Тема 4.Становлення радянської влади в Росії

Росія в перші місяці радянської влади. Встановлення радянської влади в різних районах. Радянізація армії. Причини „тріумфальної ходи” но­вої влади: популярність більшовицьких декретів, контроль над армією, роз’єднаність антибільшовицьких сил. Згода з „лівими” есерами. Ре­зультати виборів до Установчих зборів. Початок формування перших вій­ськових частин опору більшовицькій диктатурі.

Формування радянської державно-політичної системи. Двопартійна сис­тема на основі згоди з „лівими” есерами в Раднаркомі (до 3 березня 1918 р.) і у ВЦВК (до липня 1918 р.) Від розгону Установчих зборів до однопартійної диктатури. Заколот „лівих” есерів. Прийняття першої радянської Конституції. Соціально-економічна політика більшовиків. Перші соціальні декрети. Початок націоналізації. Націоналізація банків, транспорту, великої промисловості. Створення ВРНГ. Монополія внут­рішньої торгівлі. „Закон про соціалізацію землі”. Введення продук­тової диктатури. Створення продзагонів і комітетів бідноти.

Міжнародне становище Росії. Вихід радянської Росії з Першої світо­вої війни. Брестський мир. Боротьба всередині радянського керів­ництва з питання про укладення миру, хід переговорів. Гасло Л. Троцького „Ні війни, ні миру”. Наступ німецьких військ і відновлення пе­реговорів. Брестський мир: умови, значення, наслідки, доля.

Тема 5. Радянська Росія в умовах громадянської війни та іноземної інтервенції.

Причини громадянської війни. Склад (монархісти, ліберали та інші) і протиріччя „білого табору”. Програма „білого руху”. Роль селянської політики більшовиків у розгортанні громадянської війни. Продрозкладка.

Перший етап громадянської війни (літо-осінь 1918 р.)Заколот Чехословацького корпусу. Військові десанти в Мурманську і на Далекому Сході. Розгортання „червонного” та „білого” терору. Рада робітничо-селянського захисту. Реввійськрада. В.І.Ленін. Л.Д. Троцький.

Радянська республіка – військовий табір. Другий етап громадянської війни (осінь 1918 – весна 1919 рр.) Закінчення Першої світової війни, революція в Німеччині. Посилення іноземної інтервенції. Третій етап (весна 1919 – весна 1920 рр.) Четвертий етап (квітень – листопад 1920 р.) Радянсько-польська війна. Встановлення радянської влади в Закавказзі і на Далекому Сході. Економічні, соціальні, демографічні, політичні наслідки громадянської війни.

Політика „воєнного комунізму”. „Мобілізаційні” і доктринальні причини „воєнного комунізму”. Продовольча диктатура. Націоналізація дрібної та середньої промисловості. Продрозкладка. Загальна трудова повинність. Зрівняльний розподіл. Централізація управління економікою. Підсумки і результати політики „воєнного комунізму”.

Модуль II. Формування та сутність радянського тоталітарного режиму (1921-1953 рр.)

Змістовий модуль 3. Росія в умовах непу і форсованого будівництва соціалізму (1921-1938 рр. )

Тема 6. Радянська країна в умовах існування непу (1921-1929 рр.)

Перемога більшовиків в громадянській війні. Внутрішнє і міжнародне становище Росії. Криза 1921 року та її прояви. Кронштадський заколот. Неминучість згортання „воєнного комунізму”. Десятий з’їзд РКПБ. Перехід до непу.

Неп – необхідний маневр чи „серйозно і надовго”? Продподаток. Складники непу в сільському господарстві, промисловості, торгівлі. Відбудова народного господарства. Підсумки непу.

Прорив зовнішньої економічної блокади, підписання торгівельних угод. Генуезька конференція.

Національно-державна розбудова. Утворення СРСР. Національне питання в більшовицькій програмі. Право націй на самовизначення: політичний принцип і практична необхідність. Визнання незалежності Фінляндії та Польщі. Національне питання в ході громадянської війни. Проекти національно-державного устрою, позиції лідерів (автономізація, федерація, конфедерація). Рішення І з’їзду Рад СРСР. Конституція 1924 року. Створення нових радянських республік.

Суспільно-політичне життя. Внутрішньопартійна боротьба. Партія і Ради. Державна розбудова. Соціальні протиріччя.

Міжнародне становище країни і внутрішня політика. „Капіталістичне оточення”. Суперечливі цілі внутрішньої політики: курс на світову революцію при одночасному прагненні включитися в систему міжнародних відносин. Роль Комінтерну. Протиріччя в капіталістичному світі, використання їх СРСР. Повернення на світовий ринок. Смуга визнання СРСР.

Культурне та духовне життя країни. Культура та ідеологія. Боротьба з не писемністю. Народна освіта. Наука. Мистецтво.