11

Тема 7. Облік необоротних активів

Лекція: Методологія обліку необоротних активів

1. Склад, класифікація та оцінювання необоротних активів

2. Облік надходження та оприбуткування необоротних активів

3. Документальне оформлення руху основних засобів та інших необоротних активів

4. Облік зносу основних засобів

1. Склад, класифікація та оцінювання необоротних активів

Облік основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ провадиться в порядку, встановленому Державним казначейством України (Наказ Державного казначейства України від 17 липня 2000 року № 64, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 року за № 459/4680).

Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресур­си, які належать установі та забезпечують її функціонування і тер­мін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше ро­ку. Термін корисної (очікуваної) експлуатації необоротних активів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкова­ністю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно на момент придбання активу.

Необоротні активи бюджетних установ складаються з:

- основних засобів;

- інших необоротних матеріальних активів;

- нематеріальних активів.

До основних засобів належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить більш як 500 гривень за одиницю (комплект)

Незалежно від вартості не належать до основних засобів такі матеріальні цінності:

1) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.);

2) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3) сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі з терміном експлуатації до двох років (пе­ресувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.);

4) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготов­лення індивідуальних замовлень);

5) спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі;

6) формений одяг, призначений для видачі працівникам установ;

7) тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких входять до собівартості будівельно-монтажних робіт;

8) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів;

9) предмети, призначені для видачі напрокат;

10) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл.

До основних засобів належать незалежно від вартості:

1) сільськогосподарські машини та знаряддя;

2) будівельний механізований інструмент;

3) робочі та продуктивні тварини;

4) усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

5) документація з типового проектування.

До основних засобів належать сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 10 гривень (декорації, меблі й реквізит, бутафорія, театральні й національні костюми, головні убори, білиз­на, взуття, перуки).

До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійш­ли до переліку основних засобів.

У складі необоротних активів обліковують: земельні ділянки капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, переда­вальні пристрої, робочі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний і господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, ба­гаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виста­вок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття, тим­часові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, мате­ріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності, інші матеріальні та нема­теріальні активи довготривалого використання.

До складу необоротних активів зараховується частина бу­динку, яка на правах власності належить установі.

Головними завданнями бухгалтерського обліку необоротних активів є:

- правильне документальне оформлення і своєчасне відобра­ження в облікових регістрах надходження необоротних активів, внутрішнього руху та вибуття їх;

- правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу необоротних активів та видатків, пов’язаних із їхнім ремонтом;

- точне визначення результатів ліквідації зазначених об’єктів обліку;

- контроль за збереженням та ефективним використанням кожного з об’єктів необоротних активів.