3. Поняття

1. Визначення поняття

2. Зміст і обсяг поняття

3. Види понять

4. Відношення між поняттями

5. Обмеження й узагальнення понять

6. Поділ поняття та правила поділу

7. Класифікації та поділ цілого на частини

8. Визначення поняття та правила визначення

9. Джерела отримання визначень понять

10. Типові посмилки при роботі з поняттями

1. Визначення поняття

Як вказано вище, існують знаки, які позначають об’єкти, явища чи властивості. Далі значення таких знаків будемо називати поняттями.

Поняття — це мисленнєве відображення, яке шляхом вказівки на деяку ознаку (їх множину) виділяє з універсуму й узагальнює в один клас об’єкти чи явища, яким притаманна ця ознака. Тут універсум — це множина всіх можливих об’єктів, явищ чи властивостей.

Інші визначення: поняття — це мисленнєве відображення, яке фіксує ознаки відображуваних об’єктів і явищ, що дають змогу відрізняти ці об’єкти і явища від суміжних з ними. Ознаки можуть бути більш чи менш суттєвими.

Інші визначення: поняття — це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та специфічними для них ознаками.

Нп: стіл, table — це одне й те саме поняття, хоча імена різні, бо належать до різних мов. Нп: дерев’яний стіл і стіл, що зроблений з дерева, — це також одне й те саме поняття.

Поняття — це абстракція, це ідеальна річ (інформація) на відміну від речей матеріальних.

Кількість імен для одного й того самого поняття (нп: в різних мовах) може бути безконечна.

У складі знаків поняття не слід сплутувати з іменами!

Поняття не слід сплутувати також зі сенсорними (чуттєвими) образами об’єктів чи явищ! Поняття стола — єдине, а чуттєвих образів столів — безліч, причому в кожної людини вони — свої.

Поняття утворюються шляхом:

— абстрагування (виділення певних суттєвих ознак);

— узагальнення (зіставлення з іншмим аналогічними об’єктами чи явищами);

— порівняння (з відмінними об’єктами чи явищами);

— аналізування;

— синтезування.

Мовні засоби вираження поняття — це окремі імена —слова чи словосполучення. Проте не всі слова є поняттями (нп: дієслова, частки тощо).

Відмінності слів від понять:

— поняття відбражає щось одне;

— слова є полісемічними.

В логіці за одним словом (нп: у тексті) закріплюють тільки одне (!) поняття.

Логічні операції над поняттями:

— обмеження й узагальнення понять;

— операції над обсягами понять;

— поділ понять;

— визначення понять.

2. Зміст і обсяг поняття

Зміст поняття — це множина ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються в поняття об’єкти та явища певного класу.

Ознаки:

— несуттєві (нп: стіл — пошкрябаний);

— суттєві:

— основні:

— родові (нп: стіл — це меблі);

— видові (нп: те, на чому їдять, за чим працюють, але на чому не сплять).

— похідні (випливають з основних; нп: стіл — зручний, незручний);

Обсяг поняття — це множина об’єктів, явищ чи влсативостей, які є носіями ознак, що складають зміст поняття.

Нп: поняття «студент»:

— зміст: люди, які навчаються у вищих навчальних закладах;

— обсяг: множина таких людей (вимірюється їх кількістю).