4.2.4. Суспільна новизна

Схему визначення нової суспільної (абсолютно нової) інформації показано на рис. 15.

Нову суспільну інформацію повідомлення визначають послідовно для кожного його речення на основі появи нових слів чи простих речень під час його сприйняття реципієнтом стосовно суспільного банку інформації, тобто банку інформації суспільства. Новим чи відомим може бути не тільки слово чи речення, а й усе повідомлення. Якщо виявляють, що повідомлення суспільству вже відомі, то їх називають повторенням. Повторення, створення яких приписують іншим авторам, називають плагіатом.

Рис. 15. Діаграма для визначення новизни суспільної інформації

У повідомленні нова суспільна інформація в реченнях також «пульсує» «квантами». Як правило, вона нерівномірно розподілена в реченнях повідомлення. Сумарна кількість нової суспільної інформації з просуванням зліва направо від першого до останнього речення може зростати, але необов’язково. Порівняно з реципієнтською сумарна кількість суспільної інформації є ще меншою, а темп прирощення — ще нижчий.

Приклад. Суспільним банком інформації для науковців (наукова література) може бути множина всіх слів будь-якої універсальної та галузевої енциклопедій. Для обивателів суспільним банком інформації можуть служити множини слів, вжитих у повідомлення всіх ЗМІ (газет, журналів, радіо, телебачення тощо).

Приклад. Новою вербальною суспільною інформацією є нові слова (неологізми), яких раніше ніколи не використовували.

Новою твердженнєвою суспільною інформацією часто є повідомлення інформаційних агентств, а також повідомлення про нові винаходи, відкриття тощо. Так, у свій час абсолютно новим були повідомлення: про відкриття нових хімічних елементів; про посадку на поверхню Місяця радянського місяцеходу; про висадку на поверхню Місяця американського астронавта; про обрання Президентом України Леоніда Кравчука; про затвердження Верховною Радою Конституції України тощо.

Приклад. Спробуємо визначити кількість нової вербальної суспільної інформації і поданому вище (з Марка Твена) репортажі. Приймемо, що його реципієнтами є наукова еліта всього світу. Тоді в цьому повідомленні в усіх реченнях кількість нової вербальної суспільної інформації буде рівною нулю. Адже науковці знають усі слова, вжиті в цьому повідомленні (рис. 16).

0

2

4

6

Оцінка

кількості

інформації

2

4

6

8

Номер речення

Рис. 16. Оцінка кількості нової суспільної вербальної інформації в повідомленні із семи речень

Зіставленню під час виявлення суспільної новизни повинні підлягати не тільки слова, а й цілі твердження, що є в повідомленні й суспільному банку інформації отримувачів.

Приклад. Твердження з читанки (підручника української мови та літератури)

Т. Г. Шевченко народився 8 березня 1814 року

для суспільного банку інформації, звісно, буде відомим (це твердження подано в усіх енциклопедіях).

Суспільний банк інформації є динамічним, тобто змінним у часі (ступінь новизни контекстної та реципієнтської від часу не залежать), та нечітким.

Приклад. Твердження ЗМІ про те, що вчені виявили органічну речовину, яка при нагріванні твердне, а при охолодженні, навпаки, стає рідкою, в день її передачі було новою твердженнєвою суспільною інформацією (населення планети про це ще не знало). Наступного дня це повідомлення вже могло мати лише реципієнтську твердженнєву новизну, причому лише для тих груп отримувачів інформації, які не отримали цього повідомлення в попередній день.

У повідомленнях певних видів (публіцистичних, офіційних, наукових) кількість нової суспільної інформації завжди повинна бути більшою нуля (іншими словами, ця норма забороняє наявність у таких повідомленнях лише нової контекстної і нової реципієнтської інформації). Насправді, незважаючи на великий потік щоденної масової інформації (радіо- й телепередач, випусків газет тощо), кількість нової суспільної інформації в цих потоках дуже незначна.

Приклад. Школою журналістики при Колумбійському університеті (США) було проведено дослідження ступеня новизни масової інформації, результати якого було опубліковано в газеті „New York Times”. Подамо витяги з цієї статті.

«Недивлячись на те, що кількість ЗМІ в Америці зростає, самих новин від цього не більшає.

…

Свої висновки експерти зробили після того, як проаналізували роботу американських ЗМІ упродовж одного дня - 11 травня 2005 рку. Інтернет-пошуковик Google News в цей день проіндексував 14 000 новинних посилань. Дослідники прочитали все й виявили, що вони присвячені тільки 24 новинам.

Спеціалисти Колумбійського університету ретельно вивчили 57 ЗМІ в трьох американських містах — Хьюстоні (штат Техас), Мілуокі (Вісконсін) і Бенд (Орегон). Виявилося, що друковані ЗМІ й вечірні новини ефірних телеканалів 11 травня зосередолися на хвилі насилля в Іраці, де теракти забрали життя 79 людей, вторгненні приватного літака в повітряний простір Вашингтона й протестах в Афганістані.

Кабельне телебачення, а також ранкові новини на ефірних телеканалах були присвячені судовому процесу Майкла Джексона й убивству в Ілінойсі. Місцеві теле- й радіоканали приділили більше уваги погоді, ситуації на дорогах і кримінальній хроніці. Новини в блогах у більшості випадків переказували новини ЗМІ: лише 1 процент блогерів посилалися на власні джерела інформації, а 5 процентів оприлюднювали дані, почерпнуті ними з якихось документів.

Новини в американських ЗМІ 11 травня 2005 року виявилися безкінечним повторенням двох десятків сюжетів, при цьому більшість матеріалів виявилися новинами-одноденками, роблять висновок американські дослідники. "Більша кількість ЗМІ не завжди призводить до більшого різноманіття», - розповідається в доповіді».

Дотримання цієї норми (кількість нової суспільної інформації завжди повинна бути більшою нуля) слід перевіряти особливо ретельно, оскільки в деяких повідомленнях, наприклад наукових, автори іноді намагаються видати нову реципієнтську інформацію за нову суспільну — абсолютно нову.

У публіцистичних, офіційних та наукових повідомленнях кількість нової суспільної інформації з просуванням зліва направо від першого до останнього речення повинна зростати постійно й рівномірно. Ця норма встановлює, що нова суспільна інформація повинна бути розподілена приблизно рівномірно між усіма уривками повідомлення.

Наявність нової суспільної інформації необов’язкова для усіх інших видів літератури (художня, популярна, інформаційна, виробнича, навчальна, довідкова, рекламна й дитяча).

Середня кількість нової суспільної інформації в уривку повідомлення повинна відповідати цьому показникові, встановленому для обраної автором реципієнтської аудиторії.

* * *

Оцінюючи новизну знакової інформації в повідомленні, завжди слід пам’ятати, що новою може бути не лише семантична (у широкому розумінні цього слова), а й інформація про емоції та прекрасне, причому як реципієнтська, так і суспільна. Залишаючи це питання за межами посібника, скажемо лише, що для оцінювання її кількості доречно звертатися до експертів — визнаних письменників, журналістів чи науковців.