- •1.Монотеїстичні релігії. Загальна характеристика та географія поширення
- •Монотеїзм в юдаїзмі
- •Монотеїзм у християнстві Тринітарна концепція
- •Антитринитарна концепція
- •Ісламський монотеїзм
- •Монотеїзм в дхармічних релігіях
- •Монотеїзм у сикхізмі
- •2. Зародження та загальна характеристика іудаїзму
- •3.Зародження та загальна характеристика буддизму
- •4.Зародження та загальна характеристика християнства
- •5.Філософські джерела християнства
- •6.Зародження та загальна характеристика мусульманства
- •7.Предмет, методологія та принципи канонічного права.
- •8.Система канонічного права.
- •9.Зв’язок з іншими галузями права та місце канонічного права в системі права.
- •7. Методологія канонічного права
- •Схоластичний метод
- •8. Система канонічного права:
- •10.Співвідношення канонічного та церковного права
- •11.Джерела іудейського права
- •12.Цивільні та шлюбно-сімейні відносини в іудаїзмі
- •13.Кримінальне право в іудаїзмі
- •14.Джерела мусульманського права Джерела мусульманського права
- •15.Цивільні та шлюбно-сімейні відносини в мусульманському праві
- •16. Кримінальне право
- •17.Течії та основні доктрини буддизму
- •19.Роль християнства в формуванні західної традиції права
- •21. Вивчення канонічного права в історії юридичної науки
- •22.Рецепція римського права та схоластичний метод дослідження.
- •23.Виникнення європейських університетів.
- •27.Загальні та особливі джерела канонічного права.
- •5.3. “Апостольські Постанови”
- •5.5. Правила Святих Отців донікейської епохи
- •30.Великий розкол (Велика схизма) 1054 р. Причини та наслідки
- •31.Джерела права православ’я
- •32.Номоканони та Кормчі книги. Структура, зміст та роль в канонічному праві
- •10.3. “Кормча книга” на Русі
- •11.2. Середньовічні католицькі збірники канонічного права
- •11.3. “Кодекс” Католицької Церкви
- •38.Основні положення та джерела права протестантизму
- •Церковно-судебные инстанции
16. Кримінальне право
Деліктне (кримінальне) право (укубай) встановлює заходи кримінально-правової відповідальності для людини: живої, при здоровому розумі, повнолітньої. Кримінальні правопорушення поділяються на злочини проти держави і релігії, злочини протии особи (вбивство, тілесні ушкодження, майнові злочини), крадіжку, злочини проти моральності. До найтяжчих правопорушень належать злочини проти держави і релігії (посягання на «права Аллаха»). Наприклад, за віровідступництво встановлене покарання — страта. Передбачається також застосування юридичних санкцій за невиконання низки релігійних обов'язків і норм моралі.
-найважчі злочини-проти релігії.
-відступництво від ісламу-смертна кара.
-дозволялась компенсація вбивства грошима-прощення.
-«око за око»
-вбивство злодія-не злочин.
-публічне вішання, четвертування.
-відрізання руки за крадіжку.
-заборонялося дітовбивство.
Найбільш поширеною, як вважається, є тричленна класифікація, за якою всі правопорушення поділяються на: 1) злочини найбільшої суспільної небезпеки, бо вони посягають на «права Аллаха» і караються точно визначеною санкцією (хадд), наприклад,відсіченням руки, забиванням камінням, смертною карою і четвертуванням); 2) злочини, що також тягнуть фіксоване покарання (кі-сас, кавад або дійа1), але ними порушуються права лише окремих осіб; 3) всі інші порушення - як «прав Аллаха», так і інших осіб, які караються нефіксованою санкцією- тазір.
До злочинів першої категорії належать сім видів вчинків: перелюбство, вживання спиртних напоїв, крадіжка, розбій, недоказане звинувачення у перелюбстві, відступництво від віри та бунт. Головними злочинами другої категорії є вбивство та тілесні ушкодження незворотного характеру.
Як зазначалось, всі інші злочини, за мусульманським правом, віднесено до третьої категорії. Проте слід мати на увазі, що у випадках, коли строго визначене (абсолютне) покарання за злочини, що віднесені до однієї з попередніх категорій, неможливе з якихось причин, або якщо має місце замах на зазначені злочини, тоді вони розглядаються як самостійні злочини третьої категорії. Ще одна суттєва відмінність злочинів останньої категорії полягає в тому, що відповідальність за перші дві категорії злочинів настає виключно на підставі об'єктивних критеріїв (об'єктивне ставлення у вину), тоді як покарання за злочини третьої категорії вимагає урахування і суб'єктивної сторони злочину.
Питання щодо осудності винної особи вирішується окремо залежно від того, у злочині якої категорії вона звинувачується. Наприклад, відповідальності за крадіжку підлягає тільки вільна особа, яка досягла повноліття та перебуває у повному розсуді. На відміну від хадда чи кісаса, тазір може бути застосовано до будь-якої особи, яка у здоровому розсуді, в т. ч. неповнолітньої.
Характерною особливістю тазіра є те, що він не є системою абсолютно визначених санкцій, внаслідок чого правозастосовуючий орган може обирати досить-таки гнучко міру покарання залежно від тяжкості скоєного та даних щодо особи винного. Більш того, за необхідності можуть бути використані декілька видів тазіру. У багатьох випадках тазір застосовується на кшталт відносно визначеного покарання в американському праві, тобто до тих пір, поки злочинець не розкається або не виправиться. Нарешті, з урахуванням «публічного інтересу» дозволяється превентивне покарання(наперед-попереджувальне).
1 Кісас - відплата, тобто покарання, що дорівнює тяжкості вчиненого протиправного діяння. Дійа - сплата викупу за кров.
2 Тазір - система суворо установлених формально визначених санкцій за конкретні проступки, яка дозволяє досить гнучко вибирати вид і розмір покарання залежно від характеру проступку і особи винного.