Т.9 Витрати виробництва

При вивченні цієї теми слід розглянути таки питання:

1. Суть і структура витрат. Витрати втрачених можливостей.

2. Витрати виробництва в короткостроковому періоді та на довгострокових часових інтервалах.

При розгляді першого питання слід звернути увагу на те що витрати виробництва підприємства одна із най важливих категорій економічної теорії, тому що вони виявляють вирішальний вплив не лише на розмір прибутку підприємства і можливість розширення виробництва, але й на те, чи залишиться фірма на даному ринку взагалі, чи буде змушена покинути його. Придбання підприємством виробничих і невиробничих фондів утворює його витрати. Одні із цих витрат – це витрати на закупівлю сировини, палива, енергії, матеріалів, робочої сили (оборотних фондів), інші на закупівлю засобів праці (основних фондів).

Господарський суб’єкт, зіштовхуючись із обмеженістю ресурсів, повинен зробити вибір між альтернативними способами їх використання. Так виникають альтернативні витрати – затрати ресурсів за найкращого альтернативного варіанту їх застосування. Підприємець приймаючи рішення про використання ресурсів, відмовляється від виробництва інших товарів і послуг, тобто жертвує цінністю альтернативних можливостей.

Слід розібратися які витрати відносяться к зовнішним, а які к внутрішнім. Якщо до зовнішніх витрат відносяться усі виплати фірми за використані ресурси інших фірм, то внутрішні витрати підприємства – це втрачена вигода. Зокрема, якщо підприємство має власну виробничу споруду (цех) вона втрачає дохід від неї, не віддаючи їй в аренду. Щоб утримати власні ресурси від альтернативного застосування на інших фірмах, потрібно забезпечити їх економічну ефективність на власному підприємстві. Сума зовнішних і внутрішних витрат підприємства утворює так звані економічні витрати. Поряд з економічними витратами розглядаються і бухгалтерські витрати – усі зовнішні витрати, тобто реальні грошові витрати, що проходять через бухгалтерські витрати підприємства. У зв’язку із існуванням зовнішніх витрат, розрізняють дві форми прибутку фірми:

• економічний;

• бухгалтерський прибуток.

Слід звернути увагу на ці поняття.

Витрати підприємства класифікуються за іншими критеріями; взаємозв’язку між обсягом виробництва і витратами, які поділяються на залежні від обсягу виробництва – зміні, та постійні – які не залежать від масштабів виробництва. Величина витрат розрахована на одиницю продукту утворює середні витрати підприємства. Розрізняють середні загальні витрати (частка від ділення загальних витрат на кількість випущеного продукту). При розглядані цього питання слід звернути увагу що середні загальні витрати підприємства постійно порівнюють із ринковою ціною одиниці одного товару. Якщо вона нижче від ринкової ціни, фірма одержує прибуток з кожної реалізованої одиниці товару, тобто працює рентабельно (прибутково) в межах одного обсягу виробництва.

Додаткові витрати на виробництво кожної додаткової одиниці товару у порівнянні з існуючим обсягом виробництва називають граничними витратами підприємства (витрати на межі виробничих можливостей). Визначення граничних витрат відіграє особливу роль у виробничій стратегії фірми. Вони обчислюють таким чином:

Граничні = зміна загальних витрат

витрати = зміна кількості продукту

необхідно підкреслити що характер витрат підприємства змінюється в залежності від періоду виробництва. Мається на увазі довгостроковий та короткостроковий період виробництва. У короткострокового періоду виробничі можливості фірми завжди фіксовані, незміни, а у довгостроковому періоді виробничі можливості плинні, змінні.

При розгляданні другого питання:

Витрати виробництва в короткостроковому періоді та на довгострокових часових інтервалах слід звернути увагу на те, що поєднання не змінних і змінних факторів виробництва викликає дію закону спадної віддачі ресурсів, або закону спадного граничного продукту, який створює: послідовне зростання кількості змінних ресурсів у їх поєднані із незмінними, починаючи із певного моменту, створює усе менший приріст продукту у розрахунку на кожну одиницю зростаючого змінного ресурсу (змінних витрат). І інакше кажучи, граничні витрати показують ті товари, які підприємець (фірма) повинен зробити, якщо буде виробляти осатаню одиницю продукції, а водночас і ті витрати, які можуть бути збережені у разі скорочення обсягу виробництва на цю останню одиницю. Інші види витрат такої інформації не дають.

Контрольні питання по т.9.

1. Чому витрати виробництва є одна із найважливіших категорій економічної теорії?

2. Що таке альтернативні витрати?

3. Що таке зовнішні і внутрішні витрати підприємства, економічні витрати, бухгалтерські витрати.

4. Бухгалтерський прибуток, економічний прибуток.

5. Постійні витрати, зміни витрати, середні загальні витрати підприємства і ринкова ціна.

6. Що таке граничні витрати?

7. Короткостроковий та довгостроковий період виробництва.

Література.

1. В.Н. Ковальчук. Загальна теорія економіки. Тернопіль 1998 гл. 13

2. Основи економічної теорії. За ред. А.А. Чухна, Київ: „вища школа” 2001 гл. 2 розд. 12

3. Навчальний посібник. За ред. Покрийтана А.К. та ін. Одеса 1999 гл. 7

Т.10 Підприємство на ринку його продукту в умовах різних видів конкуренції.

При вивчені цієї теми слід звернути увагу на такі питання:

1. Фірма в умовах досконалої конкуренції;

2. Фірма і монополістична конкуренція.

При розгляданні першого питання уяснити, що таке вільна, чиста або досконала конкуренція. При цьому новий простір стримували як внутрішньо галузева, так і міжгалузева конкуренція. Слід розібратися у цих економічних категоріях.

Які ознаки лежать в основі вільної, чистої, або досконалої конкуренції. Важливо відзначити, що сталість ціни на ринку необмеженої (чистої) конкуренції визначається багатьма чинниками, зміна яких динамізує ціну.

На рівень ціни впливають:

- зміни у технології виробництва в умовах постачання зовнішніх ресурсів;

- надійність каналів реалізації продукції;

- навіть кліматичні і погодні умови, соціальні і природні катаклізми;

- примхи людини і багато іншого.

Отже, коли ідеться про сталість ціни, мається на увазі, що рівень ціни на конкурентному ринку об'єктивно не залежить від дій окремо взятої фірми.

При розглядані питання Монополістична конкуренція і фірма важливо зрозуміти, як формуються доходи чистої монополії.

Конкретизуючи уявлення про характер і особливості ціноутворення і формування доходу фірми на ринку чистої монополії (панування на ринку однієї фірми), важливо визначити: фірма-монополіст не завжди встановлює максимально високу ціну на власну продукцію. Іноді, щоб одержати додатковий дохід, монополія продає один і той же товар на різних ринках за різною ціною. Цей метод реалізації ринкової влади фірми-монополіста назвали ціновою дискримінацією.

Монополія може здійснювати два типи цінової дискримінації:

1. дискримінація за обсягом доходу покупців (покупці з різними доходами можуть платити різну ціну за один товар);

2. дискримінація за обсягом купівель (різні за кількістю партій товарів можна реалізувати за різною ціною).

Ринкова влада монополії, як відомо, характеризується передусім владою над ціноутворенням. Існують різні методи визначення глибини ринкової влади щодо цін, серед них найвдалішим є метод визначення ринкової влади за допомогою індекс Лернера L = ( Р-МС ) / Р ,

де L - показник монополії влади,

Р - рівень ринкової ціни,

МС - граничні витрати фірми.

Показник монопольної влади відображається коефіцієнтом, числове значення якого знаходиться між 0 і 1, чим більше воно наближається до 1, тим більша ринкова влада монополіста над ціноутворенням.

Нарешті, слід відзначити особливості формування доходів фірми на олігополістичному ринку. Як відомо, ситуація олігополії виникає тоді, коли в галузі функціонують від 2-х до 7-8 великих фірм, що випускають продукт. За ступенем централізації виробництва олігополія займає проміжне становище між чистою і монополістичною конкуренцією. Тут можна виділити три принципово можливих варіанти поведінки фірми на ринку олігополії:

1. нескоординована олігополія із жорстким ціноутворенням;

2. змова фірм для максимізації прибутку;

3. лідерство у ціноутворенні.