4.5.3. Способи підвищення достовірності

У цифрових каналах зв’язку, наприклад в Інтернеті, для підвищення достовірності інформацію передають не суцільним потоком, а порціями — пакетами. При цьому разом із кожним пакетом передають також так звані контрольні розряди (цифри, що дають змогу контролювати достовірність отриманої порції інформації).

Приклад. Усі цифрові коди пакету передавач підсумовує, результат ділить на 11, а частку від ділення записує у пакеті як останню цифру (це — контрольний розряд) й передає приймачеві. Приймач, розкодовуючи, так само підсумовує всі коди, ділить їх на 11, а далі перевіряє, чи контрольний розряд (частка від ділення), який він отримав, дорівнює тому, що надіслав передавач. Якщо не дорівнює, то це означає, що під час передачі внаслідок шумів десь виникло спотворення, а тому цей пакет потрібно передати ще раз (передача повторюється доти, доки не буде отримано збігу контрольних розрядів). Якщо ж контрольний розряд дорівнює тому, що надіслав передавач, то це означає, що інформація не зазнала спотворень, а тому приймач переходить до прийому наступного пакету.

У принципі, максимальна довжина контрольних розрядів може дорівнювати довжині самого повідомлення, що тотожне його повторній передачі, але зрозуміло, що застосовувати такий метод — це те саме, що передати ціле повідомлення ще раз. До речі, такий метод підвищення достовірності іноді справді використовують (його називають методом дублювання).

Дослідники, що працюють у ділянці передачі даних, запропонували використовувати також такі контрольні розряди, які можуть не тільки визначати достовірність інформації, а й відновлювати спотворену інформацію (такі контрольні розряди називають самовідновлювальними).

Слід враховувати, що людина, використовує засоби, які дають їй змогу правильно сприймати недостовірну інформацію (наприклад, інтерв’ю по радіо з працівником фабрики, де високе зашумлення приміщення). Проте таких явищ у ЗМІ все ж потрібно за змогою уникати.

Під час передачі даних журналістам іноді також доводиться враховувати необхідність забезпечення якнайвищої достовірності інформації. Тому для надзвичайно важливих повідомлень рекомендується застосовувати такі методи:

— передати повідомлення двічі, тобто передати його тим самим каналом зв’язку повторно;

— здійснити повторну передачу повідомлення іншим каналом зв’язку.

4.6. Складність інформації

4.6.1. Поняття складності34

Складність — це не наявність алгоритму. Тим більше не семантична і не синтаксична (Камша).

Ідея — пов’язати складність з формальною граматикою! Але як тоді подати нетекстову інформацію?

А, може, залишити все так, як є?

Загалом, складність інформації — це загальна властивість інформації, яка встановлює ступінь того, наскільки можна задати алгоритм опису повідомлення, що містить цю інформацію.

Приклад. Для повідомлення

01010101010101010101010…

можна задати алгоритм, який вказує, що 0 і 1 чергуються через одну позицію.

Існують і такі повідомлення, для яких задати алгоритм або неможливо взагалі (таке повідомлення буде максимально складним), або можна зробити це лише з певною імовірністю, як, наприклад, у різних числових лотереях.

Приклад. Незнаковим повідомленням, для якого необхідно знайти розв’язки, можуть бути різні ребуси чи головоломки, які друкують ЗМІ. Публікуючи такі повідомлення, працівники ЗМІ повинні контролювати, щоби для знаходження правильних розв’язків цих ребусів чи головоломок були хай доволі складні, але чіткі й однозначні алгоритми. В іншому випадку реципієнти через надмірну складність таких повідомлень не зможуть знаходити привальні розв’язки, а, отже, можуть втратити інтерес до видання в цілому.

Визначення складності знакових повідомлень суттєво відрізняється від незнакових, а саме: для знакових повідомлень воно має дещо іншу природу, пов’язану з психікою людини. Як встановлено дослідженнями, у знакових повідомленнях, призначених для сприйняття людиною, їх складність (іноді її називають ще читабельністю³⁵) залежить від ступеня агрегації одних одиниць в інші, а також від знання отримувачем значень слів. У зв’язку з цим виділяють складність синтаксичну й семантичну. Розглянемо їх детальніше.