Індивідуальні особливості уяви

Індивідуальні особливості особистості, її потреби, інтереси, знання, вміння, зміст основної діяльності позначаються на уяві, надаючи їй індивідуальної своєрідності, яка виражається в різній широті і змістовності уяви, перевазі певних видів уявлень, їх силі, яскравості, різній дієвості. Чим багатший досвід людини, чим розвинутіші інтереси і потреби, тим багатшою і різноманітнішою є уява. Тому стверджують про широку і вузьку, багату і збіднену фантазію людини. Зміст основної діяльності визначає сферу найбільшого прояву фантазії – живопис, література, техніка, тощо, а також її зміст. Так, в уяві художника переважають образи кольорів і форм, в уяві конструктора – зорові образи, що виражають геометричні відношення.

Існують індивідуальні відмінності за змістом образів уяви, швидкістю і легкістю її виникнення. Від емоційної конкретності людини залежить сила, яскравість і динамічність образів уяви. Переважання певного типу образів уяви також зумовлюється співвідношенням першої і другої сигнальних систем.

Індивідуальні відмінності можуть бути визначені також ступенем їх реалістичності, правдивості. Так, для одних людей характерно фантазувати в галузі нереальних уявлень, інші не виходять за рамки досвіду. Така особливість уяви залежить від того настільки легко чи важко даються особистості перетворення реальності. Природно, що в осіб, яким важко навіть в думці пересунути предмет з одного місця на інший, важко уявити щось незвичайне, взаємовідносини з навколишнім світом тоді носять шаблонний характер, не виходять за межі ситуації, люди сковані і інертні в своїх фантазіях.

Широта уяви визначається колом тих областей дійсності, образами якої оперує уява людини. Для людей з широким колом уяви властиве одночасне використання уявлень з різних сфер природи в її минулому чи майбутньому, минулого чи майбутнього життя історії людей, недр землі, техніки, мистецтва.

Індивідуальною характеристикою уяви може бути також її довільність, тобто вміння підпорядковувати уяву поставленому завданню, використовувати для досягнення результату. Люди з високоорганізованою уявою , не дивлячись на різноманітність образів, що з’являються, не упускають з уваги основні напрями рішення і прив’язують до нього асоціації, що з’являються. Неорганізована уява швидко втрачає завдання, як напрям фантазування, і починає функціонувати за типом вільних асоціацій.

Індивідуальні прояви твоорчої уяви можуть бути пов’язані із стійкістю даного процесу. Творчість – несуцільний і неперервний рух. В ньому поєднуються підйоми застої і спади. Вищою точкою творчості, її кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий підйом, ясність думки, відсутність суб’єктивного переживання, напруги.

У різних людей стан натхнення має різну тривалість і частоту “приходу”. Продуктивність творчої уяви залежить головним чином, від зусиль волі і є результатом постійної напруженої праці. Але натхнення – це нагорода за каторжну працю.

Аналіз особливостей пам’яті, мислення і уяви свідчить, що раціональні форми пізнання є вищою формою пізнавальної діяльності. Використання мови та інших закономірностей систем дає змогу за допомогою понять глибше пізнавати навколишній світ.

Уява не лише впливає на хід психічного життя людини, а й зумовлює формування важливих якостей її особистості.