Передмова

В ході розвитку цивілізації та науково-технічного прогресу вплив людини на навколишнє середовище набув глобального характеру і може привести до незворотних наслідків, якщо не вживати заходів щодо запобігання та ліквідації антропогенних порушень.

Охорона довкілля і раціональне природокористування – об’єктивна необхідність, обумовлена соціально-економічним розвитком людства.

Практична реалізація конкретних мір щодо охорони навколишнього середовища визначається організаційно-технічними заходами та рішеннями, які приймаються на підставі використання досягнень науки, можливостей технології та всебічного економіко-екологічного аналізу.

Відрізняють три основні напрями вирішення проблеми зменшення рівня техногенного навантаження на довкілля:

• оснащення діючих виробництв очисними спорудами при збереженні технології виробництва, що використовується;

• удосконалення існуючих технологічних процесів;

• розробка нових маловідходних та безстічних технологій.

Всі ці напрями є сходинками екологізації суспільного виробництва – цілеспрямованого перетворення господарської системи, що спрямований на зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції.

Найбільш ефективним з точки зору кінцевої мети охорони навколишнього середовища, безумовно, розглядається останній напрям. Проте, по-перше, багато виробництв, які негативно впливають на довкілля, вже створені і являються важливими ланками функціонування всього господарського механізму, забезпечуючи потреби суспільства та соціальні умови, а по-друге, у деяких галузях промисловості впровадження безвідходних технологічних процесів натепер взагалі уявляється неможливим.

Отже, на сучасному етапі розвитку виробничих сил питання охорони навколишнього середовища вирішуються, враховуючи конкретну ситуацію та технічні засоби виробництва.

Пошук оптимальних варіантів розв’язання завдань раціонального природокористування здійснюється на основі оцінки економіко-екологічної ефективності заходів та наявності відповідних ресурсів, що забезпечують можливість реалізації відповідних природоохоронних технологій. Саме на отримання і практичне застосування знань у сфері регулювання взаємовідносин між соціально-економічним розвитком суспільства і навколишнім природним середовищем за рахунок використання організаційно-технічних заходів зменшення рівня техногенного навантаження на довкілля й спрямовано вивчення навчальної дисципліни «Економіка і організація природоохоронних технологій».

1 Зміст дисципліни

Метою вивчення дисципліни «Економіка і організація природоохоронних технологій» є формування знань, умінь і навичок щодо економіки та організації сучасних природоохоронних технологій.

Завдання дисципліни «Економіка і організація природоохоронних технологій» пов’язані з визначенням особливостей функціонування і ефективного використання природоохоронних технологій в умовах ринку.

Вивчення навчальної дисципліни «Економіка і організація природоохоронних технологій», яка належить до циклу професійної та практичної підготовки бакалаврів за напрямом «Менеджмент» та спеціальністю «Менеджмент організацій» і входить до її вибіркової частини, базується на знаннях, отриманих з курсів «Основи екології», «Системи технологій», «Введення у природоохоронну діяльність», «Антропогенний вплив на природне середовище», а передує засвоєнню дисциплін «Основи менеджменту природоохоронної діяльності», «Оцінка ефективності природоохоронної діяльності», спрямовано на одержання теоретичних та практичних знань щодо обґрунтування та економіко-екологічної оцінки доцільності реалізації природоохоронних заходів. Обсяги вивчення окремих розділів та тем, а також заходи поточного контролю та підсумкової атестації визначаються згідно робочої програми навчальної дисципліни.

В результаті вивчення дисципліни «Економіка і організація природоохоронних технологій» студент має засвоїти базові знання та вміння. Він повинен:

• знати основні принципи та методи реалізації природоохоронних інновацій в ринкових умовах;

• вміти оцінити вплив промислового об’єкту на довкілля, скласти пропозиції щодо вирішення наявних екологічних проблем за допомогою існуючих природоохоронних технологій, визначити ефективність пропонованих заходів;

• володіти навичками оцінки економічної ефективності природоохоронних технологій.

Головною формою організації вивчення дисципліни «Економіка і організація природоохоронних технологій» є самостійна робота студента, лекції та практичні заняття. Визначення рівня набутих студентом знань, вмінь та навичок з дисципліни здійснюється за допомогою модульного контролю, методика якого розроблена у відповідності із Положеннями, що регламентують організацію контролю самостійної роботи та проведення підсумкового контролю знань студентів ОДЕКУ, і який є інструментом активізації навчання та стимулювання студента протягом всього семестру.

Кваліфікаційними вимогами до студентів є володіння знаннями та вміннями з основних змістовних модулів. Згідно програми модульного контролю поточних та підсумкових знань студентів з дисципліни «Економіка і організація природоохоронних технологій» до змістовних модулів включаються теми лекційного курсу та практичних занять.