9. Джерела отримання і перевірки визначень понять

Для перевірки правильності реєструючих визначень чи їх запозичення (їх цитування у повідомленнях з відповідними посиланнями) використовують:

● Визначення найперше слід контролювати за найвідомішими в світі універсальними енциклопедіями.

● При відсутності інформації в універсальних енциклопедіях визначення слід контролювати за найвідомішими галузевими енциклопедіями.

● При відсутності інформації в галузевих енциклопедіях визначення слід контролювати за найвідомішими галузевими енциклопедичними словниками.

● Якщо потрібні для контролю визначення довідкові видання відсутні, редактор повинен користовуватися науковими виданнями.

● У складних випадках редактор має право вимагати від автора провести пошук потрібного джерела й подати його редакторові для підтвердження правильності визначень, поданих у повідомленні.

● Якщо в повідомленні обговорюється питання про уточнення (правильність визначення) якогось поняття, тоді потрібно обов’язково подати більшість визначень із найавторитетніших джерел, і лише тоді пропонувати власне визначення.

10. Типові помилки при роботі з поняттями

Типові посмилки при роботі з поняттями виникають внаслідок:

1. Багатозначності слів

Нп (з газети): Бей, Хохлов, спасай Россию!

Бей хохлов, спасай Россию!

2. Неточні поняття

Нп: вечір, ранок…

Нп: стіни без даху — це дім?

Нп: юридичний термін: молода сім’я — що це?

Важливо для юридиспруденції.

3. Незрозумілі поняття

Нп: Людина — це двонога істота без пір’я (Платон).

Нп: Людина — це двонога істота без пір’я і з широкими нігтями (Платон після зауваження Діогена).

Нп: Людина — це жива істота з м’якою мочкою вуха.

Тощо. Яке визначення правильне?

4. Ситуативні слова

Тут, там

Вчора, сьогодні, завтра…

Ми…

5. Опредметнені абстракції

Нема коня взагалі, завжди є конкретні коні.

6. Роль імен понять у тексті

Людина — це… (визначення поняття).

Слово «людина» звучить… Слово «людина» складається з чотирьох літер…

Вулицею йшла людина. (Конкретна!)

Колись людина відвідає всі планети.

1 Кондаков В. И. Введение в логику. М.: Наука, 1967, с. 277-278. Норму під номером “5” застосовують для класифікацій (Формальная логика. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1977, с. 143).

2 Вихідними називатимемо такі терміни, які не означають в рамках певного повідомлення. Такі терміни повинні бути відомі реципієнтам апріорі.

3 Йдеться, наприклад, про те, що суттєві ознаки квітів не можуть бути відтворені за допомогою чорно-білих ілюстрацій.

4 Словник української мови. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1971…1980.

5 Такі ілюстровані тлумачні та перекладні словники існують у багатьох країнах. На жаль, для української мови їх ще не створили. Частково роль такого словника може заступати “Універсальний словник-енциклопедія” (К.: Ірина, 1999).

6 Як вихідні можна використовувати або слова зі словників-мінімумів (на одну … три тисячі слів), або семантичні примітиви (їх нараховують до кількох сотень).

7 Свинцов В. И. Смысловой анализ и обработка текста. М.: Книга, 1979, с. 165.

8 Такі визначення іноді ще називають контекстуальними. У противагу їм усі інші типи визначень називають постійними.

9 До речі, у країнах Заходу навчальні видання майже завжди мають такі словники.