1. Вірно оцінювати значимість подій;

2. Прагнути достатньої різнопланової інформованості з певного питання, події;

3. Вжити конкретних заходів для усунення порушення (переживання) які складаються з : а) переоцінки подій; б)емоційної розрядки; в) релаксація – м’язеве розслаблення і т.П.

Особливою формою емоційного переживання є пристрасть. За емоційністю пристрасть наближена до аффекту, а за тривалістю нагадує настрій. Пристрасть – сильне, стійке всеохоплююче почуття, що визначає напрям думок і вчинків. Пристрасть означає порив, захопленість, орієнтацію всіх намірів і сил особистості в єдиному напрямку для досягнення мети. Причини формування пристрасті різні – вони можуть визначатися свідомими переконаннями (пристрасть до науки), можуть виходити із тілесних потягів. Пристрасть пов’язана з потребою, вибіркова і предметна, охоплює всі думки людини, змушує пригадувати обставини, що пов’язані з предметом пристрасті, обдумувати шляхи досягнення потреби в ній. Все інше, що не пов’язане з предметом пристрасті здається другорядним, таким, що не має значення і випускається чи забувається. Життя має немало прикладів, коли вчені, які працювали над відкриттям, не надавали значення зовнішньому вигляду, забували про сон і їжу.

Пристрастям, як і всім почуттям людини, дають моральну оцінку. Якщо почуття мають високоморальний характер, відповідають визнаним нормам пануючих взаємин, то їх називають «шляхетними почуттями», «високими пристрастями». Якщо почуття і пристрасті заслуговують морального осуду, то кажуть про «низькі почуття», «мізерні пристрасті».

Близьким за інтенсивністю до пристрасті почуттям є захоплення. Однак, захоплення, на відміну від пристрасті, мінливе, короткочасне. Захоплення більше притаманні людям з високим рівнем емоційності. Емоційність – якість особистості, яка характеризує зміст, якості і динаміку емоцій і почуттів.

Вищою формою емоційних станів є почуття. На відміну від емоцій, афектів. Стресів, які мають ситуативний характер, і відтворюють ставлення індивіда до об’єкта в певний момент і в конкретних обставинах, що склалися, почуття відтворюють ставлення людини до об’єкта його стійких потреб. Які закріплені в спрямованості особистості. Тому почуття характеризуються тривалістю і стійкістю. Почуття мають предметний характер, їх викликають факти, події, люди і обставини, стосовно яких у людини сформувалися стійкі мотиви.

Яскравим прикладом людських почуттів – є почуття любові.

Поняття любов у психології вживається у двох значеннях:

Любов – це почуття, яке характеризується високим ступенем емоційного позитивного ставлення, яке виділяє його об’єкт серед інших і ставить його в центр життєвих потреб та інтересів. Прикладом таких почуттів може бути любов до музики, спорту, матері, науки.

Любов – це почуття, зумовлене сексуальною потребою і характеризується інтенсивністю. Напруженістю, відносною стійкістю і виражається в прагненні бути з максимальною повнотою представленим своїми багатозначними рисами в житті іншої людини таким чином, щоб спонукати її до відповідного почуття, тієї ж інтенсивності, напруженості і стійкості.