13

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА НАН УКРАЇНИ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ

ЛЕКЦІЯ З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

(ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

МОДУЛЬ 5. „КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД НЕЇ”

Тема 5.1.

“КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ПІДСТАВА”

Підготувала:

доцент кафедри

кандидат юридичних наук, доцент

З.А. Тростюк

Київ – 2007

План

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА НАН УКРАЇНИ 1

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ 1

ЛЕКЦІЯ З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 1

(ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА) 1

1

МОДУЛЬ 5. „КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 1

ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД НЕЇ” 1

Тема 5.1. 1

“КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ПІДСТАВА” 1

Підготувала: 1

План 2

2.Визначення кримінальної відповідальності на підставі чинного КК. 5

3. Види кримінальної відповідальності. 7

4. Кримінальна відповідальність і кримінально-правові відносини. 8

5. Підстава кримінальної відповідальності 12

Рекомендована література:

1. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Общая часть: Курс лекций. – Одесса: АТ "Бахва", 1998.

2. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность й наказание. – Минск: "Высш. школа", 1976.

3. Баулін Ю.В. Поняття кримінальної відповідальнос­ті та його значення для практики застосування нового Кримінального кодексу України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення // Матер. між-нар. наук.-практ. конф. (Харків), 25-26 жовт. 2001р.- К.: Юрінком Інтер, 2002-С. 39-42.

4. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М., 1963.

5. Гонтарь И.Я. Преступление и состав преступления: как явление и понятие в уголовном праве.– Владивосток, 1997.

6. Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве: Учебное пособие для юридических ВУЗов. – М., 2001.

7. Звечаровский И. Э. Уголовная ответственность.– Иркутск, 1992.

8. Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М.: Юрид.лит., 1974.

9. Козаченко И.Я. Уголовная ответственность: формы и меры выражения. – Свердловск, 1987.

10. Лесниевски-Костарева Т.Л. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М., 2000.

11. Марцев А.М. Уголовная ответственность и общее предупреждение преступлений.– Омск, 1973.

12. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Рязань, 1975.

13. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. – Л., 1984.

14. Санталов А.И. Теоретические вопросы уголовной ответственности. – Л., 1982.

15. Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности. — М.: Изд-во НОРМА, 1998.

16. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України.– 1995.– №12.

17. Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1977. – С. 21-95.

18. Тихий В.П. Підстава кримінальної відповідальності за новим Кримінальним кодексом України // Вісник Конс­титуційного Суду України.- № 3.- 2002.

1. Доктринальне визначення кримінальної відповідальності.

У КК досить широко вживається термін “кримінальна відповідальність” (наприклад, ст. 2 називається “Підстава кримінальної відповідаль­ності”, розділ ІІ – “Закон про кримінальну відповідальність”, роз­діл IX – “Звільнення від кримінальної відповідальності”). При цьо­му КК ніде не розкриває поняття “кримінальна відповідальність”, хоча й відрізняє її від покарання (наприклад, розділи X, XI і XII За­гальної частини КК відповідно називаються “Покарання та його види”, “Призначення покарання”, “Звільнення від покарання та його відбування”).

В науці кримінального права також немає єдиного розуміння кримінальної відповідальності. Основні визначення кримінальної відповідальності можна об’єднати у такі групи:

Перша група включає концепції “відповідальність – санкція”, прибічники яких твердять, що кримінальна відповідальність – це реальне застосування кримінально-правової норми, застосування і реалізація санкції (Загородніков М.І., Лейст О.Е.).

Друга, чи не найпоширеніша група концепцій – це концепції “відповідальність – обов’язок”, прибічники яких розглядають кримінальну відповідальність як певний обов’язок особи, котра вчинила злочин, перед державою і полягає у тому, що особа повинна перетерпіти позбавлення особистого чи майнового характеру (Я.М.Брайнін, Н.С.Лейкіна, П.С.Матишевський, В.І.Осадчий, І.М.Даньшин).

Третя група – це концепції “відповідальність – правовідносини”, прихильники яких змістом кримінальної відповідальності вважають врегульовані нормами кримінального права суспільні відносини (кримінальні правовідносини) (Л.В.Багрій-Шахматов, П.С.Дагель, С.Г.Келіна).

Четверта група – це концепція “відповідальність – засудження”, зміст яких вперше сформулював К.Ф.Тихонов. На його думку, сутність кримінальної відповідальності полягає у тому, що держава засуджує особу, яка вчинила злочин.

Вище наведені визначення підкреслюють лише основні риси кримінальної відповідальності. Найбільш правильним є визначення, яке б максимально поєднувало всі вищеназвані концепції та містило б усі характерні ознаки кримінальної відповідальності, які так чи інакше випливають з закону.