поняття| та терміни|

Альтернатива, двовладдя, заколот, Предпарламент, Директорія, Тимчасовий уряд, Установчі збори, більшовизація Рад, Декрет, Рада народних комісарів, ВЦВК.

Персоналії

Львов Г., Керенський О., Каменєв Л., Зінов’єв Г., Корнілов Л., Свердлов Я., Чхеїдзе М., Брусилов О., Чернов В.

Література

1. Боффа Дж. Империя Советского Союза. – Т. 1. – М., 1994.

2. Волкогонов Д. Ленин: политический портрет: В 2 книгах. – М., 1994.

3. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 1999. – С. 385-415.

4. Троцкий Л. История русской революции. Том 1,2. – М., 1997.

5. Карр Э. История Советской России. Кн. 1. – М., 1991.

6. История Отечества: люди, идеи, решения. – М., 1991.

7. Волобуев П., Булгаков В. Октябрьская революция: новые подходы к изучению.// Вопросы истории. –1996. – № 5,6.

8. Гайда Ф. Февраль 1917 года: революция, власть, буржуазия.// Вопросы истории. – 1996. – № 3.

9. Шульгин В. Дни. – М., 1990.

10. Алексеева Г., Манькин А. Партия социалистов – революционеров после октября 1917 года. // Вопросы истории.  1992.  № 6  7.

11. Аманжолова Д. Москва в 1917 году глазами участника событий. Портрет большевика на фоне потрясений. // Газета «История».  2002.  № 41.

12. Базанов С. Армия в российской революции. // Газета «История».  2001.  № 9.

13. Гаритонов В. Февральская революция в России (попытка многомерного подхода). // Вопросы истории.  1993.  №11 – 12.

14. Измозяк В. Оглянемся на историю 1917 года: легенды и факты. // Наука и жизнь.  1991.  № 2.

Практичне заняття №3

Тема: Альтернативи непу

Питання для обговорення

1. Нова економічна політика: стратегічний вибір або вимушений маневр влади?

2. Непівська „лібералізація”.

3. Тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку країни в період непу.

4. Еволюція політичного режиму.

5. Подальший розвиток етатистської тенденції в 20-ті роки.

6. Альтернативи кінця 1920-х років.

Основні понятая| та терміни|

Політичний маневр, продрозкладка, продподаток, лібералізація, етатизм, концесія, закупівельна криза.

Персоналії

Каменєв Л., Троцький Л., Зинов’єв Г., Сталін Й., Молотов В., Бухарін М., Риков О., Калінін М., Чичерін Г.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней.- М., 1999.

2. Гимпельсон Е.НЭП и советская политическая система в 20-е годы. – М., 2000.

3. Коэн С. Бухарин. Политическая биография. – М., 1988.

4. НЭП: взгляд со стороны. – М., 1991.

5. История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории Советского государства. – М., 1991. – С. 118-164.

6. Троян С.С. Росія –СРСР історико-політичний аналіз (1901-1945). – К., 2000.

7. Бровкин В. Культура новой элиты (1921-1925 гг.). // Вопросы истории. – 2004. – № 8.

8. Войнов В. Кронштадт: Мятеж или восстание. // Наука и жизнь.  1991.  № 6.

9. Дэвис Р., Гатрелл П. От царизма к НЭПу. // Вопросы истории.  1992.  № 8 – 9.

10. Братющенко Ю.В. Нэп: государство, частник, кооперация // Вопросы истории. – 2007. – №2. – С. 3-15.

11. Данильченко С.Л. Концессионное право советского государства в перод НЭПа // Преподаватель. ХХI век. – 2006. – №2. – С. 28-35.

12. Миловидова Н.В. Нэповская Россия: человек в повседневности (материал к уроку) // Преподавание истории в школе. – 2004. – №4. – С.31-35.

Практичне заняття №4

Тема: Сталінська модернізація: досягнення та втрати

Питання для обговорення

1. Альтернативи сталінської індустріалізації.

2. Колективізація: історична необхідність чи прояв сталінського волюнтаризму?

3. Культурна революція та методи ідеологічного впливу на суспільство.

4. Державний терор періоду „великого перелому”.

5. Місце „великого перелому” в політичній еволюції більшовицького режиму.

Основні поняття| та терміни|

Форсована індустріалізація, „суцільна колективізація”, ліквідація куркульства як класу, командно-адміністративна система, радянська модель економіки, тоталітаризм, політичні репресії, „ворог народу”.

Персоналії

Сталін Й., Молотов В., Бухарін М., Риков О., Каганович Л., Ворошилов К., Кіров С., Ягода Г., Єжов М., Берія Л., Стаханов О., Литвинов М., Вишинський А.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 460-470.

2. Волкогонов Д. Триумф и трагедия: И.В. Сталин: Политический портрет. – Т. 1-2. – М., 2000.

3. Переписка на исторические темы. – М., 1989.

4. Медведев Р. О Сталине и сталинизме. – М., 1990.

5. Коэн С. Бухарин. Политическая биография. 1888 – 1938. – М., 1988.

6. Жуков Ю. Репрессии и Конституция 1936 года – Вопросы истории – 2000. – № 1.

7. Материалы февральско - мартовского пленума ЦК ВКП(б) 1937 года. // Вопросы истории.  1992.  № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.

8. Наумов Н. Проблемы индустриализации СССР в советской историографии. // Вестник Московского университетаю – Серия 8. История.  2003.  № 3.

9. Новокашин Ю. XIV съезд РКП(б): современный взгляд. // Вопросы истории.–2003.– № 7.

10. Раков А. Социальный портрет раскулаченного в 1930 году. // Газета «История».  2001.  № 27.

11. Рогачевская Л. Как составлялся план первой пятилетки. // Вопросы истории.  1993.  № 8.

12. Єфіменко Г.Г. Радянська модернізація 1920-1930-х рр.( До постановки проблеми у світлі аналізу досліджень сучасних російських істориків) // Український історичний журнал. - 2002. - №5. – С.3-24.

13. Кравчук М. Утвердження тоталітарної політичної системи засобами політичної пропаганди: (Радянський період)// Науковий вісник Чернівецького університету. – Чернівці: Рута, 2004. – Вип.229-230. – С.129-133.

14. Любин В.П. Тоталитаризм в Германии, Италии и СССР: споры историков // Преподавание истории в школе. – 2003. – №1. – С. 30-40.

15. Нікольський В.М. Репресії за „лімітами” (1937-1938 рр.) // Український історичний журнал. – 2006. – №3. – С.210-223.

Практичне заняття №5

Тема: Проблеми історії Великої Вітчизняної війни

(1941-1945 рр.)

Питання для обговорення

1. Стан обороноздатності СРСР. Дискусія про „превентивну війну”.

2. Соціально-економічні аспекти історії війни.

3. Політичні альтернативи та проблема „третьої сили”.

4. Передумови перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні.

5. Ціна перемоги. Демографічні втрати СРСР в роки війни.

Основні поняття| та терміни|

Агресія, збройний конфлікт, превентивний удар, корений перелом, корений поворот, країни-сателіти, країни-союзники, ленд-ліз.

Персоналії

Сталін Й., Жуков Г., Тимошенко С., Василевський О., Рокосовський К., Конєв І., Гітлер А., Риббентроп Й, Черчилль У., Рузвельт Ф., Ейзенхауер Д.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 480-500.

2. Самсонов А. Вторая мировая война. – М., 1989.

3. Черчилль У. Вторая мировая война. В 3-х томах. – М., 1991.

4. Наше Отечество. Опыт политической истории. Том 2. – М., 1991.

5. Суворов В. Ледокол. – М., 2000.

6. Возвращение Сталина в историю войны: аргументы // Преподавание истории в школе. – 2006. – №1. – С.17-23.

7. Васильев А.Ф. Был ли в 1941 г. Советский Союз готов к войне // Вопросы истории. – 2005. – №1. – С.105-110.

8. Король В. Ціна Перемоги: військові втрати народів СРСР у роки Великої Вітчизняної війни(1941-1945 рр.): [Нові аспекти проблеми] // Історичний журнал. – 2005. – №2. – С. 18-29.

9. Вдовин А. Национальный вопрос и национальная политика в СССР в годы Великой Отечественной войны: мифы и реалии. // Вестник Московского университета. – Серия 8. История.  2003.  № 5.

10. Драхлер Б. Обзор интернет – ресурсов по истории Великой Отечественной Войны. // Преподавание истории в школе. 2006.  № 3.

11. Игнатов А. Поражения Красной Армии в первые месяцы Великой Отечественной войны. // Газета «История».  2002.  № 3,2.

12. Коротков Г.И. Переломные сражения Великой Отечественной войны в оценках зарубежных государственных и военных деятелей // Новая и новейшая история. – 2005. – №2. – С.41-49.

13. 10.Куманев Г.А. Война и эвакуация в СССР: (1941-1942 годы) // Новая и новейшая история. – 2006. – №6. – С.7-28.

14. 11. Медведев Р. Сталин в первые дни войны // Преподавание истории в школе. – 2002. – №6. – С. 36-41.

15. 12.Рубцов Ю.В. Маршалы Сталина. – Ростов-н/Д.: Феникс, 2000. – 351 с. – (Исторические силуэты).

Практичне заняття| № 6

Тема: Соціально-економічні та політичні перетворення в період „відлиги”: 1953-1964 рр.

Питання для обговорення

1. „Відлига”: суть, передумови, етапи.

2. Основні тенденції соціально-економічного розвитку .

3. Проблема прискорення науково-технічного прогресу.

4. Аграрна політика періоду „відлиги”.

5. Еволюція політичного режиму.

6. Боротьба в правлячих колах СРСР. Альтернативи історичного розвитку.

Основні поняття| та терміни

Відлига, реабілітація, мирне співіснування, науково-технічний прогрес, дисидентський рух, суб’єктивізм і волюнтаризм, Карибська криза.

|

Персоналії

Хрущов М., Маленков Г., Громико А., Брежнєв Л., Косигін О., Шелест П., Сахаров А., Корольов С., Солженіцин О., Пастернак Б., Тито Й.-Б., Кеннеді Д., Мао Цзедун, Неру Д., Кастро Ф.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 512- 531.

2. Бурлацкий Ф. Вожди и советники. – М., 1990.

3. Свет и тень «великого десятилетия» Н.С. Хрущев и его время. – М., 1989.

4. Волкогонов Д. Семь вождей: Галерея лидеров СССР. Том 1. – М., 1989.

5. Никита Сергеевич Хрущев: материалы к биографии. – М., 1989.

6. Ефимов Н.Н. Карибский кризис 1962 года: новые данные // Вопросы истории. – 2005. – №10. – С. 25-35.

7. Кульчицький С.В. ХХ з’їзд КПРС - переломний пункт в історії радянського комунізму // Український історичний журнал. – 2006. – №2. – С.106-129.

8. Пыжиков А.В. Проблема культа личности в годы хрущевской оттепели // Вопросы истории. – 2003. – №4. – С. 47-57.

9. Евзеров Р. Год 1953. Руководство СССР после смерти И. В. Сталина. // Преподавание истории в школе.  2002.  № 9.

10. Кацва Л. Оттепель. // Газета «История».  2001.  № 2.

11. Пыжиков А. Реформирование системы образования в СССР в период „оттепели” (1953-1964 гг.). // Вопросы истории. – 2004. – № 9.

Практичне заняття| №7

Тема: Перебудова в СРСР: від задуму до поразки

Питання для обговорення|

1. Передумови та причини перебудови.

2. Економічні перетворення М. Горбачова та причини їх невдач.

3. Політичні процеси в суспільстві та перебудова політичної системи.

4. Політична криза в країні (літо-осінь 1991 р.). Розпад СРСР.

Основні поняття| та терміни|

Перебудова, гласність, прискорення, нове політичне мислення, плюралізм, застій, інтенсифікація, „парад суверенітетів”, приватизація, монетаризм, інфляція.

Персоналії

Горбачов М., Рижков М., Громико А., Лігачов Є., Янаєв Г., Шушкевич С., Єльцин Б., Кравчук Л., Собчак А.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 540-553.

2. Волобуев Н., Кулешов С. История и перестройка. – М., 1989.

3. Горбачев М. Перестройка и новое мышление для нашей страны и для всего мира. – М., 1988.

4. Ельцин Б. Исповедь на заданную тему. – М., 1990.

5. Согрин В. Политическая история современной России. 1985 – 2001. От Горбачева до Путина. – М., 2001.

6. 1990 год: опыт изучения недавней истории. // Новое литературное обозрение. – 2007. – № 2.

7. Бойко О. Україна та процес остаточної руйнації СРСР (серпень-грудень 1991 р.) // Сучасність. – 2004. – №4. – С.59-77.

8. Волгин Е.И. Политическая трансформация КПСС (1990-1991 гг.) // Вестник Московского университета. – Серия 12. Политические науки. – 2006. – № 6. – С. 26-36.

9. Данилов А.А. История России: ХХ в.: Справочные материалы. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 335 с.

10. Поклад Б.И. Проблемы социалистического содружества в годы горбачевской перестройки // Новая и новейшая история. - 2006. – №4. – С. 114-127.

11. Поцелуев В.А. История Россиии ХХ столетия: (Основные проблемы): Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 511 с.

12. Соколов А.К. Курс советской истории, 1941-1991: Учеб. пособие для студ. Вузов. – М.: Высш. шк., 1999. – 414 с.

13. Бурбулис Г. Как распался СССР. // Газета «История».  2001.  № 47.

14. Кацва Л. Советский Союз: последние годы. Окончание. // Газета «История».  2001.  № 4547 .

15. Медведев Р. За кулисами Августа. Загадки Фороса. (О Горбачеве М. С.). // Вопросы истории. – 2003. – № 7.

Практичне заняття| № 8

Тема: Проблеми історії сучасної Росії

Питання для обговоренная

1. Радикальні економічні реформи: зміст, основні етапи та наслідки.

2. Політичні процеси в суспільстві. Президентство Путіна: досягнення та прорахунки.

3. Росія та республіки колишнього СРСР: міжнаціональні та міждержавні відносини.

4. Росія в контексті міжнародних відносин на сучасному етапі. |

Основні поняття| та терміни|

Лібералізація, багатоукладна економіка, федералізм, оппозизія, біженці, тероризм, ближнє зарубіжжя, дефолт, інвестиції, „ліві партії”, „праві партії”, центр, монетаризм.

Персоналії

Єльцин Б., Путін В., Медведєв Д., Зюганов Г., Гризлов Б., Миронов С., Явлінський Г.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 554-564.

2. Боффа Д. От СРСР к России. – М., 1996.

3. Медведев Р. Время Путина. Россия на рубеже веков. – М., 2002.

4. Бызов Л., Львов Н. Россия: империя или национальное государство? // Вестник МГУ. – Серия 12. Политические науки.-1995. № 5.

5. Согрин В. Политическая история современной России. 1985–2001. От Горбачева до Путина. – М., 2001.

6. Российская экономика: условия выживания, предпосылки развития .// Вопросы экономики. – 1999. – № 7.

7. Медведев Р. Владимир Путин и Борис Ельцин. Стиль и личность.- Преподавание истории в школе. – 2001. – № 1.

8. Здравомыслов А., Матвеева С. Межнациональные конфликты в России. // Общественные науки и современность. –1996. – № 2.

9. Новейшая история Отечества. ХХ век: Учеб. для студ. вузов обуч. по спец. "История": В 2 т. Т.2. – М.: ВЛАДОС, 2004.